Рішення № 29227432, 31.01.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2013 р.Справа № 5023/5616/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Рудяк Т.О.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Біотрейд", м. Дніпропетровськ до ТОВ фірма "Ловис Лімітед, м. Харків про стягнення 23850,64 грн. за участю представників сторін:

позивача - Устинова А.В., за дов.

відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Розглядається вимога ТОВ "Біотрейд" про стягнення з ТОВ фірма "Ловис Лімітед" суми основного боргу у розмірі 22 512,48 грн., суми пені у розмірі 803,03 грн. та 10% річних в сумі 535,13 грн.

19.12.2012 року позивач звернувся до суду з заявою про зменшення суми позовних вимог, в зв'язку з частковою сплатою відповідачем заборгованості та просить суд стягнути з ТОВ фірма "Ловис Лімітед" суми основного боргу у розмірі 20000,00 грн., суми пені у розмірі 803,03 грн. та 10% річних в сумі 535,13 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.12.2012 року було прийнято заяву позивача про зменшення суми позовних вимог до розгляду.

Представник позивача в призначеному судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням уточнень та просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про час та місце слухання справи був повідомлений, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в зв'язку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.

Суд, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Біотрейд" (позивач по справі, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Ловис Лімітед" (відповідач по справі, Покупець) було укладено договір поставки ХА-551/10 від 07.09.2010р.

Відповідно до умов вищезазначеного Договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця мінеральну воду, безалкогольні напої, соки і нектари фруктові та овочеві (надалі Товар), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар в порядку та на умовах, визначених Договором.

На виконання взятих на себе зобов'язань 17.08.2012 року позивач поставив відповідачу Товар на загальну суму 22 512,48 грн., що підтверджується видатковою накладною №ХР-0057340, яка долучено до матеріалів справи..

Згідно з п.4.4. Договору відповідач зобов'язаний оплатити вартість поставленої партії товару протягом 7 календарних днів з моменту отримання товару. Факт отримання товару підтверджується підписаною відповідачем видатковою накладною №ХР-0057340 від 17.08.2012р.

В порушення вищезазначеного пункту Договору відповідач частково сплатив позивачу вартість поставленого Товару, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 20 000,00 грн.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованості за поставлений Товар не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Враховуючи, що сума основного боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення заборгованості, а також, враховуючи, що відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк, позовні вимоги позивача про стягнення суми основного боргу у розмірі 20 000,00 грн., суд вважає обґрунтованими та такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Пунктом 6.2 Договору передбачена відповідальність відповідача за прострочення оплати отриманого товару у вигляді пені у розмірі 0,1%, однак не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення зобов'язання від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Так, позивачем за прострочення оплати отриманого товару відповідачу була нарахована пеня в сумі 803,03 грн., враховуючи, що сума боргу в частині стягнення пені відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення суми боргу, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 803,03 грн. обґрунтованими, такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до п.6.3. Договору та ст. 625 Цивільного кодексу України відповідач зобов'язаний сплатити позивачу 10 (десять) % річних від простроченої суми.

За таких обставин, позовні вимоги позивача в розмірі 535,13 грн. 10 % річних обґрунтовані, відповідають вимогам діючого законодавства та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 625 ЦК України, ст.ст. 1, 12, 22, 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ловис Лімітед" (61001, м.Харків, вул.Плеханівська, буд.149, код ЄДРПОУ 21216678, п/р 26003035869900 в AT "УкрСиббанк" м.Харкова, МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотрейд" (49021, м.Дніпропетровськ, вул. Берегова, 135, код ЄДРПОУ 30502509, п/р 26003057006079 в ПАТ "Приватбанк" м. Дніпропетровськ, МФО 305299) суму основного боргу у розмірі 20 000,00 грн., пені в сумі 803,03 грн., 10% річних в сумі 535,13 грн., судовий збір у розмірі 1609,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05.02.2013 р.

Суддя Прохоров С.А.

справа №5023/5616/12