Рішення № 29227334, 06.02.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.13 Справа№ 5015/5041/12

За позовом: Прокурора Залізничного району м.Львова , в інтересах держави в особі Львівської міської ради, м.Львів, в особі Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління», м.Львів,

до відповідача : Приватного підприємства «Реліквія», м.Львів

про : стягнення 716,36 грн. заборгованості

Суддя Кітаєва С.Б.

Представники:

від прокуратури : Телюк Г.В. - прокурор

від Львівської міської ради : Шмотолоха О.П. - представник (довіреність від 27.08.12 р №1.7 вих-97).

від позивача: Малець Н.М. - представник ( довіреність від 21.09.12 р №2410-10-7205)

від відповідача: не з»явився.

Права та обов"язки, передбачені ст.ст.20,22 Господарського процесуального кодексу України, судом роз»яснено. Заяви про відвід судді не поступали. Із заявами про здійснення технічної фіксації судового процесу прокурор, сторони до суду не звертались.

Суть спору : Проокурором Залізничного району м.Львова заявлено позов в інтересах держави в особі Львівської міської ради, м.Львів, в особі Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління», м.Львів, до Приватного підприємства «Реліквія», м.Львів, про стягнення 740,97 грн. заборгованості, у тому числі 716,36 грн. основного боргу, 24,61 грн. пені за прострочення виконання зобов»язання за договором.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 30.11.2012 року (суддя Король М.Р.) прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі №5015/5041/12, судове засідання по розгляду справи призначено на 18.12.2012 р.

13.12.12 р за вх..№28457/12 у канцелярії суду зареєстровано поступлення від відповідача відзиву на позовну заяву.

В судовому засіданні 18.12.12 р оголошувалась перерва до 10.01.2012 року, про що до відома прокурора та представників сторін було доведено в письмовій формі (під розписку).

У зв»язку з довготривалою відпусткою судді Король М.Р., 08.01.2013 року призначено повторний автоматизований розподіл між суддями господарського суду Львівської області справ, які залишились нерозглянутими суддею Король М.Р. Внаслідок автоматизованого розподілу головуючим суддею у справі №5015/5041/12 визначено суддію Кітаєву С.Б.

З підстав, наведених в ухвалі суду від 10.01.2013 року розгляд справи відкладався на 29.01.13 р.

29.01.2013 р за вх..№2439/13 у канцелярії суду зареєстровано поступлення від прокурора письмових пояснень по справі.

З підстав, зазначених в ухвалі суду від 29.01.2013 року розгляд справи відкладався на 06.02.2013 року.

05.02.2013 року за вх..№3300/13 у канцелярії суду зареєстровано поступлення від Прокуратури Залізничного району м.Львова Клопотання ( в порядку ст.ст.22,29 ГПК України) про уточнення позовних вимог. У зв»язку з винесенням Госпордарським судом Львівської області ухвали від 27.04.2011 року у справі №5015/2298/11 про порушення справи про банкрутство ПП «Реліквія» та введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів, Прокурор у поданому клопотанні просить у даній справі стягнути з Приватного підприємства «Реліквія» на користь КП «Адміністративно-технічне управління» 716,36 грн. основного боргу за тимчасове користування місяцями для розміщення рекламних засобів.

06.02.2013 року ( за вх..№3409/13 ) у канцелярії суду зареєстровано поступлення від позивача (КП «Адміністративно-технічне управління) додаткових пояснень у справі №5015/5041/12 по нарахованій сумі основного боргу, вимога про стягнення якої заявлена Прокурором .

В судове засідання 06.02.13 р прибув Прокурор та повноважний представник позивача; просять задоволити вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача 716,36 грн. основного боргу , згідно клопотання Прокурора про уточнення позовних вимог №36-121г-вих 13 від 05.02.2013 р ( вх..№3300/13 від 05.02.13 р )

Відповідно до ч.4 ст..29 ГПК України прокурор, який бере участь у справі, несе обов»язки і користується правами сторони. При цьому обсяг прав залежить від того, з якою зі сторін пов»язані інтереси держави : якщо інтереси держави уособлюються позивачем , прокурор має права позивача, зокрема право змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову .

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитися від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Однак, згідно із п. п. 3.11, 3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову…

Виходячи із змісту поданого Прокурором клопотання, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи,суд розцінює клопотання Прокурора про уточнення позовних вимог №36-121г-вих 13 від 05.02.2013 р ( вх..№3300/13 від 05.02.13 р) як заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідач у судові засідання 10.01.13 р, 29.01.13 р, 06.02.13 р явку повноважного представника не забезпечив; свою позицію щодо заявлених Прокурором вимог відповідач висловив у відзиві, який є у справі і станом на 06.02.2013 року цю позицію не змінював.

Відповідач належним чином та своєчасно повідомлявся судом про дати, час і місце проведення судових засідань по розгляду даної справи.

Згідно п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України , від 26.12.2011 року №18 із змінами та доповненнями внесеними 23.03.2012 р «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою ( тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв»язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Витягом є ЄДРПОУ станом на 25.12.2012 року підтверджується включення відповідача до ЄДР, його місцезнаходження за адресою, яка відповідає адресі, вказаній Прокурором у позовній заяві (79053, м.Львів, вул..Володимира Великого, будинок 71, квартира 76, код ЄДРПОУ 31291589).

Відтак, суд виконав умови Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи. До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних ждій.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за Заявою Прокурора №36-121г-вих 13 від 05.02.2013 р ( вх..№3300/13 від 05.02.13 р) про зменшення розміру позовних вимог, при відсутності представника відповідача , із врахуванням поданого відповідачем відзиву та за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Прокурор звернувся до суду із позовом в інтересах держави , керуючись ст.121 Конституції України, ст.ст.2,29 ГПК України.

Пунктом 2 статті 121 Конституції України встановлено , що на Прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» підставою представництва в суді держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними і державою.

Згідно з приписами частини першої статті 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. В позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому саме полягає порушення інтересів держави і обґрунтовує необхідність їх захисту (частина друга статті 2 ГПК України).

Конституційний Суд України в Рішенні від 08.04.99 року №3-рп/99 у справі №1-1/99 (далі -рішення КСУ) визначив, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Пунктом 2 резолютивної частини рішення КСУ визначено, що під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

В пункті 5 мотивувальної частини рішення КСУ передбачено, що орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, фактично є позивачем у справах, порушених за позовною заявою прокурора, і на підставі частини першої статті 21 Арбітражного процесуального кодексу України є стороною в арбітражному процесі. Цей орган вчиняє процесуальні дії (відповідні функції) згідно зі статтею 22 Арбітражного процесуального кодексу України.

З врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обгрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно з статтею 69 Закону України «Про Конституційний Суд України» рішення Конституційного Суду України є обов»язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим.

Згідно з частиною другою статті 29 Господарського процесуального кодексу України у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або в інтересах громадянина зазначений орган чи громадянин набуває статусу позивача.

Відповідно до частини 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 7 "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави. Інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися в позовній заяві або іншому процесуальному документі, поданому прокурором або заступником прокурора.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та області ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до п.29,31,32 та ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відноситься встановлення для підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад , розміру частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету; прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення; створення у разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення з іншими суб»єктами комунальної власності спільних проектів або спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ та організацій, визначення повноважень цих органів (служб). Також, відповідно до п.п.2 п. а) ст.29 вказаного Закону до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать встановлення порядку та здійснення контролю за використанням прибутків підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідних територіальних громад.

Відповідно до Указу Президента України від 15.12.99 №1752/99 «Про систему центральних органів виконавчої влади» (з останніми змінами від 13.03.2006 р ) та Закону України «Про джерела фінансування органів державної влади» ( з останніми змінами від 02.12.2010 року) до системи органів виконавчої влади належать Кабінет Міністрів України, міністерства, комітет, агентства, служби, адміністрації, департаменти, комісії, управління, палати, фонди, інспекції, бюро та інші центральні органи виконавчої влади і місцеві державні адміністрації.

Ухвалою Львівської міської ради №2142 від 23.10.2008 року функції робочого органу з видачі дозволів на розміщення реклами покладено на Департамент економічної політики Львівської міської ради.

Згідно п.2.1.3 Статуту КП «Адміністративно-технічне управління» підприємство створене з метою «поповнення бюджету за рахунок справляння плати за використання юридичними та фізичними особами міської впорядкованої території» та на «виконання оперативних функцій по справлянню робочим органом плати за користування місцями для розміщення реклами». Уповноваженим власником КП «Адміністративно-технічне управління» є департамент містобудування Львівської міської ради.

Пунктом 4.3.5 Положення про департамент містобудування Львівської міської ради , директор департаменту містобудування «здійснює контроль за використанням коштів структурних підрозділів та комунальних підприємств, уповноваженим власником яких є департамент», а також відповідно до п.4.3.15 «здійснює оперативне керівництво» та координує роботу ЛКП, уповноваженим власником яких є департамент.».

Згідно Положення про Департамент економічної політики Львівської міської ради (далі-Департамент), затвердженого рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради №1203 від 27.10.2006 року (надалі-Положення) одним з основних завдань Департаменту є забезпечення ефективного управління комунальною власністю в інтересах громади м.Львова (п.2.2.3).

До компетенції Департаменту віднесено , зокрема , здійснення координаційної роботи щодо забезпечення виконання дохідної частини бюджету міста ; надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами, контроль за технічним станом рекламних конструкцій, справляння оредної плати за їх розміщення ( п.п.5.15;5.14 Положення).

До компетенції Департаменту належить також здійснення управління майном , що належить до комунальної власності міста, у визначених міською радою та виконавчим комітетом межах.

Згідно п.4.4 Порядку надання розповсюджувачам зовнішньої реклами у тимчасове користування місць, що перебувають в комунальній власності для розміщення спеціальних конструкцій, затверджений рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №817 від 06.08.2004р, - плата за тимчасове користування місцями, що перебувають в комунальній власності для розміщення спеціальних конструкцій, перераховується рекламорозповсюджувачем зовнішньої реклами на розрахунковий рахунок оператора з регулювання діяльності у сфері навколишнього природного середовища та благоустрою міста КП "Ад«іністративно-технічне управління» і розподіляється таким чином : 75 відсотків перераховується до міського бюджету щомісячно до 25 числа місяця наступного за місяцем сплати; 25 відсотків залишається у розпорядженні КП «Адміністративно-технічне управління» та використовується ним для виконання статутних функцій.

КП «Адміністративно-технічне управління», підпорядковане і підконтрольне Департаменнрту містобудування Львівської міської ради, а виконує делеговані повноваження спільно з Департаменортом економічної політики Львівської міської ради та на підставі виданих ним дозволів (договір на тимчасове користування місцями для розміщення реклами є тристороннім - з Департаментом економічної політики , КП «Адміністративно-технічне управління» та Оператором), проте усіма трьома структурними підрозділами Львівської міської ради виконується єдина функція - наповнення бюджету міста Львова від використання комунальної власності під розміщення рекламоносіїв.

Оскільки кошти від використання місць під рекламу з рахунків комунального підприємства напряму перераховуються до бюджету міста, то права Львівської міської ради щодо забезпечення ефективного використання комунальної власності у даній конкретній справі, з огляду на невиконання відповідачем зобов»язань за договором стосовно сплати плати за користування місцями , що перебувають у комунальній власності, є порушеними.

Держава зацікавлена в належній поведінці суб»єктів цивільно-правових відносин, яку вона закріпила в законах та інших нормативно-правових актах.

Комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління» організоване, засноване і здійснює свою діяльність на міській комунальній власності, надання послуг проводить за встановленими відповідно до чинного законодавства тарифами. Його доходи являються суттєвим джерелом надходжень як у місцевий бюджет, так і в державний бюджет.

Відповідно до ст.2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Із врахуванням наведеного вище, на підставі наявних у справі документів, суд дійшов висновку , що у даному випадку прокурор звернувся до господарського суду в інтересах держави, у позовній заяві самостійно визначив , у чому полягає порушення інтересів держави, обґрунтував необхідність їх захисту, вказав орган , уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, чим спростовуються доводи відповідача наведені у відзиві , та підтверджується відсутність підстав для залишення позову без розгляду, як про це просить відповідач у відзиві.

Розміщення реклами в м.Львові здійснюється на підставі дозволів на розміщення реклами, виданих виконавчим комітетом Львівської міської ради, як це передбачено ст..16 Закону України «Про рекламу» та п.4.2 Правил розміщення зовнішньої реклами у м.Львові» , затверджених рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №569 від 21.05.2010 року ( надалі - Правила).

01.02.2010 року між Департаментом економічної політики ( робочий орган) , КП «Адміністративно-технічне управління» (оператор) та Приватним підприємством «Реліквія» (розповсюджувач) укладенор трьохсторонній договір №306 на тимчасове користування місцями для розміщення рекламними засобами.

Відповідно до р.2 «Предмет договору» - цей договір регулює правовідносини, що виникають між Робочим органом, Оператором та Розповсюджувачем щодо встановлення спеціальних конструкцій для розміщення зовнішньої реклами на території м.Львова, а також надання у тимчасове платне користування місць для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами за адресами і на терміни, визначеними у виданих дозволах на розміщення зовнішньої реклами у межах м.Львова , згідно з Правилами розміщення зовнішньої реклами у м.Львові.

З матеріалів справи вбачається, що 04.10.2010 року Департаментом економічної політики Львівської міської ради видано відповідачу Дозвіл №3-10-11-189 на розміщення зовнішньої реклами за адресою: вул.Городоцька (за скнилівським мостом) п.с.м.2 у м.Львові. Характеристика (у тому числі технічна) спеціальної конструкції: односторонній рекламний щит просто неба на газоні, розмір 3.0 х 4.0 м, рекламна площа 12.9 кв.м. Строк дії дозволу продовжено з 31.12.2011р до 07.05.2012р.

Згідно п.4.5 договору, розповсюджувач повинен здійснювати оплату оператору ( КП «Адміністративно-технічне управління) за користування місцями для розміщення спеціальних конструкцій щомісячно до 25 числа поточного місяця за тарифними ставками , вказаними у додатку до Договору.

Згідно п.3.1 рішення Львівської міської ради №817 від 06.08.2004 року , яким затверджено Порядок надання розповсюджувачам зовнішньої реклами у тимчасове користування місць, що перебувають в комунальній власності, для розміщення спеціальних конструкцій,- вул.Городоцька віднесена до 2 економічно-планувальної зони міста ( щодо нарахування плати за користування смісцями). Згідно додатку до договору №306 від 01.02.2010 року «Місячні тарифні ставки», станом на 2010 рік ( на дату укладення договору) розрахункова ставка плати за 1 кв.м. рекламної площі для рекламних конструкцій, встановлених просто неба у 2 економічно-планувальній зоні, становить 36,53 грн. без ПДВ.

Відповідно до розрахунку КП «Адміністративно-технічне управління» за квітень 2012 року та 6 днів травня 2012 року ( оскільки дозвіл втратив чинність 07.05.2012 року) відповідач повинен був сплатити позивачу 716,36 грн . плати за тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів.

Як вбачається , у відзиві відповідач не висловив завперечень щодо нарахованої позивачем суми боргу за договором по платі за тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів у квітні-травні 2012 року, а висловив свої доводи і міркування щодо необгрунтованості заявлених позовних вимог про стягнення 24,61 грн. пені, покликаючись на справу №5015/2298/11 про банкрутство ПП «Реліквія», яка знаходиться у провадженні господарського суду Львівської області.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Станом на момент прийняття рішення у даній справі відповідач не подав доказів сплати 716,36 грн. боргу .

Як вбачається із матеріалів у справі, ухвалою господарського суду Львівської області вівд 27.04.2011 року у справі №5015/2298/11 за заявою Приватного підприємства «Реліквія» про його банкрутство порушено провадження у цій справі та введено мораторій на задоволення вимог кредитогрів.

Згідно ч.4 ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимтг кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів : не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов»язань і зобов»язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов»язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов»язкових платежів).

Ухвалою від 06.03.12 р у справі №5015/2298/11 затверджено реєстр вимог кредиторів ПП «Реліквія».

Прокурором у поданій до суду заяві зменшено розмір позовних вимог у даній справі на суму нарахованої пені (24,61 грн), просить стягнути лише суму основного боргу 716,36 грн.

Основний борг в сумі 716,36 грн. за тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів, який просить Прокурор стягнути з відповідача на користь позивача, виник за період квітень-травень 2012 року, після затвердження реєстрів вимог кредиторів , є посточною заборгованістю і підлягає до стягнення з відповідача.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази , на яких прокурор грунтує позовні вимоги , є належними та допустимими в розумінні ст.34 ГПК України. В порядку статті 33 ГПК України відповідачем не доведено обставин, які б спростовували заявлену прокурором вимогу про стягнення 716,36 грн. основного боргу.

Вимога прокурора про стягнення 717,36 грн основного боргу ( згідно Заяви №36-121г-вих 13 від 05.02.2013 р ( вх..№3300/13 від 05.02.13 р ) про зменшення розміру позовних вимог), підлягає до задоволення повністю.

Відповідно до ст.49 ГПК України, оскільки прокурор звільнений від сплати судового збору при поданні позовної заяви на розгляд до господарського суду, судовий збір підлягає стягненню з відповідача в доход державного бюджету України.

На підставі наведено, керуючись ст.ст.1,2,12,22,32,33,34,36,43,49,75,82,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги , розмір яких Прокурором зменшено Заявою №36-121г-вих 13 від 05.02.2013 р ( вх..№3300/13 від 05.02.13 р ), задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Реліквія» (79053, м.Львів, вул.В.Великого,71 кв.76, код ЄДРПОУ 31291589) :

а). на користь Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» (79012, м.Львів, вул.Сахарова,42, код ЄДРПОУ 13804591) 716,36 грн. основного боргу ;

б) в доход державного бюджету України 1609,50 грн. судового збору .

3. Накази видати відповідно до ст..116 ГПК України.

В засіданні 06.02.13 р оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого у справі рішення. Повний текст рішення виготовлено та підписано 11.02.13 р.

Суддя Кітаєва С.Б.