Ухвала суду № 29226673, 28.01.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-9159/12/6/0170

28.01.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Дудкіної Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АРК Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Латинін Ю.А. ) від 20.09.12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" (вул. Узлова, буд.6, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95047)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АРК Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,АР Крим,95000)

про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.09.12 року задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АРК Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Визнано протиправним та скасовано наказ Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим №192 від 26.07.2012 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Кримська водочна компанія».

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим №0000144110 від 07.08.2012 року в частині нарахування суми грошового зобов'язання у загальній сумі 78284,79 грн., у тому числі: за основним платежем у розмірі 62627,83 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 15656,96 грн. Стягнуто з Державного бюджету України 792,10 грн. судових витрат шляхом їх безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія».

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.09.12 та прийняти нове рішення по справі.

Сторони у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності їх представників.

Відповідно статті 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування наказу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим №192 від 26.07.2012 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Кримська водочна компанія» та визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим від 07.08.2012 року №0000144110 в частині нарахування суми за основним платежем у розмірі 62627,83 грн. та 15656,96 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до Наказу №192 від 26.07.2012 року відповідачем проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ «Кримська водочна компанія» з питань фінансово-господарських взаємовідносин із Приватним підприємством «Базис-Торг» (ЄДРПОУ 36165986) за період з 01.02.2010 р. по 28.02.2010 р. та із Приватним підприємством «Ротонда-Торг» (ЄДРПОУ 36165656) за період з 01.05.2010 р. по 31.05.2010 р. таз 01.08.2010 р. по 30.09.2010 р. (т.1 а.с.26)

За результатами проведеної перевірки складено акт №61/41-10/36499654 від 27.07.2012 року, про порушення вимог п.п. 7.4.5, п. 7.4., ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 р., відповідно чого ТОВ «Кримська водочна компанія» зависило податковий кредит на суму податку на додану вартість у розмірі 63 367 грн. 66 коп.(т.1 а.с.27-52)

На підставі акту перевірки №61/41-10/36499654 від 27.07.2012 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000144110 від 07.08.2012 р. на суму 79 209,58 грн., у т.ч. за основним платежем - 63367,66 грн., за штрафними санкціями - 15 841,92 грн. (т.1 а.с.53)

Відповідно до п. 79.2. ст. 79 Податкового кодексу України та п. 2.4 Наказу Державної податкової адміністрації від 14.04.2011р. №213 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків та внесення змін до наказу ДПА України від 27.05.2008 №355 підрозділи органу ДПС, очолюють здійснення документальної позапланової невиїзної перевірки, забезпечують надсилання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення (посадовій особі або законному уповноваженому) представнику) під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки за формою згідно з додатком 9 до Методичних рекомендацій. Повідомлення підписується керівником (або заступником керівника) органу ДПС, завіряється гербовою печаткою цього органу та реєструється у єдиному Журналі реєстрації повідомлень про проведення перевірок платників податків.

Наказом СДПІ по роботі з ВПП у м. Сімферополі №192 від 26 липня 2012 року призначено проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Кримська водочна компанія» з питань фінансово-господарських взаємовідносин Приватним підприємством «Базис-Торг» (СДРПОУ 36165986) за період з 01.02.2010 р. по 28.02.2010р. та із Приватним підприємством «Ротонда-Торг» (СДРПОУ 36165656) за період з 01.05.2010 р. по 31.05.2010 р. та з 01.08.2010 р. по 30.09.2010 р.

Підставою для проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Кримської водочної компанії» в акті був зазначений п.п. 78.1.1, п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України, відповідно якого органи державної податкової служби мають право на проведення такої перевірки, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або втримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України та п.п. 9, 10, 13 Постанови КМ України "Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом" № 1245 від 27.12.2010 року органи державної податкової служби мають право звернутися до суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та документального підтвердження такої інформації. В окремих випадках зазначений запит може надсилатися з використанням засобів телекомунікаційного зв'язку з накладенням електронного цифрового підпису органу державної податкової служби.

Запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу.

При цьому, запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення з податковою адресою або надано під розписку суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі, а в разі направлення в електронному вигляді з використанням засобів телекомунікаційного зв'язку з накладенням . тронного цифрового підпису органу державної податкової служби - у разі надходження сформованого програмним забезпеченням повідомлення про доставку.

Судом встановлено, що Державна податкова адміністрація своїм листом № 7971/6/23-4015/346 від 27.04.2011 року надала пояснення, щодо застосування норм, які регулюють направлення таких податкових запитів, та підтвердила, лише не отримання відповіді від платника податків у встановлені законом строки може бути підставою для ведення такого виду перевірки.

Однак, ТОВ «Кримська водочна компанія» не отримувала жодного запиту від СДПІ по роботі з ВПП у м. Сімферополі щодо надання інформації про свої фінансово-господарські взаємовідносини з питань фінансово-господарських взаємовідносин ПП «Базис-Торг» (ЄДРПОУ 36165986) за період з 01.02.2010 р. 28.02.2010 р. та із ПП «Ротонда-Торг» (ЄДРПОУ 36165656) за період з 01.05.2010 р. по 05.2010 р. та з 01.08.2010 р. по 30.09.2010 р.

Отже, у відповідача не було підстав для проведення позапланової невиїзної перевірки позивача, а тому позовні вимоги в частині скасування наказу СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим №192 від 26.07.2012 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Кримська водочна компанія» підлягають задоволенню.

Стосовно вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим від 07.08.2012 року №0000144110 в частині нарахування суми за основним платежем у розмірі 62627,83 грн. та 15656,96 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, слід зазначити наступне.

Згідно з п.п.1.6 та 1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" податкове зобов'язання це загальна сума податку, одержана (нарахована) платнику податку у звітному (податковому) періоді, визначена згідно з Законом, а податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена цим законом. При цьому датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) (пп. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону).

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно ст.6 Закону №1251-ХІІ "Про систему оподаткування" об'єктами оподаткування є доходи (прибуток), додана вартість продукції (робіт, послуг), вартість продукції (робіт, послуг), у тому числі митна, або її натуральні показники, спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб та інші об'єкти, визначені законами України про оподаткування.

До загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі), за приписами статті 14 Закону, відносяться податок на додану вартість та податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними не корпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами.

Пунктом 1.4. ст.1 Закону №1251 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що поставка товарів - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг, а поставка послуг, зокрема, включала надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Відповідно до п.п.3.1.1. п. 3.1. ст.3 Закону об'єкт оподаткування - операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходилось на митній території України, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця; передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України; в інших випадках, визначених цим Законом.

У п.п .7.2.1 п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.97р. (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка складалась у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надавався покупцю, копія залишалась у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна виписувалась на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Платники податку повинні були зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків ( п. 7.2.3. п. 7.2 ст.7 Закону).

Згідно з п.п. 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надавалось виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з п.п.7.2.6. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видавалась платником податку, який поставляв товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та була підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) є дата, яка припадала на податковий період, протягом якого відбувалась будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податків.

Податковий кредит звітного періоду (на момент виникнення спірних правовідносин) визначався виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін. (п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість")

Відповідно до п.п.7.4.5. п. 7.2. ст. 7 зазначеного Закону, не підлягали включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважалась дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Встановлено, що 01.09.2009 року ТОВ «Кримська водочна компанія» уклала Контракт № 2/09/37 про надання маркетингових послуг з ПП «Базис-Торг» (ЄДРПОУ 36165986). (а.с.10-17)

Відповідно до п.4 ст.91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Перевірка стану ПП «Базис-Торг» (ЄДРПОУ 36165986) проводилась шляхом оформлення пошукового запиту на офіційному сайті Інформаційно-ресурсного центру, відповідно до Наказу Міністерства юстиції України № 2009/5 від 19.08.2011 року на веб-сайті Єдиного державного реєстру, технічним адміністратором якого є Державне підприємство «Інформаційно-ресурсний центр» відображається інформація з Єдиного державного реєстру щодо юридичних осіб, органів державної влади і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, а також інформація щодо фізичних осіб-підприємців.

На момент подання позовної заяви, відповідно до даних пошукової системи Інформаційно-ресурсного центру, ПП «Базис-Торг» (ЄДРПОУ 36165986) не перебувало в процесі припинення. (т.1 а.с.8)

Відповідно до бази даних Державної податкової служби України, розміщеної на її офіційному сайті, свідоцтво платника ПДВ ПП «Базис-Торг» (ЄДРПОУ 36165986) на день складання позовної заяви анульовано (витяг з офіційного сайту додається - т.1 а.с. 9).

Однак, згідно до фактів, викладених у акті ПП «Базис-Торг» (ЄДРПОУ 36165986) був платником податку на додану вартість.

Контракт між ТОВ «Кримська водочна компанія» та ПП «Базис-Торг» (ЄДРПОУ 36165986), був реально виконаний. Нарахована сума податкового кредиту підтверджена документами первинного обліку, а саме акт наданих послуг від 11.12.2009 року на загальну суму 375 766,98 грн., в т. ч. ПДВ - 62627,83 грн.; податкова накладна № 1005 від 11.12.2009 року на загальну суму 375 766,98 грн., в т. ч. ПДВ -62627,83 грн..

Отже, ТОВ «Кримська водочна компанія» повністю здійснила розрахунок за отриманий товар з контрагентом у безготівковій формі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Також досліджені вищевказані документи, зокрема контракт №01/09-09М від 01.09.2009р. про надання маркетингових послуг, акт наданих послуг до контракту №01/09-09М, реєстр отриманих податкових накладних, платіжні доручення №003809 від 12.01.2010 року. (т.1 а.с. 10-17)

Податкові накладні, які ТОВ «Кримська водочна компанія» включило до складу податкового кредиту оформлені відповідно до вимог пп. 7.2.1 ст. 7 Закону "Про ПДВ" і надійшли до підприємства, що підтверджується відповідними записами у книзі реєстрації отриманих податкових накладних, законодавство про ПДВ не встановлювало обмежень та не забороняє включати до податкового кредиту суми податку по податкових накладних, отриманих із запізненням .

Податкові накладні оформлені відповідно до вимог діючого законодавства є звітними податковими документами та одночасно розрахунковими і підтверджують правомірність включення платником податку сум ПДВ до податкового кредиту.

Таким чином, отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит. І згідно з положеннями п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права в підприємства на податковий кредит є дата фактичного отримання ним податкових накладних.

З аналізу вищезазначених норм Закону України "Про податок на додану вартість" вбачається, що право на податковий кредит виникає у платника податку лише після отримання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, який містить в собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

Законодавство не ставить право платника податку на податковий кредит залежно від встановлення факту формування та сплати його контрагентами до Державного бюджету України податкових зобов'язань за господарськими операціями у відповідному податковому періоді.

Оскільки ТОВ «Кримська водочна компанія» отримало від контрагента всі первинні документи з наданих послуг, і дані документи оформлені належним чином, то у нього як у платника податків виникло право на податковий кредит, оскільки воно підтверджується відповідними податковими накладними, і ним виконані вимоги п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо його формування.

Сумуючи наведене позивачем обґрунтовано віднесено до податкового кредиту сума податку на додану вартість у розмірі 62627,83 грн. у перевіряємий період, і відповідно саме ця сума була включена в декларацію з податку на додану вартість.

Крім того, відповідно до вимог пунктів 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Пункт 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 передбачає, що «первинні документи» - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Частина 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначає перелік обов'язкових реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

ТОВ «Кримська водочна компанія» має первинні бухгалтерські документи, які відповідають вимогам Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88, а також Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", і які надавалися для перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що висновки СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим, за актом перевірки від 27.07.2012р. № 61/41-10/3699654 про завищення податкового кредиту на суму 62627,83 грн. у перевірений період, як порушення п.п. 7.4.5, п. 7.4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР, первинними бухгалтерськими документами та податкового обліку ТОВ «Кримська водочна компанія» не підтверджені та не знайшли свого підтвердження.

В свою чергу, ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд першої інстанції дійшов вірного та обґрунтованого висновку, що податкове повідомлення-рішення СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим від 07.08.2012 року №0000144110 в частині нарахування суми за основним платежем у розмірі 62627,83 грн. та 15656,96 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями не може бути визнано таким, що прийнято на підставі та відповідно до діючого законодавства, добросовісно та безсторонньо, тому позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Аапеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АРК Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.09.12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис Т.М. Дудкіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко