Ухвала суду № 29225876, 01.02.2013, Центральний районний суд м. Сімферополя

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 122/10029/2012

01.02.2013 року м. Сімферополь

Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого - судді Кучеренко Н.В.,

при секретарі - Гумбатовій А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним шляхом накладення арешту на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Центрального районного суду м. Сімферополя знаходиться вищезазначена цивільна справа.

31.01.2013р. до суду надійшла повторно заява позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно, а саме: частину будинку АДРЕСА_1, що належить відповідачу.

Суд, вивчивши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява задоволенню не підлягає, за наступних підстав.

За змістом ч.1 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову, які за своєю юридичною природою є заходами щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача та гарантують реальне виконання позитивно прийнятного рішення.

Відповідно до вимог частини 3 зазначеної правової норми забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства - розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність-зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Оцінка судом обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову здійснюється з урахуванням розумності та обґрунтованості вимог щодо забезпечення позову, зокрема, виходячи з відповідності заходу вимогам, на забезпечення яких він вживається, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Судом встановлено, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на тому, що позивач ОСОБА_1 є сином померлої ОСОБА_3, після смерті якої залишилося певне спадкове майно, у тому числі, вищезазначений будинок, частину якого успадкував за заповітом брат спадкодавця - ОСОБА_4 Позивач, заявляючи позовні вимоги, просить визнати недійсним заповіт ОСОБА_5 та визнати за ним право власності на даний будинок в порядку спадкування за законом в цілому.

Відмовляючи позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд виходить з того, що хоча заявником і додана заява з підписами трьох свідків на підтвердження доказів можливості відповідачем вчинити які-небудь дії відносно спірного будинку, але їх підписи не завірені належним чином. Крім того, в наданій заяві відсутні конкретні обставини можливого продажу відповідачем спірного майна.

Таким чином, суд не може вважати додану позивачем заяву в якості належного та достовірного доказу на підтвердження наміру відповідача розпорядитися спірним майном для вирішення питання про забезпечення позову.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні заявленого клопотання, як необґрунтованого.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до ОСОБА_2 шляхом накладення арешту на нерухоме майно - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Центральний районний суд м. Сімферополя у п'ятиденний строк.

Суддя: Н. В. Кучеренко