Постанова № 29223799, 04.02.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 лютого 2013 року Справа № 812/329/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Тихонова І.В.,

при секретарі судового засідання: Калашнікові Д.О.,

за участю представників сторін:

представників позивача: Джунь С.В.,

Марченко Н.А.,

представників відповідача: Савкіна О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

10 січня 2013 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» (далі - ПрАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія») до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби (далі - СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 09.10.2012 № 0000288022.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним було отримано акт № 96/23-103/32292929 від 19.09.2012р. про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ ПрАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» щодо достовірності визначення податкового кредиту за липень 2012р., щодо суми, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками липня 2012р. Пізніше 11.10.2012р. на адресу ПАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» надійшло податкове повідомленні -рішення № 0000288022 від 09.10.2012р. Відповідно до якого позивач зобов'язаний сплатити у десятиденний термін податок у сумі 41310,00грн. (податкове зобов'язання з ПДВ), та штрафні (фінансові) санкції у сумі 20655,00грн.

Позивач вважає, що акт № 96/23-103/32292929 від 19.09.2012р. про результати камеральної перевірки складений з порушеннями вимог Податкового законодавства України, а саме: під час винесення спірного повідомлення-рішення, безпідставно зроблено висновок, що при перевірці податкового кредиту за липень 2012 позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту ПДВ у розмірі 41309,76грн., згідно з податковою накладною незареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних, виписаної підприємством «Люксавто-СДК», що в свою чергу призвело до завищення податкового кредиту за липень 2012р.

На підставі чого позивач вважає, що посилання відповідача про порушення ПрАТ «ЛИНІК» п.198.6 ст.198, п.200.2 ст.200 Податкового Кодексу України, є безпідставним, оскільки сума податку на додану вартість до податкового кредиту включена підприємством за звітний податковій період лише після подання заяви із скаргою на постачальника, яка і дає право для включення до декларації сум податку до складу податкового кредиту

Тому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000288022 від 09.10.2012р. в частині збільшення суми бюджетного відшкодування з

податку на додану вартість у розмірі 41 310грн. і нарахування штрафних (фінансових)

санкцій в розмірі 20 655грн.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали доводи, викладені в позовній заяві, та просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти адміністративного позову з наступних підстав.

Під час перевіряємого періоду встановлено, що ПрАТ «ЛИНІК» мало взаємовідносини з Приватним підприємством «Люкс Авто», а саме між зазначеними підприємствами було укладено договір від 01.07.2011 № 49 щодо надання послуг перевезення робітників ПрАТ «ЛИНІК».

На виконання умов договору Приватним підприємством «Люкс Авто» виписано податкову накладну від 21.06.2012р. № 2 щодо надання послуг з автобусних перевезень на загальну суму 247 858,53грн., в т. ч. податок на додану вартість - 41 309,76грн. Зазначена податкова накладна не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зазначив, що при поданні податкової звітності за червень 2012р. (тобто за звітним період, коли була виписана податкова накладна) ПрАТ «ЛИНІК» не скористувалося даним правом, та недодало до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2012р. заяву із скаргою (додаток 8 до декларації з податку на додану вартість) на Приватне підприємство «Люкс Авто», згідно податкової накладної виписаної 21.06.2012 № 2 на суму податку на додану вартість 41 309,76грн, що стало б підставою для включення до складу податкового кредиту за липень 2012р.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

На підставі вищевказаного відповідач просив суд в задоволенні позовних вимог ПрАТ «ЛИНІК» про скасування податкового повідомлення-рішення від 09.10.2012р. №0000288022, яким збільшено грошеве зобов'язання з податку на додану вартість, відмовити повністю за необґрунтованістю.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, суд дійшов наступного.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Судом встановлено, що приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» (далі - ПрАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія») зареєстрований виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області 16.12.2002р. за №190805. Нова редакція статуту зареєстрована в виконавчому комітеті Лисичанської міської ради Луганської області 16.05.20012р. запису №13811070020000009. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 32292929 (а.с.14,15).

СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську ДПС проведено камеральну перевірку ПрАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія», щодо правомірності нарахування суми, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за липень 2012р.

На підставі акту перевірки № 96/23-103/32292929 від 19.09.2012р. СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську ДПС було складено податкове повідомлення-рішення № 0000288022 від 09.10.2012р. у частині збільшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 41310грн. і нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 20655грн. (а.с16).

Вирішуючи питання про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000288022 від 09.10.2012р., суд виходить з наступного.

Розділ V Податкового кодексу України визначає платників податку на додану вартість, об'єкт оподаткування, дату виникнення податкових зобов'язань, порядок визначення бази оподаткування, розміри ставок податку, порядок визначення суми податку та строки проведення розрахунків тощо.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 цієї ж статті визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 розділу V Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 198.6 ПКУ, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Судом встановлено, що у перевіряємий період ПрАТ «ЛИНІК» мало взаємовідносини з ПП «Люкс Авто», на підставі чого було укладено договір від 01.07.2011 № 49 щодо надання послуг перевезення робітників ПрАТ «ЛИНІК». На виконання умов договору ПП «Люкс Авто» було виписано податкову накладну від 21.06.2012р. № 2 щодо надання послуг з автобусних перевезень на загальну суму 247 858,53грн., в т. ч. податок на додану вартість 41 309,76грн. Однак зазначена податкова накладна не була своєчасно зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено в судовому засіданні підставою щодо несвоєчасного відображення податкової накладної ПрАТ «ЛИНІК» від 21.06.2012 № 2 в податковій декларації червня 2012 та одночасного звернення зі скаргою на постачальника послуг - ПП «Люкс - Авто», не було можливим з тих підстав, що вказана податкова накладна була надана позивачу лише 16.07.2012, про що свідчить копія конверта яка була адресована від ПП «Люкс - Авто» на адресу ПрАТ «ЛИНІК», де на відбутку штемпелю зазначена дата отримання 16.07.2012 (а.с.52).

Первини документи, а саме: податкова накладна від 21.06.2012 №2; податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2012; розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1); розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5); акт виконаних робіт № 363 між ПрАТ «ЛИНІК» та ПП «Люкс - Авто» були передані - 16.07.2012, тобто в цей же день позивачем на адресу менеджера TOB «ТНК Бізнес Сервіс» ОСОБА_4, яка здійснює податковий та бухгалтерський облік ПрАТ «ЛИНІК» у відповідності з реєстром передавання первинних документів (а.с.54).

В зв'язку з чим позивач включив суму податку на додану вартість до податкового кредиту за звітній податковий період лише після подання заяви із скаргою на постачальника послуг, що дає право для включення до декларації сум податку до складу податкового кредиту за підсумками липня 2012 року.

Крім того, суд вважає обґрунтованими пояснення позивача відносно того, що він з об'єктивних причин не міг зробити запит до Єдиного реєстру стосовно податкової накладної виписаної Приватним підприємством «Люкс Авто» від 21.06.2012 № 2, оскільки була відсутня сама накладна,тобто не було відомо її реквізити: номер та дата виписки які необхідні для подання такого запиту.

Відповідно до наказу Державна Податкова служба України № 127 від 16.02.2012 яким затверджена узагальнююча податкова консультація щодо окремих питань відображення у податковому обліку з податку на додану вартість звітного періоду податкових накладних, виписаних у попередніх періодах, та формування на їх підставі податкового кредиту, визначені правила відображення отриманої накладної, а саме:

«Податкова накладна, яка була виписана в звітному періоді, у цьому ж звітному періоді повинна бути отримана платником податку та у цьому ж звітному періоді повинна бути включена ним до реєстру отриманих податкових накладних, та, відповідно, повинна бути в цьому ж звітному періоді відображена в податковій звітності платника податку.

Якщо така податкова накладна згідно з даними податкового обліку платника була включена до реєстру отриманих податкових накладних цього звітного періоду, але з будь-яких причин не була відображена в податковій звітності за цей період, вона може бути відображена в податковій звітності платника податку в наступних звітних періодах, в тому числі і в складі податкового кредиту (за умови дотримання інших вимог щодо формування податкового кредиту), шляхом подання уточнюючого розрахунку за той звітний період, в якому вона була включена до реєстру отриманих податкових накладних та помилково не включена до податкової звітності.

Податкова накладна, яка отримана у періодах, наступних за періодом, в якому її виписано, включається до реєстру отриманих податкових накладних та до податкової декларації в тому звітному періоді, на який припадає дата отримання податкової накладної. В цьому випадку уточнюючий розрахунок не складається».

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт стати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг»

Позивачем - ПрАТ «ЛИНІК» сума податку на додану вартість до податкового кредиту липня 2012 року підтверджена доданою до податкової декларації за звітний податковий період первинними документами, що підтверджує правомірність включення сум податку до складу податкового кредиту.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи викладені обставини, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій, а тому позовні вимоги Приватного акціонерного товариства до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 09.10.2012 №0000288022 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання щодо судових витрат вирішено у відповідності до вимог статті 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 71, 94, 158-163, КАС України, Податковим кодексом України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 09.10.2012 №0000288022 - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.10.2012 №0000288022 в частині збільшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 41310 (сорок одна тисяча триста десять) грн. і нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 20 655 (двадцять тисяч шістсот п'ятдесят п'ять) грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «ЛИНІК» 413,10 (чотириста тринадцять)грн. 10коп.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови буде складено та підписано у повному обсязі 08 лютого 2013 року.

Суддя І.В.Тихонов