Рішення № 29223515, 06.02.2013, Кам’янський районний суд Запорізької області (до 25.04.2025 - Куйбишевський районний суд Запорізької області)

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 319/59/13- ц

Провадження №2/319/37/2013

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Р І Ш Е Н Н Я

06 лютого 2013 року смт Куйбишеве

Куйбишевський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Скляра С.Ю.,

при секретарі судового засідання Грицан А.В.,

з участю прокурора Редьки М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Куйбишевського районного суду Запорізької області цивільну справу за позовною заявою Куйбишевського міжрайонного прокурора Запорізької області (далі - прокурор) в інтересах держави до Вершинської сільської ради Куйбишевського району Запорізької області (далі - Вершинська сільська рада) і ОСОБА_1 про визнання незаконним рішення про затвердження технічної документації та надання земельної ділянки в оренду, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, зобов'язання повернути земельну ділянку та скасування державної реєстрації права на земельну ділянку, -

В С Т А Н О В И В :

18 січня 2013 року прокурор в інтересах держави звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому вказав, що рішенням Вершинської сільської ради від 07 вересня 2010 року за №4 була затверджена технічна документація щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для рибогосподарських потреб водогосподарського призначення площею 3,8221 га із земель водного фонду Вершинської сільської ради та передана ОСОБА_1 відповідна земельна ділянка без проведення земельних торгів. Вважаючи незаконним рішення Вершинської сільської ради, прокурор посилався на положення ч.1 ст.134 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) в редакції, яка діє з 14 жовтня 2008 року. Саме з цього часу є чинною вимога про обов'язкове проведення земельних торгів при продажу або передачі в оренду земельних ділянок державної чи комунальної власності або права на них, у тому числі права оренди. Спірне рішення Вершинської сільської ради прийнято 07 вересня 2010 року, тобто після набрання чинності змінами до ст.134 ЗК України про обов'язковість проведення земельних торгів. Таким чином, на думку прокурора, спірний договір оренди земельної ділянки укладено між відповідачами з порушенням вимог діючого законодавства, у зв'язку з чим його має бути визнано недійсним, а земельна ділянка повернута власнику із скасуванням державної реєстрації права на цю земельну ділянку.

В судовому засіданні прокурор підтримав доводи позовної заяви та пред'явлені вимоги, надавши судові відповідні пояснення.

Відповідачі - Вершинська сільська рада і ОСОБА_1 в судове засідання не з'явились, про час і місце його проведення були повідомлені належним чином (а.с.26,29). До справи подали заяви, в яких повідомили судові про визнання позову. Відповідачі обставини, зазначені прокурором у позовній заяві, не оспорювали, прохали розглянути справу без їх участі (а.с.27,28,30).

Розгляд справи проведено судом за відсутності відповідачів та їх представників, що узгоджується із положеннями стст.27,158,169 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, вислухавши пояснення прокурора, з'ясувавши позицію відповідачів, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них докази, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до положень статті 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

03 жовтня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до Вершинської сільської ради із заявою про надання йому в оренду земельної ділянки під водним об'єктом в комплексі з прибережною захисною смугою та гідротехнічною спорудою, орієнтовною площею 4,00 га за рахунок земель водного фонду в межах с.Очеретувате Куйбишевського району Запорізької області, для рибогосподарських потреб (а.с10).

Рішенням тридцять другої сесії п'ятого скликання Вершинської сільської ради від 05 жовтня 2009 року №2 надано ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення вищевказаної земельної ділянки (а.с.11).

Рішенням сорок першої сесії п'ятого скликання Вершинської сільської ради від 07 вересня 2010 року №4 затверджена технічна документація щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для рибогосподарських потреб водогосподарського призначення площею 3,8221 га із земель водного фонду Вершинської сільської ради та передана ОСОБА_1 в оренду відповідна земельна ділянка строком на 49 років із встановленням орендної плати в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік з урахуванням коефіцієнту збільшення грошової оцінки землі (а.с.12).

Договір оренди спірної земельної ділянки між Вершинською сільською радою і ОСОБА_1 укладено від 08 вересня 2010 року, який зареєстрований у Куйбишевському районному відділі Запорізької регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 04 листопада 2010 року за №041027100004 (а.с.13-14).

Частиною 1 статті 93 ЗК України визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених ЗК України або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч.ч.1,2 ст.116 ЗК України).

Згідно з ч.1 ст.124 ЗК України в редакції, чинній на момент укладення спірного договору, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідні положення містить ч.2 ст.16 Закону України «Про оренду землі», а саме, укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому ЗК України, або за результатами аукціону.

Згідно ч.2 ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що права (у тому числі оренда) на спірну земельну ділянку, за відсутності випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 ЗК України, підлягають обов'язковому продажу на конкурентних засадах (земельних торгах).

Земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається, зокрема, договір оренди з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів (ч.1 ст.135 ЗК України).

Частиною 2 статті 6 Закону України «Про оренду землі» визначено, що у разі набуття права оренди земельної ділянки на конкурентних засадах підставою для укладення договору оренди є результати аукціону.

Судом встановлено та не оспорюється сторонами той факт, що спірна земельна ділянка Вершинською сільською радою передана ОСОБА_1 без проведення земельних торгів.

Враховуючи викладені вище обставини, суд вважає, що рішення сорок першої сесії п'ятого скликання Вершинської сільської ради від 07 вересня 2010 року №4 не відповідає вимогам стст.124,134 ЗК України, ст.16 Закону України «Про оренду землі», у зв'язку з чим, підлягає визнанню недійсним та скасуванню.

Відповідно до ч.10 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України закріплено право кожної особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів за п.10 цієї статті може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.1 ст.21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Крім того, порушення вимог статті 6 Закону України «Про оренду землі» є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також визнання договору недійсним відповідно до закону (ч.2 ст.15 Закону України «Про оренду землі»).

Згідно із ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені чч.1-3,5 та 6 ст.203 цього Кодексу, а саме, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, спірний договір оренди земельної ділянки укладено між відповідачами без обов'язкового проведення земельних торгів, що є порушенням вимог діючого законодавства, а тому це є підставою для визнання недійсним такого договору оренди відповідно до ч.2 ст.15 Закону України «Про оренду землі».

Відповідно до положень ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Згідно ч.2 ст.45 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Так, згідно стст.5,6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», Положення про Державну інспекцію сільського господарства України (далі - Держсільгоспінспекція), затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року №459/2011 Держсільгоспінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності.

Разом з цим, зазначеними нормативно-правовими актами не передбачено повноважень Держсільгоспінспекції щодо звернення до суду у разі порушення вимог законодавства, спрямованого на захист інтересів держави в земельних правовідносинах.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що прокурор є належним позивачем у справі, а пред'явлений ним позов підлягає задоволенню.

Оскільки позов прокурора в інтересах держави задоволено, а він звільнений від сплати судового збору при пред'явленні позову до суду, то у відповідності з вимогами, передбаченими статтею 88 ЦПК України, судові витрати підлягають стягненню з відповідачів - Вершинської сільської ради та ОСОБА_1 в дохід держави пропорційно до задоволеної частини вимог в розмірі 57 грн. 35 коп. з кожного.

Керуючись стст.6,15,16 Закону України «Про оренду землі», стст.116,124,134 ЗК України, стст.15,16,21,203,215,216 ЦК України, стст.10,11,60,88,174,209,212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Куйбишевського міжрайонного прокурора Запорізької області в інтересах держави, - задовольнити.

Рішення сорок першої сесії п'ятого скликання Вершинської сільської ради Куйбишевського району Запорізької області від 07 вересня 2010 року №4 «Про затвердження технічної документації та надання земельної ділянки в оренду», - визнати незаконним та скасувати.

Договір оренди земельної ділянки від 08 вересня 2010 року, який був укладений між Вершинською сільською радою Куйбишевського району Запорізької області та ОСОБА_1, зареєстрований у Куйбишевському районному відділі Запорізької регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 04 листопада 2010 року за №041027100004, - визнати недійсним та скасувати його державну реєстрацію.

Зобов'язати ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючий за адресою: 71014 АДРЕСА_1, ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1) повернути Вершинській сільській раді Куйбишевського району Запорізької області (адреса: 71014 Запорізька область, Куйбишевський район, с.Вершина, вул.Карла Маркса, 1, ЄДРПОУ 25223652) земельну ділянку водогосподарського призначення із земель водного фонду, площею 3,8221 га із земель водного фонду для рибогосподарських потреб, розташовану в межах с.Очеретувате Вершинської сільської ради Куйбишевського району Запорізької області, нормативна грошова оцінка якої складає 142468 (сто сорок дві тисячі чотириста шістдесят вісім) гривень.

Стягнути з Вершинської сільської ради Куйбишевського району Запорізької області судовий збір в дохід держави в сумі 57 (п'ятдесяти семи) гривень 35 (тридцяти п'яти) копійок (отримувач коштів: Державний бюджет Куйбишевського району Запорізької області; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37892243; банк отримувача: ГУ ДКСУ у Запорізькій області; код банку отримувача (МФО) 813015; рахунок отримувача №31217206700152; код класифікації доходів бюджету 22030001).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в сумі 57 (п'ятдесяти семи) гривень 35 (тридцяти п'яти) копійок.

Рішення суду відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції - Куйбишевський районний суд Запорізької області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-денного строку з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: С.Ю.Скляр