Ухвала суду № 29221871, 17.01.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Куцоконь Ю.П.

Суддя-доповідач:Шевчук С.М.

УХВАЛА

іменем України

"17" січня 2013 р. Справа № 1715/18321/12

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шевчук С.М.

суддів: Майора Г.І.

Одемчука Є.В.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від "19" жовтня 2012 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області, Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 19.10.2012 року позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність УПСЗН виконавчого комітету Рівненської міської ради щодо невиплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення у 2010 р. та 2011 р. та зобов'язано УПСЗН виконавчого комітету Рівненської міської ради перерахувати та виплатити позивачу щорічну допомогу на оздоровлення у 2010 р. та 2011 р. у розмірі, в встановленому ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову.

Згідно ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Позивач звернувся до суду із позовом як особа, яка постраждала від наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що є інвалідом 3 групи, інвалідність якого пов'язана з аварією на ЧАЕС. Судом першої інстанції встановлено, що він отримує допомогу на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону №796-ХІІ, але у розмірах, встановлених постановою КМУ.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на соціальний захист визначені Законом № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

У відповідності до ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках передбачених законом,

Частиною 4 ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щорічна допомога на оздоровлення виплачується інвалідами III групи у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.

Розрахунок виплати позивачу, передбаченої ст.48 Закону, визначався згідно постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зазначеною постановою, всупереч вимогам Закону № 796-XII , який встановлює розмір доплати як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати або пенсії, визначеної Законом на час здійснення виплати, установлено конкретний розмір такої доплати в твердій грошовій сумі.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ч.4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

З огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними нормативними актами при визначенні розміру згаданої виплати застосуванню підлягає саме ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 року, яка істотно звужує обсяг установлених законом прав позивача.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого судового рішення. Постанову прийнято з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради залишити без задоволення, а постанову Рівненського міського суду Рівненської області від "19" жовтня 2012 р. без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С.М. Шевчук

судді: Г.І. Майор Є.В.Одемчук

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_3 АДРЕСА_1,33000

3- відповідачу Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області вул. Короленка, 7,м. Рівне,33028 Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області вул. Відінська, 41,м. Рівне,33018 Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради вул.Соборна,12,м.Рівне,33028