Постанова № 29221797, 28.01.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 січня 2013 року Справа № 2а/1270/9358/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Матвєєвої В.В.,

при секретарі: Захаровій Ю.О.,

за участю сторін:

позивача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Варламової І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

26 листопада 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби, яким просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000711702 від 03 вересня 2012 року про збільшення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 15321,50 грн., з яких 14521,00 грн. - за основним платежем, 800,50 грн. - штрафні санкції та визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000921702 від 22 жовтня 2012 року про збільшення штрафних санкцій на суму 799,50 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 07.09.2012 позивачем було отримано податкове повідомлення - рішення № 0000711702 від 03.09.2012, згідно якого позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання по сплаті податку на додану вартість у сумі 14521,00 грн. та нараховано суму штрафних санкцій у розмірі 800,50 грн., яке було винесено на підставі вищезазначеного акту перевірки від 25.07.2012 у зв'язку з порушенням позивачем п. п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198, п. п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України.

Позивач, не погоджуючись з таким рішенням оскаржив його спочатку до ДПС України в Луганській області, потім до ДПС України. Проте скарги позивача були залишені без задоволення, а також було збільшено суму штрафних санкцій у розмірі 799,50 грн. відповідно до податкового повідомлення - рішення № 0000921702 від 22.10.2012.

Позивач вважає зазначені вище податкові - повідомлення рішення протиправними на підставі наступного.

Підставою для донарахування сум податку на додану вартість було неправомірне, з точки зору відповідача, віднесення до податкового кредиту сум у зв'язку із придбанням позивачем товару по договорам з ТОВ «Феррус» та ТОВ «Футурама», що на думку відповідача, потягло за собою порушення позивачем п. п. 198.1., 198.2., 198.6 ст. 198 та п. п. 200.1, 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України.

Проте вказаними нормами встановлений виключний перелік документів, які надають право платнику податків віднести відповідні суми до складу податкового кредиту. В оспорюваному випадку цими документами є відповідні податкові накладні, надані та зареєстровані належним чином. Позивачем такі накладні були отримані від його контрагентів - ТОВ «Феррус» та ТОВ «Футурама», та своєчасно зареєстровані.

Отже, на думку позивача, відсутні будь-які порушення з його боку п. п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198, п. п. 200.1, 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України.

Посилання відповідача на відсутність будь-яких інших документів, як на підставу відсутності у позивача права на податковий кредит, не має нормативно-правового обґрунтування.

Крім того позивач в позові зазначив, що з доводів відповідача, викладених в акті перевірки, та відповіді на скаргу позивача виходить, що відповідач вважає віднесення оспорюваних сум до податкового кредиту неправомірним, оскільки, з його точки зору, правочини, укладені позивачем із його контрагентами - ТОВ «Феррус» та ТОВ «Футурама», є нікчемними за ст. 228 ЦК України як такі, що порушують публічний порядок, або вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства. Виходячи з цього, відповідач приходить до висновку, що такий правочин не має правових наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, відповідно до ст. 216 ЦК України.

На думку позивача, податковий орган, формуючи такі висновки та приймаючи рішення, порушує принцип визначеної компетенції щодо визнання таких правочинів недійсними, що призводить до безпідставного прийняття рішення.

Що стосується збільшення грошового зобов'язання на суму 799,50 грн., то, згідно з ч. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, у разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість повторно протягом 1095 днів, це тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання.

Позивачу не зрозуміло, що саме мала на увазі ДПС у Луганській області під повторністю порушення протягом 1095 днів, оскільки попередні податкові повідомлення-рішення, прийняті за наслідками перевірки ФОП ОСОБА_1 Луганським окружним адміністративним судом визнано протиправними та скасовано, Донецьким апеляційним адміністративним судом постанови першої інстанції залишено без змін.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, надали пояснення, аналогічні викладеним в позові. Просили суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби у судовому засіданні не визнав позовні вимоги, надав заперечення на адміністративний позов, в яких зазначив, що відповідно до наказу ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби від 20.07.12 було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Феррус» за період з 01.01.2011 по 31.03.2011 та ТОВ «Футурама» за період з 01.08.2011 по 31.08.2011, за результатами якої складено акт, в якому відображено відсутність документального підтвердження господарських операцій із зазначеними контрагентами, оскільки позивачем не були надані первинні, бухгалтерські та інші документи податкової звітності. Відповідач в запереченнях також посилається на те, що під час проведення перевірки було встановлено завищення ФОП ОСОБА_1 податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 14521,00 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби 03.09.2012 було винесено податкове повідомлення - рішення № 0000711702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по сплаті податку на додану вартість у розмірі 15321,50 грн., із них 14521,00 грн. - за основним платежем, 800,50 грн. - штрафні санкції. Рішенням ДПС у Луганській області від 03.10.2012, прийнятим за розглядом первинної скарги ФОП ОСОБА_1, позивачу було збільшено суму штрафних санкцій на 799,50 грн., що знайшло своє відображення в податковому повідомленні - рішенні № 0000921702 від 22.10.2012. Просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи, оцінивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 10.03.2006 за № 23830000000002600 (т. 1, а. с. 10). Перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби з 14.03.2006.

ФОП ОСОБА_1 є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 70560706 від 20.03.2006 про реєстрацію платника податку на додану вартість (т. 1, а. с. 11).

Як вбачається з матеріалів справи, у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби на адресу позивача було направлено лист про надання документальних підтверджень та пояснень щодо взаємовідносин з з ТОВ «Феррус» за період з 01.01.2011 по 31.03.2011 та ТОВ «Футурама» за період з 01.08.2011 по 31.08.2011 (том 2, а. с. 74).

У зв'язку з ненаданням пояснень та документів, ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби 24.07.2012, відповідно до наказу від 20.07.2012 № 573-п (т. 2, а. с. 78) та повідомлення № 356/01-87 від 20.07.2012 (т. 2, а. с. 79), було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Феррус» за період з 01.01.2011 по 31.03.2011 та ТОВ «Футурама» за період з 01.08.2011 по 31.08.2011, про що складений акт № 801/17-2719220459 від 25.07.2012 (т. 1, а. с. 14-21), згідно якого виявлено:

- порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в період з 01.01.2011 по 31.08.2011 на суму 14521,00 грн., у тому числі за січень 2011 року в сумі 3179,00, лютий 2011 року - 49240,00 грн., березень 2011 року - 3220,00 грн., серпень 2011 року - 3198,00 грн.;

- взаємовідносини між платником податків ОСОБА_1 та ТОВ «Феррус» та ТОВ «Футурама», операції з поставки товарів на суму 87126,00 грн., у тому числі ПДВ 14521,00 грн., суперечать інтересам держави і суспільства та, відповідно до п. п. 1, 2 ст. 215, п. п. 1, 5 ст. 203, ст. 228 Цивільного кодексу України, не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю та підлягають виключенню з податкового обігу.

Акт перевірки № 801/17-2719220459 від 25.07.2012 поштовим зв'язком було направлено на адресу позивача 25.07.2012 (т. 1, а. с. 13).

Інформації щодо надання заперечень до акту перевірки позивачем суду надано не було.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби винесено податкове повідомлення - рішення № 0000711702 від 03.09.2012, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по сплаті податку на додану вартість у розмірі 15321,50 грн., із них 14521,00 грн. - за основним платежем, 800,50 грн. - штрафні санкції (т. 1, а. с. 22). Розмір нарахованого податкового зобов'язання та штрафних санкцій підтверджується розрахунком (т. 1, а. с. 23).

Не погоджуючись з даним податковим повідомленням - рішенням, позивачем було подано скаргу до Державної податкової служби у Луганській області (т. 1, а. с. 25-26). Рішенням від 03.10.2012 № 16086/10-408 податкове повідомлення - рішення № 0000711702 від 03.09.2012 залишено без змін. Крім того, відповідно до зазначеного рішення позивачу збільшено грошове зобов'язання у розмірі 799,50 грн., що підтверджується податковим повідомленням рішенням № 0000921702 від 22.10.2012 (т. 1, а. с. 24).

Не погоджуючись з рішенням, ФОП ОСОБА_1 було подано повторну скаргу до Державної податкової служби України (т. 1, а. с. 30-32). Рішенням від 12.11.2012 № 2485/0/141-12/Х/10-2315 в задоволенні скарги відмовлено, податкове повідомлення - рішення № 0000711702 від 03.09.2012 та рішення ДПС у Луганській області 03.10.2012 № 16086/10-408 залишено без змін (т. 1, а. с. 33-37).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Розділ V Податкового кодексу України визначає платників податку на додану вартість, об'єкт оподаткування, дату виникнення податкових зобов'язань, порядок визначення бази оподаткування, розміри ставок податку, порядок визначення суми податку та строки проведення розрахунків тощо.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з положеннями п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що між позивачем та ТОВ «Феррус» 10.01.2011 було укладено договір купівлі - продажу № 10-2 (том 1, а. с. 64-65). Відповідно до даного договору ТОВ «Феррус», як постачальник, зобов'язується поставити у власність ФОП ОСОБА_1, як покупцю, товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його на умах даного договору. (том 1, а. с. 91).

На підтвердження реальності здійснення фінансово - господарських операцій із зазначеним контрагентом та отримання товару представником позивача до матеріалів справи були надані завірені належним чином копії: банківських виписок (т. 1, а. с. 66-67), реєстру виданих та отриманих податкових накладних (т. 1, а. с. 68), рахунок - фактур (т. 1, а. с. 69, 72, 125, 128, 131, 154, 157), видаткових накладних (т. 1, а. с. 70, 73, 123, 126, 129, 152, 155), податкових накладних (т. 1, а. с. 71, 74, 124, 127, 130, 153, 156).

Куплені у ТОВ «Феррус» товари були реалізовані іншим покупцям - контрагентам, що підтверджується наявними в матеріалах справи наступними документами: копіями довіреностей, видаткових накладних, податкових накладних, рахунок - фактур, банківськими виписками.

Також судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Футурама» були укладені договори поставки товарів від 01.08.2011 № 010807 (т. 2, а. с. 1) та від 04.08.2011 № № 040801, 040807 (т. 2, а. с. 2, 5). Відповідно до зазначених договорів ТОВ «Футурама», як продавець, зобов'язується поставити, а ФОП ОСОБА_1, як покупець, зобов'язується прийняти та оплатити товар - будівельні матеріали, - на умовах даних договорів в кількості та цінам, зазначеним в рахунках - фактурах продавця.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 04.08.2011 між ТОВ «Футурама», ПП «Інтенція» та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір поступки вимоги № 02-УТ, згідно якого ТОВ «Футурама», як кредитор, уступає, а новий кредитор, ПП «Інтенція», приймає на себе право вимоги виконання зобов'язань за договорами від 01.08.2011 № 010807 та від 04.08.2011 № 040801 (т. 2, а. с. 3).

Також встановлено, що 04.08.2011 між ТОВ «Футурама», ТОВ «Оріал» та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір поступки вимоги № 01-УТ, згідно якого ТОВ «Футурама», як кредитор, уступає, а новий кредитор, ТОВ «Оріал», приймає на себе право вимоги виконання зобов'язань за договором від 04.08.2011 № 040807 (т. 2, а. с. 6), про що було повідомлено ТОВ «Оріал» та ФОП ОСОБА_1 (т. 2, а. с. 7).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби були подані податкова декларації з податку на додану вартість разом з розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів:

- за серпень 2011 року, згідно якої позивачем самостійно визначено податковий кредит в загальній сумі 11979 грн., з них по операціям з придбання з податку на додану вартість в сумі 3197,77 грн. (т. 2, а. с. 102-104);

- за січень 2011 року, згідно якої позивачем самостійно визначено податковий кредит в загальній сумі 6276 грн., з них по операціям з придбання з податку на додану вартість в сумі 3179,17 грн. (том 2, а. с. 109-111);

- за лютий 2011 року, згідно якої позивачем самостійно визначено податковий кредит в загальній сумі 11221 грн., з них по операціям з придбання з податку на додану вартість в сумі 4924,07 грн. (том 2, а. с. 115-117);

- за березень 2011 року, згідно якої позивачем самостійно визначено податковий кредит в загальній сумі 6809 грн., з них по операціям з придбання з податку на додану вартість в сумі 3220,13 грн. (том 2, а. с. 121-123).

На підтвердження реальності здійснення фінансово - господарських операцій із зазначеним контрагентом представником позивача до матеріалів справи були надані завірені належним чином копії товарно-транспортних накладних (т. 2, а. с. 8-10) виписки з банків (т. 2, а. с. 11-113), реєстри виданих та отриманих податкових накладних (т. 2, а. с. 14-15), видаткові накладні (т. 2, а. с. 16, 19, 22, 26, 29, 32, 34, 36, 39, 42, 44, 47, 50, 52, 54, 57, 59, 61, 64, 67), податкові накладні (т. 2, а. с. 17, 20, 23, 27, 30, 33, 35, 37, 40, 43, 45, 48, 51, 53, 55, 58, 60, 62, 65, 68), рахунок - фактури (т. 2, а. с. 18, 21, 24), довіреності на отримання (т. 2, а. с. 25, 28, 31, 38, 41, 46, 49, 56, 63, 66).

Судом встановлено, що в ході проведення ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області перевірки ФОП ОСОБА_1 відповідачем були використані дані акту перевірки ДПІ у Києво - Святошинському районі Київської області від 30.11.2011 № 1214/23-3/34564773 про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Футурама» з питань дотримання вимог податкового законодавства за червень 2011 року, липень 2011 року та серпень 2011 року (т. 2, а. с. 80-84), згідно якого встановлено порушення ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст.. 216 ЦК України в частині «ймовірного » недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків по правочинах, здійснених ТОВ «Футурама» при продажу товарів та відсутність об'єктів оподаткування пр. придбання та продажу товарів за період з червня по серпень 2011 року, та дані акту перевірки Алчевської ОДПІ Луганської області від 02.12.2011 № 2006/236-36917497 про результати проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Феррус» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 30.09.2011 (т. 2, а. с. 85-92). В результаті зазначеної перевірки встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів, завищення суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 45526336 грн. та завищення суми податкового кредиту на 42879435 грн., порушення ч. 1 ст. 203, 215, 216, 228, 626, 650, 655, 658, 662 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Феррус» з постачальниками та покупцями, в даному випадку з покупцем ФОП ОСОБА_1

Суд не може прийняти висновки зазначених актів як докази відсутності реального здійснення господарських операцій з придбання товарів позивачем ФОМ ОСОБА_1, оскільки вказані правочини не визнані нікчемними в установленому законодавством порядку, крім того чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Проаналізувавши надані позивачем до матеріалів справи належним чином завірені копії фінансово-господарських документів, суд прийшов до висновку, що взаємовідносини між позивачем ФОП ОСОБА_1 та його контрагентами ТОВ «Феррус» та ТОВ «Футурама» з постачання будівельних матеріалів, купівлі - продажу інших товарів, мали реальний характер, податковий кредит було сформовано правомірно, із додержанням всіх необхідних умов, встановлених діючим законодавством України.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000711702 від 03.09.2012 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000921702 від 22.10.2012, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до ст. 123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

В судовому засіданні відповідач не довів наявності підстав для застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафної санкції у розмірі 799,50 грн., а саме в матеріалах справи відсутні будь - які письмові докази щодо повторності порушення позивачем вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та повторності визначення податковим органом суми зобов'язання протягом 1095 днів.

Таким чином вимога позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000921702 від 22.10.2012, яким донараховано суму штрафних санкцій у розмірі 799,50грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись Податковим кодексом України, ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000711702 від 03 вересня 2012 року про збільшення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 15 321,50грн. із яких 14 521,00грн. - за основним платежем, 800,50грн. - штрафні санкції.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000921702 від 22 жовтня 2012 року про збільшення штрафних санкцій на суму 799,50грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 228,32грн. відповідно до квитанції №97 від 03.12.2012 року та 32,19грн. відповідно до квитанції №306 від 22.11.2012.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 4 лютого 2013 року.

Суддя В.В. Матвєєва