Ухвала суду № 2922104, 28.10.2008, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий в суді першої інстанції – Чалий І.С.                                                                                                  Рядок статзвіту № 41                                                  

Рівненський окружний адміністративний суд, № 2а-1029/07                                                Справа № 22-а-8590/08                   Доповідач: Заверуха О.Б.                                                                          

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2008 року                                                                                                      м. Львів

       Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Заверухи О.Б.,

суддів: Пліша М.А., Старунського Д.М.,

при секретарі Бацик О.Р.,

з участю осіб, які беруть участь в справі:

представника відповідача – Бухти Н.А., довіреність № 219/10-10 від 09.01.2008 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівне на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2007 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрресурс» до Державної податкової інспекції у м. Рівне про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и л а :

      Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрресурс» звернулося в Рівненський адміністративний окружний суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівне про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення.

       В обґрунтування позову зазначав про те, що на підставі акту перевірки було складено податкове повідомлення - рішення №0001482342/0/23-121 від 11.04.2007 року про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства.Оскільки в податковому повідомленні - рішенні визначена сума податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства по вказаному порушенню відсутня, то застосування штрафу в сумі 6750 грн. на підставі п.п. 17.1.3. ст.. 17 Закону України №2181-IIIє безпідставним.

       Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2007 року позов задоволено.

       Зазначена постанова мотивована тим, що податкове повідомлення - рішення в обов'язковому порядку повинно містити суму донарахування встановленого заниження або завищення суми податкового зобов'язання. А оскільки в податковому повідомленні - рішенні визначена сума податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства по вказаному порушенню відсутня, тому застосування до платника податку штрафу в сумі 6750 грн. на підставі пп. 17.1.3 ст. 17 Закону України № 2181-Ш є безпідставним.

       Не погоджуючись з прийнятою постановою ДПІ в м. Рівне подала апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

       Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Вказує зокрема на те, що позивач занизив валовий дохід за третій квартал 2004 року, що в свою чергу призвело до заниження податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств. Вважає, що визнаючи нечинним оскаржуване податкове повідомлення – рішення, судом першої інстанції порушено приписи п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

       Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала, в обгрунтування її мотивів покликалася на обставини, які в ній викладені, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.

       Представник позивача в судове засідання не з»явився, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у його відсутності.

       Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення представника відповідача дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

       У відповідності до пп. 17.1.3 п. 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-111 від 21.12.2000 року у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.      

       Як встановлено судом, 5 квітня 2007 року за №402/23-400/31640919 відповідачем було складено акт "Про результати планової документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрресурс" код ЄДРПОУ 31640919 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2004 року по 31.12.2006 року. На підставі акту перевірки було складено податкове повідомлення - рішення №0001482342/0/23-121 від 11.04.2007 року про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства в сумі 7347,0 грн., в тому числі 39,0 гри., основного платежу та 7008,0 грн. штрафної санкції.

       З акту від 5 квітня 2007 року за №402/23-400/31640919 "Про результати планової документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрресурс" код ЄДРПОУ 31640919 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2004 року по 31.12.2006 року вбачається, що згідно протоколу № 9 зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Укрресурс» від 28.09.2004 року директором фірми Новосадом П.Б. було запропоновано внесення коштів для розвитку фірми. Зборами було схвалено внесення коштів для розвитку фірми Новосадом П.Б. з поверненням без відсотків. 27 вересня 2004 року в сумі 54000 грн. кошти були внесені на розрахунковий рахунок позивача. Всього в 3 кварталі 2004 року було отримано коштів на суму 54000 грн. 27.10.2004 року було внесено коштів на суму 49000 грн., 29.10.2004 року на суму 29000 грн. Таким чином, отримано в 4 кварталі коштів на суму 78000 грн. В 4 кварталі 2004 року ТзОВ фірмою "Укрресурс" було повернено кошти на суму 132000 грн.

       У відповідності до п. 1.9 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ податкове повідомлення – письмове повідомлення контролюючого органу про обов’язок платника податків сплатити суму податкового зобов’язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених Законом.

       Колегія суддів вважає, що нарахування податкового зобов’язання у даному випадку по податку на прибуток підприємства є обов’язковою умовою для подальшого нарахування штрафних (фінансових) санкцій. В той же час, з матеріалів справи вбачається, що донарахування податкового зобов’язання в зв’язку з порушенням по яких застосовувались санкції, не відбувалося.

       Із врахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно зазначив про те, що несвоєчасне включення до складу податкового зобов'язання з податку на прибуток відповідної суми не є тотожним з таким порушенням, як збільшення чи заниження платником податку податкового зобов'язання. Податкове повідомлення - рішення в обов'язковому порядку повинно містити суму донарахування встановленого заниження або завищення суми податкового зобов'язання. Відтак, оскільки в податковому повідомленні - рішенні визначена сума податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства по вказаному порушенню відсутня, то застосування до позивача штрафу в сумі 6750 грн. на підставі пп. 17.1.3 ст. 17 Закону України № 2181-Ш є безпідставним.

       З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції постановив законне та обґрунтоване судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

       Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а:

       Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівне на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2007 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрресурс» до Державної податкової інспекції у м. Рівне про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2007 року – без змін.

       Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може  бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України – з дня складення ухвали в повному обсязі.

            Головуючий:                                                                      О.Б. Заверуха

            Судді:                                                                                   М.А. Пліш

                                                                                                          Д.М. Старунський