Постанова № 29220387, 05.02.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

05.02.13 Справа № 5015/4417/12

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Краєвської М.В.

суддів: Галушко Н.А.

Орищин Г.В.

розглядувши апеляційну скаргу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», від імені якого діє Львівська обласна дирекція ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», від 09.01.2013 р. № с 14-120-1-10-58

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 20.12.2012 р.

у справі № 5015/4417/12

за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», м.Київ, від імені якого діє Львівська обласна дирекція ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», м.Львів

до відповідача-1 ТзОВ «Ромас», м.Червоноград Львівської обл.

до відповідача-2 ТзОВ «Чер-Буд», м.Червоноград Львівської обл.

до відповідача-3 ТзОВ «Аро-Пласт-Плюс», смт.Жвирка Сокальського р-ну Львівської обл.

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Фенчина Олега Романовича, м.Сокаль Львівської обл.

про стягнення 6 548 293, 15 грн., у т.ч. 5 317 465, 32 грн. основного боргу, 551 361, 61 грн. процентів, 374 107, 56 грн. пені за кредитним договором від 29.09.2011 р. № 010/42-0-1/115; 259 978 грн. основного боргу, 40 400, 24 грн. процентів, 4 980, 43 грн. пені за кредитним договором від 18.06.2008 р. № 014/08-3/3775/МК, які укладені в межах генерального кредитного договору № 140 від 18.06.2008 р.

За участю представників:

від позивача: Голець В.М. (представник, довіреність №530/12 від 23.10.2012р.);

від відповідача -1: Сенів Т.В. (представник, довіреність б/н від 03.12.2012р.);

від відповідачів-2,3: не з'явились;

третя особа: не з'явився.

Представникам позивача та відповідача-1 роз'яснено їх права й обов'язки, передбачені ст.ст.22, 27 ГПК України. Заяв про відвід суддів не поступало.

За відсутності клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу як від позивача, так і від відповідача-1 у судовому засіданні не забезпечується повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.12.2012 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Фенчина Олега Романовича, провадження у справі №5015/4417/12 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №1304/11480/2012 за позовом Фенчини Олега Романовича до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Львівської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про визнання недійсним кредитного договору №014/08-3/3775/МК (в редакції Додаткових угод №№1 та 3), укладеного між Фенчином Олегом Романовичем та ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (Т.2 а.с.10-12).

Оскаржувана ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, зокрема, що предметом позовних вимог у справі №5015/4417/12 є стягнення заборгованості за кредитним договором №014/08-3/3775/МК, ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 17.12.2012р. відкрито провадження у справі №1304/11480/2012 про визнання недійсним кредитного договору №014/08-3/3775/МК (в редакції Додаткових угод №№1 та 3), укладеного між Фенчином Олегом Романовичем та ВАТ "Райффайзен Банк Аваль". З огляду на наведене, вирішення спору Галицьким районним судом м. Львова у справі №1304/11480/2012 вплине на оцінку доказів у справі №5015/4417/12.

Не погоджуючись з даною ухвалою місцевого господарського суду в частині зупинення провадження у справі №5015/4417/12, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», від імені якого діє Львівська обласна дирекція ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № с 14-120-1-10-58 від 09.01.2013р. Просить оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду від 20.12.2012р. скасувати, справу №5015/4417/12 направити до Господарського суду Львівської області для розгляду по суті.

Свої вимоги скаржник мотивує тим, зокрема, що господарським судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не зазначено, яким чином з'ясування обставин у ході розгляду справи про визнання недійсним кредитного договору унеможливить розгляд позовної заяви про стягнення заборгованості, та яким чином встановлені у вказаній справі обставини впливають на оцінку доказів, якими сторони обґрунтовують свої доводи у даній справі.

Окрім того, скаржник звертає увагу суду на ту обставину, що наявність спору про визнання недійсним кредитного договору не перешкоджає суду самостійно надати оцінку відповідності цього договору вимогам чинного законодавства, застосувавши п.1 ч. 1 ст. 83 ГПК України. З огляду на наведене, на думку скаржника, підстави для зупинення провадження у справі №5015/4417/12 відсутні.

Скориставшись своїм правом, передбаченим ст. 96 ГПК України, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ромас" подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить ухвалу Господарського суду Львівської області від 20.12.2012р. у даній справі залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення. Вказує на преюдиціальне значення обставин, встановлених в результаті розгляду Галицьким районним судом м. Львова справи №1304/11480/2012 та неможливість застосування Господарським судом Львівської області положень п.1 ч.1 ст.83 ГПК України у зв'язку з непідвідомчістю такого спору господарському суду (з огляду на суб'єктний склад сторін кредитного договору).

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 21.01.2013р. апеляційну скаргу прийнято судом до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 05.02.2013р.

В судове засідання 05.02.2013р. з'явились представники позивача та відповідача-1.

Відповідач-2, відповідач-3 та третя особа участі уповноважених представників в даному судовому засіданні не забезпечили, хоча своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, причин неявки суду не повідомили, вимог ухвали суду від 21.01.2013р. в частині подання суду відзивів та письмових пояснень на апеляційну скаргу не виконали.

Враховуючи те, що ухвалою суду від 21.01.2013 року участь представників сторін та третьої особи в судовому засіданні визначено на власний розсуд, сторін інформовано про час та місце розгляду апеляційної скарги, сторони не звертались до суду з клопотанням про продовження, визначеного ст.102 ГПК України 15-денного строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників відповідачів-1,2 та третьої особи.

Представники позивача та відповідача-1 в судовому засіданні 05.02.2013р. підтримали свої доводи та заперечення, викладені, відповідно, в апеляційній скарзі та у відзиві на апеляційну скаргу, висловили свої міркування з питань, що виникли у ході розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, колегія суддів вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, ухвалу Господарського суду Львівської області про зупинення провадження у даній справі - залишити без змін, виходячи з наступного.

Аналізом матеріалів справи колегією суддів Львівського апеляційного господарського суду встановлено, що 15.10.2012р. ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до ТзОВ "Ромас", ТзОВ "Чер-Буд" та ТзОВ "Аро-Пласт-Плюс" про стягнення заборгованості в розмірі 6 548 293, 15 грн., у т.ч. 5 317 465, 32 грн. основного боргу, 551 361, 61 грн. процентів, 374 107, 56 грн. пені за кредитним договором від 29.09.2011 р. № 010/42-0-1/115; 259 978 грн. основного боргу, 40 400, 24 грн. процентів, 4 980, 43 грн. пені за кредитним договором від 18.06.2008 р. № 014/08-3/3775/МК, які укладені в межах генерального кредитного договору № 140 від 18.06.2008 р.

Підставою позову у даній справі виступає генеральний кредитний договір № 140 від 18.06.2008 р. (Т.1 а.с. 19-22), кредитний договір № 010/42-0-1/115 від 29.09.2011р. (Т.1 а.с. 32-39), укладений між ПАТ "Пайффайзен Банк Аваль" та ТзОВ "Ромас", кредитний договір №014/08-3/3775/МК від 18.06.2008р. (Т.1, а.с. 40-42), укладений між ПАТ "Пайффайзен Банк Аваль" та Фенчином О.Р., а також договори поруки: №140/2 від 18.06.2008р. (Т.1 а.с.43-44), №140/3 від 18.06.2008р. ( Т.1 а.с. 47-48), №140/5 від 18.06.2008р. (Т.1 а.с. 49-50), укладені між позивачем та відповідачами з метою забезпечення виконання зобов'язання за кредитними договорами.

Під час розгляду справи місцевим господарським судом, представник ТзОВ "Ромас" та Фенчина Олега Романовича звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі до остаточного вирішення пов'язаної з нею справи №1304/11480/2012 за позовом Фенчина Олега Романовича до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Львівської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про визнання недійсним кредитного договору №014/08-3/3775/МК (в редакції Додаткових угод №№1 та 3), укладеного між Фенчином Олегом Романовичем та ВАТ "Райффайзен Банк Аваль". В підтвердження заявленого клопотання відповідач подав суду копію ухвали Галицького районного суду м. Львова про відкриття провадження у справі №1304/11480/2012.

Пунктом 3.16 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що статтею 79 ГПК України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

Зокрема, відповідно до частини першої статті 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядалися іншим судом. При цьому, пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК України).

Іншим судом, про який йдеться у частині першій статті 79 ГПК, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно зі статтею 3 та частиною другою статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"; іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" визначено, що, відповідно до статей 215 та 216 ЦК України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Згідно ч. 1 п. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ч.1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Відповідно до ч.2 ст. 548 ЦК України недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Враховуючи наведені вище обставини та мотиви, з яких виходив місцевий господарський суд при винесенні ухвали від 20.12.2012р., судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що місцевий господарський суд правильно застосував норму ч. 1 ст. 79 ГПК України, достеменно з'ясував як пов'язана справа, що розглядається Галицьким районним судом м. Львова з даною справою, достатньо та переконливо обґрунтував підстави, за яких розгляд справи № 5015/4417/12 має бути зупинений до розгляду Галицьким районним судом м. Львова справи №1304/11480/2012 та у межах наданих йому повноважень виніс законну ухвалу.

Посилання ж скаржника на п.1 ч.1 ст.83 ГПК України відповідно до якої господарський суд наділений правом визнати недійсним повністю або в певній частині пов'язаний із предметом спору договір, який суперечить законодавству, не приймаються колегією суддів Львівського апеляційного господарського суду до уваги, з огляду на наступне.

Сторонами кредитного договору №014/08-3/3775/МК від 18.06.2008 року, який є предметом спору у справі №1304/11480/2012, виступають ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та фізична особа Фенчин Олег Романович.

Відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства , установи, організації, інші юридичні особи(у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі -підприємства, організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності. Угода про відмову від права на звернення до господарського суду є недійсною.

Положеннями п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011р. № 10 "Про деякі питання підвідомчості та підсудності справ господарським судам" визначено, що з огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги ст.ст. 1, 41, 12 ГПК України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

З огляду на викладене, чинним законодавством не передбачено, що спір про визнання недійсним кредитного договору, однією із сторін якого є фізична особа, підвідомчий господарським судам. А відтак у Господарського суду Львівської області не було достатніх повноважень вирішувати питання про дійсність кредитного договору №014/08-3/3775/МК від 18.06.2008 року.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Львівської області від 20.12.2012 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для її скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

Судовий збір за перегляд ухвали в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 49, 91, 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 20.12.2012р. у справі №5015/4417/12 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Витрати по сплаті судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повна постанова складена 8 лютого 2013р.

Головуючий-суддя Краєвська М.В.

Суддя Галушко Н.А.

Суддя Орищин Г.В.