Ухвала суду № 2922031, 02.10.2008, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

02 жовтня 2008 року                                                                                       м. Львів

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

судді-доповідача – КУШНЕРИКА   М.П.

суддів: ОЛЕНДЕРА   І.Я.,  ОБРІЗКА   І.М.

при секретарі судового засідання – СТУПНИЦЬКІЙ   Г.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу

за апеляційною скаргою–Тернопільської об’єднанної державної податкової інспекції

напостанову Господарського суду Тернопільської області від 14 вересня 2007р. у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Скіфія»

доТернопільської об’єднанної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України в Тернопільській області

проповернення 23472 грн. бюджетного відшкодування по податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Господарського суду Тернопільської області від 14.09.2007р. задоволено позов ТзОВ «Скіфія» та стягнено з Державного бюджету 23472грн. бюджетної заборгованості по податку на додану вартість.

                Постанова мотивована тим, що за результатами проведеної податковим органом перевірки позивача, було складено акти №17712/15-01/2462787 від 16.10.2006р. та №19412/15-01/2462787 від 06.12.2006р. та зафіксовано порушення п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. (із змінами та доповненнями),  Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України №165 від 20.12.2006р., щодо включення до складу податкового кредиту сум не сплачених контрагентами до бюджету та не підтвердження належним чином оформленими податковими накладними за липень 2006р.

На підставі зазначених Актів перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0009231501/1/37515 від 20.12.2006р. про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за 8 місяців 2006р. в сумі 23472грн.

Постановою господарського суду Тернопільської області від 16.03.2007р. зазначене податкове повідомлення-рішення скасовано. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2007р. – постанову залишено без змін.

Відповідно до ч.2 п.п.7.7.8 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», передбачено, що після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п’яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов’язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Не відшкодовані платнику протягом визначених законодавством термінів суми податку на додану вартість, відповідно до п.1.3 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України та Головного управління Державного казначейства України від 02.07.1997р. №209/72 є бюджетною заборгованістю.

   Тернопільська об’єднана ДПІ оскаржила постанову з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, мотивуючи тим, що відповідно до п.п.7.7.8. п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» - у разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження… призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження.

   Позивач на момент винесення оскаржуваної постанови не мав права на таке бюджетне відшкодування, виходячи із зазначеної вище норми Закону, т.я. ними 13.07.2007р. подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2007р. у справі №6/1-15 позовні вимоги якої про повернення суми бюджетного відшкодування за серпень 2006р.

   Просить скасувати постанову та прийняти нову про відмову в задоволенні позову.

               Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами проведеної податковим органом виїзної позапланової перевірки позивача з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість за період з 01.08.2006р. по 31.08.2006р. та невиїзної документальної перевірки позивача з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість за період з 01.08.2006р. по 31.08.2006р., було складено акти №19412/15-01/2462787 від 06.12.2006р. та №17713/15-01/10/24627287 від 16.10.2006р., де зафіксовано порушення п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. (із змінами та доповненнями),  Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України №165 від 20.12.2006р., щодо включення до складу податкового кредиту сум не сплачених контрагентами до бюджету та не підтвердження належним чином оформленими податковими накладними за липень та серпень 2006р.

На підставі зазначених Актів перевірки податковим органом було прийнято в тому числі податкове повідомлення-рішення №0009231501/1/37515 від 20.12.2006р. про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за 8 місяців 2006р. в сумі 23472грн.

Постановою господарського суду Тернопільської області від 16.03.2007р. у справі №6/1-15 зазначене податкове повідомлення-рішення скасовано. Тобто встановлено правомірність віднесення позивачем до бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2006 року в сумі 23472грн.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2007р. – постанову суду першої інстанції у справі №6/1-15 залишено без змін.

 Відповідно до ч.3 ст.254 КАС України – судове рішення набрало законної сили.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку і з таким погоджується колегія суддів, що відповідно до ч.2 п.п.7.7.8 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. (із змінами та доповненнями) позивачу безпідставно не повернено заявлену до стягнення суму, термін сплати якої, з урахуванням вступу в законну силу постанови господарського суду Тернопільської області від 16.03.2007р. настав. Висновок податковим органом до Головного управління Державного казначейства України в Тернопільській області не надавався.

 Не відшкодовані платнику протягом визначених законодавством термінів суми податку на додану вартість, є бюджетною заборгованістю.

 З вищенаведеного доводи скаржника про скасування оскаржуваної постанови суду є безпідставними.

Постанова суду першої інстанції прийнята у відповідності з вимогами  діючого законодавства, а тому підстав для її скасування апеляційний суд не вбачає.

         Керуючись ст.160 ч.3, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254  КАС України, колегія суддів, -

                                                                                   У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргуТернопільської об’єднанної державної податкової інспекції– залишити без задоволення, а постановуГосподарського суду Тернопільської області від 14 вересня 2007р., по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Скіфія» до Тернопільської об’єднанної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України в Тернопільській області про повернення 23472 грн. бюджетного відшкодування по податку на додану вартість, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця, починаючи з 08.10.08р.

                                     Суддя-доповідач:                                                                            М.П.КУШНЕРИК

                                                        Судді:                                                                                        І.Я.ОЛЕНДЕР

                                                                                                                                                         І.М.ОБРІЗКО