Ухвала суду № 2921999, 21.10.2008, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД_

Головуючий в 1-й інстанції Станько Л.Л. Справа № 22а-5069/08

Господарський суд Львівської області Ряд. стат.звіту №36

Справа №13/273А Доповідач: В.З. Улицький

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2008 року м. Львів

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого: Улицького В.З.

суддів: Багрія В.М., І.М. Обрізко

секретаря: Неміш О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ДПІ у Шевченківському районі м. Львова та ПП «Тесей» на постанову господарського суду Львівської області від 08.11.2007 року у справі за позовом ПП «Тесей» на постанову господарського суду Львівської області від 08.11.2007 року у справі за позовом ПП «Тесей» до ДПІ у Шевченківському районі м. Львова, треті особи: ТзОВ «Компанія Селіон», ТзОВ «Нарвал» про визнання дій посадових осіб ДПІ у Шевченківському районі м. Львова незаконними і скасування податкових повідомлень-рішень , -

встановила:

У вересні 2007 року ПП «Тесей» звернулося з позовом до ДПІ у Шевченківському районі м. Львова, треті особи: ТзОВ «Компанія Селіон», ТзОВ «Нарвал» про визнання дій посадових осіб ДПІ у Шевченківському районі м. Львова незаконними і скасування податкових повідомлень-рішень №0003162300/0/21368, №0003561730/0/21369 від 14.09.2007 року.

Позивач свої позовні вимоги мотивував тим, що в період з 16.08.2007 року до 06.09.2007 року посадовими особами ДПІ у Шевченківському районі м. Львова було проведено перевірку фінансово-господарської діяльності ПП «Тесей» з питань дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства на підставі якого складено акт №1613/231/23-120/23888927 від 06.09.2007 року, яким встановлено порушення позивачем пп.. 7.2.3. п. 7.2, пп.. 7.2.4 п. 7.2, пп.. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 111787,00 грн., у звязку із виконанням зобовязань за угодами із ТзОВ «Нарвал» та ТзОВ «Компанія Селіон».

11.09.2007 року ПП «Тесей» було подано заперечення на вищезгаданий акт. 14.09.2007 року позивач отримав довідку про результати розгляду заперечення, а також податкові повідомлення-рішення №0003162300/0/21368, №0003561730/0/21369 від 14.09.2007 року, згідно яких заперечення позивача відхилено та зобовязано сплатити по податковому повідомленню-рішенні №0003162300/0/21368 кошти у сумі 167681,00 грн. і по податковому повідомленню-рішення №0003561730/0/21369 кошти у сумі 3062,25 грн.

Вважаючи такі дії відповідача незаконними позивач звернувся до суду.

Постановою господарського суду Львівської області від 08.11.2007 року позов задоволено частково. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення № №0003561730/0/21369. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постанову суду оскаржили ДПІ у Шевченківському районі м. Львова та ПП «Тесей». Вважають, що постанова суду є незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним зясуванням всіх обстави, що мають значення для справи та підлягає скасуванню з підстав викладених в апеляційних скаргах.

Перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі м. Львова та ПП «Тесей» слід залишити без задоволення.

Судом встановлено, що в період з 16.08.2007 року до 06.09.2007 року посадовими особами ДПІ у Шевченківському районі м. Львова було проведено перевірку фінансово-господарської діяльності ПП «Тесей» з питань дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства на підставі якого складено акт №1613/231/23-120/23888927 від 06.09.2007 року, яким встановлено порушення позивачем пп.. 7.2.3. п. 7.2, пп.. 7.2.4 п. 7.2, пп.. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 111787,00 грн., у звязку із виконанням зобовязань за угодами із ТзОВ «Нарвал» та ТзОВ «Компанія Селіон».

11.09.2007 року ПП «Тесей» було подано заперечення на вищезгаданий акт. 14.09.2007 року позивач отримав довідку про результати розгляду заперечення, а також податкові повідомлення-рішення №0003162300/0/21368, №0003561730/0/21369 від 14.09.2007 року, згідно яких заперечення позивача відхилено та зобовязано сплатити по податковому повідомленню-рішенні №0003162300/0/21368 кошти у сумі 167681,00 грн. і по податковому повідомленню-рішення №0003561730/0/21369 кошти у сумі 3062,25 грн.

Що стосується вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 14.09.07р. №0003561730/0/21369, то слід зазначити, що ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-ІУ визначає перерелік та порядок застосування податкових соціальних пільг при обчисленні та сплаті податку з доходів фізичних осіб.

З урахуванням норм пункту 6.5 цієї статті платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку (пп.6.1.1, п.6.1 ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р.№ 889-ІУ)

У відповідності до пп. 6.3.1, п.6.3 ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-ІУ, податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого місячного доходу платнику податку у вигляді заробітної плати виключно за одним місцем його нарахування (виплати).

П.п.6.3.2 п.6.3 ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-ІУ визначено, що платник податку подає працедавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги за формою, визначеною центральним податковим органом.

Відповідно, податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання працедавцем заяви платника податку про застосування пільги.

Жодного з наведених виключень з правила звільнення від відповідальності працедавця за застосування соціальних пільг наданих працівнику на підставі поданих заяв - перевіркою не виявлено.

Таким чином у частині скасування ППР №0003561730/0/21369 від 14.09.2007 року суд дійшов правильного висновку.

Що стосується ППР №0003162300/0/21368 від 14.09.2007 року то слід зазначити слідуюче:

Як вбачається з рішення Солом»янського районного суду м.Києва від 12.12.2006 визнано недійсним статут та свідоцтво про державну реєстрацію ТзОВ «Компанія Селіон» з моменту реєстарції. Зокрема судом встановлено, що громадянин ОСОБА_1, який зазначений як засновник підприємства, не має відношення до його створення, статутний фонд не формував, внесків в статутний фонд не вносив ні в якому вигляді, участі в роботі ТОВ не приймав, ніякої господарської діяльності не вів.

Судом першої інстанції встановлено, що статут ТзОВ «Компанія Селіон» містить недостовірні відомості, так як за вказаною адресою ТОВ не знаходиться.

Крім цього, згідно рішення Солом»янського районного суду м.Києва від 12.12.2006 року свідоцтво платника податку на додану вартість ТзОВ «Компанія Селіон» анульовано з моменту внесення його в реєстр платників податку.

Згідно листа ДПІ у Печерському районі м.Києва №12663/7/15-910 від 19.06.2006 року ТзОВ «Нарвал» не звітує. Останній звіт до ДПІ подано за березень 2005 року, тобто, до податкових зобов»язань ТзОВ «Нарвал» не включені суми податку по податкових накладних з квітня 2005 року.

Тому підставно відмовлено в задоволенні даної позовної вимоги.

За таких підстав рішення суду відповідає зібраним доказам, вимогам Закону України «Про податок на додану вартість», доводи скарги не спростовують висновків суду.

Колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі м.Львова та ПП «Тесей» залишити без задоволення, а постанову господарського суду Львівської області від 08.11.2007 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом одного місяця може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: В. Улицький

Судді: В. Багрій

І. Обрізко