Постанова № 2921857, 03.10.2008, Донецький апеляційний адміністративний суд

Суддя першої інстанції Галатіна О.О.

Суддя-доповідач Гаврищук Т.Г.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 жовтня 2008 року справа № 22-а-9908/08

зал судового засідання у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Сухарьок М.Г.

Білак С.В.

при секретарі судового засіданняБезруковій В.М.

за участю представників: від позивача:Сілантьєв Д.А. довіреність від 02.10.08р.

Дудник Т.В. довіреність від 02.10.08р.від відповідача:

Крікоров К.Р. довіреність від 02.10.08р.

Козіна Ю.Є. довіреність від 02.10.08р.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуАртемівської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від

по адміністративній справі25 червня 2008 року

№2-а-4331/08 (суддя Галатіна О.О.)за позовомВідкритого акціонерного товариства «Часівоярський вогнетривкий комбінат»

до

1) Артемівської обєднаної державної податкової інспекції

2) Головного управління Державного казначейства України у Донецькій областіпро

визнання недійсними податкових повідомлень-рішень та зобовязання вчинити певні дії

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 червня 2008 року по справі № 2-а-4331/08 задоволено позов Відкритого акціонерного товариства «Часівоярський вогнетривкий комбінат» до Артемівської обєднаної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області, в наслідок чого визнано частково недійсним податкове повідомлення-рішення від 07.08.2007 року № 0000872342/0 на суму 122988 грн., у тому числі основний платіж 81992 грн., штрафні (фінансові) санкції 40996 грн., податкове повідомлення-рішення від 07.08.2007 року № 0000872342/1 на суму 122988грн., у тому числі основний платіж 81992грн., штрафні (фінансові) санкції 40996 грн.; зобов'язано Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області повернути Відкритому акціонерному товариству «Часівоярський вогнетривкий комбінат» суму надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість платіжними дорученнями № 7160 від 14 вересня 2007 року на суму 81992 грн., та № 7161 від 14 вересня 2007 року на суму 40996 грн.

В апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду Артемівська обєднана державна податкова інспекція просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

Позивач у письмових запереченнях та під час апеляційного розгляду справи проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного зясування обставин в адміністративній справі.

Представник відповідача 2 у судове засідання не зявився, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином. Клопотанням відповідач 2 просив розглянути справу без його участі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.

Відповідачем була проведена виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.03.2007 року, за результатами якої складений акт від 31.07.2007р. № 1802/23/00191773/ДСК та прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.08.2007 року № 0000872342/0, яким позивачеві згідно підпункту “б” п.п.4.2.2. п.4.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” було визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 148172 грн., у тому числі основний платіж 98781 грн., штрафні (фінансові) санкції 49391 грн. Штрафні (фінансові) санкції нараховані згідно п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

За результатами розгляду скарги позивача в адміністративному порядку, яка залишена без задоволення, відповідачем було складено податкове повідомлення-рішення № 0000872342/1 від 07.08.2007 року.

Зазначені податкові повідомлення-рішення позивачем оскаржуються частково на суму 122988грн., у тому числі основний платіж 81992 грн., штрафні (фінансові) санкції 40996 грн.

Підставою для визначення суми податкового зобовязання послужив висновок податкового органу про те, що позивачем в порушення пп.7.4.1 пп 7.4.2 п 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року віднесено до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 81992 грн., які отримані від Донецької філії ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України».

Відповідач зазначив, що статтею 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 року №3235-ІV із змінами та доповненнями передбачено, що операції з продажу природного газу, ввезеного на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, крім операцій з продажу такого газу для населення, бюджетних установ та інших споживачів, що не є платниками цього податку, оподатковувалися за нульовою ставкою податку на додану вартість.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» встановлено, що у 2006 році операції з продажу природного газу, ввезеного на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України, крім операцій з продажу такого газу для населення, бюджетних установ та інших споживачів, що не є платниками цього податку, оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість.

Між позивачем та дочірнею компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» був укладений договір № 08/3210(06) ТЕ/Д-1/06 від 30.12.2007 року на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій.

У п.1.2 цього договору зазначено, що за цим договором здійснюється постачання імпортованого природного газу, отриманого НАК «Нафтогаз України» за зовнішньоекономічними контрактами, укладених на виконання міжнародних договорів України, та переданий Постачальнику за договором купівлі-продажу природного газу між НАК «Нафтогаз України» та Постачальником.

Додатковою угодою №1 від 15.03.08р. наведений договір був доповнений п.1.4., який передбачає, що в разі нестачі або відсутності газу, поставка якого передбачена пунктом 1.2., за даним договором може здійснюватися поставка газу іншого походження. Походження газу, що передається за даним договором корегується Постачальником в односторонньому порядку в залежності від наявності відповідних ресурсів газу.

З актів передачі-прийому природного газу, укладених на виконання наведеного договору, (що зазначені в акті перевірки) вбачається, що позивачеві Донецькою філією «Газ України» було передано імпортований природний газ, який був отриманий за зовнішньоекономічними контрактами, укладеними не на виконання міжнародних договорів України.

Доказів, що засвідчують отримання позивачем імпортованого природного газу ввезеного на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України, відповідачем не надано.

Відповідно до п.1.7. ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно до п.п.7.4.1 п. 7.4.ст.7 цього Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Пунктом 7.4.2 п.7.4 ст.7 цього Закону встановлено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника.

Відповідач не надав жодного доказу, що засвідчують порушення позивачем норм Закону України «Про податок на додану вартість».

Підпунктом 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» забороняється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 наведеного Закону України датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З матеріалів справи вбачається, що витрати по сплаті податку за отриманий природний газ підтверджені належним чином оформленими податковими накладними, ці витрати повязані з використанням у господарській діяльності, а тому колегія суддів вважає, що позивач документально підтвердив своє право на податковий кредит та правомірно сформував податковий кредит за наведеними податковими накладними за першою з подій.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо визнання недійсним оспореного податкового повідомлення-рішення.

Стосовно вимог позивача про зобовязанняГоловного управління Державного казначейства України у Донецькій області повернути позивачу неправомірно нараховані та сплачені податкові зобовязання в сумі 122988 грн. 00 коп., в тому числі 81992 грн. основного платежу, та 40996 грн. штрафних (фінансових) санкцій, колегія суддів зазначає наступне.

Платіжними дорученнями № 7160 від 14.09.07р. на суму 81992, 00 грн. та № 7161 від 14.09.07р. на суму 40996грн. позивачем самостійно було сплачено до бюджету донараховану суму податку на додану вартість та штрафні санкції.

Виходячи з приписів п.15.3 ст.15 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, п. 5 Порядку взаємодії органів державної податкової служби України, фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) платникам податків затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України 03.02.2005року № 58/78/22 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2005р. за № 247/10527, повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів), здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб), яка може бути подана не пізніше 1095 дня, наступного за днем виникнення такої переплати.

В матеріалах справи відсутні докази, що засвідчують звернення позивача із відповідною заявою.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо зобовязання Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області повернути Відкритому акціонерному товариству «Часівоярський вогнетривкий комбінат» суму надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість платіжними дорученнями № 7160 від 14 вересня 2007 року на суму 81992 грн., та № 7161 від 14 вересня 2007 року на суму 40996 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено з частковим порушенням норм матеріального права.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Артемівської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 червня 2008 року по справі № 2-а-4331/08 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 червня 2008 року по справі № 2-а-4331/08 скасувати.

Позов Відкритого акціонерного товариства «Часівоярський вогнетривкий комбінат до Артемівської обєднаної державної податкової інспекції та Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень та зобовязання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати частково недійсним податкове повідомлення-рішення Артемівської обєднаної державної податкової інспекції м, Артемівська № 0000872342/0 від 13 серпня 2007 року на суму 122988 грн., у тому числі основний платіж в сумі 81992 грн., штрафні (фінансові) санкції в сумі 40996 грн.

Визнати частково недійсним податкове повідомлення-рішення Артемівської обєднаної державної податкової інспекції м. Артемівська № 0000872342/1 від 04 вересня 2007 року на суму 122988грн., у тому числі основний платіж в сумі 81992 грн., штрафні (фінансові) санкції в сумі 40996 грн.

У задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 03 жовтня 2008 року. Постанова у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 07 жовтня 2008 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Гаврищук Т.Г.

Судді: Сухарьок М.Г.

Білак С.В.