Постанова № 29218070, 14.11.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2012 р. справа № 1170/2а-2828/11

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Шлай А.В. Проценко О.А.

при секретарі судового засідання: Фірсику Д. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційні скарги Головного управління Державного казначейства України в Кіровоградській області та Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції,

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.08.2011 року

у справі №1170/2а-2828/11,

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Міжнародна акціонерна авіаційна компанія «Урга»,

до: Головного управління Державного казначейства України в Кіровоградській області та Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції,

про: визнання нечинним податкового повідомлення - рішення, стягнення бюджетного відшкодування,

Встановив:

27 липня 2011 року Приватне акціонерне товариство «Міжнародна акціонерна авіаційна компанія «Урга» звернулось із позовом до Кіровоградського окружного адміністративного суду, в якому просило визнати податкове повідомлення - рішення № 0000502350 від 18.07.2011 року, прийняте заступником начальника Кіровоградської ОДПІ Старунською Л.А., нечинним;

Стягнути з державного бюджету на користь МААК «Урга» суму податку на додану вартість в розмірі 64167,00 грн.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.08.2011 року позов задоволено. .Визнано нечинним податкове повідомлення - рішення № 0000502350 від 18.07.2011 року. Постановлено стягнути з державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Міжнародна акціонерна авіаційна компанія «Урга» суму податку на додану вартість в розмірі 64167,00 грн.

Рішення суду обґрунтовано наступним.

В ході первинної перевірки позивача відповідачем-1 (22.09.2009р.), а також за результатами розгляду справи судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Авіасервіс-Київ» мала місце господарська операція з придбання авіаційного обладнання, що підтверджується видатковою накладною від 20.05.2009р. №АС-0000009 (а.с. 20) про передачу позивачеві товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 385000 грн., в т.ч. ПДВ 64166,67 грн. Оплата вартості товару здійснена в безготівковому порядку, що підтверджується копією платіжного доручення від 20.05.2009р. №1176 (а.с. 19). Продавцем - ТОВ «Авіасервіс-Київ» позивачеві була виписана податкова накладна від 20.05.2009р. №18 (а.с. 18) на суму ПДВ в розмірі 64166,67 грн., яка в подальшому була включена позивачем до реєстру отриманих податкових накладних за червень 2009 р. та, відповідно, до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за червень 2009 р. (а.с. 21, 22).

Вказані обставини відповідачем-1 не заперечуються та не спростовуються, а також не заперечується та не спростовується факт відображення в податковому обліку ТОВ «Авіасервіс- Київ» результатів господарських відносин з позивачем, що підтверджується Довідкою ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 03.02.2010р. №85/23-11/32596934 (а.с. 43, 44).

Таким чином, враховуючи норми Закону про ПДВ, суд дійшов висновку, що позивачем дотримано всіх вимог Закону про ПДВ, пов'язаних з формуванням податкового кредиту та одержанням бюджетного відшкодування.

Суд першої інстанції вказав, що норми п. 1.3 ст. 1, п. 10.2 с. 10, п.п "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 Закону «Про ПДВ» не передбачають, що бюджетне відшкодування податку на додану вартість повинно ставитися у залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Із наведеного суд першої інстанції дійшов висновку, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та на суму бюджетного відшкодування.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідачі звернулися із апеляційними скаргами, у яких вказують на законність та правомірність своїх дій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просять задовольнити апеляційні скарги. Скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.08.2011 року по справі № 1170/2а-2828/11, у задоволенні позову - відмовити..

У апеляційній скарзі Кіровоградської ОДПІ також зазначено, що судом не враховано обставини справи. які виключають правомірність формування позивачем та можливість здійснення бюджетного відшкодування за операціями з ТОВ «Авіасервіс- Київ», контрагентами якого є ТОВ «Сітез» та ТОВ «Каскад-Сервіс». Так, ДПІ у Святошинському районі м. Києва повідомлено про неможливість проведення перевірки ТОВ «Сітез», у зв'язку з тим, що вказане підприємство має стан 8 - «до СДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням», та анулювання 29.04.2009р. свідоцтва платника ПДВ, на відсутність документального підтвердження факту включення до складу податкового зобов'язання та сплату сум ПДВ до бюджету ТОВ «Сітез» по податковій накладній за травень 2009 року, виданій покупцю - ТОВ «Каскад-Сервіс», що, в свою чергу, виключає можливість подальшого дослідження ланцюга постачання товару до виробника та, відповідно, доведення факту надмірної сплати податку на додану вартість до Державного бюджету.

З цього особа, що подала апеляційну скаргу, доходить висновку, що враховуючи відсутність документального підтвердження факту надмірної сплати ПДВ до бюджету, ПАТ МААК «Урга» втрачає право на отримання бюджетного відшкодування ПДВ, заявленого підприємством по податковій декларації з ПДВ за липень 2009 року на суму 64166,67 грн.

У апеляційній скарзі ГУДКУ в Кіровоградській області зазначено, що відповідно до норм п 200.15 ст. 200 ПК України, у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган Державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган Державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган держказначейства тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган Державної податкової служби протягом п'яти робочих днів зобов'язаний подати органу Держказначейства висновок, із зазначенням суми податку . що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Оскільки позивачем розпочато процедуру судового оскарження податкового повідомлення - рішення, у правовідносинах, пов'язаних з майновими вимогами товариства, до набрання законної сили постановою суду, відсутні будь-які порушення прав та інтересів позивача з боку другого відповідачів і, відповідно, позовні вимоги в частині стягнення коштів є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Крім того, при розгляді позову в частині стягнення коштів бюджетного відшкодування судом не враховано норми Податкового кодексу, який не містить положень щодо права платників податку на додану вартість звертатися до суду з позовами про стягнення бюджетного відшкодування.

ГУДКУ в Кіровоградскій області просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.08.2011 року у справі №1170/2а-115/11 в частині стягнення з Державного бюджету України на користь ПАТ «МААК «Урга» суми податку на додану вартість в розмірі 64167,00 грн.

Від ПАТ «МААК «Урга» до апеляційного суду надійшли заперечення на апеляційні скарги, у яких зазначено наступне.

Кіровоградською ОДПІ отримано від ДПІ у Святошинському районі м. Києва відповідь №4235/7/23-721 від 21.04.2011р. про неможливість проведення перевірки ТОВ «Сітез» (м.Київ,ід.код.36173997) - 3 ланка ланцюга постачання товарів - у зв'язку з тим, що це підприєм ство має стан платника податків 8 - «до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням», також, згідно бази даних АРМ «Облік» свідоцтво платника ПДВ анульовано 29.04.2010р.

Сума, заявлена МААК «УРГА» до бюджетного відшкодування з ПДВ за липень 2009р., яка вказана в акті, вже була раніше підтверджена відповідними деклараціями з ПДВ та актом перевірки від 22.09.2009р. №78/23-50/28/14372024, за результатом якого встановлено, що Позивачем здійс нено господарську операцію з ТОВ «Авіасервіс-Київ» (м. Київ ід.код 32596934), придбано авіа ційне обладнання на загальну суму 385 000 грн. в тому числі ПДВ 64 166 грн. 67 коп., розрахунки з постачальником здійснено в повному обсязі у безготівковому порядку через розрахунковий ра хунок згідно платіжного доручення №1176 від 02.05.2009р. та отримано на зазначену суму подат кову накладну №18 від 20.05.2009р. Позивачем до реєстру отриманих податкових накладних за червень 2009 р. та, відповідно, до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за чер вень 2009р., включено податкову накладну №18 на придбання авіаційного обладнання у ТОВ «Авіасервіс-Київ» на загальну суму 385 000 грн., в т.ч. ПДВ 64166,67 грн.

Таким чином, Позивачем дотри мано всіх вимог Закону про ПДВ, пов'язаних з формуванням податкового кредиту та одержанням бюджетного відшкодування. Також ПАТ «МААК «Урга» зазначає, що що скасування 29.04.2010р. свідоцтва платника ПДВ ТОВ « Сітез», з яким МААК «УРГА» немала ніяких взаємовідносин, відбулося через 11 місяців після здійснення гос подарської операції з придбання авіаційного обладнання МААК «УРГА» у її прямого постачаль ника ТОВ «Авіасервіс-Київ». Тобто, всі продавці по ланцюгу постачання (ТОВ «Авіасервіс-Київ», ТОВ «Каскад-Сервіс», ТОВ «Сітез») на момент здійснення цієї операції були в Єдиному держав ному реєстрі, а також мали свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість.

Також у запереченнях зазначено, що пп.7.7.1 ст 7. Закону про ПДВ передбачає, що сума по датку, який підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визна чається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. На підставі пп.7.7.2 ст. 7 Закону, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактич но оплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів.

Таким чином, сума бюджетного відшкодування напряму залежить від правильності визна чення суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, а не навпаки.

Чинне законодавство України, зокрема Закон про ПДВ, не встановлює обв'язку покупця сплачувати ПДВ до бюджету у разі, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Відповідно до вимог Закону про ПДВ, сума ПДВ ,що включена до ціни товару, є по датковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару має обов'язок зі сплати цього податку до бюджету. Тому, висновки Акту перевірки Кіровоградської ОДПІ за №617/23- 50/14372024 від 11.07.2011р, згідно яких такий обов'язок покладений на МААК «УРГА», супере чать вимогам чинного законодавства.

Посилання Відповідача 1 в апеляційній скарзі на наказ ДПАУ від 18.08.2005р. №350 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів ДПС України та проведення перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість є безпідставним, оскільки даний наказ не зареєстровано у Мінюсті України, та він носить відомчий характер і судом правомірно не взято його вимоги до уваги.

У запереченнях ПАТ «МААК «Урга» просить відмовити Кіровоградській об'єднаній державній податковій інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби в задоволенні вимог апеляційної скарги від 22.08.2011 року №31008/10/10-0 в повному обсязі. Залишити Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.08.2011 року по справі №1170/2а-2828/11 без змін.

Представники відповідачів до судового засідання не прибули. Про час та місце судового розгляду сторони повідомлені належним чином.

Заслухавши представника позивача, дослідивши апеляційні скарги та заперечення, інші матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, позивачем 27.08.2009р. до відповідача-1 подано податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2009 року (а.с. 21, 22) із додатками, в тому числі додатком №4 - заявою про повернення суми бюджетного відшкодування (а.с. 55), в якій відображено рішення платника про бюджетне відшкодування ПДВ в сумі 482152 грн. на розрахунковий рахунок платника, в т.ч. і суму податку на додану вартість, визначену на підставі податкової накладної №18 від 20.05.2009р. в розмірі 64166.67 грн. (а.с. 18).

Відповідачем-1 проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок, про що складено акт перевірки від 22.09.2009р. №78/23-50/28/14372024 (а.с. 12) та встановлено, що позивачем відображено господарську операцію з ТОВ «Авіасервіс-Київ».Так, згідно документів первинної бухгалтерської звітності позивача останнім отримано авіаційне обладнання на загальну суму 385000 грн., розрахунки з постачальником здійснено в повному обсязі через розрахунковий рахунок на загальну суму 385000 грн. згідно платіжного доручення №1176 від 02.05.2009р. (а.с. 19), Позивачем до реєстру отриманих податкових накладних за червень 2009 р. та, відповідно, до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за червень 2009 р. включено податкову накладну на придбання авіаційного обладнання у ТОВ «Авіасервіс-Київ» на загальну суму 385000 грн.. в т.ч. ПДВ-64166,67 грн.

Відповідачем-1 11.07.2011р. було проведено повторну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ із зарахуванням на розрахунковий рахунок платника у банку за липень 2009 р. з урахуванням відповідей, отриманих від інших ДПІ щодо проведення перевірок по ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг).

За результатами перевірки 11.07.2011р. складено акт №617/23-50/14372024 та зроблено висновок про порушення позивачем п.п. 7.4.1. п. 7.4., п.п. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 з урахуванням п. 1.8. ст. 1 Закону про ПДВ. Встановлено завищення суми заявленого бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2009 року в розмірі 64166,67 грн., а тому за результатами перевірки зменшено суму заявленого бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2009 року на суму 64166,67 грн.

Вказаний висновок ґрунтується на тому, що з метою дослідження ланцюга постачання авіаційного обладнання (ТОВ «Авіасервіс-Київ»- ТОВ «Каскад-Сервіс» - ТОВ «Сітез») для встановлення факту повноти сплати ПДВ до бюджету відповідачем-1 було направлено запит до ДПІ у Святошинському районі м. Києва про проведення зустрічної звірки ТОВ «Сітез» по взаємовідносинах з ТОВ «Каскад-Сервіс» за травень 2009 року - 3 ланка по ланцюгу постачання товару.

Відповідачем-1 отримано відповідь від ДПІ у Святошинському районі м. Києва про неможливість проведення перевірки ТОВ «Сітез», у зв'язку з тим, що вказане підприємство не перебуває за місцезнаходженням, свідоцтво платника ПДВ названої особи анульовано.

Як зазначено податковою, вказані обставини свідчать про відсутність документального підтвердження факту включення до складу податкового зобов'язання та сплати сум ПДВ до бюджету ТОВ «Сітез» по податковій накладній за травень 2009 року, виданій покупцю - ТОВ «Каскад-Сервіс», що, в свою чергу, виключає можливість подальшого дослідження ланцюга постачання товару до виробника та, відповідно, доведення факту надмірної сплати податку на додану вартість до Державного бюджету.

За результатами перевірки податковою винесено податкове повідомлення - рішення № 0000502350 від 18.07.2011 року, правомірність якого оспорюється позивачем у даній справі.

Суд не погоджується з вказаними висновками відповідача-1 та правомірністю винесення названого податкового повідомлення-рішення. оскільки вони не ґрунтуються на нормах Закону про ПДВ, а отже , є протиправними, враховуючи наступне.

В ході первинної перевірки позивача відповідачем-1 (22.09.2009р.), а також за результатами розгляду справи судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Авіасервіс-Київ» мала місце господарська операція з придбання авіаційного обладнання, що підтверджується видатковою накладною від 20.05.2009р. №АС-0000009 (а.с. 20) про передачу позивачеві товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 385000 грн., в т.ч. ПДВ 64166,67 грн. Оплата вартості товару здійснена в безготівковому порядку, що підтверджується копією платіжного доручення від 20.05.2009р. №1176 (а.с. 19). Продавцем - ТОВ «Авіасервіс-Київ» позивачеві була виписана податкова накладна від 20.05.2009р. №18 (а.с. 18) на суму ПДВ в розмірі 64166,67 грн., яка в подальшому була включена позивачем до реєстру отриманих податкових накладних за червень 2009 р. та, відповідно, до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за червень 2009 р. (а.с. 21, 22).

Вказані обставини відповідачем-1 не заперечуються та не спростовуються, а також не заперечується та не спростовується факт відображення в податковому обліку ТОВ «Авіасервіс- Київ» результатів господарських відносин з позивачем, що підтверджується Довідкою ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 03.02.2010р. №85/23-11/32596934 (а.с. 43, 44).

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р. № 168/97-ВР (надалі - Закон про ПДВ) (в редакції чинній на момент виникнення у позивача права на бюджетне відшкодування) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п. 7.7.1 та 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ, сума податку, який підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Таким чином, враховуючи норми Закону про ПДВ, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем дотримано вимоги Закону щодо формування показників податкового кредиту та бюджетного відшкодування.

Щодо висновків відповідача-1 про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування через відсутність документального підтвердження факту включення до складу податкового зобов'язання та сплати сум ПДВ до бюджету ТОВ «Сітез», що, в свою чергу, виключає можливість подальшого дослідження ланцюга постачання товару до виробника, доведення факту надмірної сплати податку на додану вартість до Державного бюджету, апеляційний суд зазначає наступне.

Норми Закону про ПДВ не передбачають, що бюджетне відшкодування податку на додану вартість повинно ставитися у залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Згідно п. 1.3 ст. 1 Закону про ПДВ платником податку є особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Відповідно до п. 10.2 с. 10 Закону про ПДВ платники податку, визначені у підпунктах "а"- "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та на суму бюджетного відшкодування.

Отже, висновки суду першої інстанції стосовно протиправності податкового повідомлення - рішення № 0000502350 від 18.07.2011р. відповідають діючому законодавству та обставинам справи. В той же час слід зазначити, що рішення суду в цій частині не відповідає нормам ч.11ст.171КАС, яка передбачає можливість визнання нечинними нормативно правових актів.

Що стосується решти позовних вимог, то суд апеляційної інстанції погоджується з доводами відповідача 2 щодо передчасності вимоги позивача про стягнення з державного бюджету на користь ПАТ «МААК «Урга» суми бюджетного відшкодування в розмірі 64167,00 грн.

Висновки колегії суддів обґрунтовано наступним.

Відповідно до п.п 7.7.8 ст.7 Закону «Про податок на додану вартість» у редакції, що набрала чинності з липня 2005р., У разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи, зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Ст. 200 ПКУ, що містить ч.200.15 , передбачено, що у разі, коли платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Отже, як законодавство, що діяло на момент подачі податкової декларації, так і законодавство, чинне на момент винесення податкового повідомлення - рішення № 0000502350 від 18.07.2011р., зупиняє обов'язок податкового органу щодо подання відповідних висновків та здійснення бюджетного відшкодування органами державного казначейства до завершення процедури судового оскарження.

В той же час, матеріали справи свідчать, що позовні вимоги про стягнення бюджетного відшкодування подано за наявності процедури судового оскарження податкового повідомлення - рішення № 0000502350 від 18.07.2011р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування.

Таким чином, за обставин, що склались між сторонами, обов'язок податкового органу щодо подання висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, а також обов'язок держави щодо здійснення бюджетного відшкодування може виникнути лише з моменту набрання законної сили судовим рішенням про задоволення позову платника податків стосовно податкового повідомлення - рішення. Строк виконання зазначених дій, після збігу якого у платника податків виникає право на звернення до суду, визначено у ст. 200 ПК.

Отже, на момент розгляду справи, підстави для задоволення позову в частині вимог про стягнення бюджетного відшкодування відсутні. Оскільки рішення суду першої інстанції в цій частині винесено без урахування норм ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість» та ст.200 ПКУ, воно підлягає скасуванню відповідно до норм ст.202 КАС.

Виходячи з викладеного, апеляційні скарги Головного управління Державного казначейства України в Кіровоградській області та Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції слід задовольнити частково. Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.08.2011 року скасувати. Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції від 18.07.2011 року № 0000502350.

У задоволенні решти позову - відмовити.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 207, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Постановив:

Апеляційні скарги Головного управління Державного казначейства України в Кіровоградській області та Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції задовольнити частково.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.08.2011 року скасувати.

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції від 18.07.2011 року № 0000502350.

У задоволенні решти позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: А.В. Шлай

Суддя: О.А. Проценко