Ухвала суду № 29217840, 07.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" лютого 2013 р. м. Київ К/9991/11072/11

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.-головуючий, судді Бившева Л.І., Маринчак Н.Є.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва (далі -ДПІ)

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2011

у справі № 2а-7115/10/2670

за позовом приватного підприємства "Торговий дім "Дисконт Україна" (далі -Підприємство)

до ДПІ

про визнання дій протиправними.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про визнання протиправними дій ДПІ щодо проведення документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з ПДВ за червень 2009 року, оформленої актом від 22.04.2010 № 3663-15/31172983.

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 03.08.2010 у позові відмовлено з тих мотивів, що оскаржувані дії відповідача не порушують прав та законних інтересів позивача.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2011 назване рішення суду першої інстанції скасовано; позов задоволено; дії ДПІ з проведення спірної перевірки визнано протиправними з посиланням на порушення податковим органом законодавчо встановленого порядку проведення перевірки та результатів її оформлення.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ДПІ просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову окружного адміністративного суду міста Києва зі спору як скасовану помилково.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне задовольнити касаційні вимоги з урахуванням такого.

За змістом пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діяла на момент звернення позивача з цим позовом, далі - КАС) компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС (у тій самій редакції) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з визначенням, наведеним у статті 3 КАС, позивач -це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

За приписами статті 104 КАС до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Отже, з наведених процесуальних норм Закону випливає, що судовому захисту підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. В контексті наведених приписів КАС підставою для звернення особи за до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому слід зазначити, що неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення можливості чи неможливість реалізації її законного права та\або виникнення додаткового обов'язку.

А тому дії суб'єкта владних повноважень є такими що порушують права і свободи особи в тому разі, які вони, по-перше, вчинені з перевищенням визначених законом повноважень, та, по-друге, є юридично значимими, тобто мають безпосередній вплив та стан суб'єктивних прав та обов'язків особи.

За цим позовом позивачем оскаржуються дії податкової інспекції з проведення перевірки Підприємства, які не відповідають наведеним критеріям. Адже такі дії є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог чинного законодавства. Тому саме по собі проведення перевірки не створює для суб'єкта господарювання жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав.

Слід також зазначити, що оспорювані за цим позовом процедурні дії податкового органу з проведення перевірки не мають самостійного правового значення, оскільки не являють собою остаточне волевиявлення владного суб'єкта; в подальшому з урахуванням вчинених дій податковим органом може бути прийнято рішення стосовно прав та обов'язків позивача.

З урахуванням викладеного слід погодитися з висновком сулу першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

А відтак, керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 231 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2011 у справі № 2а-7115/10/2670 скасувати.

3. Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 03.08.2010 у справі № 2а-7115/10/2670 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:Л.І. Бившева Н.Є. Маринчак