Ухвала суду № 29216019, 17.01.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2013 р.Справа № 2а-9551/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.09.2012р. по справі № 2а-9551/12/2070

за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківський машинобудівний завод Світло шахтаря"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Харківський машинобудівний завод Світло шахтаря", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові ДПС, в якому просить суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби від 09.08.2012р. № 0000460040 про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 58991,00 грн. та штрафних санкцій на суму 11551,75 грн., всього на суму 74542 грн. 75 коп.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.08.2012р. № 0000450040 збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 1066937,00 грн. та штрафних санкцій на суму 245554,25 грн., всього на суму 1312491 грн. 25 коп. в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 84 724 грн., та фінансових санкцій на суму 1 грн., всього на суму 84725 грн.

В обґрунтування вимог адміністративного позову позивач зазначив, що на час проведення перевірки мав в наявності документи, які податкове законодавство пов'язує з правом платника податків на формування валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість. Стверджує, що взаємовідносини позивача з ТОВ "ТЕХНОПРОМБУД", ТОВ "ПРОМСПЕЦКОНСАЛТИНГ", ПП "НПКО "ТАТА", ТОВ "ХАРОПТОРГ ЕКСІМ ЛТД", ТОВ "УКРНАДРАРЕСУРСИ", ТОВ "ХАРСНАБ", ФОП ОСОБА_1, ТОВ "АZ-ХАРКІВ", ПП "ІННОВАЦІЯ ГАРАНТ", ТОВ "ОРГТЕХНІКА", ТОВ "КВАЗАР-93", ТОВ "ІНТЕХЛІС", ТОВ "БРЕНД СТРОЙ" склалися в межах звичайної господарської діяльності, мали реальний характер та підтверджені належними документами.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.09.12 року позов Публічного акціонерного товариства "Харківський машинобудівний завод "Світло Шахтаря" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

За таких обставин суд апеляційної інстанції, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, розглядає справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові проведено документальну планову перевірку ПАТ "СВІТЛО ШАХТАРЯ" з питання дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.03.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.03.2012 року.

Як свідчать матеріали справи, висновками акту документальної планової перевірки №283/40-103/00165712 від 26.07.2012р. встановлено порушення ПАТ "СВІТЛО ШАХТАРЯ": п.5.1., пп.5.2.1. п.5.2 ст. 5 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", зі змінами та доповненнями, пп.138.1.1., п.138.1, п.138.2, п.138.8, пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-У1, із змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток у загальній сумі 1066937 грн., у тому числі за 1 квартал 2011 року у сумі 23091 грн., за 2 квартал 2011 року у сумі 3191 грн., за 3 квартал 2011 року у сумі 42039 грн., за 4 квартал 2011 року у сумі 16403 грн., за 1 квартал 2012 року у сумі 982213 грн.; п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2775-У1, із змінами та доповненнями, в результаті чого занижений податок на додану вартість всього в сумі 58991 грн., в тому числі за березень 2011 року у сумі 121 грн., за травень 2011 року у сумі 3333 грн., за червень 2011 р. у сумі 9334 грн., за липень 2011 року у сумі 3958 грн., за серпень 2011 року у сумі 5129 грн., за вересень 2011 року у сумі 15937 грн., за жовтень 2011 року у сумі 5985 грн., за листопад 2011 року у сумі 7794 грн., за грудень 2011 р. у сумі 4891 грн., за січень 2012р. у сумі 2509 грн.

На підставі акту документальної планової перевірки №283/40-103/00165712 від 26.07.2012р. та згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові 09.08.2012р. винесено податкове повідомлення-рішення від 09.08.2012р. № 0000460040 про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 58991,00 грн. та штрафних санкцій на суму 11551,75 грн., всього на суму 74542 грн. 75 коп., та податкове повідомлення-рішення від 09.08.2012р. № 0000450040 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 1066937,00 грн. та штрафних санкцій на суму 245554,25 грн., всього на суму 1312491 грн. 25 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, висновки відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються на доводах про безпідставність включення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість сум по взаємовідносинам з ТОВ "ТЕХНОПРОМБУД", ТОВ "ПРОМСПЕЦКОНСАЛТИНГ", ПП "НПКО "ТАТА", ТОВ "ХАРОПТОРГ ЕКСІМ ЛТД", ТОВ "УКРНАДРАРЕСУРСИ", ТОВ "ХАРСНАБ", ФОП ОСОБА_1, ТОВ "АZ-ХАРКІВ", ПП "ІННОВАЦІЯ ГАРАНТ", ТОВ "ОРГТЕХНІКА", ТОВ "КВАЗАР-93", ТОВ "ІНТЕХЛІС", ТОВ "БРЕНД СТРОЙ".

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковими повідомленнями-рішеннями від 09.08.2012р. №0000460040 та №0000450040 (в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем в сумі 84724,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 01 грн., на загальну суму - 84725 грн.) порушено права та охоронювані законом інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин, а тому вказані рішення підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством, є бухгалтерський облік, на даних якого ґрунтуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник. Положеннями ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Таким чином, первинні документи, що фіксують здійснення господарських операцій, є основою для податкового обліку. Такий висновок узгоджується з положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, якими визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

За приписами п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України в податковому обліку під витратами слід розуміти суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником). Конкретний склад витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, та порядок їх визначення регламентовано в ст. 138 Податкового кодексу України. Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. За приписами п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг. При цьому суд зазначає, що за змістом п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат при визначенні оподатковуваного прибутку витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, та витрати, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З урахуванням наведених норм колегія суддів зазначає, що визначальною ознакою валових витрат в податковому обліку є їх безпосередній зв'язок з господарською діяльністю платника податку. Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операцій.

Порядок формування податкового кредиту встановлено Податковим кодексом України, відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 якого податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду. Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. За приписами п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця видається податкова накладна, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Разом з цим колегія суддів відмічає, що податкова накладна, як підстава для нарахування податкового кредиту, має бути складена за наслідками реального виконання господарської операції особою, яка має необхідний обсяг податкової правосуб'єктності, в іншому випадку такий документ не може мати сили первинного документа у розумінні ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та підтверджувати факт здійснення господарської операції навіть за наявності у такого документа усіх формальних реквізитів.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм, колегія суддів зазначає, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та валові витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку. При цьому колегія суддів звертає увагу, що дотримання норм цивільного чи господарського права не означають автоматично реальності вчинення господарської операції. Правильність відображення в податковому обліку господарських операцій відповідно до їх реального змісту повинно здійснюватись виключно на підставі норм податкового законодавства. А відтак, якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображено в укладених платником податків договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

В ході дослідження операцій, на підставі яких позивачем були сформовані дані податкового обліку, колегією суддів встановлено, що 10.01.2011 р. між позивачем (покупцем) та ТОВ "ХАРСНАБ" (постачальником) укладений договір поставки № 1/46, предметом якого є постачання сантехнічних виробів (арматури: хомутів, вентилів та т.п.).

На підтвердження фактичного виконання вказаного договору позивачем до матеріалів справи залучені рахунки-фактури, видаткові накладні. Вказані у накладних товарно-матеріальні цінності оприбутковані позивачем на своєму складі на підставі прибуткових ордерів.

Розрахунки із ТОВ "ХАРСНАБ" проведені позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника на загальну суму 9050 грн. 70 коп. на підставі платіжних доручень.

Від ТОВ "ХАРСНАБ" були отримані податкові накладні № 4 від 17.06.2011р., № 5 від 15.07.2011р., № 2 від 01.09.2011р. на загальну суму 9050 грн. 70 коп., у т.ч. ПДВ - 1508,45 грн., по яких було сформовано витрати, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, на загальну суму 7542 грн. та сформовано податковий кредит на загальну суму 1508 грн. за червень 2011 року, липень 2011 р., вересень 2011р.

ТОВ "ХАРСНАБ" листами від 05.09.2011 р. № 01/05.09, від 21.06.2011р. № 01/21.06, від 15.07.2011р. № 01/15.07, адресованими позивачу, підтвердило факт поставки вказаних товарно-матеріальних цінностей власним транспортом на склад позивача. Транспортування отриманого товару здійснювалось легковим транспортом постачальника, що з урахуванням кількості поставок та параметрів придбаного товару судом під сумнів не ставиться. Можливість фактичного переміщення придбаного у ТОВ "ХАРСНАБ" товару легковим транспортом постачальника не заперечуваласьвідповідачем. Поставлений товар оприбутковано на складі позивача згідно прибуткових ордерів, обліковано та застосовано у виробничій діяльності позивача, в підтвердження чого оформлені відповідні витратні документи (вимоги). Факт отримання позивачем від ТОВ "ХАРСНАБ" товару засвідчується відповідними записами у Журналі реєстрації довіреностей за 2011 рік.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2011р. між позивачем (покупцем) та ФОП ОСОБА_1 (постачальником) укладений договір № 45/46, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити позивачу спецодяг, спецвзуття та засоби індивідуального захисту. Факт придбання товару в узгодженому асортименті на загальну суму 159138 грн. 11 коп., у т.ч. ПДВ - 26523,02 грн., підтверджується видатковими накладними № 20 від 22.07.2011р., № 19 від 22.07.2011р., № 81 від 11.11.2011р., № 47 від 22.09.2011р., № 45 від 22.09.2011р., № 4 від 06.09.2011р., № 46 від 22.09.2011р., № 36 від 17.08.2011р., № 35 від 17.08.2011р., № 43 від 06.09.2011р., № 37 від 25.08.2011р., № 23 від 22.07.2011р., № 38 від 31.08.2011р., № 28 від 03.08.2011р., № 33 від 12.08.2011р., № 29 від 03.08.2011р., № 58 від 19.10.2011р., № 64 від 27.10.2011р., № 99 від 28.11.2011р., № 98 від 28.11.2011р., № 141 від 19.12.2011р., № 82/1 від 13.11.2011р., № 145 від 23.12.2011р., № 146 від 23.12.2011р. Факт отримання позивачем від ФОП ОСОБА_1 спецодягу, спецвзуття та засобів спеціального захисту засвідчується відповідними записами у Журналі реєстрації довіреностей за 2011 рік.

Колегією суддів встановлено, що доставка товарно-матеріальних цінностей здійснювалась власним транспортом постачальника на склад позивача (м. Харків, вул. Світло шахтаря, 4/6), про що позивач був повідомлений листами від 01.10.2011р., від 01.09.2011р., від 01.08.2011р., від 01.07.2011р. Транспортування отриманого товару здійснювалось легковим транспортом постачальника, що з урахуванням кількості поставок та параметрів придбаного товару судом під сумнів не ставиться. Можливість фактичного переміщення придбаного у ФОП ОСОБА_1 товару легковим транспортом постачальника не заперечувалась відповідачем. Поставлений товар оприбутковано на складі позивача згідно прибуткових ордерів, обліковано та застосовано у його виробничій діяльності, в підтвердження чого оформлені відповідні витратні документи: вимоги, обігові відомості, сформовані в електронному вигляді витрати по структурним підрозділам позивача за асортиментом продукції, картки складського обліку.

Від постачальника отримані податкові накладні № 24 від 08.07.2011р., № 25 від 08.07.2011р., № 37 від 22.07.2011р., № 44 від 26.07.2011р., № 45 від 26.07.2011р., № 49 від 08.08.2011р., № 50 від 08.08.2011р., № 51 від 09.08.2011р., № 54 від 19.08.2011р., № 57 від 06.09.2011р., № 65 від 14.09.2011р., № 63 від 14.09.2011р., № 64 від 14.09.2011р., № 74 від 12.10.2011р., № 95 від 28.10.2011р., № 94 від 28.10.2011р., № 110 від 28.10.2011р., № 112 від 09.11.2011р., № 114 від 11.11.2011р., № 122 від 21.11.2011р., № 156 від 15.12.2011р., № 157 від 15.12.2011р. на загальну суму 159138,11 грн., в т.ч. ПДВ - 26523,02 грн., по яким позивачем було сформовано витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 132615 грн., у тому числі за 3 квартал 2011 р. в сумі 62301 грн., за 4 квартал 2011 р. у сумі 70314 грн. та сформовано податковий кредит на загальну суму 26523 грн., у тому числі за липень 2011 року - 3559 грн., за серпень 2011р. - 5129 грн., за вересень 2011 р. - 1992 грн., за жовтень 2011 р. - 3263 грн., за листопад 2011р. - 7689 грн., за грудень 2011 р. - 4891 грн., що містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п. 201.1 ст. 201 ПКУ та включені до реєстру отриманих податкових накладних за відповідний період.

На підтвердження фактичного виконання вказаного договору позивачем до матеріалів справи залучені рахунки на оплату, видаткові накладні. Розрахунки із постачальником проведені позивачем у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на відповідний поточний рахунок на загальну суму 159138,11 грн. на підставі платіжних доручень.

Крім того, в 2011 р. позивач знаходився в договірних відносинах з ТОВ "АZ-ХАРКІВ", за умовами яких ТОВ "АZ-ХАРКІВ" (постачальник) прийняв на себе зобов'язання відносно позивача щодо постачання акумуляторів (зарядних пристроїв) в асортименті.

Факт придбання товару в узгодженому сторонами асортименті на загальну суму 2376 грн. 80 коп., у т.ч. ПДВ -396,13 грн., підтверджується видатковими накладними № 000-000322 від 23.03.2011р., № 000-000360 від 31.03.2011р., № 000-000551 від 20.05.2011р., № 000-000627 від 02.06.2011р., № 000-000993 від 30.08.2011р. Факт отримання позивачем від ТОВ "АZ-ХАРКІВ" акумуляторів (зарядних пристроїв) засвідчується відповідними записами у Журналі реєстрації довіреностей за 2011 рік.

З матеріалів справи встановлено, що доставка товарно-матеріальних цінностей здійснювалась власним транспортом постачальника на склад позивача (м. Харків, вул. Світло шахтаря, 4/6). Транспортування отриманої продукції здійснювалось легковим транспортом постачальника, що, з урахуванням кількості поставок та параметрів придбаної продукції, під сумнів не ставиться. Можливість фактичного переміщення придбаної у ТОВ "АZ-Харків" продукції легковим транспортом Постачальника не заперечувалась відповідачем. Поставлену продукцію оприбутковано на складі позивача згідно прибуткових ордерів, обліковано та застосовано у виробничій діяльності позивача, в підтвердження чого оформлені відповідні витратні документи (вимоги).

Від постачальника отримані податкові накладні № 95 від 22.03.2011р., № 127 від 28.03.2011р., № 68 від 19.05.2011р., № 3 від 01.06.2011р., № 51 від 15.08.2011р. на суму 2376,90 грн., в т.ч. ПДВ - 396,13 грн., по яким позивачем було сформовано витрати, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, на загальну суму 1981 грн., у тому числі за 3 квартал 2011р. в сумі 981 грн., за 4 квартал 2011р. у сумі 1000 грн. та сформовано податковий кредит на загальну суму 396 грн., у тому числі за березень 2011р. - 121 грн., за червень 2011р. - 60 грн., за липень 2011р. - 15 грн., за вересень 2011р. - 200 грн., що містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п. 201.1 ст. 201 ПКУ та включені до реєстру отриманих податкових накладних за відповідний період.

На підтвердження фактичного виконання вказаного договору позивачем до матеріалів справи залучені рахунки-фактури, накладні. Розрахунки із ТОВ "АZ-ХАРКІВ" проведені позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника на загальну суму 2376 грн. 80 коп. на підставі платіжних доручень

Як було встановлено з матеріалів справи, в 2011р. між позивачем (покупцем) та ПП "ІННОВАЦІЯ-ГАРАНТ" (постачальник) мали місце договірні відносини з постачання сантехнічних виробів з металу (труб, муфт, т.п.).

Факт придбання товару в узгодженому асортименті на загальну суму 1518 грн. 30 коп., у т.ч. ПДВ - 253,05 грн., підтверджується видатковою накладною № 608 від 20.07.2011р. Факт отримання позивачем від ПП "ІННОВАЦІЯ-ГАРАНТ" сантехнічних виробів засвідчується відповідними записами у Журналі реєстрації довіреностей за 2011 рік.

Факт поставки вказаного товару від ПП "ІННОВАЦІЯ-ГАРАНТ" до місцезнаходження позивача (м. Харків, вул. Світло шахтаря, 4/6) підтверджується товарно-транспортними накладними серії 10ААА № 448613 від 04.08.2011р., серії 10ААА № 601942 від 04.08.2011р., серії 10ААА № 601941 від 04.08.2011р., подорожнім листом автобусу загального користування від 20.07.2011р. № 967766.

Поставлений товар оприбутковано на складі позивача згідно прибуткових ордерів, обліковано та застосовано у виробничій діяльності позивача.

Від постачальника отримано податкову накладну № 149 від 19.07.2011р. на суму 1518,30 грн., в т.ч. ПДВ - 253,05 грн., по якій позивачем було сформовано витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 1265 грн., у тому числі за 3 квартал 2011 р. в сумі 1265 грн., що містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п. 201.1 ст. 201 ПКУ та включені до реєстру отриманих податкових накладних за відповідний період.

На підтвердження фактичного виконання вказаного договору позивачем до матеріалів справи залучені рахунок на оплату № 742 від 18.07.2011р, видаткова накладна № 608 від 20.07.2011р. Розрахунки із ПП "ІННОВАЦІЯ-ГАРАНТ"проведені позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника на загальну суму 1518,30 грн. на підставі платіжних доручень.

25.01.2011р. між позивачем (покупцем) та ТОВ "ОРГТЕХНІКА" (постачальником) укладений договір № 05, згідно з умовами якого постачальник зобов'язався поставити позивачу круг в асортименті.

Факт придбання товару в узгодженому асортименті на загальну суму 51840 грн., у т.ч. ПДВ - 8640,00 грн., підтверджується видатковою накладною № ОТ-00195 від 25.08.2011р. Факт отримання позивачем від ТОВ "ОРГТЕХНІКА" кругу засвідчується відповідним записом у Журналі реєстрації довіреностей за 2011 рік.

Факт поставки вказаного товару від ТОВ "ОРГТЕХНІКА" до місцезнаходження Позивача (м. Харків, вул. Світло шахтаря, 4/6) підтверджується подорожнім листом вантажного автомобіля від 25.08.2011р. № 884253. Поставлений товар оприбутковано на складі позивача згідно прибуткового ордеру № 675 від 27.08.2011р., обліковано та застосовано у виробничій діяльності позивача, в підтвердження чого оформлені відповідні витратні документи (лімітно - заборні карти). Від постачальника отримано податкову накладну № 28 від 17.08.2011р. на загальну суму 51840 грн., в т.ч. ПДВ - 8640 грн., по якій позивачем було сформовано витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 43200 грн., у тому числі за 3 квартал 2011 р. в сумі 43200 грн., що містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п. 201.1 ст. 201 ПКУ та включені до реєстру отриманих податкових накладних за відповідний період.

На підтвердження фактичного виконання вказаного договору позивачем до матеріалів справи долучено рахунок-фактуру, видаткову накладну № ОТ-00195 від 25.08.2011р. Розрахунки із проведені позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника на загальну суму 51840 грн. на підставі платіжного доручення від 17.08.2011р. № 6126.

Між позивачем (покупцем) та ТОВ "КВАЗАР-93"(постачальником) було укладено договори № 10 від 12.01.2010р., № 7 від 11.01.2011р. щодо постачання позивачу вимірювальних приладів та інших товарів виробничого призначення.

Факт придбання товарів виробничого призначення в узгодженому асортименті на загальну суму 26228,70 грн. коп., у т.ч. ПДВ - 4371,45 грн., підтверджується накладними № 30 від 20.01.2011р., № 33 від 25.01.2011р., № 38 від 25.01.2011р., № 71 від 18.02.2011р., № 209 від 22.03.2011р., №№ 114 від 18.02.2011р., № 104 від 11.02.2011р., № 536 від 31.05.2011р., № 617 від 29.06.2011р., № 688 від 20.07.2011р., № 769 від 29.07.2011р., № 718 від 20.06.2011р. Факт поставки вказаного товару від ТОВ "КВАЗАР-93"до місцезнаходження позивача (м. Харків, вул. Світло шахтаря, 4/6) підтверджується подорожніми листами вантажного автомобіля від 20.01.2011р. № 855825, від 25.01.2011р. № 855896, від 18.02.2011р. № 864550, від 11.02.2011р. № 864382, від 22.03.2011р. № 865293, від 31.05.2011р. № 866900, від 29.06.2011р. № 867708, від 20.07.2011р. № 868301, від 29.07.2011р. № 868565. Факт отримання позивачем від ТОВ "КВАЗАР-93"товарно-матеріальних цінностей засвідчується відповідними записами у Журналі реєстрації довіреностей за 2011 рік. Поставлений товар оприбутковано на складі позивача, обліковано та застосовано у виробничій діяльності позивача, в підтвердження чого оформлені відповідні витратні документи (вимоги, лімітно-заборні карти).

Від постачальника отримано податкові накладні № 25 від 18.01.2011р., № 37 від 24.01.2011р., № 33 від 20.01.2011р., № 48 від 31.12.2011р., № 33 від 14.03.2011р.,№ 32 від 14.02.2011р., № 24 від 09.02.2011р.,№ 61 від 30.05.2011р., № 51 від 22.06.2011р., № 45 від 15.07.2011р. № 75 від 28.07.2011р., № 48 від 18.07.2011р. на загальну суму 26228,70 грн., в т.ч. ПДВ - 4371,45 грн., по яких позивачем було сформовано витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 21857 грн., у тому числі за 2 квартал 2011 р. у сумі 13874 грн., за 3 квартал 2011 р. в сумі 7983 грн., що містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п. 201.1 ст. 201 ПКУ та включені до реєстру отриманих податкових накладних за відповідний період.

На підтвердження фактичного виконання вказаного договору позивачем до матеріалів справи залучено рахунки-фактури, накладні. Розрахунки із ПП "ІННОВАЦІЯ-ГАРАНТ" проведені позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника на загальну суму 26228,70 грн. на підставі платіжних доручень.

Крім того, 26.07.2011 р. позивач уклав договір з ТОВ "ІНТЕХЛІС" № 2607, за умовами якого ТОВ "ІНТЕХЛІС" (постачальник) зобов'язався поставити позивачеві сантехнічні вироби в асортименті.

Факт придбання товару в узгодженому сторонами асортименті на загальну суму 37353 грн. 91 коп., у т.ч. ПДВ - 5336,27 грн., підтверджується видатковими накладними № 2019 від 17.08.2011р., № 2036 від 17.08.2011р., № 1900 від 01.08.2011р., № 2532 від 26.08.2011р., № 2152 від 02.08.2011р., № 1451 від 04.11.2011р. Факт поставки вказаного товару від ТОВ "ІНТЕХЛІС" до місцезнаходження позивача (м. Харків, вул. Світло шахтаря, 4/6) підтверджується подорожніми листами вантажного автомобіля від 17.08.2011р. № 884069, від 01.08.2011р. № 868583, від 26.09.2011р. № 885098, від 02.09.2011р. № 884529, від 04.11.2011р. № 886235. Факт отримання позивачем від ТОВ "ІНТЕХЛІС" сантехнічних виробів засвідчується відповідними записами у Журналі реєстрації довіреностей за 2011 рік. Поставлений товар оприбутковано на складі позивача згідно прибуткових ордерів від 10.08.2011р. № 226, № 227 від 11.08.2011р., № 229 від 01.08.2011р. № 251 від 19.09.2011р., № 238 від 02.09.2011р., № 296 від .11.2011р., обліковано та застосовано у виробничій діяльності позивача, в підтвердження чого оформлені відповідні витратні документи (вимоги).

Від постачальника отримані податкові накладні № 1 від 01.08.2011р., № 812 від 17.08.2011р., № 813 від 17.08.2011р.,№ 277 від 04.11.2011р. № 151 від 02.09.2011р., № 1143 від 26.09.2011р. на суму 37353,91 грн., в т.ч. ПДВ - 5336,27 грн., по яким позивачем було сформовано податковий кредит на загальну суму 5336,27 грн., у тому числі за жовтень 2011р. - 2722 грн., за листопад 2011 р. - 105 грн., за січень 2012р. - 2509 грн., що містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п. 201.1 ст. 201 ПКУ та включені до реєстру отриманих податкових накладних за відповідний період.

На підтвердження фактичного виконання вказаного договору позивачем до матеріалів справи долучені рахунки на оплату, видаткові накладні. Розрахунки із ТОВ "ІНТЕХЛІС"проведені позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника на загальну суму 37353,91 грн. на підставі платіжних доручень.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.02.2011р. позивач уклав з ТОВ "БРЕНД СТРОЙ" договір на виконання електромонтажних робіт № 119, відповідно до якого ТОВ "БРЕНД СТРОЙ" (підрядник) зобов'язався виконати для позивача роботи по виносу зовнішніх мереж електропостачання 10Квт профілакторію "Сонячний" позивача.

Факт виконання робіт підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт № 1 за травень 2012р. на суму 75023 грн., у т.ч. ПДВ - 12503,84 грн.

Від підрядника отримані податкові накладні № 16 від 25.04.2001р., № 162 від 28.04.2011р., № 41 від 13.05.2011р. на суму 75023 грн., в т.ч. ПДВ - 12503,84 грн., по яким позивачем було сформовано податковий кредит на загальну суму 12504 грн., у тому числі за травень 2011р. - 3333 грн., за червень 2011 р. - 9171 грн., що містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п. 201.1 ст. 201 ПКУ та включені до реєстру отриманих податкових накладних за відповідний період.

Надані підрядником рахунки на оплату сплачені позивачем в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на рахунок підрядника на загальну суму 75023 грн. відповідними платіжними дорученнями.

Як було встановлено з матеріалів справи, 25.01.2011р. позивач уклав договір з ТОВ "ТЕХНОПРОМ.БУД" за № 21/46, відповідно до умов якого ТОВ "ТЕХНОПРОМ.БУД" (постачальник) зобов'язався поставити позивачеві круг в асортименті. Факт придбання товару в узгодженому сторонами асортименті на загальну суму 80749 грн. 98 коп., у т.ч. ПДВ -13458,33 грн., підтверджується видатковою накладною № 36601 від 02.02.2011р. Факт отримання позивачем від ТОВ "ТЕХНОПРОМ.БУД" товару засвідчується відповідними записами у Журналі реєстрації довіреностей за 2011 рік. Поставлений товар оприбутковано на складі позивача згідно прибуткового ордеру від 08.02.2011р. № 42, обліковано та застосовано у виробничій діяльності позивача, в підтвердження чого оформлені відповідні витратні документи (лімітно - заборні карти).

Від постачальника отримано податкову накладну № 36601 від 02.02.2011р. на суму 80749 грн. 98 коп., у т.ч. ПДВ - 13458,33 грн., по якій позивачем було сформовано валові витрати на загальну суму 67292 грн., у тому числі за 1 квартал 2011р. у сумі 67292 грн., що містить усі обов'язкові реквізити, передбачені п. 201.1 ст. 201 ПКУ та включені до реєстру отриманих податкових накладних за відповідний період. На підтвердження фактичного виконання вказаного договору позивачем до матеріалів справи залучені рахунок-фактуру № 31/1 від 31.01.2011р., видаткову накладну № 36601 від 02.02.2011р. Розрахунки із ТОВ "ТЕХНОПРОМ.БУД"проведені позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника на загальну суму 80749,97 грн. на підставі платіжного доручення від 01.02.2011р.

Крім того, 17.01.2011 р. позивач уклав договір з ТОВ "ПРОМСПЕЦКОНСАЛТИНГ" (постачальник) за № 11/46, за умовами якого ТОВ постачальник зобов'язався поставити позивачеві асбошнур в асортименті.

Факт придбання товару в узгодженому сторонами асортименті на загальну суму 26666 грн. 52 коп., у т.ч. ПДВ - 4444,42 грн. підтверджується видатковою накладною № 1713 від 25.01.2011р. Поставлений товар оприбутковано на складі позивача згідно прибуткових ордерів від 25.01.2011р. № 2а, від 10.02.2011р. № 27, від 17.03.2011р. № 51, обліковано та застосовано у виробничій діяльності позивача, в підтвердження чого оформлені відповідні витратні документи (вимоги, лімітно-заборні карти). Факт отримання позивачем від ТОВ "ПРОМСПЕЦКОНСАЛТИНГ" товару засвідчується відповідними записами у Журналі реєстрації довіреностей за 2011 рік. Факт поставки вказаного товару від ТОВ "ПРОМСПЕЦКОНСАЛТИНГ" до місцезнаходження позивача (м. Харків, вул. Світло шахтаря, 4/6) підтверджується подорожніми листами вантажного автомобіля від 25.01.2011р. № 855920, від 10.02.2011р. № 864348, від 14.03.2011р. № 865084.

Від постачальника отримано податкові накладні № 264 від 14.03.2011р., № 408 від 21.01.2011р., № 343 від 10.02.2011р. на загальну суму 26666 грн. 52 коп., у т.ч. ПДВ - 4444,42 грн., по яким позивачем було сформовано валові витрати на загальну суму 22222 грн., у тому числі за 1 квартал 2011р. в сумі 22222 грн., що містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п. 201.1 ст. 201 ПКУ та включені до реєстру отриманих податкових накладних за відповідний період.

На підтвердження фактичного виконання вказаного договору позивачем до матеріалів справи долучені рахунки - фактури, видаткові накладні, накладні. Розрахунки із ТОВ "ПРОМСПЕЦКОНСАЛТИНГ" проведені позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника на загальну суму 26666 грн. 52 коп. на підставі платіжних доручень № 400 від 21.01.2011р., № 909 від 10.02.2011р., № 1717 від 14.03.2011р.

Як встановлено з матеріалів справи, 19.01.2011 р. позивач уклав договір з ПП "НПКО "ТАТА" за № 5, за умовами якого ПП "НПКО "ТАТА" (постачальник) зобов'язався поставити позивачеві хімічну продукцію (вуглевмісний матеріал) в асортименті. Факт придбання товару в узгодженому сторонами асортименті на загальну суму 2070 грн. 00 коп., у т.ч. ПДВ - 345 грн. підтверджується видатковою накладною № РН-77 від 20.01.2011р. Поставлений товар оприбутковано на складі позивача згідно прибуткового ордеру від 20.01.2011р. № 19, обліковано та застосовано у виробничій діяльності позивача. Судом встановлено, що доставка товарно-матеріальних цінностей здійснювалась власним транспортом постачальника на склад позивача (м. Харків, вул. Світло шахтаря, 4/6).

Транспортування отриманої продукції здійснювалось легковим транспортом постачальника, що з урахуванням кількості поставок та параметрів придбаної продукції під сумнів не ставиться. Можливість фактичного переміщення придбаної ПП "НПКО "ТАТА"продукції легковим транспортом постачальника не заперечувалась відповідачем.

Від постачальника отримано податкову накладну № 95 від 20.01.2011р., на суму 2070 грн. 00 коп., у т.ч. ПДВ - 345 грн., по яким позивачем було сформовано валові витрати на загальну суму 1725 грн., у тому числі за 1 квартал 2011р. в сумі 1725 грн., що містить усі обов'язкові реквізити, передбачені п. 201.1 ст. 201 ПКУ та включені до реєстру отриманих податкових накладних за відповідний період.

На підтвердження фактичного виконання вказаного договору позивачем до матеріалів справи долучені рахунок - фактура № СФ-77 від 19.01.2011р., видаткова накладна від 20.01.2011р. № РН-77. Розрахунки із ПП "НПКО "ТАТА" проведені позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника на загальну суму 2070 грн. 52 коп. на підставі платіжного доручення.

Крім того, в 2011 р. позивач знаходився в договірних відносинах з ТОВ "ХАРОПТТОРГ ЕКСІМ-ЛТД", за умовами яких ТОВ "ХАРОПТТОРГ ЕКСІМ-ЛТД" (постачальник) прийняв на себе зобов'язання відносно позивача щодо постачання двері металевої.

Факт придбання товару на суму 1350 грн., у т.ч. ПДВ - 225 грн., підтверджується видатковою накладною № 107 від 22.02.2011р. Факт отримання позивачем від ТОВ "ХАРОПТТОРГ ЕКСІМ-ЛТД" двері засвідчується відповідним записом у Журналі реєстрації довіреностей за 2011 рік.

З матеріалів справи встановлено, що доставка товарно-матеріальних цінностей здійснювалась власним транспортом постачальника на склад позивача (м. Харків, вул. Світло шахтаря, 4/6).

Поставлений товар оприбутковано на складі позивача згідно прибуткового ордеру від 22.03.2011р. № 134, обліковано та застосовано у виробничій діяльності Позивача, в підтвердження чого оформлені відповідні витратні документи (вимога).

Від постачальника отримано податкову накладну № 107 від 21.02.2011р. на суму 1350 грн., в т.ч. ПДВ - 225 грн., по якій позивачем було сформовано витрати, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування на загальну суму 1125 грн., у тому числі за 1 квартал 2011р. в сумі 1125 грн., що містить усі обов'язкові реквізити, передбачені п. 201.1 ст. 201 ПКУ та включена до реєстру отриманих податкових накладних за відповідний період.

На підтвердження фактичного виконання вказаного договору позивачем до матеріалів справи залучені рахунок-фактура № СФ-0000002 від 15.02.2011р., видаткова накладна від 22.02.2011р. Розрахунки з постачальником здійснені позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника на загальну суму 1350 грн. на підставі платіжного доручення від 21.02.2011р. № 1191.

Як вбачається з матеріалів справи, взаємовідносини позивача з ТОВ "УКРНАДРАРЕСУРСИ" склались на підставі договору комісії №КН-57/10 від 17.02.2010р., згідно якого комісіонер (ТОВ "УКРНАДРАРЕСУРСИ") бере на себе зобов'язання укласти за винагороду від свого імені та за рахунок комітента (позивача) договори, спрямовані на купівлю (поставку) останньому в 2011 році природного газу.

Позивач є підприємством сфери машинобудування, оскільки здійснює такі види діяльності, як виробництво машин та устаткування для добувної промисловості й будівництва, з використанням газу в своєму виробничому циклі, отже придбання газу прямо пов'язано із господарською діяльністю позивача.

Як встановлено з матеріалів справи, в період дії вказаного договору сторонами було укладено додаткову угоду № 5 від 28.02.2011р. про зміну з 01.03.2011р. ціни газу за 1000,00 кубічних метрів газу, яка склала 2 282,00 грн., ПДВ 20% - 456,40 грн., разом - 2 738,40 грн., на виконання Постанови НКРЕ від 27.12.2010р. № 1966 "Про затвердження граничного рівня ціни на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання", яким передбачений граничний рівень ціни на рівні 2282,00 грн. за 1000 м3.

За умовами договору комісії, кількість газу, яка передавалася позивачу у відповідному місяці, оформлювалася актами приймання-передачі газу. Акти приймання-передачі газу являлися підставою для остаточних розрахунків за надані послуги та компенсацій витрат, понесених ТОВ „УКРНАДРАРЕСУРСИ" у зв'язку з виконанням своїх договірних обов'язків.

У відповідності до акту виконаних послуг за березень 2011 року від 31.03.2011р., у березні 2011 року ТОВ „УКРНАДРАРЕСУРСИ" виконало для позивача доручення на покупку природного газу в обсязі 442,440 тис. куб. м. Розмір комісійної винагороди за 1,000 тис. куб. м. природного газу при цьому склав 250,33 грн. з ПДВ. Сума комісійної винагороди за березень 2011 року склала 110 756,89 грн. з ПДВ.

Комісійна винагорода за березень 2011р. була оплачена позивачем платіжним дорученням від 15.04.2011р. № 2534 на суму 110756,89 грн. згідно виставленому рахунку № В-1107 від 31.03.2011р., що підтверджується відповідною банківською випискою від 15.04.2011р.

Вартість поставленого в березні 2011р. природного газу була оплачена позивачем платіжними дорученнями № 1828 від 17.03.2011р., № 1974 від 23.03.2011р., № 1972 від 23.03.2011р., № 1978 від 23.03.2011р. , № 1999 від 24.03.2011р.

Відповідно до умов договору комісії ТОВ "УКРНАДРАРЕСУРСИ" належним чином оформлені та надані позивачу податкові накладні на поставку природного газу № 287 від 31.03.2011р., № 288 від 31.03.2011р., по яким позивачем сформовано податковий кредит за вересень 2011р. на загальну суму 231163,85 грн. та сформовано витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у 3 кварталі 2011 року на загальну суму 1155819,23 грн.

Вищевикладені обставини придбання товару позивачем та його транспортування (фізичного переміщення), відомості щодо якості придбаного товару та можливостей зберігання, підтверджені належними та допустимими доказами, не викликають у будь-яких сумнівів в реальності здійснення позивачем господарської діяльності та тих операцій, в межах яких сформовано валові витрати та податковий кредит при обчисленні податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "ТЕХНОПРОМБУД", ТОВ "ПРОМСПЕЦКОНСАЛТИНГ", ПП "НПКО "ТАТА", ТОВ "ХАРОПТОРГ ЕКСІМ ЛТД", ТОВ "УКРНАДРАРЕСУРСИ", ТОВ "ХАРСНАБ", ФОП ОСОБА_1, ТОВ "АZ-ХАРКІВ", ПП "ІННОВАЦІЯ ГАРАНТ", ТОВ "ОРГТЕХНІКА", ТОВ "КВАЗАР-93", ТОВ "ІНТЕХЛІС", ТОВ "БРЕНД СТРОЙ".

Колегія суддів зазначає, що акт перевірки №283/40-103/00165712 від 26.07.2012р., складений відповідачем, не відповідає вимогам Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (далі за текстом - Порядок), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010р. № 984 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за № 34/18772. Відповідачем не наведено жодних належних та допустимих доказів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за угодами з контрагентами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача з його контрагентом чи про несумісність предметів угод з напрямом господарської діяльності позивача. Колегія суддів зазначає, що висновки СДПІ по роботі з ВПП м. Харкова про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтується на висновках актів перевірок , які складалися фахівцями податкової служби на предмет дотримання податкового законодавства при здійсненні господарських відносин з іншими суб'єктами господарювання.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Належними та допустимими в розумінні ст. 124 Конституції України та ст. 70 КАС України доказами факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст. 191 КК України та ст. 212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст. ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Між тим, в акті перевірки позивача не зазначено жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб позивача чи його контрагентів або за викладеними в акті фактами їх діяльності, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином або наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

В силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" ПАТ "СВІТЛО ШАХТАРЯ" та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а отже, за змістом Податкового кодексу України, - окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податку на додану вартість, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим. Висновок про те, що платник податків не несе відповідальності за порушення, допущені його контрагентом узгоджується з практикою Європейського Суду (Рішення Європейського Суду від 22 січня 2009 року у справі "Булвес" АД проти Болгарії (заява № 3991/03), відповідно до п. 714 якого, визначено, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд визнав, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

За встановлених в ході судового розгляду обставин щодо реальності здійснених позивачем господарських операцій, які підтверджені належним чином складеними первинними документами суб'єктів господарювання, що на час вчинення спірних господарських операцій мали необхідний обсяг правоздатності та були зареєстровані в якості платників податку на додану вартість, за відсутності фактів вчинення позивачем нікчемних угод або угод, які суперечать інтересам держави та суспільства, інші доводи заперечень відповідача на висновки суду не впливають.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято відповідачем на підставі п. 54.3 ст. 54 та п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України, за змістом яких контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків, якщо дані перевірок результатів діяльності такого платника податків свідчать про заниження зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях. Натомість, з досліджених в ході судового розгляду справи письмових доказів, пояснень представників сторін судом встановлено відсутність в діях позивача порушень положень Податкового кодексу України та, відповідно, відсутність факту заниження суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток. Висновки відповідача викладені в акті перевірки позивача не ґрунтуються на приписах чинного законодавства, не підтверджені належними та допустимими доказами та спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність факту порушення податкового законодавства з боку позивача та про неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 26.09.12 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.09.2012р. по справі № 2а-9551/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Рєзнікова С.С.Судді(підпис) (підпис) Катунов В.В. Ральченко І.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Рєзнікова С.С.