Ухвала суду № 29215633, 17.01.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2013 р.Справа № 2а-6788/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2012р. по справі № 2а-6788/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Системне обслуговування та логістика об"єктів"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Системне обслуговування та логістика об'єктів", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №0000580700 від 06.07.2011 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування, винесене Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова на підставі акту перевірки №2632/07-0/34861144 від 22.06.2011 р.; стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Системне обслуговування та логістика об'єктів" судовий збір, сплачений позивачем.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що на підставі акту перевірки №2632/07-0/34861144 від 22.06.2011 р. "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Системне обслуговування та логістика об'єктів" (код за ЄДРПОУ 34861144) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2011 року" відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення №0000580700 від 06.07.2011 р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 106310,00 грн.. Позивач вважає висновки акту перевірки неправомірними, а вказане податкове повідомлення - рішення №0000580700 від 06.07.2011 р. таким, що підлягає скасуванню.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.12 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Системне обслуговування та логістика об'єктів" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000580700 від 06.07.2011 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування, винесене Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на підставі акту Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №2632/07-0/34861144 від 22.06.2011 р.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

За таких обставин суд апеляційної інстанції, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, розглядає справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що фахівцями ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Системне обслуговування та логістика об'єктів" (код за ЄДРПОУ 34861144) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2011 року.

Результати перевірки оформлені актом №2632/07-0/34861144 від 22.06.2011 р. (а.с. 15-41). В акті зазначено про порушення п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (далі - Закон "Про ПДВ") та недотримання вимог п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР, порушення п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755 та недотримання вимог п. 200.6 ст. 200 Податкового кодексу України, не підтверджено суму бюджетного відшкодування, яка задекларована по декларації з ПДВ за квітень 2011 року у розмірі 106310,00 грн. (а.с. 40).

На підставі висновків акту відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0000580700 від 06.07.2011 р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 106310,00 грн. (а.с. 42).

Колегією суддів встановлено, що позивачем було подано відповідачу податкову декларацію з ПДВ за квітень 2011 року, в якій у рядку 23.1 задекларовано суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку у розмірі 106310,00 грн. (а.с. 9).

Проаналізувавши зміст акту перевірки №2632/07-0/34861144 від 22.06.2011 р., колегія суддів зазначає, що акт не містить встановлених відповідачем фактів формування ТОВ "С.О.Л.О." податкового кредиту з ПДВ за листопад, грудень 2010 року, січень-березень 2011 року з порушеннями Закону України "Про ПДВ", Податкового кодексу України, що мало б вплив на правильність обрахування спірної суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 106310,00 грн.

В акті перевірки №2632/07-0/34861144 від 22.06.2011 р. відсутні будь-які докази щодо неправомірності заявлення спірної суми бюджетного відшкодування з ПДВ внаслідок порушень у формуванні податкового кредиту з ПДВ. Представником відповідача в ході розгляду справи надані пояснення, згідно з якими обставини формування ТОВ "С.О.Л.О." податкового кредиту з ПДВ не брались податковим органом до уваги при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення. З цих підстав обставини формування ТОВ "С.О.Л.О." податкового кредиту з ПДВ судом при вирішенні спору не досліджуються.

Підставою виникнення спірних правовідносин, визначених в акті перевірки та у спірному податковому повідомленні-рішенні, слугував висновок відповідача про неправомірність суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 106310,00 грн. у квітні 2011 року, в той час як у листопаді, грудні 2010 року, січні-березні 2011 року ці суми заявлені до відшкодування не були, що стало підставою вважати, що платник податку добровільно відмовився від отримання спірної суми бюджетного відшкодування.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковим повідомленням - рішенням №2632/07-0/34861144 від 22.06.2011 р. порушено права та охоронювані законом інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин, а тому вказане рішення підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем з ТОВ НПФ "Мідієл" 08.11.2010 р. був укладений договір поставки №39/МИ-10 (а.с. 68).

Позивачем були отримані податкові накладні, які відображені ним в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних №11 за листопад 2010 року (накладна від 19.11.2010 р. №6, сума ПДВ - 20000,00 грн. ), реєстрі отриманих та виданих податкових накладних №12 за грудень 2010 року (накладна від 09.12.2010 р. №42, сума ПДВ - 2500,00 грн.; накладна від 13.12.2010 р. №5, сума ПДВ - 20000,00 грн., накладна від 22.12.2010 р. №43, сума ПДВ - 6666,67 грн.; накладна від 22.12.2010 р. №41, сума ПДВ - 33138,30 грн.), реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за січень 2011 року (накладна від 28.01.2011 р. №1, сума ПДВ - 5000,00 грн.; накладна від 31.01.2011 р. №14, сума ПДВ - 33,33 грн.), реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за лютий 2011 року (накладна від 24.02.2011 р. №4, сума ПДВ - 18971,63 грн.) (а.с. 72, 73, 82, 96-99, 224-231). Загальна сума ПДВ по вказаним податковим накладним складає 106310,00 грн.. Щодо правомірності отримання зазначених податкових накладних та формування позивачем на їх підставі податкового кредиту, ДПІ в акті перевірки та в судовому засіданні не заперечує. Вказана сума ПДВ не декларувалась ТОВ "С.О.Л.О." до бюджетного відшкодування в податкових деклараціях з податку на додану вартість у листопаді, грудні 2010 року, січні-березні 2011 року.

З приводу зробленого в акті №2632/07-0/34861144 від 22.06.2011 р. висновку податкового органу щодо прийняття ТОВ "С.О.Л.О." самостійного рішення про зарахування суми бюджетного відшкодування з ПДВ до залишку від'ємного значення і втрати внаслідок цього права на отримання такої суми бюджетного відшкодування, суд зазначає наступне.

Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах; залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

За правилами п.п. 7.7.3 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Аналогічний порядок визначення суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, зазначений у Податковому кодексі України.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 200.6 ст. 200 ПК України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Колегією суддів з'ясовано, що у спірних правовідносинах позивач рішення згідно з п.п. 7.7.3 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п. 200.6 ПК України не приймав, такого рішення в деклараціях з ПДВ за листопад, грудень 2010 року, січень-березень 2011 року не відображав.

Крім того, ТОВ "С.О.Л.О." було подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень 2011 року у розмірі 106310,00 грн.(а.с. 12).

Висновки відповідача про відмову ТОВ "С.О.Л.О." від отримання спірної суми бюджетного відшкодування колегія суддів вважає безпідставним, оскільки позивач такого рішення не приймав, в деклараціях з ПДВ такого рішення не відображав, а включення суми бюджетного відшкодування до залишку від'ємного значення з ПДВ (рядок 24) податкової декларації з ПДВ за змістом Закону "Про ПДВ" не має такого наслідку як втрата права платника податку на отримання цього бюджетного відшкодування в подальшому.

Відповідно до п.п. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-III, заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. Аналогічна правова норма закріплена у п.п. 102.5 ст. 102 ПК України.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що діючим законодавством України не встановлено будь-яких наслідків для платника податків у випадку не декларування останнім суми від'ємного значення з ПДВ до бюджетного відшкодування у звітному періоді, в якому виникло таке право на відшкодування.

Таким чином, оскільки заявлена до відшкодування сума ПДВ у розмірі 106310,00 грн. фактично сплачена позивачем у листопаді, грудні 2010 року, січні, лютому 2011 року, що підтверджується платіжними дорученнями: від 19.11.2010 р. №294, від 13.12.2010 р. №335, від 28.02.2011 р. №50, від 19.11.2010 р. №295, від 09.12.2010 р. №333, від 22.12.2010 р. №348, від 28.01.2011 р. №17, від 24.02.2011 р. №46 (а.с. 70, 71, 79, 90-94), не була заявлена до бюджетного відшкодування у грудні 2010 року, січні, лютому 2011 року, то позивач має правові підстави для заявлення такої суми до відшкодування у квітні 2011 року.

Окрім того, системно проаналізувавши норми Закону України "Про податок на додану вартість", колегія суддів приходить до висновку, що законодавець передбачив лише один випадок, коли платник податку вважається таким, що відмовився від суми бюджетного відшкодування і цей випадок міститься в п.п. "а" п.п. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону "Про ПДВ".

Так, відповідно до п.п. "а" п.п. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

Втім, підстав для застосування до спірних правовідносин приписів п.п. "а" п.п. 7.7.7. п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не вбачається, оскільки відповідач не приймав відповідних податкових повідомлень-рішень та не направляв їх на адресу ТОВ "С.О.Л.О.".

За таких обставин, судження ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова про порушення ТОВ "С.О.Л.О." п.п. 7.7.2, п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.п. 200.4 та п.п. 200.6 Податкового кодексу України саме з тих фактичних підстав, які викладені в акті №2632/07-0/34861144 від 22.06.2011 р., належить визнати необґрунтованими, адже суб'єкт владних повноважень ні при оформленні результатів перевірки, ні в ході розгляду справи не зазначив, в чому конкретно полягає суть порушення платником даних норм закону та не надав суду доказів відсутності у платника податків оплати податку на користь постачальників товарів (робіт, послуг), та формування податкового кредиту.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність факту порушення податкового законодавства з боку позивача та про неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 20.11.12 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2012р. по справі № 2а-6788/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Рєзнікова С.С.Судді(підпис) (підпис) Катунов В.В. Ральченко І.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Рєзнікова С.С.