Ухвала суду № 29212706, 05.02.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2013 р. Справа № 9104/10503/12

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Гулида Р.М., Каралюса В.М.

при секретарі судового засідання: Дутки І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Львові апеляційну скаргу Луцької ОДПІ на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 27.12.2011 року у справі за позовом ТзОВ «Оріон будінвест 2» до Луцької ОДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення ,-

встановила:

У грудні 2011 року ТзОВ «Оріон будінвест 2» звернулося з позовом до Луцької ОДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення.

Позивач зазначав, що відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт №7254/15-2/36452459 від 16.09.2011 року.

Актом перевірки встановлено заниження позивачем суми податкових зобов'язань заявлених у податковій декларації з ПДВ за липень 2011 року, чим порушено вимоги п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

На підставі даного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0019871601 від 02.11.2011 року, яким позивачу нараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 91 715 грн., з яких 73 372 грн. основного платежу та 18 343 грн. штрафних санкцій.

Вважаючи прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду та просив його скасувати.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 27.12.2011 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ №0019871601 від 02.11.2011 року.

Постанову суду оскаржив відповідач. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем подано до Луцької ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2011 року, в якій зазначено суму податкового кредиту в розмірі 335 880 грн.

В реєстрі отриманих та виданих податкових накладних позивачем включено до податкового кредиту податкову накладну № 536 від 29.07.2011 року на суму 687848 грн. 80 коп. в тому числі ПДВ в розмірі 114641 грн. 46 коп.

07.09.2011 року та 09.09.2011 року ТОВ «Оріон будінвест 2» подавались до Луцької ОДПІ уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок в податковій декларації за липень 2011 року.

Однак, уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань ТОВ «Оріон будінвест 2» з податку на додану вартість Луцькою ОДПІ визнані неприйнятими у зв'язку із порушенням положень Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011р. №41 та зареєстрованого в Мінюсті України 16.02.2011 р. за №197/18935.

Луцькою ОДПІ проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт №7254/15-2/36452459 від 16.09.2011 року.

Актом перевірки встановлено заниження позивачем суми податкових зобов'язань заявлених у податковій декларації з ПДВ за липень 2011 року, чим порушено вимоги п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

На підставі даного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0019871601 від 02.11.2011 року, яким позивачу нараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 91 715 грн., з яких 73 372 грн. основного платежу та 18 343 грн. штрафних санкцій.

Відповідно до п. 201.10 ст. 200 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Пунктом 11 підрозділу 2 розділу ХХ перехідних положень Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних. Податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.

До платників податку, для яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обов'язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців восьмого і дев'ятого пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «АРС» виписано Товариству з обмеженою відповідальністю «Оріон Будінвест 2» податкову накладної від 29.07.2011 року № 536 на суму 540000 грн., в тому числі податок на додану вартість 90000 грн.

При поданні підприємством податкової декларації з ПДВ за липень 2011 року в Луцьку ОДПІ позивачем у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних зазначено від 29.07.2011 року № 536 на суму 114600 грн.

При поданні заперечень на акт перевірки від 16.09.2011 року № 7254/15-2/36452459 та первинної скарги від 13.10.2011 року на податкове повідомлення-рішення від 05.10.2011 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Оріон Будінвест 2» була надана податкова накладна від 29.07.2011 року № 536 на суму 540000 грн., в тому числі податок на додану вартість 90000 грн., що свідчить про обізнаність відповідача про фактичну відсутність суми податкового кредиту в розмірі 114600 грн. в такій податковій накладній.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу; Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України, зокрема, передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Підставою для нарахування податкового кредиту є видана платником податку на вимогу покупця податкова накладна із заповненням всіх обов'язкових реквізитів визначених пунктом 201.1 статті 201 ПК України.

Відповідно до п. 6.2 порядку заповнення податкової накладної затвердженого наказом ДПА України від 21 грудня 2010 року № 969 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696 податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Згідно вищезазначених вимог позивач мав право віднести до складу податкового кредиту у липні 2011 року суми ПДВ згідно податкової накладної від 29.07.2011 року № 536 у розмірі 90000 грн.

Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним спірного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи викладене, оцінивши зібрані докази у сукупності, судова колегія приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними і необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Зважаючи на викладене, та керуючись ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Луцької ОДПІ залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 27.12.2011 року у справі №2а/0370/3410/11 - без змін.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: Р. Гулид

В. Каралюс

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 07.02.2013 року