Постанова № 29211977, 31.01.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-7628/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Савченко А.І.

Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 січня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ганечко О.М.,

суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю « УКІО БАНК ЛІЗИНГ» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.07.2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « УКІО БАНК ЛІЗИНГ» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень - рішень «П» № 002502250 та «Р» № 0002492250.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.07.2012 року в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, без належної оцінки доказів та у супереч обставинам справи.

В засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.

Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва проведено планову виїзну перевірку ТОВ «УКІО Банк Лізинг» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2011 р., за результатами якої складено акт від 07 травня 2012 року № 367/22-50/34003114.

В ході перевірки повноти визначення ТОВ «УКІО Банк Лізинг» податку на прибуток за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2011 р. вставлено заниження податкового зобов'язання на суму 1 723 431, 00 грн., у тому числі за ІІ квартал 2011 року в сумі 147 738, 00 грн., за ІІІ квартал 2011 року в сумі 255 354, 00 грн., за ІV квартал 2011 року в сумі 1 320 339, 00 грн., у зв'язку із завищенням від'ємного значення об'єкту оподаткування за ІІ- ІV квартал 2011 року на загальну суму 33 810 450, 00 грн.

Податковим органом було встановлено порушення пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI.

ТОВ «УКІО Банк Лізинг» 14 травня 2012 року подано до податкового органу заперечення на акт перевірки від 07 травня 2012 року № 367/22-50/34003114.

У висновку відповідача, складеного за результатами розгляду заперечень, від 21 травня 2012 року № 1943/10/22-532, висновки акту перевірки залишено без змін, а заперечення без задоволення.

24 травня 2012 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, на підставі акта перевірки, прийняла наступні податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомлення-рішення за формою «П» № 002502250, яким згідно з пунктом 54.3 ст. 54 та пунктом 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України та згідно з п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, за порушення пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України зменшено розмір від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 33 810 450, 00 грн. за ІІ- ІV квартал 2011 року;

- податкове повідомлення-рішення за формою «Р» № 0002492250, яким згідно з підпунктом 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України за порушення пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1 723 431, 00 грн.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем безпідставно зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування платником податку на прибуток та невірно збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств»ПК України, розділ III цього Кодексу («Податок на прибуток підприємств») застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Правила врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування у результатах наступних податкових періодів в період до 01.04.2011 року регулювалися відповідно до норм пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Згідно з п. 6.1. Закону про прибуток, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

За загальним правилом (п. 16.4. Закону про прибуток) платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію з податку на прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком, з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів, у разі його наявності, відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону.

У 2010 році норми пункту 6.1. діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону, згідно з якими, у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

Колегія суддів погоджується, що акт перевірки не містить висновків про порушення позивачем зазначеної норми.

Відносно регламентації питань врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування у 2011 році, пунктом 22.4. Закону про прибуток передбачено, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Починаючи з II кварталу 2011 року, до доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, застосовуються норми Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 150.1 ПК України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно з пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, пункт 150.1 статті 150 цього Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Зазначене застереження слід розуміти таким чином, що розрахунок першого кварталу 2011 року є кінцевим результатом розрахунку об'єкта оподаткування (аналогічно як річний розрахунок) за законом, який втрачав чинність, на що вказують і приписи абз. 2 п. 49.19 ПК України.

Наведені вище норми не містять положень (обмежень) щодо формування об'єкту оподаткування за наступні податкові періоди (після 1 кварталу 2011 року) лише, виходячи з результатів господарських операцій, проведених у першому кварталі 2011 року та без врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування, що увійшло до складу 1 кварталу 2011 року з 2010 року.

При цьому, сукупність наведених вище норм по суті прямо, чітко та недвозначно, взаємопов'язано між собою та, із застосуванням перехідних норм визначають послідовність дій і дозволів відносно дій платників податків щодо формування витрат протягом 2011 року, та визначають, що при формуванні об'єкта оподаткування за відповідні періоди 2011 року (після 1 кварталу 2011 року) враховується від'ємне значення об'єкта оподаткування отримане за 1 квартал 2011 року, яке у свою чергу є результатом розрахунку об'єкта оподаткування (без обмежень його проведення операціями 1 кварталу 2011 року), тобто з урахуванням значення, що увійшло до складу 1 кварталу 2011 року з 2010, а не виключно, виходячи з результатів операцій за 1 квартал 2011 р.

Тобто, від'ємне значення об'єкта оподаткування, сформоване у першому кварталі 2011 року з урахуванням від'ємного значення, що увійшло до складу 1 кварталу 2011 року з 2010 року, повністю враховується при розрахунку (формуванні) об'єкта оподаткування за спірний період 2011 року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що спірне податкові-повідомлення - рішення «П» № 002502250 та «Р» № 0002492250, якими позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток та збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки не відповідають вимогам чинного законодавства.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим є підстави для її скасування з постановленням нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 160,167, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю « УКІО БАНК ЛІЗИНГ» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.07.2012 року - скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю « УКІО БАНК ЛІЗИНГ» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення рішення «П» № 002502250 та «Р» № 0002492250.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М.Ганечко

Судді: А.Ю.Коротких

О.Г.Хрімлі

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.