Ухвала суду № 29211351, 19.06.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2012 р.

справа № 1170/2а-4251/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.

суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Ручки Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 січня 2012 року по справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Паляниця» до Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

В жовтні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №0000602360 від 08.06.2011 року, яким позивачеві нараховано зобов’язання з ПДВ в сумі 90400 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 1 грн.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 січня 2012 року позовні вимоги були задоволені. Визнано неправомірним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції №0000602360 від 08.06.2011 року.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції було встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ВАТ «Паляниця» з питань правильності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий 2011 року в частині взаємовідносин з ТОВ «Дельфін 2005», за результатами якої складено акт №44/23-6/00378767 від 31.05.2011 року.

На підставі акту перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 08 червня 2011 року №0000602360, яким ВАТ «Паляниця» нараховано зобов’язання з ПДВ в сумі 90400 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 1 грн.

За результатами перевірки встановлено наступні порушення: ч.1 ст. 203, ст.ст. 207, 208, 215, 216, 228, 626, 629, 655, 656, 658, 662 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах здійснених ВАТ «Паляниця» з ТОВ «Дельфін-2005» на загальну суму 492900 грн., в тому числі ПДВ 40900 грн.; п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в розмірі 90400 грн., у тому числі за лютий 2011 року.

Висновки акту про заниження податку на додану вартість за період за лютий 2011 року обґрунтовані неправомірним віднесенням до складу податкового кредиту сум податку, сплаченого при придбанні товарів по правочину з ТОВ «Дельфін-2005», оскільки даний правочин має ознаки нікчемності.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що договір, укладений між позивачем та ТОВ «Дельфін-2005» відповідає чинному законодавству України, фактичність операцій поставки підтверджена первинними бухгалтерськими документами.

Судом встановлено, що позивач у лютому 2011 року придбавав у ТОВ «Дельфін-2005» плівку стрейч на загальну суму 542400 грн., в тому числі ПДВ 90400 грн.

Відповідно до п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 93.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, включення до складу податкового кредиту податку на додану вартість сплаченого у ціні товару придбаного у ТОВ «Дельфін-2005» за наявності податкової накладної та реєстрація на час вчинення господарської операції ТОВ «Дельфін-2005» в якості платника податку на додану вартість відповідає діючому законодавству.

Доводи апеляційної скарги про правомірність висновків податкового органу щодо нікчемності правочинів, між позивачем та ТОВ «Дельфін-2005» є безпідставними з огляду на наступне.

Підставою для визнання правочинів нікчемними податковий орган зазначив відсутність у позивача трудових ресурсів, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, майна, які економічно необхідні для здійснення господарської діяльності та відсутність факту передачі товарів від продавця до покупця.

Проте, зазначені підстави не можна визнати такими, що відповідають закону, оскільки відповідно до положень ст. 228 ЦК України, в редакції від 02.12.2010 року, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Оскільки такий правочин укладається з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства повинен бути наявним суб’єктивний намір сторін (чи однієї сторони) порушувати вимоги закону, а тому для визнання правочину нікчемним необхідно встановити вину сторін (чи однієї з них) у формі умислу при укладанні угоди.

Між тим, податковий орган не зазначив які ж обставини свідчать про наявність такого умислу з боку позивача, а висновки щодо порушень закону з боку ТОВ «Дельфін-2005» при укладанні угоди не свідчать про наявність умислу на порушення публічного порядку та зроблені на припущеннях, оскільки документальна перевірка даного підприємства проводилася не по первинним документам, а лише на підставі даних довідки Кіровоградської ОДПІ від 06.05.2011 року № 403/1520/13759643 «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Дельфін-2005».

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції було повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв’язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції – залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 січня 2012 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної з моменту її постановлення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги з моменту виготовлення ухвали в повному обсязі.

В повному обсязі ухвала виготовлена 20.12.2012 року.

Головуючий: С.А. Уханенко

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: Ю.М. Дадим