Ухвала суду № 29210878, 14.07.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2011 р.справа № 2-а-9318/09/0470

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Ліпіній О.О.

за участю представників:

позивача - Филоненко Л. Г., дов. від19.09.10

відповідача - Прудко О. В., дов. від 30.09.10, Кузьменко Л. М., дов. від 11.07.11

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2010 року

у справі № 2-а-9318/09/0470

за позовом Українського представництва фірми «Вейр Мінералз Європа Лімітед»

до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Українське представництво фірми MINERALS EUROPE LIMITED»(«Вейр Мінералз Європа Лімітед») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000512200/1 від 26.11.08, № 0000512200/1 від 26.01.09, якими позивачеві визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 160113, 83 грн., із яких 106170 грн. -основний платіж, 53943,83 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Позовні вимоги обґрунтовані помилковістю висновків податкового органу про порушення позивачем Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Порядку складання розрахунку податку на прибуток нерезидента, що проводить діяльність на території України через постійне представництво, затвердженого наказом ДПА України від 31.01.1997 № 274.

У період з 01.07.05 по 30.06.08 позивач не був постійним представництвом у розумінні ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.5 Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на дохід і на приріст вартості майна, укладеної 10.02.1993. Позивач не займався комерційною діяльністю, не був суб'єктом оподаткування податком на прибуток.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.04.10 позов задоволено. Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська № 0000512200/1 від 26.11.08, № 0000512200/1 від 26.01.09.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу (т.2 а.с.4), в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норми матеріального права, просить скасувати постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що представництво «Вейр Мінералз Європа Лімітед»здійснювало фінансово-господарську діяльність на території України, діяльність представництва є регулярною, постійною та суттєвою. Крім того представництво зареєстроване як постійне представництво відповідно до Положення про порядок реєстрації та обліку постійних представництв нерезидентів в Україні як платників податку на прибуток, що затверджене наказом ДПА України від 12.08.1997 № 293. Платник податку - постійне представництво нерезидента в Україні з метою оподаткування не може розглядатися як відокремлений підрозділ нерезидента, на якого поширюється виняток, передбачений пп.4.1.6 п.4.1 ст4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої постійним представництвом, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих постійному представництву нерезидента, включаються до його валового доходу.

Також судом першої інстанції під час розгляду даної справи не враховані листи ДПА України від 05.12.2001 №7791/6/15-1416, від 21.04.2005 №3335/6/12-0216, від 12.01.2009 №326/7/16-1517, які є податковими роз'ясненнями в розумінні ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в яких, зокрема визначено, що до складу валових доходів необхідно включати грошові кошти, одержані представництвами на ведення господарської діяльності від головної філії.

Представники відповідача в судовому засіданні підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечує, просить залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем - Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська проведена виїзна планова перевірка Українського представництва фірми «Вейр Мінералз Європа Лімітед»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.07.2005 по 30.06.2008, за результатами якої складено акт від 20.11.2008 №4294/220/21705006 (т.1 а.с.15).

Під час перевірки встановлено порушення позивачем пп.4.1.6, 4.1.3 п.4.1 ст.4, пп.7.3.3, 7.3.5 п.7.3 ст.7 та пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.1.11 розділу 1, п.4.3, пп.4.6.1, 4.6.2 п.4.6 розділу 4 Порядку складання розрахунку податку на прибуток нерезидента, що проводить діяльність на території України через постійне представництво, затвердженого Наказом ДПА України від 31.07.97 № 274, внаслідок чого позивачем занижено податок на прибуток на загальну суму 106170,00 грн.

Позивачем в порушення пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не включено до складу валових доходів у відповідних звітних періодах суми безповоротної фінансової допомоги (коштів, отриманих від головної компанії у межах щорічного кошторису на утримання представництва) у загальному розмірі 2035882,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за період що перевірявся, на загальну суму 106170,00 грн. (з урахуванням порушень вимог пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 та пп.8.1.1, 8.1.2 п.8.1 ст. 8 вказаного Закону, а саме: заниження валових витрат на загальну суму 1982450,00 грн.; заниження: амортизаційних відрахувань на загальну суму 13534,00 грн.).

До такого висновку відповідач дійшов, виходячи з того, що представництво фірми «Вейр Мінералз Європа Лімітед»в розумінні Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»є постійним представництвом нерезидента, у зв'язку з чим суми прибутків нерезидентів, які здійснюють свою діяльність на території України через постійне представництво, як передбачено п.13.8 ст.13 цього ж Закону, оподатковуються у загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який здійснює свою діяльність незалежно від такого нерезидента.

Згідно з п.1.21 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»доходи з джерелом їх походження з України - будь-які доходи, отримані резидентами або нерезидентами від будь-яких видів їх діяльності на території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, сплачених резидентами України, доходи від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до портів, розташованих в Україні, доходи від продажу нерухомого майна, розташованого в Україні, доходи, отримані у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України, а також доходи страховиків-резидентів від страхування ризиків страхувальників-резидентів за межами України, інші доходи від господарської діяльності на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних служб України (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо).

Пунктом 1.32 статті 1 цього ж Закону визначено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Крім того, представництво взято на податковий облік в ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська 22.03.099 № 4847 як постійне представництво відповідно до Положення про порядок реєстрації та обліку постійних представництв нерезидентів в Україні як платників податку на прибуток, що затверджене наказом ДПА України від 12.08.1997 № 293.

Виходячи з наведеного, відповідачем в акті перевірки від 20.11.2008 №4294/220/21705006 зроблений висновок, що представництво фірми «Вейр Мінералз Європа Лімітед»отримувало «інші доходи»та здійснювало фінансово-господарську діяльність на території України, у зв'язку з чим в розумінні Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»діяльність представництва є регулярною, постійною та суттєвою.

Також з посиланням на пункти 1.2, 1.4, 1.5, 1.11, 1.12 Порядку реєстрації та обліку постійних представництв нерезидентів в Україні як платників податку на прибуток податковим органом зазначено, що платник податку -постійне представництво нерезидента в Україні з метою оподаткування не може розглядатися як відокремлений підрозділ нерезидента, на якого поширюється виняток, передбачений пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 зазначеного вище Закону, тобто суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої постійним представництвом, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих постійному представництву нерезидента, включаються до його валового доходу.

На підставі акту перевірки від 20.11.2008 №4294/220/21705006 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000512200/1 від 26.11.2008, яким позивачу визначено податкове зобов'язання в загальному розмірі 160113, 83 грн., із яких 106170 грн. -основний платіж, 53943,83 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Означене податкове повідомлення-рішення оскаржено позивачем в порядку ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». За результатами розгляду скарга позивача залишена без задоволення, податкове повідомлення-рішення -без змін.

26.01.2009 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000512200/1 на таку ж суму.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про задоволення позовних вимог.

За правилами п.13.5 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у загальному порядку оподатковуються доходи нерезидента, який здійснює свою діяльність на території України через своє постійне представництво.

Відповідно до ст.95 Цивільного кодексу України, представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

В розумінні п.1.16 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» з метою оплакування нерезиденти - юридичні особи та суб'єкти господарської діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо) з місцезнаходженням за межами України, які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства іншої держави.

Розташовані на території України дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва іноземних держав, міжнародні організації та їх представництва, що мають дипломатичні привілеї та імунітет, а також представництва інших іноземних організацій і фірм, які не здійснюють господарської діяльності відповідно до законодавства України.

Постійне представництво нерезидента в Україні - постійне місце діяльності, через яке повністю або частково здійснюється господарська діяльність нерезидента на території України. До постійних представництв, зокрема, відносяться: місце управління, філіал, офіс, завод, фабрика, майстерня, шахта, нафтова чи газова свердловина, кар'єр або інше місце розвідки чи видобутку корисних копалин. (п.1.17 ст.1 Закону).

Згідно п.1.2 Положення про порядок реєстрації та обліку постійних представництв нерезидентів в Україні як платників податку на прибуток, затвердженого наказом ДПА України 16.01.1998 № 23, постійне представництво нерезидента в Україні це постійне місце діяльності, через яке повністю або частково здійснюється господарська діяльність нерезидента на території України. До постійних представництв, зокрема, відносяться: місце управління, філіал, офіс, завод, фабрика, майстерня, шахта, нафтова чи газова свердловина, кар'єр або інше місце розвідки чи видобутку корисних копалин.

Відповідно до ст. 9 Конституції України, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Пунктом 2 статті 17 Закону України «Про міжнародні договори України»визначено, що якщо міжнародним договором України, укладання якого відбулось в формі закону, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Таку ж норму містить Закон України «Про систему оподаткування», ст. 19 якого теж віддає перевагу міжнародним договорам, якщо вони містять інші правила, ніж ті, що є в Законах України про оподаткування. Пунктом 18.1 статті 18 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародних договорів. З наведеного випливає, що міжнародні договори в Україні мають пріоритетне значення і всі рішення в тому числі і контролюючих органів, а також їх нормативні акти не повинні виходити за рамки таких міжнародних договорів.

10.02.1992 між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії підписана Конвенція про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна.

Згідно п. 1 ст.5 Конвенції термін «постійне представництво»означає постійне місце діяльності, через яке підприємство повністю або частково здійснює свою комерційну діяльність.

За п.2 ст.5 Конвенції термін «постійне представництво», зокрема, включає: (а) місцезнаходження дирекції; (Ь) відділення; (с) контору; (сі) фабрику; (е) майстерню; (І) установку або споруду для розвідки природних ресурсів; (§) шахту, нафтову або газову свердловину, кар'єр або будь-яке місце видобутку природних ресурсів.

Пункт 4 ст.5 Конвенції вказує на те, що незважаючи на попередні положення цієї статті, термін «постійне представництво»не розглядається як такий, що включає: (а) використання споруд виключно з метою зберігання, показу або постачання товарів чи виробів, що належать підприємству; (Ь) утримання запасів товарів або виробів, що належать підприємству виключно з метою зберігання, показу або постачання; (с) утримання запасів товарів чи виробів, що належать підприємству, виключно з метою переробки іншим підприємством; (сі) утримання постійного місця діяльності виключно з метою закупівлі виробів чи товарів або збирання інформації для підприємства; (е) утримання постійного місця діяльності виключно з метою здійснення для підприємства будь-якої діяльності, яка має підготовчий або допоміжний характер; (І) утримання постійного місця діяльності виключно для здійснення будь-якої комбінації видів діяльності, перелічених у підпунктах (а)-(е) цього пункту, за умови, що сукупна діяльність постійного місця діяльності, яка виникає внаслідок такої комбінації, має підготовчий або допоміжний характер.

Пункт 5 ст.5 Конвенції наголошує на тому, що навіть, якщо якась особа повноважена укладати контракти від імені підприємства другої держави, але діяльність цієї особи обмежується тією, що зазначена у п.4 цієї статті, така (діяльність) якщо і здійснюється через постійне місце діяльності, не робить з цього постійного місця постійного представництва. Таким чином, законодавчі акти України і Конвенція наголошують на тому, що доходи англійських компаній, отримані в Україні, будуть оподатковуватись податком на прибуток лише у тому випадку, коли вони отримані через постійне представництво в Україні та від комерційної діяльності, тобто від продажу товарів та послуг іншим особам.

Як вбачається з матеріалів справи, фрма «Вейр Мінералз Європа Лімітед»заснована в Сполученому Королівстві Великобританії і Північної Ірландії, займається виробництвом та продажем обладнання для обробки шламу.

Представництво фірми «Вейр Мінералз Європа Лімітед»зареєстровано в Міністерстві економіки України 27.04.06, про що видано відповідне свідоцтво № ПІ-2318, без права юридичної особи.

Згідно з довідкою Головного управління статистики у Дніпропетровській області від 18.05.06 № 1347, на яку посилається відповідач, основними видами діяльності Представництва є дослідження ринку та вивчення суспільної думки, консультації з питань комерційної діяльності та управління.

Під час проведеної відповідачем перевірки, діяльності, яка б не відповідала заявленим основним видам діяльності Представництва, не виявлено. Як вказує сам відповідач, фактично у періоді, що перевірявся, працівники Представництва приймали участь в семінарах, виставках, відвідували головний офіс, гірничодобувні та металургійні підприємства.

20.11.2008 з листом № 441108 відповідачу було надано копії довідки від 12.11.08, виданої Торгово-промисловою Палатою Східного Ланкаширу Сполученого Королівства Великобританії про види діяльності фірми «Вейр Мінералз Європа Лімітед»; довідки Управління з податкових та митних зборів Великобританії № 820/9313009740 від 18.03.08 про те, що фірма «Вейр Мінералз Європа Лімітед»є резидентом Великобританії з точки зору Конвенції та оподатковується у Великобританії.

Згідно довідки від 25.04.07, Українське представництво фірми «Вейр Мінералз Європа Лімітед»займається виключно допоміжними видами діяльності у сприянні та просуванні компанії.

Доказом того, що Українське представництво фірми «Вейр Мінералз Європа Лімітед»в період з 01.07.2005 по 30.06.2008 не було постійним представництвом є також та обставина, що в банківській установі представництву відкрито поточний рахунок типу «Н». Відповідно до п.1.8 Інструкції «Про порядок відкриття, використання й закриття рахунків у національній й іноземній валютах», затвердженої Постановою Правління Національного Банку України 12.11.2003 р. № 492, банки відкривають різні поточні рахунки представництвам, які здійснюють й не здійснюють підприємницьку діяльність на території України, а саме: поточні рахунки типу «Н»відкриваються офіційним представництвам і представництвам юридичних осіб-нерезидентів, що не займаються підприємницькою діяльністю на території України; поточні рахунки типу «П»відкриваються постійним представництвам, через які повністю або частково здійснюється господарська діяльність нерезидента.

З огляд на викладене, факт перебування позивача на обліку в ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська 22.03.099 № 4847 як постійного представництва відповідно до Положення про порядок реєстрації та обліку постійних представництв нерезидентів в Україні як платників податку на прибуток, що затверджене наказом ДПА України від 12.08.1997 № 293, не змінює фактичного статусу Представництва і не впливає на питання, пов'язані з оплакуванням спірної операції.

Згідно акта перевірки, спірні грошові кошти в розмірі 2035882 грн. надійшли на рахунок представництва від фірми -нерезидента-засновника для утримання Представництва.

Як вбачається з матеріалів справи, Представництво утримує постійне місце діяльності виключно з метою здійснення діяльності підготовчого та допоміжного характеру, що не є видом підприємницької діяльності нерезидента. Інших видів діяльності представництво не здійснювало, зокрема, Представництво не продавало товари чи послуги резидентам України та не отримувало від них грошові кошти та інші матеріальні цінності.

Фірма «Вейр Мінералз Європа Лімітед»на території України через своє українське представництво лише витрачало грошові кошти на утримання представництва, на виплату заробітної плати працівникам представництва, на відрядження працівників та інші цілі допоміжної діяльності.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про помилковість висновків податкового органу, що представництво здійснює господарську діяльність на території України.

Фактично спірні грошові кошти перераховані Фірмою для забезпечення власної господарської діяльності та утримання власних об'єктів нерухомого майна, а тому ці кошти не можуть розцінюватися як безповоротна фінансова допомога у розумінні пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки в даному випадку фактично відбулось перерахування грошових коштів з одного рахунку нерезидента на інший його рахунок, тобто без переходу права власності на такі кошти від однієї особи до іншої, що є однією із визначальних ознак поняття «безповоротної фінансової допомоги»в Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств».

За таких обставин, колегія суддів вважає відсутніми в діях Українського представництва фірми «Вейр Мінералз Європа Лімітед»порушень Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", які за висновком відповідача є підставою для визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 106170 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 53943,83 грн.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.

Передбачених статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими судом доказами та не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.04.10 у справі № 2-а-9318/09/0470 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко