Рішення № 29208699, 05.02.2013, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 2/638/702/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

18 січня 2013 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - ГРИГОР'ЄВОЇ А.О.

при секретарі - ВИСТАВНОЙ А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи підприємця ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та збитків,

Установив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить визнати договір на інформаційно консультативне обслуговування № 09-03/11 від 09.03.2011 року, договір про намір укласти договір купівлі продажу від 09.03.2011 року та договір доручення від 09.03.2011 року недійсними, стягнути з ОСОБА_2 на її користь 11950,80 грн., стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на її користь 47800,32 грн. та судові витрати у справі.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 09 березня 2011 року між нею та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір на інформаційно- консультативне обслуговування за № 09-03/11 від 09.03.2011 року, який був підписаний довіреною особою позивача ОСОБА_5, за умовами якого ОСОБА_1С передає ФОП ОСОБА_2 гроші еквівалентом 500 дол. США за інформаційно-консультативні послуги з вивченням ринку нерухомості для подальшого придбання квартири позивачем.

Відповідно до договору на інформаційно - консультативне обслуговування, який був підписаний довіреною особою позивача ОСОБА_5, 09.03.2011р. ФОП ОСОБА_2 надала інформацію про квартиру АДРЕСА_1, яку позивач ОСОБА_1 погодилась придбати у власність.

09.03.2011 року позивач ОСОБА_1 уклала договір про намір укласти договір купівлі-продажу з власником вищезазначеної квартири ОСОБА_4. За умов даного договору, позивач ОСОБА_1 передала продавцеві квартири гроші, еквівалентні 1000 дол. США, як гарантія виконання зобовязань позивачем в повному обсязі.

Для гарантування виконання зобовязань, 09.03.2011року був укладений договір доручення між позивачем та ОСОБА_3 - співробітницею ОСОБА_2, який був підписаний довіреною особою позивача ОСОБА_5, - відповідно до якого позивач передала гроші ОСОБА_3, еквівалентні 1000 дол. США, як гарантія того, що нею будуть виконані умови договору про намір укласти договір купівлі - продажу квартири від 09.03.2011року.

15.04.2011року ОСОБА_4 відмовилась від продажу квартири позивачу за адресою: АДРЕСА_2.

Через деякий час позивачу ОСОБА_1 стало відомо, що вищевказана квартира належить на праві власності приватному підприємству «Азимут і КО».

07.04.2011року представник позивача ОСОБА_5 звернувся до відповідача ОСОБА_2 із заявою про повернення грошей, так як поставив під сумнів можливість укладення договору купівлі-продажу квартири, яку вручив співробітнику агентства нерухомості ОСОБА_3 Відповіді не послідкувало. У звязку з викладеним вище позивач звернулася до суду з дійсним позовом.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Відповідачі у судове засідання не зявилися, причини своєї неявки суду не повідомили, про день та час слухання справи були повідомлені своєчасно та належним чином.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює заочне рішення, при заочному розгляді справи, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, вислухавши представника позивача ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст.ст. 11,60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.

09.03.2011 року між позивачем та відповідачем був укладений договір на інформаційно - консультативне обслуговування, відповідно до якого ОСОБА_2 надає позивачу ОСОБА_1 послуги з надання інформації про наявність обєктів нерухомості для подальшого його придбання. За вищевказаний договір позивач ОСОБА_1 сплатила відповідачу ОСОБА_2 гроші еквівалентні 500 дол. США.

Крім цього, позивачем був укладений договір про намір укласти договір купівлі-продажу від 09.03.2011року з власницею квартири №2 8 в будинку № 15 по вул. Маяковського в місті Харкові Кузнецовою ОСОБА_7, відповідачем по справі.

Позивачем ОСОБА_1 було сплачено продавцю квартири гроші, еквівалентні 1000 дол. США, як гарантія виконання зобовязань позивачем.

Для гарантування виконання своїх зобовязань позивач уклала договір доручення від 09.03.2011 року з ОСОБА_3 - співробітницею ОСОБА_2 - відповідно до якого позивач передала гроші ОСОБА_3, еквівалентні 1000 дол. США, як гарантія того, що нею будуть виконані умови договору про намір укласти договір купівлі - продажу квартири від 09.03.2011року.

15.04.2011року продавець квартири ОСОБА_4 відмовилася від продажу квартири виклавши своє рішення в розписці.

Представник позивача ОСОБА_5 звернувся до відповідача ОСОБА_2 з проханням про повернення сплачених коштів, але відповіді від відповідача не надійшло.

В п. 11 договору про наміри укласти договір купівлі-продажу 09.03.2011року вказано, що при не виконанні договірних зобовязань продавець квартири повинен повернуть покупцю гроші у сумі еквівалентні 1000 дол. США.

Згідно ч.1 ст. 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою - третью, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 5 статті 203 УК України встановлено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно технічного паспорта від 25.06.2010 року на квартиру № 28 в житловому будинку № 15 по вул. Маяковського м. Харкова встановлено, що власником на той час була ОСОБА_4.

Відповідно до свідоцтва про право власності б/н від 24.12.2010 року виданого Виконавчим комітетом Харківської міської ради та витягу про державну реєстрацію прав від 18.01.2011 року, виданого Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», квартира за адресою:м. Харків, АДРЕСА_3 належить приватному підприємству «Азимут і КО». З вищевказаного можна зробити висновок, що на момент укладання договорів, ОСОБА_4 вже не була власником даної квартири.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що правочин вчинений відповідачами під впливом обману, тому продавець квартири ОСОБА_4 та повірена особа ОСОБА_3 зобовязані повернути позивачу ОСОБА_1 аванс в сумі еквівалентній 1000 доларів США, неустойку в сумі еквівалентній 1000 доларів США, всього 2000 доларів США.

Відповідно до ч.2 ст.230 ЦК України, сторони, які застосували обман, зобовязані відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у звязку з вчиненням цього правочину.

Таким чином, збитки, завдані позивачу відповідачами ОСОБА_8 та ОСОБА_3, у відповідності до ч.2 ст.230 ЦК України складають 4000 доларів США.

Разом з тим, ОСОБА_2, як надавач інформаційно консультативних послуг, повинна сплатити позивачу одержані 500 доларів США та збитки у подвійному розмірі 1000 доларів США, а всього 1500 доларів США.

Згідно обмінного курсу долару відносно гривні, встановленого Національним банком України станом на 15.04.2011 року суми, які підлягають стягненню з відповідачів складають: з ОСОБА_2 11 950,80 грн. (1500 доларів США х 7,9672 грн.); ОСОБА_4 та ОСОБА_3 солідарно 47800,32 грн. (6000 доларів США х 7,9672 грн.), а всього - 59 751,12 грн.

Керуючись ст.ст. 10,11,14,27,31,60,88,213-215,224,226,227 ЦПК України ст.ст. 202,203,215, 230,610,1054,1055 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Договір на інформаційно-консультативні обслуговування № 09-03/11 від 09.03.2011 року, укладений між ОСОБА_1 та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2, договір про намір укласти договір купівлі - продажу від 09.03.2011 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_1, та договір доручення від 09.03.2011 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 - визнати недійсними.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 11950, 80 (одинадцять тисяч девятсот пятдесят гривень вісімдесят копійок) грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 47800,32 (сорок сім тисяч вісімсот гривень тридцять дві копійки) грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 597,51 (пятсот девяносто сім гривень пятдесят одну копійку) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Дзержинський районний суд міста Харкова протягом 10 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду може бути переглянути судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.

СУДДЯ: