Вирок № 29208619, 08.02.2013, Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Справа № 743/124/13- к

Провадження №1-кп/743/6/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2013 року

Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Сташківа В.Б.,

при секретарі Прохоренко А.В.,

за участю старшого прокурора прокуратури Ріпкинського району ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2

потерпілого ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ріпки кримінальне провадження (внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12012260220000108 від 19.12.2012 р.) по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 АРСР, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, раніше судимого Ріпкинським районним судом Чернігівської області:

- 19.03.1987 р. за ч. 1 ст. 101 КК УРСР, 1960 р. до 5 років позбавлення волі, покарання відбув, судимість не погашена;

- 09.01.1996 р. за ст.. 94, ст.. 106 ч.1, ст.. 42 КК УРСР, 1960 р. до 10 років позбавлення волі, покарання відбув, судимість не погашена,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 ч. 2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

23 вересня 2012 року, близько 21 год. 10 хв., ОСОБА_2, знаходячись в смт. Радуль Ріпкинського району Чернігівської області, біля будинковолодіння по вул..Дніпровська, 18, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків з ОСОБА_3, умисно наніс останньому один удар обухом сокири по голові, заподіявши останньому легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоровя.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2, свою винність у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та показала, що 23 вересня 2012 року, близько 21 год. 10 хв., він знаходячись в смт. Радуль Ріпкинського району Чернігівської області, біля будинковолодіння по вул..Дніпровська, 18 наніс ОСОБА_3 один удар обухом сокири по голові, за те, що останній його довів. Вказує, що ОСОБА_3 прийшов разом з ОСОБА_4 до них з співмешканкою ОСОБА_5 та почав вимагати, що він віддав їм човен, клини та сітку. Він в свою чергу відав їм все крім сітки, яку ОСОБА_5 задіяла по господарству. ОСОБА_3 почав вимагати, щоб він розбудив ОСОБА_5, що б остання віддала їм сітку. Після цього він і наніс удар ОСОБА_3 сокирою. У вчиненому щиро кається.

З урахуванням повного визнання обвинуваченою своєї вини, того, що проти цього не заперечують учасники судового розгляду, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які учасниками судового розгляду не оспорюються.

Суд приходить до висновку про наявність діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2, що таке діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, про доведеність винності ОСОБА_2 у умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень ОСОБА_3, що спричинили короткочасний розлад його здоровя.

Обставиною помякшуючої покарання ОСОБА_2, є щире каяття у вчиненому, а обставиною обтяжуючою покарання є рецидив злочину.

Вирішуючи питання про визначення міри покарання, що може бути призначене обвинуваченому, та потреби у його відбуванні, суд керується загальними засадами призначення покарання (ст.. 65 КК України), враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, що помякшують та обтяжують покарання, а також відомості про особу винного.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 має непогашені судимості за вчинення злочинів проти життя та здоровя осіб, за які відбував реальні покарання, притягувався до адміністративної відповідальності за порушення правил адміністративного нагляду, у лікаря-психіатра на обліку не перебуває, перебуває під наглядом лікаря-нарколога, формального позитивно характеризується за місцем фактичного проживання, не працює, не одружений.

Враховуючи дані про особу підсудного, зважаючи на позицію потерпілого ОСОБА_3, який просить суд призначити ОСОБА_2 покарання у виді громадських робіт, не має до нього моральних та майнових претензій, суд приходить до висновку, що по ч. 2 ст. 125 КК України ОСОБА_2 слід призначити покарання у виді громадських робіт, відповідно до санкції частини статті, якою передбачено покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, так як покарання у виді штрафу не відповідатиме меті його виправлення.

Запобіжний захід до ОСОБА_2 слідчим суддею не застосовувався.

Вирішуючи питання щодо предявленого цивільного позову прокуратури Ріпкинського району в інтересах держави в особі КЗ «Ріпкинська районна лікарня»» до ОСОБА_2 про стягнення 2740 грн. 04 коп. у відшкодування витрат, понесених на лікування потерпілого від кримінального правопорушення, суд виходить з того, що згідно ч.2 ст.1191, ч.ч. 1, 3 ст.1206 ЦК України, Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоровя на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 1993 року № 545 особа, яка вчинила злочин (кримінальне правопорушення), зобовязана відшкодувати витрати закладові охорони здоровя на лікування особи, яка потерпіла від цього злочину (кримінального правопорушення) у розмірі фактичних витрат, та фактичної кількості ліжко-днів на місяць та з того, що з довідки КЗ «Ріпкинська районна лікарня» щодо вартості одного ліжко-дня в даній установі охорони здоровя вбачається, що загальна її вартість становить 2740 грн. 04 коп. та знаходить, що з ОСОБА_2 на користь КЗ «Ріпкинська районна лікарня» слід стягнути 2740 грн. 04 коп. у відшкодування витрат, понесених на лікування потерпілого від злочину (кримінального правопорушення) ОСОБА_3, задовольнивши цивільний позов в повному обсязі.

Відповідно до ст. 174 КПК України, арешт, накладений на сокиру ухвалою слідчого судді Ріпкинського районного суду Павленко О.В. від 14 січня 2013 р. слід скасувати, а сокиру (а.п. 55, 57, 58) слід знищити.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.

Керуючись ст. ст. 370, 374-376 КПК України суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 - визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.125 КК України, призначити йому покарання у виді 200 годин громадських робіт.

Запобіжний захід до ОСОБА_2 не застосовувався.

Цивільний позов прокуратури Ріпкинського району в інтересах держави в особі Комунального закладу «Ріпкинська районна лікарня» Ріпкинської районної ради до ОСОБА_2 про стягнення 2740 грн. 04 коп. у відшкодування, витрат понесених на лікування потерпілого від кримінального правопорушення - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 на користь Комунального закладу «Ріпкинська районна лікарня» Ріпкинської районної ради (смт.Ріпки Чернігівської області, вул.. Колгоспна, 9, код ЄДРПОУ 02006478, р/р 35418008002173, МФО 853592, банк ГУДКСУ у Чернігівській області) 2740 грн. 04 коп. (дві тисячі сімсот сорок гривень чотири копійки) у відшкодування витрат, понесених на лікування потерпілого від кримінального правопорушення.

Арешт, накладений на сокиру ухвалою слідчого судді Ріпкинського районного суду Павленко О.В. від 14 січня 2013 р. скасувати, а сокиру (а.п. 55, 57, 58) - знищити.

Процесуальні витрати відсутні.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Чернігівської області через Ріпкинський районний суд Чернігівської області протягом 30-ти днів з моменту його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя В.Б.Сташків