Рішення № 29205770, 29.01.2013, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 1328/5783/12 Головуючий у 1 інстанції: Білінська Г.Б.

Провадження № 22-ц/783/1145/13 Доповідач в 2-й інстанції: Штефаніца Ю. Г.

Категорія: 27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого: Штефаніци Ю.Г.

суддів: Берези В.І., Федоришина А.В.

за участі судового секретаря: Брикайло М.В.,

представника ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» Крамар І.М. та адвоката ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 27 червня 2012 року у справі за позовом ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_5, приватної науково-виробничої фірми «Креатор-Центр», ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 27 червня 2012 року відмовлено у задоволенні позову ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_5, приватної науково-виробничої фірми «Креатор-Центр», ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.

Не погодившись з судовим рішенням, позивач ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційні скарзі вказує на те, що рішення суду є незаконним, оскільки постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права, без повного та всебічного з'ясування обставин, що мають значення для справи, а тому слід його скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» задовольнити в повному обсязі. Апелянт стверджує, що між ОСОБА_5 та ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником усіх прав та обов'язків якого є ПАТ «ОТП Факторинг Україна» було укладено кредитний договір. Даний договір забезпечувався договором іпотеки, договором поруки та договором застави обладнання. Зобов'язання по кредитному договору відповідач не виконав, зокрема графік погашення кредиту, порушив порядок та строки сплати відсотків. Згідно договору поруки, відповідачі відповідають як солідарні боржники, а тому апелянт може звернутися з вимогою про виконання зобов'язання як до боржника так і до поручителя, чи до обох одночасно. Просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю (а.с. 158-160).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» Крамар І.М. на обґрунтування доводів апеляційної скарги, заперечення на скаргу адвоката ОСОБА_4, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтями 10, 60 ЦПК України, встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Згідно ч.3 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Як вбачається з матеріалів справи та безспірно встановлено судом, 10 червня 2008 року між ОСОБА_5 та Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» було укладено кредитний договір №СМ SME-601/022/2008 про надання цим Банком в кредит Позичальнику кредит в сумі 255000 доларів США зі сплатою 6% річних. При цьому умовами договору передбачалось, що перший транш в сумі 137 000 доларів США надається на погашення поточної заборгованості а наступні транші призначались на споживчі цілі. Остаточний термін повернення кредиту встановлено 9 червня 2023 року (а.с.11-18).

Укладенням додаткових договорів до вказаного кредитного договору за №1 від 16 березня 2009 року та №2 від 06 травня 2009 року сторони домовились про зміну процентної ставки за користування кредитом та щодо порядку сплати кредитної суми і процентів шляхом сплати Позичальником ануїтетних платежів у розмірі, строки та з періодичністю, що визначені у Графіку платежів у новій редакції ( а.с. 19-21, 22-23).

На забезпечення виконання ОСОБА_5 його боргових зобов'язань перед Кредитором між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_6 10 червня 2010 року було укладено договір поруки №RS SME 601/022/2008

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_5 за даним кредитним договором отримав кредитні кошти: 137 000 доларів США - 12.08.2008 року, 17.06.2008 року - 118 000 доларів США та 7628,71 доларів США - 06.05.2009 року (а.с.24, 26, 27, 28).

Встановлено також і те, що в наслідок неналежного виконання ОСОБА_5 своїх договірних зобов'язань щодо сплати тіла кредиту та процентів за користування кредитом, у цього Позичальника утворилась заборгованість, у зв'язку з чим ЗАТ «ОТП Банк» 04 січня 2009 року за вих. №22-3-2/51645 направив ОСОБА_5 як основному боржнику та за вих.№ 22-3-2/51646 - ОСОБА_6, як поручителю, досудову вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором яка отримана останнім та залишена без належного реагування (а.с.42,43, 44,45).

Згідно положень п.1 ч.1 ст.512 та ст. 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.

Судом встановлено, що 05 березня 2010 року між ПАТ "ОТП Банк" як продавцем та ТзОВ "ОТП Факторинг Україна" як покупцем, було укладено договір купівлі-продажу Кредитного портфелю, відповідно до п.3.1 якого Продавець продає(переуступає) Покупцю права на Кредитний портфель, який включає в себе Кредитні договори(перелік яких міститься у Додатку1 до цього Договору) а Продавець відплатно приймає такий Кредитний портфель.

Зі змісту п."а" ст..3.3 цього договору вбачається, що у зв'язку з продажем кредитного портфелю до покупця, з урахуванням положень ст.3.4, переходять права вимоги за Кредитними договорами, що є дійсними на Дату набрання чинності, включаючи, але не обмежуючись правами вимоги до Боржників щодо сплати суми основного боргу; щодо сплати процентів, нарахованих на суму основного боргу а також правами вимоги до Боржників щодо сплати штрафних санкцій (а.с.176-182).

Згідно витягу з Додатку1 до цього договору до складу купленого ТзОВ "ОТП Факторинг Україна" Кредитного портфелю увійшов і Кредитний договір №СМ SME-601/022/2008 від 10.06.2008 року, за яким ОСОБА_5 є боржником на загальну суму заборгованості 259 159, 06 доларів США (а.с.50).

Таким чином, матеріалами справи з достатньою очевидністю встановлено, що право вимоги за даним кредитним договором перейшло до ТзОВ "ОТП Факторинг Україна", як до Фактора, у зв'язку з чим останній набув права звернення до суду з вимогою щодо стягнення заборгованої суми за кредитним договором, яка за розрахунками останнього станом на момент звернення до суду з вказаним позовом склала 293 270,8 доларів США та 231 740, 17 гривень (а.с.25).

Відмовляючи у задоволенні позову ТзОВ "ОТП Факторинг Україна" про стягнення з відповідачів заборгованої суми, суд виходив із того, що при укладенні Договору купівлі -продажу Кредитного портфелю були порушені вимоги ст.ст.1076 ЦК України та ст.60 Закону України "Про банки та банківську діяльність" щодо збереження таємниці банківського рахунку, операцій за рахунком та відомостей про клієнта.

Однак, саме по собі порушення вказаних правових норм не може бути підставою для звільнення Позичальника від обов'язку сплатити борг.

Окрім того, таке твердження суперечить і умовам самого кредитного договору, зокрема п.3.5 додаткового договору №2 до Кредитного Договру № СМ SME-601/022/2008 від 10.06.2008 року, відповідно до якого підписанням цього Додаткового договору Позичальник підтверджує, що у випадку невиконання чи неналежного виконання Позичальником умов Кредитного договору, з усіма наступними змінами та доповненнями до нього, позичальник надає свою згоду на передачу Банком інформації, що складає банківську таємницю, щодо Позичальника, Кредитного договору та всіх пов'язаних з ним договорів (договори забезпечення, страхування тощо) третім особам, що перебувають з Банком у договірних відносинах (колекторським компаніям, юридичним фірмам, адвокатам тощо).

Колегією суддів встановлено також і те, що ТОВ "ОТП Факторинг Україна" в установленому законом порядку отримав Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи №916 від 03.12.2009 року, на підставі якого Факторингова компанія має право здійснювати такий вид фінансових послуг як надання факторингу без отримання ліцензій та/або дозволі відповідно до Законодавства України.

Окрім того, в рішенні суду робиться покликання на те, що боржник не був повідомлений про зміну кредитора, а тому не може нести відповідальності перед новим кредитором.

Однак колегія судді вважає таку позицію суду першої інстанції помилковою, оскільки неотримання Боржником письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові не є перешкодою для реалізації права фактора звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду, оскільки боржник у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог фактора, що відповідає положенням ст.124 Конституції України.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи та виходячи з положень ст.ст.526, 1049, 1050, 1054 ЦК України що регулюють спірні правовідносини між боржником і кредитором, а також ст.ст. 553, 554 ЦК України щодо обов'язку та солідарної відповідальності поручителя за зобов'язання забезпеченого порукою, колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення позову ТОВ"ОТП Факторинг Україна" щодо стягнення як з боржника ОСОБА_5, так і з ОСОБА_6, як поручителя, заборгованості за кредитним договором в розмірі, заявленому позивачем на час подання позову: 293 270,80 доларів США основного боргу по кредиту та по нарахованих відсотках, що на час постановлення судом даного рішення судом апеляційної інстанції за курсом НБУ еквівалентна 2 343 233 грн.70 коп., а також суми пені за прострочення виконання зобов'язання, згідно умов договору кредиту в розмірі 231 740 грн.17 коп..

У зв'язку з чим рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову в цій частині.

З матеріалів справи також вбачається, що на забезпечення кредитного №СМ SME-601/022/2008 від 10.06.2008 року між приватною науково-виробничою фірмою (далі ПНВФ) «Креатор-Центр», як Іпотекодавцем, та ЗАТ «ОТП Банк», як Іпотекодержателем, 10 червня 2008 року було укладено іпотечний договір № PM SME-601/022/2008 (майнової поруки), за яким в іпотеку Банку передано нерухоме майно: нежитлові підвальні приміщення, позначені в технічному паспорті під літ. від "1" по "5" включно, загальною площею 80,8 кв.м., нежитлові приміщення, позначені в технічному паспорті номерами 6а,7а,7,8,9, загальною площею 40,2 кв.м. та нежитлові приміщення, позначені в технічному паспорті номерами 6,10,11 загальною площею 40,5 кв.м. що знаходяться за адресою АДРЕСА_1.

Поряд з цим, на забезпечення виконання цього ж кредитного договору 23 березня 2009 року між ОСОБА_6 та ЗАТ «ОТП Банк» укладено Договір застави обладнання №PM SME-601/001/2009/1(майнової поруки), за яким ОСОБА_6, як Заставодавець, передав Банку, як Заставодержателю майно (обладнання - дві стоматологічні установки Sirona C8+), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2.

При вирішенні спірних правовідносин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки та предмети застави та відмовив у задоволенні цих позовних вимог, з чим погоджується і колегія суддів, однак не навів при цьому в своєму рішенні належних мотивів і доводів на обґрунтування такого рішення.

Разом з цим, як вбачається зі змісту п.3.4. Договору купівлі-продажу Кредитного портфелю від 05 березня 2010 року, права за договорами застави та/або договорами іпотеки, укладеними між Продавцем (ЗАТ «ОТП Банк») та Боржниками/Поручителями для забезпечення виконання зобов'язань за Кредитними договорами, не переходять до Покупця (ТОВ"ОТП Факторинг Україна"), а тому Вактор не набув права вимоги до відповідачів за цим договором.(а.с.177).

Колегія суддів вважає, що не перейшло таке право вимоги і за договором відступлення права вимоги за договором іпотеки № PM SME-601/022/2008, посвідченого 10.06.2008 року приватним нотаріусом, укладеного 14 квітня 2010 року між ТзОВ "ОТП Факторинг Україна", як фактором та ЗАТ «ОТП Банк», як Клієнтом.

Зокрема, відповідно до застереження п.1.2 із цього Договору до Фактора переходять всі права Клієнта, у разі, якщо відповідно до ст.35 Закону України "Про іпотеку" у зв'язку з невиконанням Боржником чи/або іпотекодавцем зобов'язань за Кредитним договором, щодо своєчасної сплати процентів та погашення кредиту, Клієнтом було вручено або направлено Іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення, яка містить стислий зміст порушених зобов'язань та вимогу про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцяти денний строк.

Умовами Договору іпотеки № PM SME-601/022/2008, зазначеними в п.6.4.2. при виникненні Іпотечного Випадку Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю та Боржнику Іпотечне Повідомлення(цінним листом або листом з повідомленням про вручення за адресою, вказаною в цьому Договорі).

Однак в матеріалах справи відсутні достовірні та об'єктивні докази того, що таке повідомлення направлялось Іпотекодавцю, ПНВФ «Креатор-Центр».

Наявна в матеріалах справи копія досудової вимоги про погашення заборгованості за кредитним договором, датована 04.01.2009 року та адресована ПНВФ «Креатор-Центр» сама по собі не свідчить що таке повідомлення фактично скеровувалось адресату.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що за таких обставин Фактор не набув права вимоги за Договором іпотеки № PM SME-601/022/2008.

До того ж, в супереч вимогам ст.25 Закону України «Про іпотеку» Іпотекодержатель не повідомив боржника про відступлення права вимоги за іпотечним договором та за основним зобов'язанням.

Поряд з цим, враховуючи що стягнення заборгованості за кредитним договором №СМ SME-601/022/2008 в інтересах позивача ТОВ"ОТП Факторинг Україна" здійснюється солідарно з боржника ОСОБА_5 та ОСОБА_6, як поручителя, колегія суддів вважає що одночасне стягнення заборгованості та звернення стягнення на заставне майно, надане ОСОБА_6 в заставу Банку є недопустимим, оскільки може призвести до подвійного стягнення.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку що позовні вимоги ТОВ"ОТП Факторинг Україна" щодо звернення стягнення на іпотечне та заставне майно не підлягає задоволенню, у зв'язку з чим рішення суду в цій частині слід залишити без змін.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України з відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підлягають стягненню солідарно на користь ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» судові витрати у вигляді судового збору, який був сплачений позивачем при подані позову та апеляційної скарги у даній справі, а всього на загальну суму 2550 грн.

Керуючись, ст.ст.303, 304, п.2 ч.1 ст.307, ч.1 ст.309, ст. 313, ч.2 ст. 314, ст.ст. 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 27 червня 2012 року скасувати частково та ухвалити нове рішення в частині позовних щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_5 та ОСОБА_6 солідарно на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (ідентифікаційний код:36789421, адреса: 04210, м.Київ, вул.Тимишенка, буд.18, офіс 27 р.№26507002333333 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528) заборгованість за кредитним договором №СМ SME-601/022/2008 від 10.06.2008 р. в розмірі 293 270,80 доларів США, що за курсом національного банку України становить 2 343 233 (два мільйони триста сорок три тисячі двісті тридцять три) гривні 70 коп. та суму пені в розмірі 231 740 (двісті тридцять одна тисяча сімсот сорок) гривень 17 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 солідарно на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» сплачений за подання позовної заяви та апеляційної скарги судовий збір в сумі 2550 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят) гривень.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання цим рішенням законної сили.

Головуючий: Штефаніца Ю.Г.

Судді: Берези В.І.

Федоришин А.В.