Ухвала суду № 29202399, 01.11.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2011 р. справа № 2а-994/10 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.

суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання:Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Баглійської районної ради м. Дніпродзержинська на постанову Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 07 жовтня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Баглійської районної ради м. Дніпродзержинська про зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

У липні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов'язати відповідача здійснити перерахунок недоотриманої соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.07 р. по 31.12.07 р. включно відповідно до ст.15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" в розмірі, який дорівнює прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років з урахуванням отриманих сум та виплатити нараховані суми в повному обсязі.

Постановою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 07 жовтня 2010 року позовні вимоги задоволено. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Баглійської районної ради м. Дніпродзержинська здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 соціальну допомогу по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" у розмірі який дорівнює прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років з урахуванням сум, що отримані нею згідно ст.56 Закону України "Про державний бюджет за 2007 рік" з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Не погодившись з постановою відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачка має малолітню доньку -ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з чим знаходиться на обліку у відповідача та отримує від нього виплати допомоги по догляду за дітьми до досягнення ним трирічного віку.

Так, відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Законом України "Про державний бюджет України на 2007 рік" було встановлено наступне:

- абзац 3 частини 2 ст. 56 Закону: допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідач проводив відповідні виплати до вищезазначеного порядку та розмірів.

Проте, рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 положення абзацу третього частини другої статті 56, та п. 14 ст. 71 втратили чинність, як такі, що визнані неконституційним. Це рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Таким чином, при розрахунку розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідачу слід було керуватися ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" з урахуванням рішення Конституційного суду України № 6-рп/2007 -з 09.07.2007 року.

Задовольняючи позовні вимоги в частині недоплати суми за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, суд першої інстанції не вірно застосував норми процесуального права.

Так, на час виникнення публічно-правового спору до суду ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України був встановлений річний строк для звернення до суду.

Відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач просив застосувати наслідки пропуску строку позовної давності, а позивач не зазначив поважних причин пропуску строку звернення до суду.

Враховуючи, що про своє порушене право позивач мав відомості під час щомісячного отримання допомоги, то поважні причини пропуску звернення до суду за висновком суду відсутні, тому наслідки пропуску строку звернення до суду підлягають застосуванню.

На час ухвалення рішення положення ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України визначали необхідність залишення позовних вимог без розгляду за відсутності поважних причин пропуску строку. Тому з урахуванням положення ч. 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України позовні вимоги за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року необхідно залишити без розгляду, оскільки позивач звернувся до суду у липні 2010 року.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям нового судового рішення про залишення позовних вимог без розгляду.

Керуючись ст. ст. 198, 202, 205, 206 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Баглійської районної ради м. Дніпродзержинська -задовольнити частково.

Постанову Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 07 жовтня 2010 року - скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_2 за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: С.А. Уханенко

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: Ю.М. Дадим