Ухвала суду № 29194179, 06.02.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"06" лютого 2013 р. Справа № 5023/2655/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Овечкіна В.Е., Чернова Є.В., Цвігун В.Л.,розглянувши матеріали касаційної скарги Харківського обласного військового комісаріатуна постановуХарківського апеляційного господарського суду від 16.10.2012у справі№5023/2655/12 за позовомГоловного управління Пенсійного фонду України в Харківській областідоХарківського обласного військового комісаріатупровідшкодування 13053,06 грн. шкодиВ С Т А Н О В И В :

В клопотанні скаржник просить відновити пропущений процесуальний строк, посилаючись на те, що пропуск строку обумовлено відсутністю на рахунках відповідача коштів для оплати судового збору станом на момент подання первісної касаційної скарги, а також необхідністю певного часу для усунення недоліків її оформлення (в частині несплати судового збору), зазначених в ухвалі Вищого господарського суду України від 03.12.2012.

Відповідно до ч.1 ст.110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Застосування цього строку є обов'язковим для всіх учасників судового процесу, в тому числі і для господарського суду.

Постанову прийнято Харківським апеляційним господарським судом 16.10.2012р. та надіслано учасникам судового процесу 22.10.2012р., що вбачається з відмітки апеляційного суду на звороті останньої сторінки постанови (а.с.88 том 2), тобто з незначним простроченням терміну, передбаченого ст.105 ГПК України.

Однак, належно оформлену касаційну скаргу (з доказом сплати судового збору у необхідному розмірі) подано заявником у встановленому порядку лише 18.12.2012р., тобто зі значним пропуском встановленого процесуального строку, перебіг якого закінчився 05.11.2012р.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, вважає, що клопотання про відновлення пропущеного строку не підлягає задоволенню, а справа - касаційному провадженню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.53 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску строку поважною.

Отже, відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду виходячи з встановлення поважності причин пропуску строку. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Виходячи зі змісту ст.ст.52,110 ГПК України недотримання порядку подання касаційної скарги, строку її подання, неподання доказів підписання скарги уповноваженою особою, ненадіслання копії скарги сторонам по справі, незазначення суті порушення або неправильного застосування норма матеріального чи процесуального права, так само як і неподання доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі у цей обмежений процесуальним законом часовий період не зупиняють перебігу вказаного строку. В зв'язку з цим, скарга вважається фактично поданою лише за умов її належного оформлення, тобто в будь-який можливий момент після усунення недоліків, передбачених п.п.1-6 ч.1 ст.1113 ГПК України.

В зв'язку з цим, колегія не приймає до уваги посилання заявника в обґрунтування існування поважних причин пропуску строку на обставини правомірного повернення первісної касаційної скарги ухвалою Вищого господарського суду України від 03.12.2012.

Наявне подальше усунення допущених процесуальних недоліків оформлення первісної касаційної скарги, зазначених в ухвалі Вищого господарського суду України від 03.12.2012, не може вважатися достатньою підставою для відновлення встановленого 20-денного строку, оскільки запізніле усунення зазначених недоліків поза межами процесуального строку жодним чином не впливає на його перебіг. Натомість, наявна реалізація заявником права на повторне звернення з належно оформленою касаційною скаргою, передбаченого ч.3 ст.1113 ГПК України, не тягне автоматичного визнання причин пропуску процесуального строку поважними та його відновлення.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність перед законом і судом усіх учасників судового процесу, в тому числі органів державної влади та місцевого самоврядування, тому самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного (місцевого) бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Клопотання скаржника мотивоване тимчасовою відсутністю на його рахунках коштів, призначених для оплати судового збору, що й зумовило його сплату з пропуском процесуального строку.

Проте, всупереч приписам ст.33 ГПК України на підтвердження обставин, викладених у клопотанні, скаржником не надано жодних доказів того, що станом на дату подачі первісної касаційної скарги (06.11.2012р.) на рахунках відповідача були відсутні кошти для оплати судового збору.

Крім того, чинне законодавство не забороняє здійснення оплати судового збору за заявника іншою особою.

Водночас, нормами ст.8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Однак, скаржник у жовтні та на початку листопада 2012 року не скористався правом заявити клопотання про відстрочку (розстрочку) сплати судового збору або про звільнення від його сплати.

Таким чином, можливість своєчасного подання касаційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер.

Отже, заявник не довів існування істотних перешкод, які б могли позбавити його можливості своєчасно сплатити судовий збір та подати належно оформленою первісну касаційну скаргу в межах встановленого процесуального строку.

Відтак, скаржником не надано переконливих доказів щодо наявності поважних причин пропуску процесуального строку з обґрунтуванням їх поважності.

Відповідно до ч.2 ст.110 ГПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про повернення касаційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Згідно з п.5 ч.1 ст.1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

За таких обставин, клопотання про відновлення пропущеного строку підлягає відхиленню, а подана касаційна скарга - поверненню заявнику у зв'язку з відсутністю підстав (поважних причин) для поновлення строку.

Разом з тим, відповідно до ч.2 ст.44 ГПК України (в редакції від 01.11.2011р.) розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Випадки повернення касаційної скарги врегульовано в ч.1 ст.1113 ГПК України. Зокрема, відповідно до п.5 ч.1 ст.1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання або клопотання про відновлення цього строку відхилено.

За таких обставин, сплачена сума судового збору підлягає поверненню заявнику.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.44,53,86,110,1113 ГПК України, п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відхилити клопотання Харківського обласного військового комісаріату про поновлення пропущеного строку для подання касаційної скарги на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.10.2012 у справі №5023/2655/12.

Касаційну скаргу повернути заявнику, а справу №5023/2655/12 - до господарського суду Харківської області.

Повернути на користь Харківського обласного військового комісаріату з Державного бюджету України (рахунок 31211254700007, УДКСУ у Печерському районі м.Києва, код отримувача 38004897, банк отримувача ГУ ДКСУ у м.Києві, код банку отримувача 820019) 1126,65 грн. судового збору, сплаченого за платіжним дорученням №1221 від 29.11.2012.

Судді: В.Овечкін

Є.Чернов

В.Цвігун