Постанова № 29193751, 31.01.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 січня 2013 року № 2а-17292/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Качура І.А., при секретарі Хрімлі К.О., за участю представників сторін:

від позивача: Борисова М.С. (дов. від 17.12.2012р. №485)

від відповідача: Яфонкін Є.А. (дов. від 17.04.2012р.№1536/9/10-034)

Іващенко О.С. (дов. від 26.03.2012р. №398/9/10-008)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Паритет -П» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва ДПС про скасування податкових повідомлень - рішень №0001692202, №0001702202, від 27.11.2012р.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 31.01.2013 року в 12год. 04хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Паритет -П» (надалі також - Позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва ДПС (надалі також - Відповідач) про скасування податкових повідомлень - рішень №0001692202, №0001702202 від 27.11.2012р.

В обґрунтування позовних вимог Позивач вказує, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, а також без з'ясування фактичних обставин, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач проти задоволення позову заперечував з мотивів його необґрунтованості.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позов задоволенню підлягає з огляду про наступне.

Відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Паритет-П» (код за ЄДРПОУ 25287600) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011р. по 30.06.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011р. по 30.06.2012р.

За наслідками перевірки складено Акт від 09.11.2012р. № 930/22-2/2528760, на підставі порушень виявлених у ході перевірки та відображених у Акті, 27.11.2012р. Відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення №0001692202, №0001702202.

Податковим повідомленням - рішення від 27.11.2012р. №0001702202, Позивачу донараховано податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 27 680 959грн.(19 145 292грн. за основним платежем та 8 473 667грн. за штрафними санкціями).

Податковим повідомленням-рішенням від 27 листопада 2012 року №0001702202 Позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 104 105 153грн.

Як вбачається із акту перевірки, в ході перевірки податковим органом встановлено, що Позивач відносив до валових витрат суму відсотків нарахованих по отриманих кредитах на загальну суму 69 117 491 грн. (в тому числі: за період II-IV квартал 2011 року в сумі 42 402 603 грн., за період І півріччя 2012 року в сумі 26 714 848 грн.). При цьому, як зазначає Відповідач, що віднесення Позивачем до валових витрат відсотків по кредитним зобов'язанням є неправомірним, оскільки кредитні кошти були направлені підприємством на операції по купівлі (продажу) цінних паперів (акції, векселя, облігації), які не відносяться до господарської діяльності підприємства; в результаті проведених вищевказаних операцій за період з 01.04.2011 року по 30.06.2012 року ТОВ Позивачем був отриманий збиток.

Проте, суд не погоджується з такими висновками Відповідача, з огляду про наступне.

Так, що у відповідності до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України одним із видів діяльності Позивача є вид діяльності за КВЕД - 65.23.0 «інше фінансове посередництво. Як зазначено в Класифікаторі видів економічної діяльності, затвердженому Наказом Держкомстату № 375 від 26.12.2005 року цей підклас включає інші види фінансового посередництва (крім надання позик), пов'язані, в основному, з розміщенням фінансових коштів, в тому числі:

- капіталовкладення в цінні папери, наприклад, акції, облігації, векселі, цінні папери довірчих товариств та траст-фондів, інвестиційні фонди і компанії тощо;

- операції з цінними паперами, які виконуються дилерами за власний рахунок.

Щодо «збитковості» операцій з цінними паперами, судом встановлено, що виходячи із поданих до перевірки документів прийти до висновку про те, що операції з придбання цінних паперів та подальші операції з ними є збитковими, про що свідчать наступні дані.

Дохід від операцій з цінними паперами за період 01.04.2011 року по 30.06.2012 року становить 62 492 913 грн., в тому числі по періодах: за II кв. 2011 року - 27 005 928 грн.; за ІІ-ІІІ кв. 2011 року - 27 670 458 грн.; за І кв. 2012 року-7 816 527 грн.

Крім того, самим Відповідачем у Акті перевірки міститься інформація про те, що за період з 01.04.2011 року по 30.06.2012 року Позивач отримав дохід, а саме: - відсотки, отримані по ЦП - 37 080 062 грн.; - дивіденди в сумі 180 564 грн.

Водночас суд звертає увагу на те, що до складу валових витрат за І півріччя 2012 р. відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Збитковість господарської діяльності не може бути підставою для визначення такої діяльності як негосподарської. Неотримання суб'єктом господарювання доходу від окремої господарської операції не свідчить про те, що така операція не пов'язана з господарською діяльністю. У зв'язку з цим включення суб'єктом господарювання до складу валових витрат суми відсотків за користування кредитними коштами із цільовим призначенням на здійснення такої господарської операції є правомірним. Така позиція суду повністю узгоджується з правовою позицією Верховного суду України, викладеної у постанові від 28 лютого 2011 р. у справі № 21-13а11.

При цьому, віднесення до валових витрат суми відсотків, сплачених за користування кредитними коштами, витраченими на купівлю цінних паперів, є правомірним. Така позиція суду повністю узгоджується з правовою позицією Верховного суду України, викладеної у постанові від 4 липня 2011 р. у справі №21-68а11.

Таким чином, висновки акту про збитковість операцій з цінними паперами та їх не пов'язаність із господарською діяльністю Позивача спростовується імперативними приписами чинного законодавства України.

Щодо висновків Відповідача про порушення п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України, внаслідок чого неправомірно було відображено від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток в загальній сумі 248 106 842 грн., в тому числі: те, яке виникло станом на 01.04.2012 року на суму 194 120 102 грн. у Декларації з податку на прибуток за ІІ-ІІІ квартал 2011 року, а також у Декларації з податку на прибуток за І півріччя 2012 року в сумі 53 986 740 грн., суд прийшов до висновку про їх необґрунтованість, з огляду про наступне.

В ході судового розгляду питання щодо включення «збитків минулих періодів» до Декларації з податку на прибуток за II квартал 2011 року, вже було предметом перевірки та відображено в Акті камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 08 листопада 2011 року № 3232/15-111, на підставі даного Акту ДПІ у Оболонському районі м. Києва прийняло: податкове повідомлення-рішення № 0015881501 від 29.11.11р., яким встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 181 334 777грн., податкове повідомлення-рішення № 0015891501 від 29.11.11р., яким донараховано податок на прибуток на суму 2 940 625грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення скасовані Постановою Окружного адміністративного суду м Києва від 15.06.2012 року № 2а-3833/12/2670.

Як вбачається із акту, Відповідач дійшов до висновку, що у зв'язку із вступом у силу розділу III Податкового кодексу України з 01.04.2011р. та з врахуванням перехідних положень Кодексу, до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 р.

Проте, суд прийшов до висновку про те, що такі доводи не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України та не відповідають дійсним обставинам справи.

Відповідно до підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, застосування Розділу III «Податок на прибуток підприємств» починається з 1 квітня 2011 року. Відповідно до статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР, що діяв у 1 кварталі 2011 року, об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: - суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; - суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

У пункті 22.4. Прикінцевих положень зазначеного Закону передбачалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею б цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

У статті 6 Закону встановлено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням сумі/ амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про те, що показник декларації з податку на прибуток Позивача за 1 квартал 2011 року, а саме задекларована сума збитків у розмірі 197484184,00 грн. сформована правомірно, що підтверджено Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.06.2012 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів з 01.04.2011 встановлений статтею 150 ПКУ, де зазначено, якщо результатом розрахунку об'єкту оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємні значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Разом з тим пункт 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році Розділу XX «Перехідні положення» ПКУ встановлює, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується 2011 році з урахуванням такого: «якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платник податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сум такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення».

Враховуючи викладене, у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у 1 кварталі 201 року, сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2 кварталу 2011 року (та подальшому наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення).

Витрати, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку зазначені у статті 139 ПКУ, це перелік є вичерпним та не містить такого поняття як «від'ємне значення об'єкта оподаткування з підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 р.».

Крім того, при проведенні перевірки Відповідачем встановлено завищення від'ємної значення об'єкта оподаткування в сумі 104 105 153 грн., в тому числі за періоди: - II-IV квартали 2011 року - 34 612 183 грн., - І півріччя 2012р. - 69492 970грн.

При цьому, як вбачається із матеріалів справи, сума заниження від'ємного значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток визначена в розмірі 104 105 153 грн. визначалась Відповідачем на підставі порушень встановлених згідно актів камеральних перевірок, а саме:

- від 08 листопада 2011 року № 3232/15-111( податкові повідомлення-рішення, винесені на підставі висновків даного скасовані Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.06.2012 року № 2а-3833/12/2670);

- від 06 вересня 2012 року № 595/15-107, (податкове повідомлення-рішення від 08.10.2012 року №0012111501 оскаржено до ДПС у м. Києві).

Щодо висновку про неправомірне перенесення збитків від операцій з цінними паперами, суд прийшов до наступних висновків.

В ході судового розгляду справи встановлено, що з моменту вступу у силу Розділу III ПК України (01.04.2011 p.) Позивач здійснював придбання цінних паперів, їх податковий облік вівся з урахуванням ст. 153.8 та 150.1 ПК України. При цьому, перехідні положення ПК України передбачають особливий порядок для врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

При цьому, суд звертає увагу на те, що «від'ємне значення фінансового результату від операцій з цінними паперами» і «від'ємне значення об'єкту оподаткування» є різними поняттями та не є тотожними.

Так, за висновком суду п.3 підр.4 р. XX ПКУ по відношенню до порядку відображення від'ємного значення операцій з цінними паперами застосуванню не підлягає.

Відповідно до пп..134.1.1. п. 134.1. ст.. 134 ПКУ об'єктом оподаткування є прибуток із джерела походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно статтями 138 -143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

При цьому до складу доходів платника податку включається згідно п. 153.8 ст. 153 ПКУ позитивний результат від операцій з цінними паперами за звітний період (прибуток), а саме: включається до доходів у Податковій декларації з податку на прибуток підприємства, що містить дані Додатка ІД Декларації, що включає позитивний результат від торгівлі цінними паперами. Цей результат, як окремий показник, не може привести до виникнення від'ємного значення об'єкта оподаткування, який регулюється нормами пункту 3 підрозділу 4 Перехідних положень ПКУ. Натомість, від'ємний фінансовий результат по операціях з цінними паперами не включається до складе витрат платника податку у звітному податковому періоді (оскільки витрати на придбання цінних паперів обліковуються окремо) і тим самим не впливають на розмір об'єкта оподаткування платника податку. Від'ємний фінансовий результат буде зменшувати лише фінансовий результат від операцій з цінними паперами у наступних податкових періодах і буде погашатись в наступних податкових періодах за рахунок доходів від відчуження цінних паперів.

Прибуток від операцій з цінними паперами (корпоративними правами) включається до складу доходів за результатами звітного періоду, в якому здійснюється продаж цінних паперів. Водночас, від'ємний фінансовий результат з торгівлі цінними паперами за своєю суттю є витратами на придбані цінних паперів (не проданих на даний час), що були понесені в минулих податкових періодах, та не від'ємним значенням об'єкта оподаткування з податку на прибуток.

Виходячи із меж заявленого позову, системного аналізу норм чинного законодавства України, суд прийшов до висновку про те, що спірні податкові повідомлення - рішення прийняті в порушення норм податкового законодавства України, не відображають дійсних обставин справи, відтак підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Керуючись ст. ст. 2, 69, 70, 71, 72, ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 27 листопада 2012 року №0001692202

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 27 листопада 2012року №0001702202.

Зобов'язати управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва стягнути судові витрати в сумі 2146 грн. 00 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Паритет -П» за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва ДПС.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А.Качур