Постанова № 29193349, 06.02.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2013 р. Справа № 5009/2057/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Остапенка М.І. (головуючого),

Гончарука П.А.,

Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу дочірнього підприємства "Металінвест" товариства з обмеженою відповідальністю "Донметалзбут" на рішення господарського суду Запорізької області від 16 серпня 2012 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20 листопада 2012 року у справі № 5009/2057/12 за позовом дочірнього підприємства "Металінвест" товариства з обмеженою відповідальністю "Донметалзбут" до публічного акціонерного товариства "Дніпроенерго" про стягнення суми, за зустрічним позовом "ДТЕК "Дніпроенерго" до дочірнього підприємства "Металінвест" товариства з обмеженою відповідальністю "Донметалзбут" про стягнення суми, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2012 року дочірнє підприємство "Металінвест" товариства з обмеженою відповідальністю "Донметалзбут" звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до публічного акціонерного товариства "Дніпроенерго" про стягнення, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, 81422,17 грн. основного боргу, 28704,93 грн. пені, 5741,62 грн. 3 % річних, посилаючись на порушення відповідачем умов договору № 842 від 7 червня 2011 року про закупівлю продуктів нафтоперероблення рідких в частині розрахунків за отриманий товар.

18 червня 2012 року відповідач подав до суду зустрічну позовну заяву про стягнення з позивача 81422,17 грн. прямих витрат у зв'язку з виявленням нестачі поставленого за договором № 842 від 7 червня 2011 року товару та невідповідності показників температури спалаху якості в трьох цистернах.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 16 серпня 2012 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20 листопада 2012 року, первісний позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 81422,17 грн. основного боргу, 2390,92 грн. 3 % річних, 11951,42 пені, 1923,42 грн. судового збору. В задоволенні іншої частини первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено. Стягнуто з позивача на користь відповідача 81422,17 грн. прямих витрат і 1628,44 грн. судового збору.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постановлені у справі судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача 81422,17 грн. основного боргу, 2390,92грн. 3 % річних, 11951,42 грн. пені, 1923,42 грн. судового збору та відмовити в задоволенні зустрічного позову.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, вказуючи на безпідставність викладених в ній доводів.

Заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення проти них, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено місцевим господарським судом і вбачається з матеріалів справи, 7 червня 2011 року сторонами укладено договір № 842 про закупівлю продуктів нафтоперероблення рідких (мазут паливний 100 зольний сірчистий), за умовами якого постачальник зобов'язується у 2011 році поставити покупцеві товар, зазначений в специфікації, якість якого відповідає вимогам ДСТУ 4058-2001 і підтверджується сертифікатом якості (паспортом) заводу-виробника, що направляється покупцеві одночасно з товаром, а покупець - прийняти та оплатити такий товар (код класифікатору 23.10.1, мазут паливний 100 зольний сірчистий) 2011 року виготовлення, в кількості, асортименті та за ціною згідно зі специфікацією. Температура спалаху у відкритому тиглі не нижче 110 0С, масова частка сірки не більше 2,0 %, масова частка вологи не більше 1,0 %, температура застигання не вище 25 0С (п. 2.2 договору). Приймання товару здійснюється згідно з Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 281/171/578/155 від 20 травня 2008 року, ГНД 34.09.101-2003 "Методичні вказівки з обліку палива на електростанціях", ДСТУ 4058-2001 "Паливо нафтове. Мазут. Технічні умови", ДСТУ 4488-2005 "Нафта і нафтопродукти. Методи відбору проб", "Інструкції з контролю якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України" № 271/121 від 4 червня 2007 року, та відповідно до вимог чинного законодавства України.

Згідно п. 4.1 договору розрахунки проводяться протягом 45 календарних днів після підписання сторонами акта приймання-передачі товару у вартісному виразі та пред'явлення постачальником рахунка на оплату товару.

Відповідно до п. 7.3.5 договору в разі обґрунтованого виявлення нестачі, або при ухваленні покупцем рішення про злив мазуту, поставленого з порушенням п.п. 2.1 та/або п. 2.2 договору, постачальник відшкодовує покупцю всі витрати, які оформлюються актом про відшкодування витрат та актом про компенсацію прямих витрат (збитків) не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним.

Додатковою угодою № 4 від 15 грудня 2011 року про зміну договору сторони продовжили термін дії договору до 29 лютого 2012 року, а в частині проведення розрахунків визначили, що договір діє до повного виконання сторонами своїх грошових зобов'язань.

Додатковою угодою № 5 від 25 січня 2012 року про зміну договору сторони погодили специфікацію на поставку товару в загальній кількості 6 тон на загальну суму 36830580 грн. з ПДВ, у тому числі по Криворізькій теплоелектростанції - в кількості 2273 т на суму 13814190 грн., зауваживши, що допускається відхилення в межах +/- 5 % від загальної кількості товару.

На виконання умов договору позивач, згідно відповідних актів приймання-передачі продуктів нафтоперероблення, поставив Криворізькій теплоелектростанції мазут паливний 100 зольний сірчастий на суму 8770553,08 грн. з ПДВ, проте, відповідач поставлений товар оплатив частково, перерахувавши платіжним дорученням № 6351 від 6 квітня 2012 року 8689130,91 грн. і, таким чином, заборгувавши позивачу 81422,17 грн.

Розглядаючи вимоги за первісним позовом, господарський суд першої інстанції встановив, що виставлені позивачем рахунки № 68 від 7 лютого 2012 року та № 69 від 13 лютого 2012 року на оплату поставленого товару отримані відповідачем 16 лютого 2012 року, - в день надходження їх факсових копій, а рахунок № 72 від 17 лютого 2012 року - в день його виписки. Інші дати отримання відповідачем рахунків позивачем не доведені.

Враховуючи положення п. 4.1 договору, рахунки № 68 від 7 лютого 2012 року та № 69 від 13 лютого 2012 року мали бути оплачені протягом 45 календарних днів з дня їх отримання, а саме, - 2 квітня 2012 року, а рахунок № 72 від 17 лютого 2012 року - до 2 квітня 2012 року.

Отже, судом встановлено, що прострочення оплати відповідачем всіх виставлених позивачем рахунків виникло з 3 квітня 2012 року.

Оскільки платіжним дорученням № 6351 від 6 квітня 2012 року здійснено часткову оплату по всім трьом рахункам, а договором не врегульовано порядок зарахування коштів, а тому, в першу чергу кошти зараховуються в погашення заборгованості в хронологічному порядку, - борг в сумі 81422,17 грн. має бути віднесений до рахунку № 72 від 17 лютого 2012 року, строк оплати якого виник пізніше.

Встановивши зазначене, керуючись нормами ст.ст. 193, 224, 225, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530, 611, 623, 625, 629 Цивільного кодексу України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", господарський суд першої інстанції визнав обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 81422,17 грн. і, враховуючи умови п. 7.3.2 договору, факт, що прострочення оплати рахунків виникло з 3 квітня 2012 року, і пов'язану з цим помилковість розрахунків позивача, дійшов висновку, що, крім основної заборгованості, стягненню з відповідача підлягають пеня в розмірі 11951,42 грн. і 2390,92 грн. 3 % річних.

Разом з тим, судом задоволено зустрічні позовні вимоги про стягнення 81422,17 грн. прямих витрат у зв'язку з виявленням нестачі поставленого за договором № 842 від 7 червня 2011 року товару та невідповідності показників температури спалаху якості в трьох цистернах, оскільки вказані відповідачем факти щодо порушення позивачем умов п.п. 2.2, 7.3.5 договору підтверджені матеріалами справи та останнім не спростовані.

З таким рішенням місцевого господарського суду погодився й суд апеляційної інстанції, залишивши його без змін.

Висновки попередніх судових інстанцій як про наявність правових підстав для задоволення первісного позову в частині стягнення 81422,17 грн. основного боргу, 2390,92 грн. 3 % річних, 11951,42 пені, так і щодо обґрунтованості заявлених зустрічних позовних вимог стосовно стягнення з позивача 81422,17 грн. прямих витрат, є законними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам і наявним матеріалам справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

З огляду на викладене, постановлені у справі судові рішення зміні або скасуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу дочірнього підприємства "Металінвест" товариства з обмеженою відповідальністю "Донметалзбут" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 16 серпня 2012 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20 листопада 2012 року у справі № 5009/2057/12 - без змін.

Головуючий М.І. Остапенко

Судді П.А. Гончарук

Л.В. Стратієнко