Постанова № 29124976, 06.02.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2013 р. Справа № 5011-69/9179-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенка М.М., - головуючого, (доповідач) Нєсвєтової Н.М. Студенця В.І.,

розглянувши матеріали касаційної скаргидочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2012 рокуу справі господарського судуміста Києваза позовомкомунального підприємства "Перемишлянитеплоенерго"додочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"прозобов'язати вчинити діїв засіданні взяли участь представники:

- позивача:не з'явились; - відповідача:Жигадло І.Б.ВСТАНОВИВ:

У липні 2012 року КП "Перемишлянитеплоенерго" звернулось до господарського суду міста Києва про:

зобов'язання ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" визнати заборгованість комунального підприємства "Перемишлянитеплоенерго" з пені, штрафних та фінансових санкцій (три проценти річних та індекс інфляції) за договором №06/09-1144 БО-21 від 23.09.2009 року у розмірі 19 871,95 грн., як таку, що підлягає списанню відповідно до Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 року № 894;

- зобов'язання ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" списати заборгованість комунального підприємства "Перемишлянитеплоенерго" з пені, штрафних та фінансових санкцій (три проценти річних та індекс інфляції) за договором №06/09-1144 БО-21 від 23.09.2009 року у розмірі 19 871,95 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.10.2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2012 року, рішення місцевого господарського суду від 16.10.2012 року скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позову повністю.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд мотивував наявністю законних підстав для зобов'язання відповідача вчинити дії щодо списання заборгованості, яка існувала перед ним у позивача.

Не погоджуючись з прийнятою апеляційним судом постановою, ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2012 року скасувати та залишити в силі рішення господарського суду міста Києва від 16.10.2012 року.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що апеляційним судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконної постанови.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивач просить зобов'язати відповідача провести списання пені, 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість, яка виникла у позивача перед відповідачем за договором №06/09-1144-БО-21 від 23.09.2009 року. Спірні суми підлягають до стягнення на підставі рішення господарського суду Львівської області від 21.06.2011 року у справі №5015/2505/11.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" його дія поширюється на підприємства незалежно від їхніх форм власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою України, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України" та її дочірні підприємства ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз" та ДП "Енергоринок".

Згідно зі ст. 2 Закону, зокрема, підлягає списанню:

- заборгованість за природний газ (у тому числі реструктуризована) підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, у тому числі ліквідованих підприємств, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та її дочірніх підприємств ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз", що обліковувалася станом на 01.01.2010 р. і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом;

- заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 01.01.1997 р. по 01.01.2011 р., і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

Пунктом 2.5. статті 2 Закону передбачено, що списання заборгованості відповідно до цього Закону здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм списання заборгованості встановлено постановою Кабінету міністрів України № 894 від 08.08.2011 р. "Про затвердження порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію".

Судами встановлено, що за результатами засідання комісії по списанню заборгованості за спожитий природний газ, створеною позивачем 12.09.2011 року, прийнято рішення, яке оформлене протоколом від 20.09.2011 року, про проведення списання заборгованості за спожитий природний газ перед відповідачем на суму 19871,95 грн., в тому числі з пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 та ст. 4 ЦК України, цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства, зокрема, законів України.

Порядком списання заборгованості за природний газ та електричну енергію встановлений наступний порядок списання заборгованості за природний газ:

- обсяг заборгованості (у тому числі реструктуризованої) за природний газ визначається з урахуванням вимог законодавства з питань інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів та розрахунків і списується:

- учасниками процедури списання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом або виробляють, транспортують і постачають теплову енергію, перед дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - компанія "Газ України") - у сумах, що обліковуються в бухгалтерському обліку таких учасників;

- компанією "Газ України" - у сумах, що обліковуються в її бухгалтерському обліку, включаючи заборгованість ліквідованих підприємств, що виробляють, транспортують і постачають теплову енергію;

- учасники процедури списання, крім тих, що зазначені у пункті 4 цього Порядку, списують заборгованість за природний газ в узгоджених сумах, що обліковуються в їх бухгалтерському обліку та підтверджуються актом звіряння заборгованості, який включає загальний обсяг заборгованості та обсяг заборгованості, яку передбачається списати. При цьому списання заборгованості учасниками процедури списання, яким належить 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків, здійснюється за погодженням з органами, уповноваженими управляти такими учасниками;

- для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входить керівник такого учасника як голова комісії та головний бухгалтер і яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів. Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу;

- заборгованість із сплати пені, штрафних та фінансових санкцій (3 відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані учасникам процедури списання на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 01.01.1997 р. по 01.01.2011 р., щодо стягнення яких до набрання чинності Законом розпочата процедура судового врегулювання спору і відсутнє судове рішення, яке набрало законної сили, визначається у відповідних договорах, що укладаються між учасниками процедури списання відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України;

- учасники процедури списання подають протягом 10 днів після затвердження зазначеного в пункті 6 цього Порядку протоколу, але не пізніше 31 грудня 2011 р. кредиторам інформацію про суми списаної заборгованості (основної суми заборгованості, пені, штрафних та фінансових санкцій) в розрізі договорів щодо постачання природного газу, а також видів заборгованості;

- Компанія "Газ України" здійснює списання заборгованості (у тому числі реструктуризованої) перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" в межах сум, списаних компанією "Газ України" учасникам процедури списання, зазначеним у пункті 4 цього Порядку, та заборгованості ліквідованих підприємств, що виробляють, транспортують і постачають теплову енергію, та надсилає їй щомісяця повідомлення про суму списаної таким учасникам заборгованості та суму заборгованості, що підлягає списанню у бухгалтерському обліку Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України". Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надсилає протягом семи днів після списання заборгованості компанії "Газ України" повідомлення про суми списаної заборгованості в розрізі договорів щодо постачання природного газу, що є підставою для такого списання в бухгалтерському обліку зазначених компаній.

Отже, за переконанням колегії суддів, порядком не встановлено обов'язку відповідача вчиняти будь - які дії які б підтверджували погодження списання заборгованості позивача.

Пунктом 6 Порядку встановлено, що датою списання заборгованості є дата затвердження протоколів головою комісії з питань списання заборгованості.

Згідно із ч. 1 ст.13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частина 2 ст. 14 ЦК України встановлює, що особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Згідно із ч. 1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

За таких обставин, враховуючи відсутність у відповідача обов'язку вчиняти будь - які дії, які б підтверджували погодження списання заборгованості позивача, відповідач не може бути зобов'язаний вчиняти спірні дії.

Колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідно до ст.20 ГК України та ст.16 ЦК України, такий спосіб захисту права, як зобов'язання виконати вимоги Закону та списати заборгованість - відсутній. Крім того, такі позовні вимоги є втручанням у господарську діяльність суб'єкта господарювання, що, як наслідок призводить до порушення його вільного волевиявлення.

За наведених обставин, суд першої інстанції вірно відмовив в задоволенні позовних вимог.

Водночас, колегія суддів вважає помилковим посилання суду першої інстанції на п. 7 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, як на підставу відмови в задоволенні позову, оскільки, за переконанням судової колегії, вказаний пункт не обмежує ні права суду, ні дію п.2.2 ст.2 ЗУ "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", яким встановлені умови списання заборгованості з пені, штрафних та фінансових санкцій.

Пунктом 7 вищевказаного Порядку встановлено не порядок списання заборгованості, а спосіб визначення розміру заборгованості зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій на підставі договорів про поставку природного газу. Відповідно з цим, обов'язковість укладення договору про списання заборгованості у зв'язку з прямою вказівкою закону, спростовується тим, що законом такої вказівки не передбачено.

Враховуючи вищенаведене та, оскільки суд апеляційної інстанції дійшов протилежних висновків та задовольнив позов, тому, судова колегія вважає за необхідне скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2012 року, як таку, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та залишити в силі рішення господарського суду міста Києва від 16.10.2012 року, виключивши з мотивувальної частини судового рішення посилання на відсутність укладених між учасниками процедури списання відповідних договорів.

Відповідно до приписів ст. 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2012 року у справі №5011-69/9179-2012 скасувати.

Рішення господарського суду міста Києва від 16.10.2012 року з даної справи залишити без змін.

Стягнути з комунального підприємства "Перемишлянитеплоенерго" (код ЄДРПОУ 22368249) на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (код ЄДРПОУ 31301827) 804,75 грн. судового збору за подання касаційної скарги. Видати наказ.

Доручити господарському суду міста Києва видати відповідні накази згідно зі ст. 122 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий, суддя М.М.Черкащенко

Судді Н.М.Нєсвєтова

В.І.Студенець