Постанова № 29162323, 31.01.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 січня 2013 р. Справа №801/259/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В.,

при секретарі Проніні Е.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд-Ойл»

до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АРКрим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

за участю представників:

від позивача - Лагуто О.М. - пред-к, дов. від 21.01.2013 р.

Кірюхін С.О. - пред-к, дов. від 21.01.2013 р.

від відповідача - Гришин Р.Ю. - пред-к,дов. №84 від 24.10.2012 р.

Суть спору: До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд-Ойл» (далі позивач) до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АРКрим Державної податкової служби (далі відповідач) про визнання протиправними та скасуванню податкового повідомлення - рішення відповідача від 24.12.2012 р. №0000702203. Вимоги мотивовані тим, що відповідач при проведенні позапланової невиїзної документальної перевірки позивача зробив помилкові висновки про порушення позивачем вимог чинного законодавства, в наслідок чого безпідставно нарахував податкові зобов'язання та протиправно застосував до нього штрафні санкції .

Представник позивача наполягав на задоволенні позову з підстав , викладених у позовній заяві.

У судове засідання , яке відбулось 24.01.2013р., представник відповідача надав заперечення на позов, в яких зазначив , що відсутні підстави для задоволення позову, на його думку висновки, викладені в акті позапланової невиїзної документальної перевірки зроблені при повному вивчені наданих платником податків документів, відповідають дійсним обставинам справи.

Розгляд справи відкладався для надання додаткових документів по справі.

У судовому засіданні 31.01.2013 р. представники сторін наполягали на вимогах та запереченнях, викладених у позові та відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ

Працівниками відповідача була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань правових відносин з ТОВ «Базисстандарт» за вересень 2012 р. , за результатами якої 18.12.2012 р. був складений акт №2124/22-03/35536841.

У зазначеному Акті перевірки зафіксовано порушення позивачем ,зокрема, п.185.1 ст.185, п.п.а) п.187.1, п. 187 , п.188.1 ст.1888, п.198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст.198, п.200.1, ст. 200 , п. 201.4 ст.201 ПК України, в наслідок чого занижене податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 111361 грн.

За результатами вивчення матеріалів зазначеної перевірки відповідачем 24.12.2012р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0000702203 , відповідно до якого позивачу донараховане податкове зобов'язання по по податку на додану вартість у сумі 111361 грн. , застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 27840,25 грн.

З 01.01.2011 р. набрав чинність Податковий кодекс України (далі ПК України) , розділ V якого визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування.

Відповідно до п. 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Об'єктом оподаткування податком на додану вартість є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю (п.п.а) п. 185.1 ст. 185 ПК України).

У п. 188.1 ст.188 ПК України зазначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

У п.187.1. ст. 187 ПК України зазначено,що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1.ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення, зокрема, операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу.

Відповідно до п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У п. 200.2 ст. 200 ПК України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3. ст.200 ПК України).

Працівники відповідача в акті №2124/22-03/35536841 від 18.12.2012 р. зазначили, що перевіркою встановлено взаємовідносини позивача з ТОВ «Базисстандарт» , які врегульовані договором купівлі-продажу № 06-07/12 від 06.07.2012 р. , на виконання умов якого ним у вересні 2012 р. було отримано сировина , яка нібито в подальшому перероблена та реалізована платником податків. Відповідно до висновків акту перевірки Кіровоградської ОДПІ операції ТОВ «Базисстандарт» щодо придбання товарів не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій по реалізації товару, укладені ним договори мають ознаки фіктивності , його діяльність , спрямована на проведення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, правочини, укладені з ним є нікчемними, у зв'язку з чим при формуванні позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Базисстандарт» у вересні 2012 р. встановлено завищення податкового кредиту у сумі 111361 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та ТОВ «Базисстандарт» 06.07.2012 р. був укладений договір купівлі-продажу № 06-07/12, предметом якого було придбання першим товару - ПМП та нафтопродуктів ( бензину , дизпалива, мазуту, нафти, конденсату газового, пічного палива та інш).

На виконання умов зазначеного договору позивач придбав у ТОВ «Базисстандарт» газовий конденсат у кількості 93581 л на суму 668168,34 грн. ( в тому числі ПДВ). Факт реалізації цього товару підтверджений оформленими ТОВ «Базисстандарт» податковим накладними № 86 від 23.09.2012р. та № 88 від 23.09.2012р.(копії яких залучені до матеріалів справи).

Між позивачем та СДП ОСОБА_4 09.12.2011р. укладений договір перевезення вантажу №2, предметом якого було надання послуг першому щодо перевезення на його замовлення вантажу .

До матеріалів справи залучені копії товарно-транспортних накладних , яки свідчать про перевезення 23.09.2012 р. СПД ОСОБА_4 газового конденсату у кількості 45558 л та 48023 л. У цих товарно-транспортних накладних вантажовідправнтиком зазначений ТОВ «Базисстандарт», вантажоодержувачем визначений позивач.

Вивчивши наведені вище документи, суд прийшов до висновку,що зайшов підтвердження факт придбання позивачем у вересні 2012 р. у ТОВ «Базисстандарт» товару - газового конденсату - вартістю 668168,34 грн.( в тому числі ПДВ у сумі 111361грн.), його транспортування та отримання платником податків.

Надані позивачем документи свідчать про те, що в подальшому ним оплачена вартість придбаного у ТОВ «Базисстандарт» товару ( в тому числі перерахування ПДВ), використання його в господарській діяльності підприємства.

За таких обставин, приймаючи до уваги наявність доказів оформлення податкових накладних ТОВ «Базисстандарт», транспортування товару на адресу платника податків, його отримання позивачем , суд вважає у позивача згідно з п. 198.2 ст.198 ПК України були наявні підстави для віднесення ПДВ у розмірі 111361 грн. до складу податкового кредиту за вересень 2012 р.

На думку суду сумніви Кіровоградської ОДПІ , викладені в акті перевірки, щодо здійснення господарської діяльності ТОВ «Базисстандарт» в умовах встановлення факту отримання товару позивачем відповідно до ст.70 КАС України не може бути належним доказом відсутності у нього права на формування податного кредиту по ПДВ.

Така ж позиція викладена Верховним Судом України. Так, у постанові від 11.12.2007 р. (справа № 21-1376во06) Верховний Суд України дійшов висновку, що у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З огляду на зазначене суд вважає , що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки №2124/22-03/35536841 від 18.12.2012 р. про порушення платником податків вимог ПК України при формуванні податкового кредиту по ПДВ за вересень 2012 р. , не відповідають дійсним обставинам справи, в наслідок чого існують підстави для визнання протиправним та скасуванню податкового повідомлення -рішення відповідача24.12.2012 р.№ 0000702203 .

Під час судового засідання, яке відбулось 31.01.2013 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 07.02.2013 р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити .

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АРКрим Державної податкової служби №0000702203 від 24.12.2012 р.

3. Стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунку коштів, призначених на утримання Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АРКрим Державної податкової служби , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд-Ойл» ( м.Феодосія, с.Берегове , ул .Приморська 47, код ЄДРПОУ 38037393) 1392,01 грн. судового збору.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Яковлєв С.В.