Постанова № 29161807, 05.02.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2013 р.Справа № 5024/1297/2012Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Воронюка О.Л.

Суддів: Єрмілова Г.А., Лашина В.В.

При секретарі: Соколової Ю.М.

За участю представника ПАТ Комерційний банк „Надра" - Гладченко Д.В., довіреність № 13-11-11306 від 08.08.2012р.

Представники ТОВ „Агротрейдплюс", Акціонерного товариства „Мінер Отомотів Ложістік Деполама Гюмрюклеме Ітхалят Іхраджат Санаї Ве Тіджарет Анонім Шіркеті" та Приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилися. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ПАТ „Комерційний Банк „Надра"

на рішення господарського суду Херсонської області від 05.11.2012р.

по справі № 5024/1297/2012

за позовом: Акціонерного товариства „Мінер Отомотів Ложістік Деполама Гюмрюклеме Ітхалят Іхраджат Санаї Ве Тіджарет Анонім Шіркеті"

до відповідачів:

1 Товариства з обмеженою відповідальністю „Агротрейдплюс"

2 Публічного акціонерного товариства „Комерційний Банк „Надра"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_6

про визнання договору недійсним

Відповідно до ст. 44, 811 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.

В судовому засіданні 05.02.2013р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИЛА:

Акціонерне товариство „Мінер Отомотів Ложістік Деполама Гюмрюклеме Ітхалят Іхраджат Санаї Ве Тіджарет Анонім Шіркеті" звернулось до господарського суду Херсонської області з позовною заявою про визнання недійсним договору іпотеки укладеного 20.07.2007р. між ТОВ „Агротрейдплюс" та ВАТ „Комерційний Банк „Надра", зняття заборони на нерухоме майно шляхом вилучення запису з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, а також зняття обтяження іпотекою шляхом вилучення запису з Державного реєстру іпотек, посилаючись на те, що вказаний договір іпотеки порушує права і законні інтереси АТ „Мінер Отомотів Ложістік Деполама Гюмрюклеме Ітхалят Іхраджат Санаї Ве Тіджарет", як законного власника нерухомого майна - предмета іпотеки, та не відповідає вимогам чинного законодавства. Предметом іпотеки за цим договором стало майно, власником якого іпотекодавець - ТОВ „Агротрейдплюс" не був, що слідує з судового рішення про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 16.05.2007р., яке набрало законної сили.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 05.11.2012р. (суддя Соловйов К.В.) позов Акціонерного товариства „Мінер Отомотів Ложістік Деполама Гюмрюклеме Ітхалят Іхраджат Санаї Ве Тіджарет Анонім Шіркеті" задоволено частково.

Визнано недійсним укладений 20.07.2007р. між ВАТ „Комерційний банк „Надра" та ТОВ „Агротрейдплюс", договір іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі за № 3370.

Припинено провадження щодо вимоги про зняття заборони за № 5337047 на нерухоме майно шляхом вилучення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису за № 5337047 від 20.07.2007р.

Припинено провадження щодо вимоги про зняття обтяження іпотекою майна шляхом вилучення з Державного реєстру іпотек запису від 20.07.2011р. за № 5337172.

Стягнуто з ТОВ „Агротрейдплюс" на користь АТ „Мінер Отомотів Ложістік Деполама Гюмрюклеме Ітхалят Іхраджат Санаї Ве Тіджарет" 536 грн. 50 коп. компенсації по сплаті судового збору.

Стягнуто з ПАТ „Комерційний Банк „Надра" на користь АТ „Мінер Отомотів Ложістік Деполама Гюмрюклеме Ітхалят Іхраджат Санаї Ве Тіджарет" 536 грн. 50 коп. компенсації по сплаті судового збору.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ПАТ „Комерційний банк „Надра" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, а у задоволені позовних вимог відмовити повністю, оскільки вважає, що оскаржуване рішення прийняте при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи. Крім того, скаржник зазначає, що при укладені оспорюваного договору іпотеки від 20.07.2007р. відповідачами (ТОВ „Агротрейдплюс" та ПАТ „Комерційний Банк „Надра") було повністю дотримано вимоги Закону в частині відповідності його чинному законодавству, наявності дієздатності сторін угоди, волевиявлення, формі, а також спрямованості на настання відповідних результатів.

Також ПАТ „Комерційний Банк „Надра" вважає, що визнання договору іпотеки недійсним позбавляє Банк на його законне право звернути стягнення на предмет іпотеки, що розцінюється скаржником як умисне позбавлення Банку його активів.

У відзиві на апеляційну скаргу Акціонерне товариство „Мінер Отомотів Ложістік Деполама Гюмрюклеме Ітхалят Іхраджат Санаї Ве Тіджарет Анонім Шіркеті" вважає, що оскаржуване рішення винесено на підставі повного з'ясування обставин, які мають значення для справи, з урахуванням вимог матеріального та процесуального права, а доводи, викладені в апеляційний скарзі є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_6 заявлено клопотання про розгляд справи без її участі.

Представники Акціонерного товариства „Мінер Отомотів Ложістік Деполама Гюмрюклеме Ітхалят Іхраджат Санаї Ве Тіджарет Анонім Шіркеті" та Товариства з обмеженою відповідальністю „Агротрейдплюс" в судове засідання не з'явилися. Про час, дату та місце його проведення повідомлені належним чином, про причини нез'явлення суд не повідомив, і таким чином не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні.

Заслухавши пояснення представника ПАТ Комерційний банк „Надра", обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Херсонської області, проаналізувавши застосування норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Як вбачається з матеріалів справи, 20.07.2007р. між ТОВ „Агротрейдплюс" (Іпотекодавець) та Відкритим акціонерним товариством комерційний банк „Надра", правонаступником якого згідно із п.1.2. свого статуту є Публічне акціонерне товариство „Комерційний Банк „Надра" (іпотекодержатель) було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрованим в реєстрі під номером 3370, за умовами якого ТОВ „Агротрейдплюс" прийняло на себе зобов'язання передати в іпотеку ПАТ „Комерційний Банк „Надра" - виробничі приміщення третього поверху, літ. „Б" (дослідно -експериментальна база), загальною площею 489 м2 , що знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Вказане приміщення було передано з метою забезпечення повернення кредитних ресурсів, виданих за кредитним договором № 804/20/07/2007/840-К/17 від 20.07.2007р. (кредитний договір). (а.с.20-21, 116 т.1).

При нотаріальному посвідченні договору іпотеки приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_6 накладено заборону відчуження на виробничі приміщення та внесено відомості про обтяження іпотекою виробничих приміщень до Державного реєстру іпотек (а.с.25, 28, т.1).

Відповідно до ст. 5 Закону України „Про іпотеку" предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за умови, що нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності.

Разом з тим, згідно із договором купівлі - продажу від 28.10.1998р. власником нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою м. Херсон вул. Радянська, буд.46, є фірма „Мінер Отомотів Санаї Ве Тіджарет Анонім Шир кеті". Право власності фірми на ці приміщення зареєстроване в Херсонському державному бюро технічної інвентаризації 28.10.1998р. за № 431/2 (а.с.18, 24, т.1).

Згідно із договором купівлі-продажу від 16.05.2007р. фірма „Мінер Отомотів Санаї Ве Тіджарет Анонім Шир кеті", в особі представника фірми за довіреністю від 25.04.2005р. ОСОБА_7, передала у власність фізичної особи - ОСОБА_8, за обумовлену у договорі плату, виробничі приміщення третього поверху, літ. „Б" (дослідно -експериментальна база), загальною площею 489 м2 , що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (надалі -виробничі приміщення). (а.с.22-23, т.1)

Рішенням Суворовського районного суду м.Херсона 11.11.2010р. у цивільній справі № 2-3813/10 за позовом Акціонерного товариства „Мінер Отомотів Ложістік Деполама Гюмрюклеме Ітхалят Іхраджат Санаї Ве Тіджарет" (згідно з офіційним бюлетенем Торгового реєстру Туреччини, випуск № 7211 від 22.12.2008р. фірма змінила назву на Акціонерне Товариство „Мінер Отомотів Ложістік Деполама Гюмрюклеме Ітхалят Іхраджат Санаї Ве Тіджарет Анонім Шир кеті"), до двох фізичних осіб - ОСОБА_7 та ОСОБА_8, а також до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агротрейдплюс" про визнання недійсним вказаного договору купівлі - продажу від 16.05.2007р. визнано недійсним договір купівлі - продажу від 16.05.2007р., витребувано на користь позивача виробничі приміщення, а також зобов'язано ТОВ „Агротрейдплюс" звільнити виробничі приміщення. (а.с.25,т.1)

Згідно із ухвалами від 21.12.2011р. апеляційного суду Херсонської області та від 13.01.2012р. Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вказане рішення Суворовського районного суду м. Херсона залишено без змін. У зв'язку із чим, це рішення набрало законної сили з 21.12.2011р. (а.с.26, 27, т.1)

Відповідно до ст.35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

На виконання рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 11.11.2010р. у цивільній справі № 2-3813/10, ВДВС Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні було відкрито виконавче провадження ВП № 25237988, за результатами якого виробничі приміщення передано позивачу. Вказане підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження від 09.06.2011р. (а.с.31,т.1).

На підставі зазначеного, та згідно із договором іпотеки предметом іпотеки стало майно, власником якого ТОВ „Агротрейдплюс" не був.

Відповідно до ч.1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч.1 ст.317 та ч.1 ст.319 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, які він здійснює на власний розсуд.

Відповідно до ч.1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

З урахуванням зазначеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що станом на час розгляду справи позивач є законним власником виробничих приміщень, що слідує з рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 11.11.2010р. у цивільній справі № 2-3813/10, а ці приміщення перебувають у володінні та користуванні позивача. Проте, позивач позбавлений можливості розпоряджатися на власний розсуд виробничими приміщеннями та зареєструвати своє право власності на ці приміщення, з наступних причин.

Відповідно до ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Відповідно до ст.236 Цивільного кодексу правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

На підставі вищезазначеного, та керуючись приписами ст.ст.216, 236 Цивільного кодексу України, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що слід вважати такими, що не відбулися такі юридичні наслідки договору купівлі - продажу від 16.05.2007р. як набуття права власності на виробничі приміщення фізичною особою ОСОБА_8, а також подальші дії цієї фізичної особи щодо розпорядження виробничними приміщеннями.

Визнання договору недійсним є одним із способів захисту, який застосовується судом у випадках та порядку, визначеному цивільним законодавством.

Приписами постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. № 9 „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" передбачено, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення його сторонами вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України, ст. 215 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього ж Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме:

- зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина перша цієї статті);

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (частина друга цієї статті);

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (частина третя цієї статті);

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта цієї статті);

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частина п'ята цієї статті);

- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (частина шоста цієї статті).

Відповідно до ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний праовочин).

Відповідно до ч.3 ст.215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, оскільки вищевказаний договір купівлі-продажу від 16.05.2007р. не створює юридичних наслідків, то і такий наслідок, як набуття ОСОБА_8 права власності на виробничі приміщення третього поверху, літери „Б" (дослідно-експериментальна база), загальною площею 489 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - не відбувся. У даному випадку предметом іпотеки за Договором іпотеки від 20.07.2007р. стало майно, яке не належить іпотекодавцю (ТОВ „Агротрейдплюс") на праві власності.

Враховуючи те, що предмет іпотеки за Договором іпотеки від 20.07.2007р. стало майно, яке не належить іпотекодавцю (ТОВ „Агротрейдплюс") і, як наслідок, воно не може бути предметом іпотеки за кредитними зобов'язаннями ТОВ „Агротрейдплюс" перед ПАТ КБ „Надра", судом правомірно визнано недійсним договір іпотеки від 20.07.2007р., оскільки суперечить приписам Цивільного кодексу України та Закону України „Про іпотеку".

Крім того, враховуючи той факт, що договір купівлі-продажу від 16.05.2007р. визнано недійсним в судовому порядку, виробничі приміщення третього поверху, літери „Б" (дослідно-експериментальна база), загальною площею 489 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з власності Позивача взагалі не вибували, що також випливає з правових наслідків недійсності правочинів.

З урахуванням зазначеного, слід вважати, що правочин, за яким передача майна в іпотеку здійснюється особою, яка не є власником цього майна, суперечить ст.5 Закону України „Про іпотеку", що є підставою для визнання такого правочину недійсним, відповідно до ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України.

Щодо позовних вимог про зняття заборони за № 5337047 на нерухоме майно -виробничі приміщення, шляхом вилучення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису за № 5337047 від 20.07.2007р., а також про зняття обтяження іпотекою майна -виробничих приміщень, шляхом вилучення з Державного реєстру іпотек запису від 20.07.2011р. за № 5337172, то судом першої інстанції правомірно припинено провадження в цій частині на підставі п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України, оскільки безпосередньо суд не має повноважень щодо вилучення з відповідних реєстрів цих записів.

Посилання ПАТ „Комерційний Банк „Надра" на те, що визнання договору іпотеки недійсним позбавляє Банк на його законне право звернення стягнення на предмет іпотеки, судовою колегією не приймається, оскільки АТ „Мінер Отомотів Ложістік Деполама Гюмрюклеме Ітхалят Іхраджат Санаї Ве Тіджарет Анонім Шіркеті" жодних правовідносин з Банком не має, так само як не має воно жодних боргів перед Банком. Позивачем не укладено з Банком ані кредитних договорів, ані договорів іпотеки, на підставі чого, робити висновок про те, що Банк у даному випадку має законне право звернути стягнення на предмет іпотеки зробити висновок - не вбачається можливим.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Наведена норма зобов'язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору, на основі вичерпних та достеменно підтверджених висновків.

Судова колегія, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, погоджується з висновком суду про задоволення позовних вимог шляхом визнання недійсним укладеного 20.07.2007р. між ВАТ КБ „Надра" та ТОВ „Агротрейдплюс", договору іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та реєстрованого в реєстрі за № 3370.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, та матеріали справи не спростовують вищенаведені висновки суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що оскаржене судове рішення прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 99,103-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Рішення господарського суду Херсонської області від 05.11.2012р. у справі № 5024/1297/2012 - залишити без змін, а апеляційну скаргу ПАТ „Комерційний Банк „Надра" без задоволення.

Повний текст постанови складено та підписано 08.02.2013р.

Головуючий суддя О.Л. Воронюк

Суддя Г.А. Єрмілов

Суддя В.В. Лашин