Рішення № 29160883, 05.02.2013, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2013 р. Справа № 5024/1508/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В. при секретарі Степановій Н.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Антимонопольного комітету України, м. Київ

до: Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", м. Херсон

про стягнення 717 500,00 грн. та припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції

за участі представників сторін :

позивача - Карпухіна С.М. - уповн. представник, нач.-к відділу, дов. від 24.10.2012р. №300122/01-11134

відповідача - Литош В.О. - уповн. представник, нач.-к юр.служби, дов. від 28.12.2012р. №07/2399-12.

Обставини справи : провадження у справі порушено за позовною заявою з вимогами про стягнення з відповідача, ПАТ "ЕК "Херсонобленерго", 717 500,00 грн., з яких 500 000,00 грн. штраф за вчинене цим суб'єктом господарювання порушення законодавства про захист економічної конкуренції та 217 500,00 грн. пеня за несвоєчасну сплату вказаного штрафу, а також з вимогою зобов'язати відповідача припинити дії, які визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції. Позовні вимоги обґрунтовано твердженнями про невиконання відповідачем в добровільному порядку рішення від 21.06.2012р. № 9-р/тк Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України у справі № 50/1-11 про порушення відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідач надав відзив на позовну заяву (вх.№ 13746), згідно із якими позовні вимоги не визнає у повному обсязі. В обґрунтування своєї правової позиції у спорі стверджує про невідповідність висновків, які містить у собі вказане рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України, нормам чинного законодавства, зокрема, у галузі електроенергетики та містобудівної діяльності, а також про те, що це рішення прийняте без повного та всебічного з'ясування усіх суттєвих обставин справи. Також, відповідач надав письмові пояснення (вх.№ 2/4390), згідно з якими стверджує, що у встановлені законом строки оскаржив рішення від 21.06.2012р. №9-р/тк Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України до Херсонського окружного адміністративного суду, постановою якого від 13.11.2012р. у справі № 2-а-3086/12/2170 вказане рішення Антимонопольного комітету України визнано нечинним.

Ухвалою від 04.12.2012р. господарського суду Херсонської області провадження у справі було зупинено до завершення розгляду адміністративної справи № 2-а-3086/12/2170 за адміністративним позовом ПАТ"ЕК "Херсонобленерго" до Антимонопольного комітету України про визнання нечинним рішення від 21.06.2012р. №9-р/тк Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.01.2013р. вказану ухвалу про зупинення провадження у справі скасовано, після чого справу передано на розгляд місцевого господарського суду.

Ухвалою від 25.01.2013р. господарського суду Херсонської області справу призначено до розгляду у судовому засіданні 05.02.2013р.

У судовому засіданні 05.02.2013р. представником відповідача подано письмове клопотання (вх.№ 2/432) про зупинення провадження у справі, у зв'язку із оскарженням відповідачем в касаційному порядку постанови Одеського апеляційного господарського суду від 08.01.2013р. у справі та необхідністю надіслання місцевим господарським судом матеріалів справи до суду вищої інстанції. У задоволенні цього клопотання позивачу відмовлено з підстав, які наведено у мотивувальній частині даного рішення.

У судовому засіданні 05.02.2013р. оголошувалася перерва з 11 год. 10 хв. до 11 год. 20 хв. Після закінчення розгляду справи, в судовому засіданні 05.02.2013р., відповідно до ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд-

в с т а н о в и в :

Представником позивача у судовому засіданні 05.02.2013р. заявлено клопотання (вх.№ 2/432) про зупинення провадження по справі у зв'язку із оскарженням відповідачем в касаційному порядку постанови Одеського апеляційного господарського суду від 08.01.2013р. у справі та необхідністю надіслання місцевим господарським судом матеріалів справи до суду вищої інстанції. У задоволенні цього клопотання судом відмовлено, виходячи з того, що станом на 05.02.2013р. справа № 5024/1508/2012 перебуває у господарському суді Херсонської області та з урахуванням положень п.3.16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції". В цьому пункті вказано, що ст.79 ГПК України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним. Зокрема, відповідно до ч.1 ст.79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядалися іншим судом. Надіслання господарським судом у передбачених законом випадках матеріалів справ до судів вищих інстанцій підпадає під дію ч.1 ст.79 ГПК України, оскільки відсутність у суді зазначених матеріалів унеможливлює розгляд ним справи.

Також, судом встановлено наступне.

21.06.2012р. Тимчасовою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України прийнято рішення № 9-р/тк за результатами розгляду справи № 50/1-11 про порушення відповідачем, ПАТ "ЕК "Херсонобленерго", законодавства про захист економічної конкуренції (а.с.8-14) (надалі - рішення). У реквізитах цього рішення, а саме у даті його прийняття, має місце технічна помилка : вказано "21 червня 2011 року" замість правильного "21 червня 2012 року".

Відповідно до п. 1 резолютивної частини рішення визнано, що відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" у період із січня 2009 року та до квітня 2011 року займало, а з квітня 2011 року відповідач займає монопольне становище на ринку послуг з видачі технічних умов інженерного забезпечення електропостачання об'єктів замовників (фізичних та юридичних осіб) для приєднання (збільшення приєднаної потужності) електроустановок замовників до власних (локальних) електричних мереж, розташованих у Херсонській області.

Відповідно до п. 2 резолютивної частини рішення визнано, що відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", а з квітня 2011 року відповідач, включивши у розроблені ним технічні умови у період 2009 - 2011 років обов'язок замовника укладати договори про реалізацію технічних умов виключно з вказаною енергопостачальною компанією, вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п. 2 ст. 50, ч. 1 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку послуг з видачі технічних умов інженерного забезпечення електропостачання об'єктів замовників (фізичних та юридичних осіб) для приєднання (збільшення приєднаної потужності) електроустановок замовників до власних (локальних) електричних мереж, розташованих у Херсонській області, що призвело до ущемлення інтересів споживачів, яке було б неможливим за умов існування значної конкуренції на ринку. Згідно з п. 2.1. резолютивної частини рішення за вчинення вказаного порушення на позивача накладений штраф у розмірі 500 000,00 грн.

Відповідно до п. 3 резолютивної частини рішення зобов'язано відповідача у двомісячний строк з дня отримання рішення припинити вказане вище порушення законодавства про захист економічної конкуренції шляхом виключення з виданих та не реалізованих в повному обсязі технічних умов вимог про виконання зобов'язань, пов'язаних із реконструкцією та будівництвом електричних мереж за окремою угодою, укладеною, виключно, з відповідачем.

Також, у резолютивній частині рішення вказано про те, що відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" штраф підлягає сплаті у двомісячний строк з дня одержання рішення, про обов'язок відповідача згідно з ч.8 цієї ж статті надіслати позивачеві протягом п'яти днів з дня сплати штрафу документи, що підтверджують його сплату, а також роз'яснено порядок оскарження рішення, а саме - "Рішення може бути оскаржено повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання копії рішення. Цей строк не може бути відновлено".

Рішення надіслано відповідачеві з супровідним листом від 26.06.2012р. № 243-29.3/07-6676 (а.с.15) та отримано відповідачем 02.07.2012р., що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.16). Цим листом відповідача повідомлено про порядок сплати штрафу до державного бюджету, про передбачений законом обов'язок платника штрафу надати позивачеві протягом п'яти днів з дня сплати штрафу копію відповідного платіжного доручення з відміткою банку (ч. 8 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), а також про нарахування пені згідно з законом, у разі несплати штрафу у встановлений строк, у розмірі півтора відсотка від несплаченої суми штрафу за кожен день прострочення сплати штрафу (ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Відповідно до ч.3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" штраф за порушення законодавства про захист економічної конкуренції підлягає сплаті у двомісячний строк з дня одержання рішення. Згідно з ч.6 цієї ж статті за заявою особи, на яку накладено штраф, органи Антимонопольного комітету України своїм рішенням мають право відстрочити або розстрочити сплату штрафу.

Відповідно до ч. 8 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати до Антимонопольного комітету України документи, що підтверджують сплату штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду. Згідно із ч. 4 цієї ж статті дія рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції", зупиняється на час розгляду господарським судом справи про визнання недійсним цього рішення.

Станом на час розгляду даної судової справи відповідач не оскаржив рішення у встановленому ч. 1 ст.60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порядку, а саме - до господарського суду. У справі № 5024/1508/2012 зустрічний позов про визнання недійсним рішення відповідачем не заявлений, а провадження у іншій справі за позовом з вимогами визнати недійсним рішення господарський суд не порушував (доказів іншого відповідачем не надано). Постанова від 13.11.2012р. Херсонського окружного адміністративного суду у справі № 2-а-3086/12/2170 (а.с.77-79), згідно з яким рішення визнано нечинним, не набрала законної сили. Доказів іншого відповідачем не надано.

Таким чином, станом на час розгляду місцевим господарським судом справи №5024/1508/2012, а саме - на 05.02.2013р., рішення не скасовано, не визнано недійсним або нечинним, повністю або частково, у зв'язку із чим є обов'язковим до виконання відповідачем.

Відповідач не звертався до позивача з заявами про відстрочку або розстрочку сплати накладеного на відповідача згідно з рішенням штрафу, й, відповідно, така відстрочка (розстрочка) відповідачеві не надавалася. Також, відповідач не звертався до позивача з заявою щодо продовження двомісячного строку для виконання встановленого для відповідача за п. 3 резолютивної частини рішення зобов'язання. Доказів іншого відповідачем не надано.

Виходячи з приписів ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та з урахуванням дати отримання відповідачем рішення - 02.07.2012р., двомісячний строк для виконання відповідачем в добровільному порядку рішення в частині сплати штрафу та виконання зобов'язання з припинення порушення закінчився 03.09.2012р. У вказаний строк, а також до теперішнього часу відповідач накладений на нього за п. 2.1. резолютивної частини рішення штраф у розмірі 500 000,00 грн. не сплатив, а зобов'язання не виконав. Доказів іншого відповідач не надав.

З наявних у матеріалах справи письмових доказів, зокрема, копії постанови від 13.11.2012р. Херсонського окружного адміністративного суду у справі № 2-а-3086/12/2170, слідує, що відповідач не має намірів виконувати рішення у добровільному порядку.

Відповідно до ст.25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України у зв'язку із порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції подає позови до суду, в тому числі про стягнення несплачених у добровільному порядку штрафів та пені, про припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України. Згідно з ч. 7 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню у судовому порядку.

Доводи відповідача стосовно невідповідності рішення приписам чинного законодавства, а також щодо необґрунтованості рішення відхиляються, з огляду на приписи ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та положення п. 21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства", згідно з якими при вирішенні спорів, пов'язаних із зобов'язанням виконати рішення Антимонопольного комітету України (чи його територіального відділення) або про стягнення коштів (штрафу, пені) на підставі такого рішення, господарським судам необхідно мати на увазі, що сам по собі факт неоскарження рішення ( у встановленому законом порядку, у даному випадку - згідно з ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" - примітка суду) особою, якої воно стосується, не є безумовним свідченням законності відповідного акту державного органу. Для того, щоб дійти висновку про обов'язковість виконання рішення Антимонопольного комітету України чи його територіального відділення, господарському суду потрібно досліджувати це рішення на предмет його відповідності вимогам законодавства, якщо така відповідність заперечується іншою стороною у справі. Однак господарським судом не можуть братися до уваги доводи особи, стосовно якої прийнято рішення (зокрема, відповідача), з приводу незаконності та/або необґрунтованості цього рішення, якщо такі доводи заявлено після закінчення встановленого ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" строку, оскільки дана особа не скористалася своїм правом на оскарження відповідного акту державного органу, а перебіг зазначеного строку виключає можливість перевірки законності та необґрунтованості рішення органу Антимонопольного комітету України.

На підставі наведених обставин, які встановлено судом, а також вказаних правових норм позовні вимоги в частині стягнення з відповідача до державного бюджету штрафу за вчинене відповідачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у розмірі 500 000,00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі, разом з позовними вимогами про зобов'язання відповідача, у відповідності до п. 3 резолютивної частини рішення, припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вказаний у рішенні спосіб.

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру накладеного штрафу. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладання штрафу, а також відповідного рішення (постанови) господарського суду. Нарахування пені також зупиняється на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Поряд з вимогами про стягнення штрафу позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 217 500,00 грн. за 29 днів прострочки сплати штрафу (період з 04.09.2012р. по 02.10.2012р.). Розрахунок пені, як 1,5 % від штрафу у 500 000,00 грн. за 29 днів (розрахунок містить у собі позовна заява) судом перевірений та є правильним.

На підставі наведених обставин, які встановлено судом, а також вказаних правових норм позовні вимоги в частині стягнення з відповідача до державного бюджету пені у розмірі 217 500,00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, які пов'язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплатою послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Згідно з ч.3 ст.49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Відповідно до п. 12 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" Антимонопольний комітет України у справах, що вирішуються на підставі законодавства про захист економічної конкуренції та законодавства про здійснення державних закупівель звільнений від сплати судового збору.

Позивачем у жовтні 2012р. подано до суду позовну заяву, в якій поєднано вимогу про стягнення з відповідача штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції та пені за прострочення строку сплати цього штрафу, у загальному розмірі 717 500,00 грн. (тобто, вимогу майнового характеру), з вимогою зобов'язати відповідача припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції (тобто, вимогу немайнового характеру). Згідно з п. 2.1 та п. 2.2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір за ставкою 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а за подання позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір за ставкою 1 розмір мінімальної заробітної плати. При цьому, ставки судового збору визначаються виходячи із встановленого законом розміру мінімальної заробітної плати станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду. Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2012 р. становив 1073,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Таким чином, у відповідності до наведених положень ст. 4 та ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви позивач повинен був сплатити, за вимогами про стягнення 717 500,00 грн. судовий збір у розмірі 14 350,00 грн. (розрахунок наведений нижче), а за вимогою про зобов'язання припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції судовий збір у розмірі 1073 грн.

14 350,00 грн. = ( 717 500,00 грн. / 100) х 2

Змагальна сума судового збору, що підлягала сплаті позивачем за подання до господарського суду позовної заяви із вказаними вимогами становить 15 423,00 грн.

15 423,00 грн. = 14 350,00 грн. + 1073,00 грн.

Судовий збір у розмірі 15 423,00 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд-

в и р і ш и в :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (місцезнаходження - 73000, Херсонська обл., м.Херсон, вул.Пестеля,5 ; ідент. код ЄДР - 05396638 ; р/р № 26007010068166 в ПАТ "ВТБ Банк", МФО 321767) в доход Державного бюджету України 500 000 (п'ятсот тисяч) грн. 00 коп. штрафу та 217500 (двісті сімнадцять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. пені; стягувач Антимонопольний комітет України.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (місцезнаходження - 73000, Херсонська обл., м.Херсон, вул.Пестеля,5 ; ідент. код ЄДР - 05396638) до спеціального рахунку державного бюджету (р/р №31215206783002, МФО 852010, код ЄДРПОУ - 37959779, одержувач УДКСУ у місті Херсоні, Банк ГУДКСУ у Херсонській області) - 15 423 (п'ятнадцять тисяч чотириста двадцять три) грн. 00 коп. судового збору.

4. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (місцезнаходження - 73000, Херсонська обл., м.Херсон, вул.Пестеля,5; ідент. код ЄДР - 05396638) припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції шляхом виключення з виданих та не реалізованих в повному обсязі технічних умов вимог про виконання зобов'язань, пов'язаних із реконструкцією та будівництвом електричних мереж за окремою угодою, укладеною виключно з публічним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго".

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 08.02.2013р.

Суддя К.В. Соловйов