Ухвала суду № 29159645, 08.02.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

08.02.13 Справа№ 914/522/13-г

Суддя господарського суду Львівської області В.М.Пазичев, розглянувши матеріали позовної заяви, в приміщенні господарського суду Львівської області (79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128, каб. № 310)

за позовом: Управління майном спільної власності Львівської обласної ради (м. Львів)до відповідача:ФОП ОСОБА_1 (м. Львів)Третя особа на стороні позивача:КП Львівської обласної ради «Нерухомість та майно»про:стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 17860 грн. 43 коп., неустойки у розмірі 2958 грн. 62 коп., судового збору у розмірі 2682 грн. 50 коп., виселення і повернення займаних приміщеньвизнав, що позовну заяву слід повернути позивачу без розгляду.

Виносячи дану ухвалу суд виходив з наступного:

05.02.2013 року за вх.№624 в канцелярії Господарського суду Львівської області зареєстровано позовну заяву Управління майном спільної власності Львівської обласної ради (м. Львів) до ФОП ОСОБА_1 (м. Львів) за участю КП Львівської обласної ради «Нерухомість та майно» про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 17860 грн. 43 коп., неустойки у розмірі 2958 грн. 62 коп., судового збору у розмірі 2682 грн. 50 коп., виселення і повернення займаних приміщень.

При підготовці справи до розгляду судом встановлено, що позовна заява підлягає поверненню без розгляду з наступних підстав:

Відповідно до ст.56 Господарського процесуального кодексу України (зі змінами, внесеними Законом України №3382-VI від 19.05.2011року) позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Відповідно до п.5.1 роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» N 02-5/78 від 04.03.98, платіжні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі.

Згідно п. 6 ч.1 ст.63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Згідно п. 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 5 березня 2009 року, розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.

Також, при огляді позовних матеріалів було встановлено, що позивачем не додано до позовних матеріалів розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку. Таким чином, долучені позивачем описи, достатніми належними доказами дотримання вимог чинного процесуального законодавства щодо належного оформлення позовних матеріалів слугувати не можуть.

При огляді позовних матеріалів було встановлено, що позивачем при поданні позову долучено до матеріалів позову, в якості доказів направлення позовної заяви, копії описів вкладення рекомендованого повідомлення, однак, з вказаної копії опису вкладення вбачається, що копії усіх доданих до позовної заяви документів відповідачу надіслано не було, що суперечить вимогам ст. 56 ГПК України, а, отже, є підставою для повернення позовної заяви. Долучена позивачем копія опису вкладення рекомендованого відправлення доказом дотримання вимог чинного процесуального законодавства щодо належного оформлення позовних матеріалів слугувати не може, оскільки, при огляді вказаного опису вкладення рекомендованого відправлення було встановлено, що позивач надіслав відповідачу позовну заяву з додатками лише на 10 аркушах, однак, як вбачається із позовної заяви, яка була надіслана позивачем до суду, позивачем долучено до позовної заяви додатків на 17 аркушах, а також не обґрунтовано, що відповідач володіє документами, що не були направлені йому разом з позовом.

Крім того, відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 6 жовтня 2011 року), за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 2 % від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а немайнового характеру - в розмірі однієї мінімальної заробітної плати (станом на час подачі позову, тобто з 01.01.2013 року становить 1147,00 грн.).

Згідно ч.3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно п.3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.08.2011 року № 01-06/1175/2011, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (абзац перший частини третьої статті 6 Закону). Наведене стосується об'єднання в одній позовній заяві вимог майнового і немайнового характеру, зв'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, відповідно до статті 58 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до Інформаційного листа Державної судової адміністрації України №12-6621/11 від 10.11.2011 року, у графі "призначення платежу" вказується: "Судовий збір за позовом ______(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ______ (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ __ (суду, де розглядається справа)".

При огляді позовних матеріалів було встановлено, що позивач у позовній заяві заявив вимоги майнового характеру (стягнути заборгованість з орендної плати у розмірі 17860 грн. 43 коп., неустойку у розмірі 2958 грн. 62 коп., судовий збір у розмірі 2682 грн. 50 коп.), так і немайнового характеру (виселення і повернення займаних приміщень). Позивач долучив до позову платіжне доручення №1407 від 25.12.2012 року на суму 2682,5 грн. про сплату судового збору, хоча необхідна сума судового збору за позовними вимогами майнового характеру - станом на 01.01.2013 року становить 1720,5 грн., немайнового характеру станом на 01.01.2013 року становить 1147 грн., разом - 2867,5 грн. Також, позивач долучив до позову платіжне доручення №22 від 30.01.2013 року на суму 185,00 грн. про сплату судового збору, однак, у призначенні платежу вказано: «допл.суд.збіру за позов до господарського суду Львівської області».

Отже, з вказаних платіжних доручень не вбачається, що позивач оплатив судовий збір саме за подання даного позову, що суперечить вимогам чинного законодавства України. Долучені платіжні доручення доказом дотримання вимог чинного процесуального законодавства щодо належного оформлення позовних матеріалів слугувати не можуть, оскільки, при огляді вказаних платіжних доручень було встановлено, що позивач не виконав вимоги чинного законодавства України щодо оформлення платіжних доручень при сплаті судового збору, а саме, у графі "призначення платежу" не зазначив вищевказаних реквізитів. Тому, платіжне доручення, додане позивачем до позовної заяви, не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України щодо його оформлення.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 57, 63, 86 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Управління майном спільної власності Львівської обласної ради (м. Львів) до ФОП ОСОБА_1 (м. Львів) за участю КП Львівської обласної ради «Нерухомість та майно» про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 17860 грн. 43 коп., неустойки у розмірі 2958 грн. 62 коп., судового збору у розмірі 2682 грн. 50 коп., виселення і повернення займаних приміщень. - повернути без розгляду.

ДОДАТОК: на 20-х арк.

Суддя: В.М. Пазичев

Згідно ч.3 ст.63 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.