Рішення № 29157611, 05.02.2013, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 лютого 2013 р. Справа № 9/99/2012/5003

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Балтака О.О.

при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 9/99/2012/5003

за позовом: Приватного акціонерного товариства "ТД ИРБИС", код ЄДРПОУ 31559190 (пров. Микитинський, 24, м. Харків, 61001)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільські цукроварні", код ЄДРПОУ 36327881 (вул. Чкалова, б.16-Б, смт. Крижопіль, Вінницька область, 24600)

про стягнення 36 163,11 грн.

Представники сторін не з'явилися.

ВСТАНОВИВ :

Приватним акціонерним товариством "ТД ИРБИС" заявлено позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Подільські цукроварні" 36 163,11 грн., з яких 32 260,49 грн. - основного боргу; 3 250,69 грн. - пені; 651,93 грн. - 3 % річних.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 29.12.12 р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 9/99/2012/5003 та призначено її до розгляду на 17.01.13 р..

Ухвалою суду від 17.01.13 р. слухання по справі відкладено на 05.02.13 р. у зв"язку з неявкою в судове засідання представників сторін та ненадання останніми витребуваних доказів.

За відсутності відповідного клопотання сторін справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

17.01.13 р. сторони вдруге явку уповноважених представників на визначену дату до суду не забезпечили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені завчасно та належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями № 1107 від 29.01.13 р., № 1297 від 04.02.13 р..

Судом встановлено, що 05.02.13 р. на адресу суду через засоби поштового зв"язку надійшло клопотання приватного акціонерного товариства "ТД ИРБИС" № 267/01 від 30.01.13 р., в якому позивач звернувся до суду з проханням розглянути справу без участі уповноваженого представника за наявними та доданими документами у зв"язку з відсутністю прямого транспортного сполучення між м. Харків та м. Вінниця. При цьому, долучивши до клопотання оригінал акту звірки взаємних розрахунків, підписаного та скріпленого печаткою обох сторін, а також інші документи в підтвердження заборгованості відповідача перед позивачем.

З урахуванням приписів ст. 22 ГПК України, суд вказане клопотання прийняв до розгляду та задовольнив.

Разом з тим, 05.02.13 р. представник відповідача безпосередньо перед судовим засіданням подав через канцелярію суду супровідний лист № 6/с від 04.02.13 р. з документами, серед яких надано відзив № 6 від 04.02.13 р. на позовну заяву. В даному відзиві зазначено, що відповідач визнає заявлені вимоги в частині основного боргу в сумі 32 260,49 грн..

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

27.07.10 р. між приватним акціонерним товариством "ТД ИРБИС" (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Подільські цукроварні" (Покупець) укладено договір № 299. Строк дії договору з моменту його підписання сторонами - до 31.12.10 р.. Невід"ємною частиною договору є додаткова угода № 1 від 28.12.11 р., в якій продовжено дію договору - до 31.12.12 р..

Відповідно до п. 1.1. договору Постачальник зобов"язаний поставити, а Покупець прийняти та оплатити на умовах договору товар (підшипники, ремені, ланцюги, мотор-редуктора, масла і ін.) партії, асортимент, кількість, ціна якого вказується у видаткових накладних чи/або специфікаціях, які є невід"ємною частиною договору після їх підписання сторонами.

В п. 3.1. договору сторони передбачили, що оплатити поставлений товар Покупець зобов"язаний на протязі 20 календарних днів.

Судом встановлено, що на виконання умов договору та додаткової угоди до нього позивач поставив відповідачу товару на загальну суму 101 122,95 грн., що підтверджується:

- видатковим накладним № А-049917 від 20.07.12 р. на суму 50151,29 грн., № А-049930 від 20.07.12 р. на суму 590,02 грн., № А- 049933 від 20.07.12 р. на суму 3049,56 грн., № А-049936 від 20.07.12 р. на суму 12205,73 грн., № А-049944 від 20.07.12 р. на суму 16 468,87 грн., № А-051502 від 26.07.12 р. на суму 12 921,07 грн., №А-051507 від 26.07.12 р. на суму 3689,35 грн., № А-051522 від 26.07.12 р. на суму 84,00 грн., № А-053284 від 01.08.12 р. на суму 1963,06 грн.;

- довіреностями № ЦЗ-185 від 18.07.12 р., № ЦЗ-210 від 01.08.12 р. та відмітками відповідача у вищевказаних видаткових накладних.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю "Подільські цукроварні" частково розрахувалося з приватним акціонерним товариством "ТД ИРБИС" у розмірі 69 216,21 грн., з них 19.09.12 р. на суму 7 157,64 грн., 05.10.12 р. на суму 37 058,57 грн., 07.11.12 р. на суму 25000,00 грн..

Згідно акту звірки взаємних розрахунків станом на 20.07.12 р. сальдо на користь позивача склало 353,75 грн..

За таких обставин, у відповідача перед позивачем за неналежне виконання договірних зобов"язань утворився борг у розмірі 32 260,49 грн. (101 122,95 грн. - 69216,21 грн. + 353,75 грн.), що стверджується відсутністю в матеріалах справи доказів розрахунків з позивачем згідно предмету позовних вимог (платіжні доручення, виписки банківських установ про рух коштів на рахунку, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо) на заявлену до стягнення суму та актом звірки взаємних розрахунків, згідно якого сальдо станом на 12.11.12 р. складає 32 260,49 грн..

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії позивача по передачі товару відповідачу та дії відповідача по прийняттю вказаного товару, за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов’язання по оплаті за отриманий товар.

Як випливає з договору, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, що випливають з договору поставки товару.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.631 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Враховуючи наведені приписи діючого законодавства, суд вважає, що заявлена до стягнення сума боргу у розмірі 32 260,49 грн. нарахована правомірно та обгрунтовано, а відтак підлягає задоволенню.

Поряд з цим, за порушення відповідачем взятих на себе зобов"язань позивачем заявлено до стягнення 651,93 грн. - 3 % річних; 3 250,69 грн. - пені.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Відповідно до ч. 3 ст. 198 Господарського кодексу України, відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

В силу ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, що обчислюється у відсотках, розмір яких передбачений обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В п. 8.1. договору сторони визначили, що у випадку несвоєчасної оплати товару Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несплаченого товару за кожний день прострочення.

Провівши перерахунок заявлених до стягнення 651,93 грн. - 3 % річних; 3250,69 грн. - пені, суд дійшов висновку, що дані вимоги заявлено та нараховано правильно, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а в силу статей 32, 33 вказаного Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень шляхом подання доказів.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ст.49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача судовий збір покладається на останнього.

Керуючись ст.ст. 4-5, 32, 33, 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Подільські цукроварні", код ЄДРПОУ 36327881 (вул. Чкалова, б.16-Б, смт. Крижопіль, Вінницька область, 24600) на користь приватного акціонерного товариства "ТД ИРБИС", код ЄДРПОУ 31559190 (пров. Микитинський, 24, м. Харків, 61001) 32 260,49 грн. - основного боргу; 651,93 грн. - 3 % річних; 3 250,69 грн. - пені; 1 609,50 грн. - витрат, пов"язаних зі сплатою судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повний текст рішення суду складено та оформлено 08 лютого 2013 р.

Суддя Балтак О.О.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (пров. Микитинський, 24, м. Харків, 61001)

3 - відповідачу (вул. Чкалова, б.16 -Б, смт. Крижопіль, Вінницька область, 24600)