Рішення № 29154548, 04.12.2012, Сорокинський міськрайонний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Краснодонський міськрайонний суд Луганської області)

Справа № 2/1210/3553/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2012 року м. Краснодон

Краснодонський міськрайонний суд Луганської області у складі:головуючого судді: Маньковської О. О.,при секретарі:Каріковій О. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Краснодона,за участю представника позивача-Шерстневой О.В., представника відповідача -ОСОБА_2, цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого вказав, що 26.01.2007 року між Банком та відповідачем був укладений договір № LGXRRX13990206 про надання кредиту строком до 28.01.2008року. При укладенні договору, відповідач взяла на себе обов'язок своєчасно виплачувати щомісячні внески по кредиту, сплачувати відсотки, винагороду та комісійні. Позивач вказує, що відповідач грубо порушує умови договору, а саме: не виплачує щомісячні внески за основним кредитом, не сплачує щомісячні відсотки. Незважаючи на неодноразові попередження щодо необхідності погашення кредиту та відсотків, відповідач продовжує ігнорувати умови кредитного договору.

На підставі наведеного, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором в сумі 30908,02 грн., з яких: 1120,83 грн. - заборгованість за кредитом; 11489,34 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 408,43 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 15941,42 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором; 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 1448,00 грн. - штраф (процентна складова). Просив покласти на відповідача судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача Шерстенева О.В. підтримала позовні вимоги, суду пояснила, що згідно кредитного договору Банк зобов'язався надати відповідачу кредит у розмірі 1515,54грн. на термін до 28.01.2008 року, а ОСОБА_3 зобов'язалась повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строк та в порядок, встановлений кредитним договором. Згідно договору у випадку порушення зобов'язань за кредитно - заставним договором, ОСОБА_3 сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 15,17% на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом. Вказав, що ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме - видав ОСОБА_3 кредит у розмірі 1515,54 грн. Позичальник не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відповідно до умов договору. Тому станом на 22.03.2012 року відповідач має заборгованість в сумі 30908,02 грн. Предмет застави -мобільний телефон Samsung D-520 було 26.04.2011р. передано відповідачем представнику банку для реалізації,але до цього часу предмет застави не реалізований.Просила не брати до уваги лист Банка від 11.06.2012р.про зарахування суми 172грн.як суми,отриманої від реалізації предмету застави- як помилково направлену інформацію. У зв'язку з чим представник ПАТ КБ «ПриватБанк» просив суд стягнути з ОСОБА_3 на користь банка заборгованість по кредитному договору № LGXRRX13990206 від 26.01.2007 року у розмірі 30908,02 грн., стягнути також судові витрати.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності за участю представника за довіреністю - ОСОБА_2

Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_2 в судовому засіданні визнав позов частково,зазначив,що в квітні 2011р. відповідачем за вимогою позивача було переданий предмет застави представнику банку на реалізацію.Останні зазначили,що додатково їй буде повідомлено щодо продажу телефона. Вподальшому відповідач до банку з метою з'ясувати результат реалізації телефона не зверталась. Вважає,що сума заборгованості за кредитним договором виникла саме з вини позивача,який жодним чином не проявив наміру спонукати відповідача щодо виконання умов договору.Вказав,що при визначенні суми,яка підлягає до стягнення,позивач не врахував суму від реалізації телефона,а у випадку,якщо предмет застави не проданий - повинні передати телефон ОСОБА_3 Позов просив задовольнити частково.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані сторонами письмові докази, суд дійшов до наступного.

Відповідно до заяви позичальника № LGXRRX13990206 від 26.01.2007 року ОСОБА_3 отримала в ПАТ КБ «ПриватБанк» кредит у розмірі 1515,54 грн.

Згідно даної заяви, ОСОБА_3 надається кредит в сумі 1515,6 грн.в обмін на зобов'язання позичальника з повернення кредиту,плати відсотків,винагороди, комісії в зазначені в заяві та умовах надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») «СТАНДАРТ)строки.Також згідно даної заяви, позичальник окремо зазначила, що вона ознайомилась та згодна з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка»)(СТАНДАРТ),які їй надані в письмовій формі.Вказано,що своїм підписом позичальник підтверджує надання повної інформації про умови кредитування в Приватбанку (а.с.4-6).Також вказано,що товар є предметом застави та відповідно до п.2.3.,2.4,2.5 Умов забезпеченням зобов'язань.

Відповідно з п. 3.2.3., п. 3.2.4. умов надання споживчого кредиту(далі-Умов), позичальник зобов'язався виплачувати отриманий кредит, відсотки за його користування та сплатити банку винагороду та комісію. У п. 5.1 Умов зазначено, що порушення позичальником зобов'язань, передбачених п. 3.2.2., п. 3.2.3. Договору, позичальник сплачує пеню в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу.

Таким чином, відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язався надати грошові кошти в розмірі та на умовах, вказаних у договорі, а позичальник зобов'язався повернути кредит та виплатити відсотки, встановлені договором.

Сторонами не оспорювалось, що дійсно 26.04.2011 року відбулась передача телефона Samsung D-520 на реалізацію банку ОСОБА_3 /а.с. 25/. Згідно пояснень представника банку,а також наданої письмової відповіді (а.с.72), телефон на цей час не реалізований,а тому грошові кошти на рахунок позичальника ОСОБА_3 не зараховані. За клопотанням представника позивача,яка просила не брати до уваги лист Банка від 11.06.2012р.про зарахування суми 172грн.як суми,отриманої від реалізації предмету застави, оскільки дана інформація була помилково направлена до суду - суд не приймає вказану інформацію як належний доказ.

Представником відповідача не оспорювалось, що всі сплати, здійснені ОСОБА_3 за укладеним договором, були зараховані в рахунок оплати заборгованості, в зв'язку з чим дані обставини додатковому доказуванню не підлягають.

Пояснення представника відповідача в частині посилань на положення п.3.3.11 Умов щодо того,що під час звернення стягнення на предмет застави в позасудовому порядку банк встановлює початкову ціну предмета застави в розмірі 50% від повної вартості згідно п.2.6 цих умов Банк має право реалізувати предмет застави за ціною,вище зазначеної в цьому пункті,а тому,банк зобов'язаний був врахувати суму не менше 50% від повної вартості предмету застави,а саме- 1031,46грн.-суд оцінює критично,оскільки в даному пункті Умов мова йде про початкову ціну,яка у випадку продажу на публічних торгах згідно порядку,встановленого ПКМУ №1448 від 22.12.1997р.,а саме- відповідно до п.18, може бути зменшена. А тому, не може бути сума заборгованості за кредитом зменшена на 50% від повної вартості предмету застави,а саме- 1031,46грн.,оскільки на цей час предмет застави не реалізований, й не може бути визначена його ціна «на майбутнє».

Суд критично оцінює пояснення представника відповідача щодо обов'язку банку повідомити позичальника щодо суми від реалізації предмета застави, та залишку за кредитним договором. Так, згідно вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 527 ЦК України, кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Крім того, згідно вимог ч. 1 ст. 543 ЦК України, прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.

Таким чином, й законом, й договором, укладеним сторонами, на них покладено обов'язок щодо належного виконання взятих на себе зобов'язань. Передавши на реалізацію банку телефон, відповідач й надалі не проявила наміру щодо подальшого виконання зобов'язання.

Також суд визнає обґрунтованими вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» щодо стягнення з ОСОБА_3 пені за несвоєчасні розрахунки по кредиту в сумі 15941,42 грн.,штрафу (фіксована частина) в сумі 500грн., штрафу (процентна складова) в розмірі 1448,00 грн., оскільки відповідальність сторін передбачена умовами договору (п.3.2.7, 5.1-5.3), крім того, приймаючи рішення про стягнення сум за даним договором, суд керується положенням ч. 1 ст. 1050 ЦК та виходить з того, що стягнення сум (процентів) за ст. 1048 ЦК є платою (винагородою) за користування грошовими коштами.

При розв'язанні спору по суті судом враховано, що в даному випадку сума неустойки значно перевищує розмір заборгованості. Так, згідно положень ч. 3 ст. 551 ЦК, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду,якщи він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин,які мають істотне значення. В даному випадку застосування до правовідносин даного положення закону судом, можливо лише у разі посилання на це боржника та при наявності клопотань щодо зменшення розміру неустойки. За відсутності посилань з боку представника відповідача на вказане положення Закону та відсутності клопотань з боку представника відповідача щодо зменшення неустойки - судом стягується з відповідача неустойка в повному обсязі.

Враховуючи наведене, суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість по кредитному договору: невиплачене тіло кредиту, відсотки за користування кредитом, пеню за порушення умов договору, комісію за користування кредитом, всього в сумі 30908,02грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, також стягненню з відповідача підлягають судові витрати, сплачені позивачем при зверненні до суду, які знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 22, 203, 215, 216, 526, 529 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Грозний, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (рах. № 29092829003111, Код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) заборгованість за кредитним договором № LGXRRX13990206 від 26.01.2007 року в сумі 30908,02 грн. (тридцять тисяч дев'ятсот вісім гривен 02 копійки).

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Грозний, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (рах. № 64993919400001, Код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) судовий збір в сумі 309,08 грн. (триста дев'ять гривен 08 копійок).

Рішення може бути оскаржено в Апеляційному суді Луганської області через Краснодонський міськрайонний суд Луганської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О. О. Маньковська

Суддя:О. О. Маньковська