Постанова № 29152959, 28.01.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2013 року м Львів № 2а-10264/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участю секретаря судового засідання Думич Х.М., представника позивача Дорош А.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області ДПС до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області ДПС до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.11.2012 року ВП № 35362779. Представник позивача вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити повністю з наступних мотивів. До визначених законом повноважень податкового органу не входить прийняття рішення, винесення якого вимагає державний виконавець в оскаржуваній постанові; законодавством не передбачена форма такого рішення та процедура його прийняття. Крім того, боржником у постанові визначено ДПІ у Сихівському районі м. Львова, а той час як даний податковий орган реорганізовано в ДПІ у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби.

Відповідач участі представника у судовому засіданні повторно не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, заперечень проти позову чи клопотань процесуального характеру суду не надсилав. Про час та дату судового розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення судових викликів (а.с.19, 27, 32). Зважаючи на зазначені вище обставини суд на підставі ст.ст. 71, 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ухвалив розглянути справу на підставі наявних у ній доказів без участі відповідача.

Суд заслухав пояснення представника позивача, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив наступні фактичні обставини справи:

16 жовтня 2012 року Львівський апеляційний адміністративний суд прийняв постанову №35509/119104 (а.с.21-25), згідно пункту 4 резолютивної частини якої суд зобов'язав ДПІ у Сихівському районі м. Львова прийняти рішення про перерахунок 834 370 (вісімсот тридцять чотири тисячі триста сімдесят) грн. та 4 503 211 (чотири мільйони п'ятсот три тисячі двісті одинадцять) грн. з державного бюджету на розрахунковий рахунок ПП «Пол-Експорт» р/р 26002602602359611 у Шевченківському відділенні ЛОФ АКБ «Укрсоцбанк» МФО 325019, ЄДРПОУ 32409148.

На виконання вказаної постанови суду, що набрала законної сили, Львівський окружний адміністративний суд 15 листопада 2012 року видав виконавчий лист №2а-2280/2010 (а.с.36), який дублює викладену вище резолютивну частину судового рішення.

На підставі виконавчого листа Львівського окружного адміністративного суду державний виконавець ВПВР ВДВС ГУЮ у Львівській області виніс постанову ВП №35362779 від 25.11.2012 р. (а.с.8) про відкриття виконавчого провадження про «зобов'язання ДПІ у Сихівському районі м. Львова прийняти рішення про перерахунок 834370 (вісімсот тридцять чотири тисячі триста сімдесят) грн. та 4503211 (чотири мільйони п'ятсот три тисячі двісті одинадцять) грн. з державного бюджету на розрахунковий рахунок ПП «Пол-Експорт» р/р 26002602602359611 у Шевченківському відділенні ЛОФ АКБ «Укрсоцбанк» МФО 325019, ЄДРПОУ 32409148».

Отримавши зазначену постанову від 25 листопада 2012 року, податковий орган 04 грудня 2012 року звернувся до суду з даним позовом.

Державна податкова інспекція у Сихівському районі м. Львова Львівської області ДПС на обґрунтування позовних вимог покликається на те, що:

- податковий орган не вправі приймати рішення, визначене державним виконавцем в оскаржуваній постанові ВП №35362779 від 25.11.2012 р.;

- навіть у випадку згоди податкового органу прийняти таке рішення невідома його форма та процедура прийняття;

- позивач (боржник у виконавчому провадженні) реорганізований, а у постанові про відкриття виконавчого провадження вказано старе найменування податкового органу.

Приймаючи рішення, суд керується наступними нормами права:

Згідно з статтею 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Відповідно до вимог статті 129 Конституції України обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства, а згідно з ст.ст. 7, 14 КАС України - принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах.

Відповідно до ст.ст. 7, 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права та застосовує такий з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Європейський Суд з прав людини розкриває зміст принципу верховенства права через формулювання вимог, які він виводить з цього принципу. Однією із складових принципу верховенства права є вимога юридичної визначеності. Відповідно до неї, зокрема, остаточне рішення суду у вирішеній ним справі не може піддаватися сумніву, навіть у разі зміни законодавства. Повинні бути виключені будь-які спроби з боку несудових органів влади піддавати сумніву судове рішення, перешкоджати його виконанню, позбавляти його юридичної сили або безпідставно затримувати його виконання. Ця вимога зобов'язує державу та будь-який орган виконувати судові розпорядження чи рішення, у тому числі й ухвалені проти держави чи органу. Отже, вимога про юридичну визначеність одночасно включає й вимогу про обов'язковість судових рішень (п. 51, 52 рішення у справі «Рябих проти Росії» від 24 липня 2003 року).

Відповідно до ст.ст. 255, 258 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист. Якщо судове рішення ухвалено на користь кількох позивачів чи проти кількох відповідачів, суд має право видати кілька виконавчих листів, точно зазначивши, яку частину судового рішення треба виконати за кожним виконавчим листом.

Відповідно до статті 13 КАС України особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підстави та процедура відкриття виконавчого провадження регламентуються Законом України «Про виконавче провадження» у редакції, що діє з 09.03.2011 року (далі - Закон № 606). Статтею 17 згаданого Закону встановлено, що примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, в т.ч. виданих судами виконавчих листів. Відповідно до статті 19 Закону № 606 державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа у т.ч. за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення суду буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягнення з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим законом (частина друга статті 25 Закону № 606). Згідно зі статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження», вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно з законом.

Відповідно до вимог статті 170 КАС України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Відповідно до статті 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, сторона виконавчого провадження може звернутися до суду із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Статті 55, 264 КАС України наступним чином визначають аитання правонаступництва в адміністративному процесі:

- у разі вибуття або заміни сторони у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони її правонаступником;

- у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.

При вирішенні спору по суті суд виходить з наступних мотивів:

Постанова ВП №35362779 від 25.11.2012 р. винесена державним виконавцем на підставі належно оформленого виконавчого листа №2а-2280/2010 від 15.11.2012р., виданого на примусове виконання судового рішення в адміністративній справі №2а-2280/10/1370, що набрало законної сили 16 жовтня 2012 року.

Постанова ВП №35362779 від 25.11.2012 р., як і виконавчий лист №2а-2280/2010 від 15.11.2012р., дублюють зміст резолютивної частини судового рішення, згідно якої зобов'язано ДПІ у Сихівському районі м. Львова прийняти рішення про перерахунок 834370 грн. та 4503211 грн. з державного бюджету на розрахунковий рахунок ПП «Пол-Експорт».

Доводи позивача про відсутність компетенції на прийняття рішення про перерахунок коштів з державного бюджету на розрахунковий рахунок ПП «Пол-Експорт» свідчать про те, що податковий орган не згідний виконати судове рішення, що набрало законної сили, - що є неприпустимо. Такі доводи позивача жодним чином не свідчать про протиправність постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження прийнятої на підставі належним чином оформленого виконавчого листа суду. Податковий орган може скористатися своїм процесуальним правом на оскарження судового рішення в касаційному порядку, викласти наведені вище аргументи в касаційній скарзі та просити суд в порядку статті 215 КАС України зупинити виконання судового рішення, що набрало законної сили.

КАС України наділяє особу, яка брала участь у справі, процесуальним правом звернутися до суду із заявою в порядку ст.ст. 170, 263 КАС України про роз'яснення судового рішення, встановлення способу і порядку виконання судового рішення. З огляду на це доводи податкового органу про те, що йому не відома форма та процедура прийняття рішення про перерахунок коштів платнику податків, можуть бути підставою для звернення до суду з відповідною заявою в порядку ст.ст. 170, 263 КАС України. Суд вважає, що такі аргументи податкового органу жодним чином не свідчать про незаконність рішення державного виконавця про відкриття виконавчого провадження.

Щодо тверджень позивача про те, що в постанові про відкриття виконавчого провадження вказано старе найменування податкового органу, який після проведеної реорганізації припинений, суд зазначає таке. Дана обставина станом на дату відкриття виконавчого провадження не була і не могла бути відома державному виконавцю, оскільки у судовому рішенні та, відповідно, і в виконавчому документі вказано старе найменування податкового органу: «ДПІ у Сихівському районі м. Львова». Тому державний виконавець правомірно вказав саме таке найменування у оскаржуваній постанові. В той же час позивач, як добросовісна сторона процесу, повинен повідомити суд та державного виконавця про те, що боржника у виконавчому провадженні реорганізовано, та необхідність проведення заміни сторони боржника правонаступником.

На підставі встановлених обставин справи суд дійшов висновку, що позиція позивача щодо необхідності скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, з урахуванням її обґрунтування, зумовлює лише необґрунтовану затримку у виконанні судового рішення, що в свою чергу позбавляє його ефективності та спричиняє порушення вимог ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України. З урахуванням викладеного суд вважає, що постанова ВП №35362779 від 25.11.2012 р. про відкриття виконавчого провадження видана державним виконавцем в межах наданих йому повноважень, обґрунтовано, безсторонньо (неупереджено) та з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення. З врахуванням наведеного, суд вважає, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області ДПС є безпідставними, а тому в їх задоволенні слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України судові витрати з сторін у даній справі не підлягають до стягнення.

Керуючись ст.ст. 17-19, 71, 94, 158, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 01 лютого 2013 року.

Суддя Москаль Р.М.