Рішення № 29151067, 17.01.2013, Апеляційний суд міста Севастополя

17.01.2013

Апеляційний суд міста Севастополя

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2013 року, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

Головуючого, судді - Козуб О.В.,

суддів - Володіної Л.В., Лівінського С.В.,

при секретарі - Мазнєва Ю.М.,

за участю - представника позивача - Олійнікової Я.В.,

- відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Севастополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 27 січня 2012 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним заочним рішенням Ленінського районного суду м.Севастополя від 27 січня 2012 року позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № SE00GA0000156Н від 21.08.2007 року у розмірі 52293,64 доларів США, що еквівалентно 416780 гривень 29 копійок, звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 що належить на праві власності ОСОБА_3, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ Комерційний банк «Приватбанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул.Набережна перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладенням від імені ОСОБА_3 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою -покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням Приватбанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Виселити відповідача ОСОБА_3 та інших осіб, які зареєстровані і проживають за адресою: АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України у м.Севастополі. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 1708 гривень 50 копійок, ІТЗ у розмірі 120 гривень, а всього 1828 гривень 50 копійок.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Севастополя від 30.10.2012 року відмовлено у задоволені заяви відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 27.01.2012 року.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить оскаржуване заочне рішення скасувати, як таке, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позовних вимог позивача. Вважає, що при розгляді справи судом не було дотримано вимог ст.224 ЦПК України щодо порядку заочного розгляду справи. Зазначає, що відповідач був позбавлений можливості в порядку ст.60 ЦПК України довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень. Також, суд, ухвалюючи заочне рішення, незважаючи на наявні в справі матеріали (докази), не розглянув їх та не описав у мотивувальній частині. Крім того, додатковою угодою від 01.02.2012 року до кредитного договору від 21.08.2007 року, за порушення зобов'язань якого, позивач звернув стягнення на предмет іпотеки, були внесені зміни в зобов'язання, відповідно до яких було змінено строк та порядок їх виконання за вказаним кредитним договором та договором іпотеки, при цьому відповідачем не був порушений порядок виконання цих зобов'язань, поточна заборгованість у відповідача відсутня. Внаслідок чого, право позивача не порушено, підстави для звернення стягнення відпало. Застосування положень ст.ст.33, 39, 38 ЗУ «Про іпотеку» можливо тільки у разі наявності заборгованості.

В запереченнях на апеляційну скаргу ПАТ КБ „Приватбанк" просить апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін, посилаючись на те, що ОСОБА_2 допустив прострочення виконання зобов'язань за кредитним договором. Станом на 29.06.2011 року - день подання позову позивачем до суду, заборгованість відповідача за кредитним договором складала 52293,64 долари США, що підтверджено розрахунком наданим до позову, а на день ухвалення рішення судом заборгованість відповідача за кредитним договором складала 52390,41 долар США і згідно з вимогами ч.1 ст.33 ЗУ «Про іпотеку», п.2.3.3 іпотечного кредитного договору, п.п.16.7.1, 16.7.2 договору іпотеки позивач мав право звернути стягнення на предмет іпотеки. Посилався на ч.1 ст.159 ЦПК України та п.6 Постанови ПВСУ № 14 від 19.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», зазначив, що рішення може бути обґрунтовано тільки доказами, одержаними у встановленому законом порядку. При розгляді справи по суті, судом досліджені всі докази, що містяться в матеріалах справи. Відповідачі у судові засідання не з'являлися, та докази, які були б необхідні для розгляду справи по суті не надали. Вважає, що рішення суду ухвалене при повному вивчені всіх фактичних обставин справи та оцінці доказів.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення підлягає скасуванню в частині виселення із зняттям з реєстраційного обліку, розподілу судових витрат і ухвалення в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні цих вимог з наступних підстав.

Суд І інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, виходив з того, що відповідачем ОСОБА_2 не виконувалися належним чином зобов'язання за кредитним договором № SE00GA0000156Н від 21.08.2007 року, заборгованість за кредитним договором станом на 29.06.2011 року у відповідача складала 52293,64 долари США, що в еквіваленті складало 416780 гривень 29 копійок. Відповідач не надав доказів відсутності у нього заборгованості за вказаним кредитним договором. У зв'язку із невиконання відповідачем кредитних зобов'язань, звернув стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, виселив відповідача ОСОБА_3 та інших осіб, місце проживання яких зареєстровано в цій квартирі із зняттям з реєстраційного обліку місця їх проживання, оскільки реєстрація вказаних осіб у зазначеній квартирі буде перешкоджати позивачу реалізувати її та негативно вплине на ціну квартири.

Судова колегія погоджується з висновками суду І інстанції в частині задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та зроблені на підставі повного та всебічного розгляду справи.

При розгляді справи судом встановлено, що 21.08.2007 між позивачем ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_2 укладено іпотечний кредитний договір № SE00GA0000156Н, згідно якого відповідач ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 50000,00 доларів США на термін до 20.08.2017 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,04% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом відповідно до положень п.1.1 кредитного договору.

З метою забезпечення виконання зобовязань за іпотечним кредитним договором № SE00GA0000156Н від 21.08.2007 року, між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3, який є майновим поручителем ОСОБА_2, укладено договір іпотеки № б/н від 21.08.2007 року, згідно умов якого в іпотеку передане нерухоме майно -квартиру АДРЕСА_1 що належить на праві власності ОСОБА_3

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

При розгляді справи судом також встановлено, що відповідач ОСОБА_2 отримав надані йому у кредит 55.000 доларів США, але зобов'язання за вищезазначеним кредитним договором виконував неналежним чином, не у повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст.525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства у встановлений договором строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 29 червня 2011 року заборгованість відповідача ОСОБА_2 становила 52293,64 долари США, що еквівалентно 416780 гривень 29 копійок, яка складалася з: заборгованості за кредитом у розмірі 42043,87 доларів США, заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 7536,43 долари США, заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 104,81 долар США, пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором 88,48 долари США, та штрафів у розмірі 31,37 долар США і 2488,68 доларів США.

Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотеко держатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ст. 39 Закону України «Про іпотеку», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст.38 цього Закону.

Пунктом 16.7.1 Іпотечного договору від 21.08.2007 року передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки у разі, якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобов'язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.

Пунктом 18.12 Іпотечного договору від 21.08.2007 року визначено випадки за яких позивач - іпотеко держатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки.

Судова колегія залишаючи без змін рішення суду І інстанції в частині задоволення позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки, враховує порушення зобов'язань відповідачем за кредитним договором, наявність у нього як на момент подання позову так і на момент ухвалення рішення судом І інстанції заборгованості за кредитним договором, що підтверджено розрахунками позивача та не спростовано відповідачами. Наявність заборгованості у відповідача ОСОБА_2 за кредитним договором є підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки - вищевказану іпотечну квартиру.

Відповідно до п.п.1,3,4 ст.309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду І інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Судова колегія не погоджується з доводами відповідача ОСОБА_2 про відсутність підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки у зв'язку із укладенням 01.02.2012 року між сторонами додаткових угод до кредитного договору та договору іпотеки, з підстав того, що додаткові угоди укладені 01.02.2012 року, а саме після ухвалення судом І інстанції рішення, на момент ухвалення оскаржуваного рішення цих додаткових угод не існувало.

Судова колегія не погоджується з рішення суду І інстанції в частині задоволення позовних вимог позивача про виселення відповідача ОСОБА_3 та інших осіб із зняттям з реєстраційного обліку і вважає, що рішення в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні вказаних позовних вимог з наступних підстав.

Згідно ч.ч.1,2 ст.40 ЗУ «Про іпотеку», в редакції, що діяла на момент вирішення спору, звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Оскільки позивачем заявлено вимогу про виселення одночасно з вимогами про звернення стягнення, а не протягом місяця або іншого строку, у разі погодження його сторонами, після ухвалення судом рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, у зв'язку із чим позивачем не дотримано вимог ч.2 ст.40 ЗУ «про іпотеку» стосовно позасудового врегулювання цього питання.

Крім цього, в матеріалах справи відсутні дані про отримання відповідачами письмових претензій позивача про виселення.

Також, скасовуючи рішення в цій частині задоволення позовних вимог про виселення із зняттям з реєстраційного обліку, судова колегія приймає до уваги те, що у матеріалах справи відсутні будь-які дані щодо осіб, місце проживання яких зареєстровано у іпотечній квартирі, включаючи і відповідачів у справі, що унеможливлює визначити коло відповідачів, які повинні відповідати за цими позовними вимогами. Інші особи не залучалися до участі у справі, і підстави для задоволення позовних вимог позивача до відповідачів про виселення інших осіб відсутні.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не мають правового значення для вирішення спору, а тому не приймаються до уваги апеляційного суду.

Відповідно до Декрету КМУ «Про державне мито», який діяв на момент подання позову, за позовними вимогами немайнового характеру судовий збір складав 17 гривень, а за позовними вимогами майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 3-х неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч.1 ст.80 ЦПК України та роз'яснень абз.2 п.6 Постанови Пленуму ВССУ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки є вимогами майнового характеру.

Згідно п.10 ч.1 ст.80 ЦПК України, у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог ціна позову визначається загальною сумою всіх вимог.

Позивачем при поданні позову за вимогами майнового характеру про звернення стягнення на предмет іпотеки сплачено 1700 гривень, але не сплачено судовий збір за вимогами немайнового характеру про виселення із зняттям з реєстраційного обліку у розмірі 17 гривень.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, розподіл судових витрат між сторонами здійснюється пропорційно до задоволеної частини позовних вимог. Положеннями цієї статті не передбачено солідарне стягнення судових витрат.

Судова колегія ухвалює нове рішення в частині розподілу судових витрат, стягує з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк" в дохід держави судовий збір у розмірі 17 гривень, оскільки вказана сума судового збору не була сплачена позивачем при поданні позову про виселення і в задоволенні цих позовних вимог позивачу відмовлено цим рішенням апеляційного суду.

Судова колегія здійснює перерозподіл судових витрат стягнутих солідарно з відповідачів на користь позивача, і стягує судовий збір сплачений позивачем за вимогами майнового характеру у розмірі 1700 гривен з відповідачів на користь позивача у рівних частках по 750 гривень та стягує з відповідачів у рівних частках і витрати на ІТЗ розгляду цивільної справи по 60 гривень з кожного відповідача на користь позивача.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст.ст.303, 307, 309, 314, 316, 317, 319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 27 січня 2012 року відхилити.

Заочне рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 27 січня 2012 року в частині задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виселення із зняттям з реєстраційного обліку та в частині розподілу судових витрат скасувати.

Ухвалити в цій частині позову нове рішення.

Відмовити у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виселення із зняттям з реєстраційного обліку.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частках на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк" з кожного по 750 гривень судового збору та по 60 гривень витрат на ІТЗ розгляду цивільної справи.

Стягнути Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк" в дохід держави судовий збір у розмірі 17 гривень.

Рішення в іншій частині залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя: О.В.Козуб

Судді: Л.В.Володіна

ОСОБА_4