Ухвала суду № 29150690, 30.01.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2013 р.Справа № 2а-1351/12/1470

Категорія: 8.1.1 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - Джабурія О.В.

суддів - Крусяна А.В.

- Шляхтицького О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Фермерського господарства «Каскад» на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 травня 2012 року у справі за позовом Фермерського господарства «Каскад» до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, за участю третьої особи: Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби, про скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство «Каскад» звернулось до адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про скасування наказу № 260 від 10.02.2012 р., визнання дій щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства протиправними, визнання бездіяльності працівників щодо видачі довідки про відсутність заборгованості протиправною.

Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що перевірка призначена через п'ять років після прийняття рішення про припинення юридичної особи, перевірка проводилась більш ніж за 3 роки, у наказі не вказана тривалість перевірки.

Відповідач позов не визнав, оскільки відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства. Призначення та проведення перевірки здійснювалось відповідно до вимог Податкового Кодексу України. За наслідками перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення, тому видати довідку позивачу про відсутність заборгованості перед бюджетом у відповідача немає правових підстав.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 травня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

Фермерським господарством «Каскад» на вказану постанову була подана апеляційна скарга. Апелянт просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Згідно з п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання не прибули сторони, які беруть участь у справі, про те про розгляд справи були належним чином повідомлені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, що Господарським судом Миколаївської області від 18.01.2007 року по справі №17/645/06 за позовом ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва до Фермерського господарства «Каскад» прийнято постанову, якою припинена юридична особа та скасована державна реєстрація останнього. Підставою для звернення ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва з позовом до суду стало неподання ФГ «Каскад» звітності з моменту реєстрації останнього, тобто за період з 2006 року до моменту звернення ДПІ до суду щодо припинення юридичної особи та скасування державної реєстрації.

Позивач, не погодившись з рішенням господарського суду Миколаївської області від 18.01.2007 року, оскаржив його в апеляційному та касаційному порядку. Ухвалою адміністративного суду України від 05.10.2011 року касаційну скаргу ФГ «Каскад» залишено без задоволення, а ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2009 року без змін. 25.01.2012 року позивач звернувся до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва про видачу йому довідки про відсутність заборгованості перед бюджетом в усному порядку, про що свідчить відсутність документального підтвердження, а саме, заяви про звернення до органів ДПІ.

У зв'язку з надходженням постанови господарського суду Миколаївської області Наказом №260 від 10.02.2012 року було призначено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 16.02.2012 року, за результатами якої складено Акт №291/23-600/32907658. Вказаним актом встановлено порушення ФК «Каскад» п. п. 4.1.4 п4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та держаними цільовими фондами» в частині неподання до ДПІ декларацій з податку на прибуток за період з І кварталу 2009 по 2010 рок, ст.. ст.. 34, 49 ПК України в частині неподання до ДПІ Декларацій з податку на прибуток за 2011 рік.

Встановлено, що позивач станом на 23.02.2012 року перебуває на обліку в ДПІ у Центральному районі, м. Миколаєва як платник податку на прибуток, орендної плати за земельну ділянку та платник на землю. Але, з пояснень у судовому засіданні суду першої інстанції, вбачається, що позивач за основним видом обліку перебував в ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, та як платник за неосновним видом обліку останній перебував в ДПІ Жовтневого району Миколаївської області. Та пояснив, що за період з 01.01.2009 року по 16.02.2012 року позивач не був платником фіксованого сільськогосподарського податку.

Позивач вважає порушенням вимог чинного законодавства прийнятий Наказ №260 від 10.02.2012 року щодо проведення вищевказаної позапланової невиїзної документальної перевірки, оскільки порушені встановлені законом строки, а також відмову у видачі довідки щодо відсутності заборгованості перед бюджетом.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» документи для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи подаються головою комісії з припинення (ліквідаційної комісії) юридичної особи, яку призначив суд, або головою комісії з припинення (ліквідаційної комісії), якого вказав в Єдиному державному реєстрі державний реєстратор, у порядку, який встановлено частинами першою - шостою статті 36, якою зокрема передбачено обов'язок надання довідки відповідного органу державної податкової служби про відсутність заборгованості із сплати податків, зборів.

Згідно до вимог п.п.78.1.7 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:

- розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Пунктом 79.1 статті79 ПК України встановлено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених ст.ст. 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач мав право та підстави на проведення перевірки, наказ прийнятий відповідно вимог чинного законодавства.

Згідно до вимог п.8.3.1, 8.3.5 Наказу ДПА України №80 від 19.02.1998 року «Про затвердження Порядку обліку платників податків, зборів(обов'язкових платежів)» передбачено, що у разі, коли платником податків подавалась до ДПІ заява за формою № 8-ОПП, то після проведеної перевірки та у разі встановлення факту відсутності заборгованості платника податків перед бюджетом, податкова служба складає довідку за формою № 22-ОПП про відсутність заборгованості. Довідка дійсна протягом двох місяців від дня реєстрації в органах державної податкової служби.

Судова колегія вважає, що посилання позивача на вимоги п.8.2 вищезазначеного Наказу, якою зазначені строки для призначення перевірки в у період протягом місяця після одержання відповідного документа, що надійшов до органу державної податкової служби спростовують вимоги п.8.3.1, 8.3.5 того ж Наказу. Позивачем в судовому засіданні першої інстанції було підтверджено, що у 2007 році він не звертався до ДПІ про подання йому відповідної довідки.

Судова колегія вважає, що щодо порушення відповідачем строків проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ФК «Каскад» вбачається наступне: ліквідаційну процедуру позивачем розпочато лише у 2012 році, за видачею довідки форми № 22-ОПП останній звернувся теж тільки у 2012 році, на підставі цього дії ДПІ є законними та обґрунтованими.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги стосовно визнання бездіяльності працівників щодо невидачі довідки про відсутність заборгованості перед бюджетом протиправною не підлягають задоволенню, оскільки за результатами Акту перевірки було встановлено ряд порушень вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» та вимог Податкового законодавства, за наслідками якої прийняте податкове повідомлення-рішення, яке позивачем погашено не було.

Судова колегія вважає, що відповідач не мав правових підстав для видачі позивачу довідки про відсутність заборгованості перед бюджетом, оскільки довідка №22-ОП видається лише у разі відсутності вищевказаної заборгованості, яка саме була встановлено за результатами проведеної ДПІ позапланової невиїзної документальної перевірки.

Судова колегія вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду доказав та обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 197; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Каскад» залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 травня 2012 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян

Суддя: О.І.Шляхтицький