Ухвала суду № 29149370, 29.01.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2013 року м. Київ К-19686/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого), Ланченко Л.В., Степашка О.І.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівці на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.08.2009 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2010 у справі № 2а-846/09/2470 (65783/09/9104)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотрансгаз"

до Державної податкової інспекції у м. Чернівці

про визнання нечинним рішення в частині нарахування штрафних санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство в судовому порядку оскаржило рішення від 24.06.2009 №0010040234/0, яким Державною податковою інспекцією до позивача застосовано фінансові санкції за порушення Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, позовні вимоги задоволено повністю.

Не погодившись із судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить зазначені судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.

Судами встановлено, що фактичною підставою для донарахування Товариству фінансових санкцій слугував висновок фахівців податкового органу, викладений у акті перевірки від 12.06.2009 господарської одиниці Товариства, що в порушення п. 1, 2, 13 ст. 3 та ст. 8 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР) позивач не забезпечив видачі розрахункових документів (касових чеків) встановленого зразка, а саме: у касових чеках відсутній обов'язків реквізит - назва населеного пункту -"м. Чернівці" та виявлено невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі коштів яка зазначена в денному звіті, у розмірі 245,78 грн.

На підставі акту перевірки, згідно з п. 1 ст. 17 та ст. 22 Закону №265/95-ВР відповідачем прийнято спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 24.06.2009 №00100402340/0, яким застосовано фінансові санкції в сумі 18 402,90 грн.

Позивач частково погодився з вищезазначеним рішенням відповідача, а саме в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до ст. 22 Закону № 265/95-ВР у сумі 1 228,90 грн., штрафні (фінансові) санкції застосовані відповідно до п. 1 ст. 17 Закону № 265/95 ВР у сумі 17 174,00 грн. оскаржив в судовому порядку.

Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до вимог п. 1, 2 ст. 3 Закону № 265/95 ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Згідно зі ст. 2 вищезазначеного Закону № 265/95-ВР розрахунковий документ - це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Статтею 8 Закону №-265/95-ВР передбачено, зокрема, що форма, зміст розрахункових документів, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.

Пунктом 3.2 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 року №614 (далі - Положення №614) визначено, що касовий чек повинен містити такі обов'язкові реквізити, як назву та адресу господарської одиниці, а пунктом 2.1 встановлено, що у разі відсутності хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення, документ не є розрахунковим.

З аналізу вище наведених норм вбачається, що недолік реквізиту розрахункового документа не прирівняний в Положенні до відсутності розрахункового документа.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що при розрахунках із споживачами позивачем здійснювалось роздрукування касових чеків, в яких зазначено назву господарської одиниці ТОВ "Екотрансгаз", зазначено адресу -вул. Південно -Кільцева, 37 та інші обов'язкові реквізити, що визначені Положенням про форму та зміст розрахункових документів.

Адреса господарської одиниці це адреса, яка зазначена в дозволі на розміщення господарської одиниці (договорі оренди, іншому документі на право власності або користування господарською одиницею) (п. 1 Положення № 614), ТОВ "Екотрансгаз" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Чернівецької міської ради 14.05.2004 по вул. Південно-Кільцева, 37 в м. Чернівці, 58032, код ЄДРПОУ 32929823 та відповідно до дозволу на розміщення об'єкта торгівлі та сфери послуг від 23.11.2005 № 5631, виданого департаментом економіки виконавчого комітету Чернівецької міської ради, адреса господарської одиниці позивача зазначена як вул. Південно-Кільцева, 37 і саме ця назва зазначалась у касових чеках.

Враховуючи вищезазначене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, щодо неправомірності винесення рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно п. 1 ст. 17 Закону № 265/95 ВР у сумі 17 174,00 грн., оскільки касові чеки, які були предметом оцінки у цій справі, відповідали визначенню розрахункового документа, містили адресу господарської одиниці та підтверджували виконання розрахункових операцій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівці відхилити.

Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.08.2009 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2010 у справі № 2а-846/09/2470 (65783/09/9104) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді Л.В. Ланченко

О.І. Степашко