Ухвала суду № 29149037, 30.01.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2013 р.Справа № 2а-10582/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2012р. по справі № 2а-10582/12/2070

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Європейський фонд розвитку"

до Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2012 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейський фонд розвитку» до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено в повному обсязі.

Скасувано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 10.04.2012 року №0002271503.

Стягнуто з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі міста Харкова Харківської області, код 37999628, м. Харків, вул. Плеханівська, 29, 61001) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейський фонд розвитку" (вул. Леніна, буд. 115/б, с. Бахметовка, Нововодолазький район, Харківська область, 63213, код 24271057) витрати зі сплати судового збору у розмірі 134,13 грн. (сто тридцять чотири гривні 13 копійок).

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позову. Скаржник зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з»ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин положення ст.ст.183,184,198,200,201 Податкового кодексу України та норми ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об»єктивності розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, учасників судового засідання, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 27.03.2012 року головним державним податковим інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб Дубініной Л.А. -ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова на підставі пункту 200.10 статті 200 розділу V Податкового Кодексу України, в порядку статті 76 розділу ІІ Податкового кодексу України було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за листопад 2011 року ТОВ "Європейський фонд розвитку".

За результатами перевірки було складено акт перевірки №578/15-314/24271057 від 27.03.2012 року, яким було встановлено порушення вимог п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, а саме завищення ТОВ "Європейський фонд розвитку" суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, внаслідок чого зменшено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду по декларації за листопад 2011 року на суму 13413,00 грн..

На підставі висновків акту перевірки №578/15-314/24271057 від 27.03.2012 року ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова було прийнято податкове повідомлення - рішення №0002271503 від 10.04.2012 року про зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість на суму 13413,30 грн..

За матеріалами справи ТОВ "Європейський фонд розвитку", керуючись п.56.2, 56.3 ст.56 Податкового кодексу України та п.8 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом ДПА України №1001 від 23.12.2010 року (далі - Положення №1001) оскаржило вказане податкове повідомлення -рішення. За наслідками оскарження, рішенням ДПС у Харківській області № 3120/10/10.2-17 від 25.06.2012 року та рішенням ДПС України №1484/0/61-12/10-2115 від 06.09.2012 року, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова №0002271503 від 10.04.2012 року залишено без змін, а скарги ТОВ "Європейський фонд розвитку"-без задоволення.

Сутність порушень ТОВ "Європейський фонд розвитку", встановлених актом перевірки полягає у тому, що ТОВ "Європейський фонд розвитку"включено до складу податкового кредиту в декларації за листопад 2011 року податкову накладну №119 від 10.11.2011 року на суму ПДВ 13413,00 грн., отриману від ТОВ "Промспец Консалтинг", що не є платником ПДВ, якому згідно даних реєстру платників податку на додану вартість 14.10.2011 року анульовано свідоцтва платника ПДВ №100295733 від 03.08.2010 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в ході судового розгляду знайшов підтвердження факт порушення спірним податковим повідомленням-рішенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин.

Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що між ТОВ "Європейський фонд розвитку"(довіритель за договором) та ТОВ "Промспец Консалтинг"(агент за договором) 01.07.2011 року було укладено агентський договір №01/07/11-ПК (із змінами, внесеними Додатковою угодою № 1 від 04.07.2011 року, Додатковою угодою №2 від 19.07.2011 року), відповідно до п.1.1 якого, агент в порядку та на умовах, визначених даним договором та чинним законодавство України, за агентську винагороду, зобов'язується надавати довірителю агентські послуги із агентського представництва довірителя перед покупцями (контрагентами за договором поставки).

10.11.2011 року між ТОВ "Європейський фонд розвитку"та ТОВ "Промспец Консалтингскладено Акт №4 приймання-передачі виконаних робіт (наданих агентських послуг) по Агентському договору №01/07/11-ПК від 01.07.2011 року за період з 01.10.2011 року до 31.10.2011 року, відповідно до якого агентом надані, а Довірителем прийняті послуги відповідно до умов Агентського договору у встановлені строки та в повному обсязі, що підтверджено Реєстром заявок на поставку товару за період з 01.10.2011 року до 31.10.2011 року (додаток №1 до Акту), Реєстром рахунків на оплату товар, виставлених за період з 01.10.2011 року до 31.10.2011 року (Додаток №2 до Акту), Реєстром видаткових накладних на товар, поставлений в період з 01.10.2011 року до 31.10.2011 року.

Відповідно до п.4 Акту №4 приймання-передачі виконаних робіт від 10.11.2011 року, сторони узгодили розмір агентської винагороди на рівні 80478,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 13413,00 грн..

На суму наданих послуг 10.11.2011 року ТОВ "Промспец Консалтинг"було виписану податкову накладну №119 на суму ПДВ 13413,00 грн. відповідно до п.187.10 ст.187 Податкового Кодексу України.

На виконання умов Агентського договору №01/07/11-ПК від 01.07.2011 року, ТОВ "Європейський фонд розвитку" було здійснено розрахунок з ТОВ "Промспец Консалтинг", що підтверджується копіями банківських виписок, які наявні в матеріалах справи.

Дослідивши перелічені первинні документи за правилами ст.86 КАС України, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що зазначені первинні бухгалтерські документи на виконання вищезазначених договорів за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, зміст оглянутих документів містить назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

Оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704 (далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.4 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п.198.2. ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3. ст.198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

При цьому, згідно з п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках певні обов`язкові реквізити.

Відповідно до п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно п.201.8 ст.200 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 ст.200 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Судовим розглядом встановлено, що ТОВ "Промспец Консалтинг"було зареєстровано як платника податку на додану вартість, про що видане Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100295733 від 03.08.2010 року. Рішенням Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова №82/15-02-036 від 14.10.2011 року була анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспец Консалтинг".

Постановою Харківського окружного адміністративного суду №2а-14157/11/2070 від 17.11.2011року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2012 року скасовано рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова №82/15-02-036 від 14.10.2011 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспец Консалтинг"та зобов'язано Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Харкова поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспец Консалтинг", як платника податку на додану вартість шляхом внесення запису про відміну анулювання реєстрації до Реєстру платників податку на додану вартість.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.05.2012 року №К/9991/22291/12 по справі № 2а-14157/11/2070 було відмовлено Західній міжрайонній державній податковій інспекції міста Харкова Харківської області Державної податкової служби, яка є правонаступником Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова Державної податкової служби, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2011 року та на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2012 року по справі № 2а-14157/11/2070.

Відповідно до ч.5 ст.254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копії особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Згідно ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими на всій території України.

Відповідно до п.6.2 розділу 5 Наказу ДПА України №978 від 22.12.2010 року, який діяв на час складання спірного нормативного акту індивідуальної дії (Рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ), підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування свого рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.

Зазначена норма кореспондується з п.п.5.6.1, 5.6.2 п.5.6 Наказу Міністерства фінансів України від 07.11.2011 року №1394 "Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість"якими визначено, що підставою для внесення до Реєстру запису про відмову анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, зокрема є рішення суду, яке набрало законної сили. Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.

У разі відміни рішення про анулювання реєстрації, якщо інше не визначено судовим рішенням, податковий орган видає платнику ПДВ нове Свідоцтво (за новим номером) замість старого Свідоцтва на підставі реєстраційної заяви з позначкою "Перереєстрація" та рішення про відміну анулювання реєстрації. При цьому дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а датою початку дії нового Свідоцтва та датою анулювання старого Свідоцтва є дата внесення відповідного запису до Реєстру.

Згідно абз.3, 4 Інформаційного листа Вищого Адміністративного суду України 31172/11/13-10 від 02.08.2010 року, у разі набрання законної сили рішенням суду про задоволення позовних вимог про скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття.

Тобто, таке рішення податкового органу не створює будь-яких правових наслідків. Тому протиправно анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість слід вважати чинним протягом усього часу від моменту його видачі, у тому числі в період від дати прийняття протиправного рішення про анулювання такого свідоцтва до набрання чинності відповідним рішенням суду.

Беручи до уваги те, що Рішення №82/15-02-036 від 14.10.2011 року Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспец Консалтинг"визнано протиправним та скасовано постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2011 року, ТОВ "Промспец Консалтинг"у листопаді 2011 року мав статус платника податку на додану вартість.

Отже, анульоване свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100295733 від 03.08.2010 року ТОВ "Промспец Консалтинг"було чинним і на час виписування податкової накладної №119 від 10.11.2011 року.

Відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення"Податкового кодексу України, реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Оскільки сума податку на додану вартість в податковій накладній №119 від 10.11.2011 року, яку виписано ТОВ "Промспец Консалтингскладає 13413,00 грн., тобто менше 100 тисяч гривень, то з врахуванням вимог пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідних положень"Податкового Кодексу України, податкова накладна не підлягала реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку з чим позивач не міг бути обізнаним про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість - Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспец Консалтинг".

Отже, будь - яких підстав, визначених Податковим кодексом України, які б виключали право ТОВ "Європейський фонд розвитку"на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту не вбачається.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 10.04.2012 року №0002271503, не відповідає дійсним обставинам справи, вимогам діючого законодавства.

Доводи апеляційної скарги відповідача про порушення судом першої інстанції під час розгляду справи вимог Законів України «Про державну податкову службу в Україні», «Про збір податкової інформації» ст.ст. 183,184,198,200,201 Податкового кодексу України та норми ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об»єктивності розгляду справи висновків суду не спростовують, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції , відповідно до вимог ст.. 159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з"ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішив справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

З огляду на вищевикладене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, , 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2012р. по справі № 2а-10582/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Спаскін О.А.Судді Сіренко О.І. Любчич Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 04.02.2013 р.