Ухвала суду № 29148691, 23.01.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2013 р.Справа № 2а-6453/12/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: Сіренко О.І., Любчич Л.В.,

за участю секретаря судового засідання: Зливко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2012 року по справі № 2а-6453/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток Телеком"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2012 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток Телеком» Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова №0001201501 від 06.02.2012 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток Телеком" (код ЄДРПОУ 30184815, юридична адреса: 61070, Харківська обл., м. Харків, вул. Академіка Проскури, 1) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень).

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позову. Скаржник зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з»ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин вимоги ст..150 Податкового кодексу України та норми Кодексу адміністративного судочинства України, які вимагають необхідність застосування судом повного та об»єктивного розгляду справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що суд першої інстанції не прийняв до уваги той факт, що позивачем при заповненні та наданні до податкового органу декларації за 2 квартал 2011 року було порушено пункт 3 підрозділу 4 розділу 20 «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи відповідно до вимог ч.1 ст.41 КАС України, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Київському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби у період з 13.03.2012р. по 21.03.2012р. згідно рішення Державної податкової служби у Харківській області про призначення позапланової перевірки №345/10/10-212 від 28.02.2012р. було проведено позапланову перевірку ТОВ "Восток Телеком" з питання обґрунтування включення та підстав для формування збитків минулих періодів, які були перенесені до декларації з податку на прибуток за II квартал 2011 р. та правомірності зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за II квартал 2011р.

За результатами перевірки відповідачем складений акт від 28.03.2012р. №235/22-6/30184815, який надійшов на адресу позивача поштою 02.04.2012р. з супровідним листом №1043/10/22-6 від 29.03.2012р. У висновках акту перевірки відповідачем зазначається про порушення позивачем п.3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем невірно визначено об'єкт оподаткування, а саме: до складу від'ємного значення II кварталу 2011 р. по рядку 06.6 податкової декларації з податку на прибуток включене від'ємне значення об'єкта оподаткування за II квартал 2011р. з урахуванням від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2010 рік (з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування 2009 р.) в сумі 17 317 768,00 грн., чим завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за II квартал 2011 р. на суму 17 317 768,00 грн., чим завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування за II квартал 2011 р. на суму 17 317 768,00 грн.

02.04.2012 року Державною податковою службою у Харківській області винесено рішення №1497/10/10 - 212, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова від 06 лютого 2012 року №0001201501, а скаргу позивача від 17 лютого 2012 року №189 (вх. ДПС у Харківській області від 17 лютого 2012 року №174/10) - без задоволення.

Позивач 13.04.2012р. звернувся з повторною скаргою до Державної податкової служби України. Рішенням ДПС України № 7789/6/10 - 2415 від 07.05.2012 р. скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення - рішення без змін.

Не погоджуючись із зменшенням від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, позивач звернувся до суду із позовом про скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в ході судового розгляду знайшов підтвердження факт порушення спірним податковим повідомленням-рішенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин.

Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Пунктом 3 підрозділу 4 Розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України визначено особливості застосування у 2011 році п. 150.1 ст.150 ПК України.

Зазначена законодавча норма застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Абзац другий пункту 3 Підрозділу 4 Розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України передбачає право платника податку на прибуток відобразити у складі витрат другого кварталу 2011 року суму від'ємного значення, що є результатом розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року.

В свою чергу, розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року здійснювався на підставі чинних до 1 квітня 2011 року норм Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон).

Пунктом 6.1 статті 6 Закону було визначено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році зазначена норма застосовувалася з урахуванням пункту 22.4 статті 22 Закону.

Особливості, встановлені пунктом 22.4 статті 22 Закону, полягали в обмеженні врахування у складі валових витрат у порядку статті 6 Закону сум від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. До складу валових витрат платника податку на прибуток за III квартал 2010 року підлягало включенню лише 20 відсотків від'ємного значення, що утворилося станом на 1 січня 2010 року (після набрання зазначеною нормою законної сили).

Водночас, як передбачено абзацом другим пункту 22.4 статті 22 Закону, у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом. Отже, в 2011 році встановлені пунктом 22.4 статті 22 Закону обмеження щодо можливості врахування усієї суми від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток у складі валових витрат не застосовувалися. При цьому прямо передбачалося право врахувати у складі валових витрат першого кварталу 2011 року всю суму від'ємного значення об'єкту оподаткування, що виникло у 2010 році.

Таким чином, відповідно до зазначених законодавчих норм до складу валових витрат першого кварталу 2011 року підлягали включенню всі суми від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток - як ті, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, так і ті суми від'ємного значення, що виникли протягом 2010 року.

Отже, розрахунок об'єкту оподаткування за перший квартал 2011 року повинен був здійснюватися з урахуванням у складі валових витрат цього податкового періоду всіх сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, а також протягом 2010 року.

В свою чергу, на підставі пункту 3 Підрозділу 4 Розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Таким чином, до складу валових витрат другого календарного кварталу 2011 року підлягає включенню сума від'ємного значення об'єкту оподаткування за перший квартал 2011 року, яка, в свою чергу, розраховується з урахуванням у складі валових витрат першого календарного кварталу 2011 року сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, а також тих, що виникли протягом 2010 року.

В подальшому розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

При цьому тлумачення абзацу третього пункту 3 Підрозділу 4 Розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України в системному зв'язку із абзацом другим цього ж пункту дозволяє дійти висновку про те, що наведене в цій нормі поняття "від'ємне значення, отримане в першому кварталі 2011 року" - це від'ємне значення, отримане як розрахунок значення об'єкту оподаткування за перший квартал 2011 року на підставі норм чинного на час проведення розрахунку законодавства, у тому числі щодо визначення складу валових витрат, які враховувалися при визначенні об'єкту оподаткування за перший квартал 2011 року.

В свою чергу, правові наслідки формування від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за перший квартал 2011 року визначено пунктом 3 Підрозділу 4 Розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України. Згідно з указаною нормою Перехідних положень, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Форма податкової декларації з податку на прибуток підприємства, що використовувалася платниками податку починаючи з другого кварталу 2011 року затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 28 лютого 2011 року № 114.

Так, від'ємне значення з податку на прибуток у позивача за 1 кв. 2011 року в розмірі 18556242,00 гривень складається з наступних сум:

- 3756010,00 гривень - залишок збитків 2009 року (80% від збитків, задекларованих за 2009 рік), які перевірені податковим органом в цій частині та підтверджуються актом перевірки №3415/235/30184815 від 26.09.2011 року;

- 13561758,00 гривень - збитки 2010 року відображені в р.05.2 декларації як витрати не враховані в попередніх періодах за рахунок витрат з продажу дебіторської заборгованості в сумі 12888038,00 грн. та телекомунікаційних послуг операторів зв'язку у сумі 673720,00 грн.;

- 1238400,00 гривень - збитки 1 кварталу 2011 року за рахунок: сплати відсотків за користування кредитними коштами у сумі 677143,00 грн., переоцінки заборгованості по валютним кредитам у сумі 400408,00 грн., збільшення ставок збору за використання радіочастотного ресурсу за 1 кв.2011 р. на 160923,00 грн.

У рядку 06.6 зазначеної декларації підлягало відображенню, зокрема, від'ємне значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року. Тобто у другому кварталі 2011 року до рядку 06.6 податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 28 лютого 2011 року №114, підлягало перенесенню в повному обсязі від'ємне значення рядку 08 декларації з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2011 року.

Причому ані Закон, ані Податковий кодекс України не передбачають можливості обмежити формування витрат другого кварталу 2011 року лише тими сумами від'ємного значення, які виникли як результат діяльності саме першого кварталу 2011 року, без врахування непогашених наростаючим підсумком сум від'ємного значення попередніх податкових періодів.

Таким чином, до складу витрат другого календарного кварталу 2011 року підлягає включенню від'ємне значення об'єкту оподаткування за перший квартал 2011 року, причому розрахунок суми від'ємного значення об'єкту оподаткування за перший квартал 2011 року здійснюється з урахуванням без будь-яких обмежень сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року та тих, що виникли протягом 2010 року, та які не були погашені наростаючим підсумком протягом попередніх звітних періодів.

Відповідно до норм Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат за 1 квартал 2011 року позивачем включено суми від'ємного значення з податку на прибуток, які утворилися станом на 01.01.2010 року та не були враховані у складі валових витрат у 2010 році, в розмірі 3 756 010,00 гривень.

ТОВ "Восток Телеком" правомірно в декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року до валових витрат включено від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду в розмірі 18 556 242,00 гривень.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем вірно та відповідно до вимог ПК України визначено розмір від'ємного значення з податку на прибуток в звітній та уточнюючій деклараціях за 2 квартал 2011 року та вірно розраховано податок на прибуток.

Законом України від 24.05.2012 № 4834-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу щодо удосконалення деяких податкових норм" з урахуванням норм Закону України від 05.07.2012 р. №5083-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу щодо державної податкової служби та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні", з 01.07.2012р. (зміни з 12.08.2012р.) пункт 150.1 статті 150 Податкового кодексу застосовується:

- у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення;

- у 2012 - 2015 роках таким чином: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів платників з доходом за 2011 рік 1 мільйон гривень та більше станом на 1 січня 2012 року є від'ємне значення (з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування станом на 1 січня 2011 року), то сума цього значення підлягає включенню до витрат.

Крім того, з метою забезпечення єдиного підходу до практичного застосування норм податкового законодавства, наказом ДПС України від 05.07.2012 р. №575 була затверджена Узагальнююча податкова консультація щодо врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток. Згідно з відповіддю на четверте питання в Узагальнюючій податковій консультації зазначено, що Закон №4834 передбачає врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування, яке утворилися станом на 1 січня 2011 року, при визначенні від'ємного значення об'єкту оподаткування за II - IV квартал 2011 року. Таким чином, з моменту набрання чинності Законом №4834 у разі не відображення в податковій звітності з податку на прибуток за звітний другий, другий і третій, другий - четвертий квартали 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, яке утворилося станом на 1 січня 2011 року, платник має право подати уточнюючий (чі) розрахунок (ки) за звітний період 2011 року, у якому відобразити суму такого від'ємного значення, визначену з урахуванням непогашених збитків, що утворилися станом на 1 січня 2011 року.

Тому суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що позивачем правильно визначено об'єкт оподаткування та дотримано усіх правил нарахування податку на прибуток у II кварталі 2011 року.

До того ж відповідачем порушено процедуру ознайомлення платника податків з прийнятим рішенням. Так, ст. 76 Податкового кодексу України встановлюється порядок проведення камеральних перевірок. Пунктом 76.2. ПК України встановлено, що порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПК України.

Положеннями ст. 86 ПК України повністю регламентовано процедуру оформлення результатів перевірок, зокрема, п. 86.2. передбачає, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно п. п. 42.1., 42.2. ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи (до яких й відносимо акт перевірки), адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Як встановлено судовим розглядом, на адресу позивача не надходив акт перевірки на підставі якого прийняте оскаржуване податкове повідомлення - рішення, в тому числі не надходили й запрошення на ім'я посадових осіб ТОВ "Восток Телеком" з'явитися для підписання акту до приміщення податкового органу. Представнику позивача було видано копію акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 08.11.2011 р. № 3947/15-1/30184815, вже після того, як на адресу позивача було направлено поштою оскаржуване податкове повідомлення - рішення, та було роз'яснено, що акт начебто направлявся кур'єрською поштою раніше та не був доставлений.

Відповідно до матеріалів справи зареєстроване та фактичне місцезнаходження ТОВ "Восток Телеком", а також поштова та податкова адреси співпадають: 61070, м. Харків, вул. Академіка Проскури, будинок 1.

Податковим кодексом України та Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. N 327 передбачено, що податковий орган зобов'язаний надсилати акт перевірки платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Крім того, відповідно до п. 86.8 ПКУ податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому ст.58 Податкового кодексу України, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Відповідно до ст. 58 Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним контролюючим органом. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Таким чином, відповідач порушив порядок та строк прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, адже акт складений 08.11.2011 р., а податкове повідомлення - рішення прийняте лише 06.02.2012 р.

Суд першої інстанції обґрунтовано не погодився з твердженням податкового органу про те, що до складу витрат другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.

Аналіз положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України дає підстави стверджувати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у першому кварталі 2011 року сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат другого кварталу 2011 року. Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат другого кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить. В даному випадку відповідачем безпідставно та необґрунтовано, а тому неправомірно, встановлені правила поведінки платника податків, які є значно ширші за змістом, ніж ті, що прямо визначені в правових нормах, які врегульовують спірні правовідносини.

Системно проаналізувавши положення Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Податкового кодексу України, колегія суддів приходить до висновку, що наявність у Кодексі пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень зумовлена виключно тією обставиною, що у 1 кварталі 2011р. податок на прибуток, у тому числі і за показником від'ємного значення, обчислювався за правилами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Підстав для інших висновків суд не знаходить, оскільки 1 квартал 2011р. у контексті справляння податку на прибуток нічим не відрізняється від попередніх звітних податкових періодів з огляду на сталість та однаковість правил обчислення податку на прибуток.

Аналіз вищенаведених норм права свідчить про те, що зменшення (не підтвердження) від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2 квартал 2011 року можливо, якщо відповідачем належним чином буде встановлено неправомірність заявленого позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування за 1 квартал 2011 року, однак ні в акті перевірки №5274/1501/35474597 від 09.11.2011р., ні будь-яким іншим актом відповідач не встановив неправильності розрахунку заявленого позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування за 1 квартал 2011 року.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що позивач правомірно здійснив розрахунок об'єкта оподаткування ІІ кварталу 2011 року з урахуванням розміру від'ємного значення об'єкту оподаткування у І кварталі 2011 року, що сформувалось за рахунок витрат минулих періодів.

Згідно пункту 7.3. статті 7 ПК України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Більше того відповідач вказує, що до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року підлягає включенню лише від'ємне значення створене в першому кварталі, в той же час не зазначає куди слід включити від'ємне значення (збитки) минулих періодів, зокрема 2010 року, що ніяким чином не узгоджується із вищезазначеними положеннями нормативно - правових актів.

Доводи апеляційної скарги податкового органу висновків суду не спростовують, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції , відповідно до вимог ст.. 159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з"ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішив справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

Доводи апеляційної скарги податкового органу щодо помилкового тлумачення судом першої інстанції по справі положень ст..150 та Перехідних положень Податкового кодексу ґрунтуються на суб"єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

З огляду на вищевикладене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 160, 195, 196, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2012р. по справі № 2а-6453/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Спаскін О.А.Судді Сіренко О.І. Любчич Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 28.01.2013 р.