Ухвала суду № 29148684, 23.01.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2013 р.Справа № 2а-7286/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2012 року по справі № 2а-7286/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Трейдсервіс"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2012 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінструмент ЛТД» до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено в повному обсязі.

Скасувано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова № 0003381503 від 28.05.2012 року.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позову. Скаржник зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з»ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин вимоги Законів України «Про державну податкову службу в Україні», «Про збір податкової інформації» ст.ст.185,188,189 Податкового кодексу України та норми ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об»єктивності розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, учасників судового засідання, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що головним державним податковим інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість управління оподаткування осіб Афанасіаді Т.Г. ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова на підставі пункту 200.10 ст.200 розділу V Податкового кодексу України, в порядку статті 76 розділу ІІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за січень 2012 року підприємства ТОВ "Фірма Трейдсервіс".

За висновками податкової інспекції, викладених у згаданому вище акті перевірки, дані камеральної перевірки на підставі п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75, п.76.1 ст.76 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ свідчать про заниження ТОВ "Фірма Трейдсервіс" суми, що за результатами звітного (податкового) періоду підлягала сплаті до бюджету.

З посиланням на зазначений акт перевірки, 28.05.2012 року відповідачем винесено спірне податкове повідомлення - рішення №0003381503, яким ТОВ "Фірма Трейдсервіс" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 16.368,75 грн. з яких 13.095,00 грн. - основний платіж, 3.273,75 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в ході судового розгляду знайшов підтвердження факт порушення спірним податковим повідомленням-рішенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин.

Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до приписів ст. 198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI, із змінами та доповненнями, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх ввезенні на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України;

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та у разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до правил, встановлених п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Пунктом 201.1. ст.201 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до абзацу восьмого пункту 201.10 цієї ж статті, встановлено, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітній період.

Зі змісту акту перевірки від 18.05.2012року № 1562/15-314/37367155 вбачається, що при проведенні перевірки податковим органом були використані: податкова декларація з податку на додану вартість за січень 2012 року від 15.02.2012 року №9005528343 та додаток № 5 "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" №90005538990 від 15.02.2012 року, реєстр виданих та отриманих податкових накладних №9000542660 від 15.02.2012 року.

В акті перевірки відповідач посилається на той факт, що підприємством позивача - ТОВ "Фірма Трейдсервіс", включено до р.10.1 "Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) з податком на додану вартість на митній території України товарів/послуг та необоротних активів з метою їх використання виключно у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та нульовою ставкою" податкову накладну, виписану ТОВ „Українська торгівельна компанія „Флагман" (і.п.н 375427004173) від 02.01.2012 року №34, обсяг постачання 65.475,00 грн., на суму з ПДВ 13.095,00 грн., яка не зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних.

З аналізу наданих сторонами доказів встановлено, що причиною виникнення даного спору є відмінність у визначенні податкових накладних, які підтверджують право позивача на податковий кредит з ПДВ за січень 2012 року.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме: податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2012 року та додатку № 5 "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" за січень 2012 року, ТОВ „Українська торгівельна компанія „Флагман" (і.п.н 375427004173) виписано на адресу позивача - ТОВ "Фірма Трейдсервіс" податкову накладну, період виписки - 12.2011, обсяг постачання 65.475,00 грн., сума ПДВ 13.095,00 грн.

Реєстр виданих та отриманих податкових накладних, на який посилається відповідач в акті перевірки, свідчить про отриману 02.01.2012 року ТОВ "Фірма Трейдсервіс" податкову накладну, виписану ТОВ „Українська торгівельна компанія „Флагман" 09.12.2011 року №34 на суму ПДВ 13.095,00 грн.

Отже, дані викладені в акті перевірки, не відповідають дійсності, а саме твердження, що спірна податкова накладна №34, виписана ТОВ „Українська торгівельна компанія „Флагман" (і.п.н 375427004173) у січні місяці 2012 року, і допущене порушення у вигляді не внесення даної податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних. Хибне твердження полягає у тому, що податкова накладна № 34, виписана ТОВ „Українська торгівельна компанія „Флагман" (і.п.н 375427004173) 09.12.2011 року, а не 02.01.2012 року.

У додатку № 5 до Декларації з ПДВ "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" № 9005538990 вказано, що період виписки податкової накладної - грудень 2011 року.

У грудні 2011 року вимоги до обов'язкового реєстрування податкових накладних не відносилися до спірної податкової накладної, відповідно до п. 11 підрозділу 2 розділу XX (Перехідних положень) Податкового кодексу України.

Отже, виписана ТОВ „Українська торгівельна компанія „Флагман" на адресу позивача - ТОВ "Фірма Трейдсервіс", податкова накладна від 09.12.2011 року на суму ПДВ 13.095,00 грн. не підлягає обов'язковій реєстрації в Єдиному реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, оскільки у відповідності з п. 11 підрозділу 2 розділу XX (Перехідних положень) Податкового кодексу України, реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить понад 100 тисяч гривень з 01 липня 2011 року.

До платників податку, для яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обов'язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі накладних, не застосовуються норми абзацу восьмого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ (Перехідних положень) Податкового кодексу України, реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про те, що у позивача відсутні у перевіреному періоді податкові накладні, як зазначені у Акті перевірки як такі, що підлягають реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, але не зареєстровані у ньому.

У той самий час, податкова накладна від 09.12.2011 року №34 на суму ПДВ 13.095,00 грн. повністю підтверджує задекларовану позивачем суму податкового кредиту з ПДВ за січень 2012 року.

Враховуючи наведене, судження податкового органу про включення до складу податкового кредиту податкової накладної, яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, внаслідок чого ТОВ "Фірма Трейдсервіс" занижено податкові зобов'язання на суму 13.095,00 грн. не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.

Доводи апеляційної скарги відповідача про порушення судом першої інстанції під час розгляду справи вимог Законів України «Про державну податкову службу в Україні», «Про збір податкової інформації» ст.ст.185,188,189 Податкового кодексу України та норми ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об»єктивності розгляду справи висновків суду не спростовують, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції , відповідно до вимог ст.. 159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з"ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішив справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

З огляду на вищевикладене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 160, 195, 196, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2012р. по справі № 2а-7286/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Спаскін О.А.Судді Сіренко О.І. Любчич Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 28.01.2013 р.