Постанова № 29148438, 31.01.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2013 р. Справа № 2а-6786/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.

представника відповідача Полежака О.А.

представника позивача Яцини Г.М.

представника позивача Веселянської О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.07.2012р. по справі № 2а-6786/12/2070

за позовом Науково-виробничого об'єднання "КЕС" у формі товариства з обмеженою відповідальністю

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Науково-виробниче об'єднання "КЕС" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (надалі по тексту позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова (надалі по тексту відповідач) в якому просив суд:

- визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.03.2012р. №0000032220.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31.07.2012 року адміністративний позов Науково-виробничого об'єднання "КЕС" у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0000032220 від 30.03.12 року.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.07.2012 року скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Науково-виробниче об'єднання "КЕС" у формі товариства з обмеженою відповідальністю зареєстроване як юридична особа 08.05.2003 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 (т. 1 а.с.45) та перебуває на обліку як платник податків в Державній податковій інспекції у Московському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Науково-виробниче об'єднання "КЕС" у формі товариства з обмеженою відповідальністю зареєстроване як платник податку на додану вартість з індивідуальним номером 324394020347, що підтверджується копією свідоцтва №29283594 серії НБ№174436(а.с.46).

Державною податковою інспекцією у Московському районі міста Харкова було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку НВО «КЕС» по взаємовідносинам з ТОВ «Промспец консалтинг» з питання правильності нарахування податкового кредиту за період з 01.03.11 року по 30.09.11 року, за результатами якої складено акт № 754/23/32439408 від 15.03.2012 року (а.с.11-21).

Вказаним актом встановлено порушення п. 198.4, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 15974 грн.

На підставі акту № 754/23/32439408 від 15.03.2012 року Державною податковою інспекцією у Московському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби було винесено податкове повідомлення - рішення № 0000032220 від 30.03.12 року (а.с.23), яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 19015,00 грн., у тому числі за основним платежем - у розмірі 15974,00 грн., штрафними санкціями - у розмірі - 3041,00 грн.

Не погодившись з зазначеним податковим повідомленням - рішенням позивач звернувся зі скаргою до Державної податкової адміністрації у Харківській області, за результатами розгляду якої Державною податковою службою у Харківській області було прийнято рішення про результати розгляду скарги № 2650/10/102-17 від 23.05.12 року, яким відмовлено в задоволенні скарги позивача та залишено без змін податкове повідомлення-рішення (а.с.77-76).

Фактичною підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення слугувало відображене в акті 754/23/32439408 від 15.03.2012 року судження суб'єкта владних повноважень про те, що господарські операції між позивачем та його контрагентом, ТОВ «Промспец консалтинг» не спричиняють реального настання правових наслідків через відсутність факту реального вчинення господарських операцій.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - Кодекс), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За приписами п.198.3. ст. 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, що передбачено п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України.

Отже, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна видана платником податку.

Між тим, колегія суддів зазначає, що наявність податкових накладних дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною, оскільки визначальною умовою для віднесення сум ПДВ на підставі податкових накладних до податкового кредиту є реальність господарських операцій, яка підтверджується первинними документами, оформленими належним чином.

Колегія суддів погоджується з висновками відповідача, що позивачем не доведено реальність господарських операцій за якими був сформований податковий кредит, виходячи з наступного.

01.12.10 року між позивачем, Науково-виробничим об'єднанням "КЕС" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, та ТОВ «Промспец консалтинг» було укладено договір № 1 (а.с. 94-95).

Відповідно до умов зазначеного договору, Постачальник, ТОВ «Промспец консалтинг», зобов'язується передати у власність, а замовник, Науково-виробниче об'єднання "КЕС" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, зобов'язується прийняти та сплатити комплектуючі для ремонту пасажирського транспорту.

В підтвердження фактичного виконання сторонами умов вказаного договору позивачем надано специфікацію, видаткові накладні, податкові накладні, виписки банку, прибуткові накладні.

Колегія суддів зазначає, що у вказаних документах наявні необхідні реквізити, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відсутність яких спричиняє втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. Зауважень щодо змісту або дефекту форми до вказаних документів у податкового органу не виникало.

Разом з тим, досліджуючи питання руху активів у спірних правовідносинах, колегія суддів виходить з того, що за змістом норм Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Податкового кодексу України наявність первинних документів є обов'язковою, але не достатньою умовою для формування податкового кредиту та валових витрат, оскільки факт виконання зобов'язання за правочином зумовлює складання й інших документів, а тому, формальне складення лише первинного документа не є беззаперечним доказом реальності конкретної господарської операції.

Податковий кредит з ПДВ може бути сформований платником податків лише за реально проведеною господарською операцією, тобто за господарською операцією, яка спричинила зміни у структурі та стані активів і зобов'язань суб'єкта господарювання, за умови, що проведення господарської операції підтверджується також і іншими документами, складання яких передбачено законодавством та є загальноприйнятим за звичаями ділового обороту.

З огляду на викладене, реальність господарської операції з придбання товарів має підтверджуватись також документами про фізичне переміщення придбаних товарів у просторі

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що доставка товару здійснюється шляхом самовивозу.

Між тим, позивачем не надано докази перевезення товару.

За визначенням пункту 11.1, 11.4-11.7 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною, що передбачено пунктом 13.1 Правил.

Наказом Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 29.12.95 р. N 488/346 затверджено типові форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля:

- форма N 2 "Подорожній лист вантажного автомобіля",

- форма N 1 (міжнародна) "Подорожній лист вантажного автомобіля у міжнародному сполученні",

- форма N 1-ТН "Товарно-транспортна накладна",

- форма N 1-ТЗ "Талон замовника".

Затверджені спільним наказом Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 29.12.1995 р. № 488/346 "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля" типові форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля введені у дію з 1 січня 1996 року.

Між тим, позивачем товарно-транспортні накладні, подорожні листи не надано.

Отже, позивачем не було надано документів, які надають можливість встановити фактичне здійснення операцій з придбання товарів, зокрема, товарно-транспортні накладні, подорожні листи.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що наявність у позивача виписаних ТОВ "Промспец Консалтинг" податкових накладних, видаткових накладних за відсутністю документів про фізичне переміщення придбаних товарів не створює належного права для формування податкового кредиту.

Отже, колегія суддів погоджується з рішенням податкового органу про донарахування позивачу зобов`язання з податку на додану вартість за результатами проведеної перевірки.

За змістом п. 1 ч. 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, відповідач діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України та Цивільним кодексом України, а тому позовні вимоги про скасування такого рішення є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Таким чином, через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.07.2012р. по справі № 2а-6786/12/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Науково-виробничого об'єднання "КЕС" у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення-відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.Судді(підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Макаренко Я.М.

Повний текст постанови виготовлений 05.02.2013 р.