Рішення № 29146741, 29.01.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 13/110/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.13 Справа № 9/5009/6980/11

За позовом: Відкритого акціонерного товариства «Вуглецевий композит», м. Запоріжжя

до відповідача: Приватного підприємства «Промто Плюс», м. Запоріжжя

Третя особа-1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя

Третя особа-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Охоронно-юридична фірма «Бізон. Бізнес-Центр», м. Запоріжжя

За участю прокурора Орджонікідзевського району міста Запоріжжя

про стягнення 32 042 грн. 40 коп. основного боргу, 2 449 грн. 27 коп. - 3% річних, 3 053 грн. 54 коп. - втрат від інфляції.

Суддя Серкіз В.Г.

Представники:

Від позивача: Василенко С.П., дов. № 01/345 від 29.12.2012р.

Від відповідача: Матузко Ю.О., дов. № 02 від 09.01.2013р.

Прокурор: Демиденко Д.В., посв. № 001780 від 29.08.2012р.

Третя особа-1: Скуратов Д.В., дов. № 01/814 від 06.08.2012р.

Третя особа-2: не прибув.

Розглядається позовна заява Відкритого акціонерного товариства «Вуглецевий композит», м. Запоріжжя, про стягнення з Приватного підприємства «Промто Плюс», м. Запоріжжя, 32 042 грн. 40 коп. основного боргу за поставлену продукцію, 2 449 грн. 27 коп. - 3% річних, 3 053 грн. 54 коп. - втрат від інфляції.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.11.2012р. скасовано рішення господарського суду Запорізької області від 18.06.2012р. у справі № 9/5009/6980/11, справу передано на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено її до розгляду судді Серкіз В.Г.

Ухвалою господарського суду від 29.11.2012р. справу № 9/5009/6980/11 прийнято до провадження судді Серкіз В.Г., присвоєно номер провадження 13/110/12 та призначено судове засідання на 12.12.2012р.

Слухання справи відкладалось на 15.01.2013р., на 22.01.2013р., потім на 29.01.2013р., про що сторони, треті особи та прокурор повідомлені відповідними ухвалами суду.

29.01.2013р. справу розглянуто, спір вирішено, прийнято рішення, вступну та резолютивну частини якого оголошено в судовому засіданні у відповідності до приписів ст. ст. 84-85 ГПК України.

Судовий розгляд справи здійснювався за допомогою засобів технічної фіксації судового процесу.

Позовні вимоги викладаються в наступному: згідно листа № 78 від 27.05.2010р. за накладною на відпуск товарно-матеріальних цінностей № 12 від 01.06.2010р. позивач поставив відповідачу товар на суму 32 042,40 грн., рахунок на оплату поставленої продукції № 23 від 31.05.2010р. відповідач у семиденний строк не сплатив. У зв'язку із цим, на підставі ст..ст. 11, 509, 525, 526, 530, 625 ЦК України згідно заяви про збільшення позовних вимог (вих.. № 01/332 від 25.12.2012р.), прийнятої судом до розгляду, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 32 042 грн. 40 коп. основного боргу за поставлену продукцію, 2 449 грн. 27 коп. - 3% річних, 3 053 грн. 54 коп. - втрат від інфляції.

Ухвалою від 08.01.2013р. господарський суд відстрочив ВАТ «Вуглецевий композит» сплату судового збору за подання заяви про збільшення розміру позовних вимог до прийняття судового рішення у справі та в порядку ст.. ст.. 66-67 ГПК України наклав арешт на грошові кошти Приватного підприємства «Промто Плюс» (69057, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 158-б, ЄДРПОУ 23284454), які обліковуються на рахунках у банківських або інших кредитно-фінансових установах, у межах суми збільшених позовних вимог в розмірі 37 545 грн. 21 коп.

Відповідач проти позову заперечив, просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, виходячи з наступного: між позивачем та відповідачем існували довготривалі господарські відносини, за якими ПП «Промто Плюс» виступало в якості поручителя за ВАТ «Вуглецевий композит» перед постачальниками електричної енергії, води, природного газу, та сплачувало за позивача за отримані ним послуги, а позивач в рахунок погашення цієї заборгованості виготовляв для відповідача продукцію; так, листом № 80 від 28.05.10р. ПП «Промто Плюс» просило ВАТ «Вуглецевий композит» виготовити продукцію в рахунок раніше здійснених платежів за спожиту позивачем електроенергію, отже після отримання цієї продукції у відповідача не виникло зобов'язання з її оплати у зв'язку із вже раніше виконаною оплатою; таким чином зобов'язання ПП «Промто Плюс» перед ВАТ «Вуглецевий композит» на заявлену до стягнення суму 32 042,40 грн. є повністю оплаченим та виконаним належним чином.

У запереченнях на заяву про збільшення позовних вимог від 14.01.2013р. відповідач також вказав на те, що факт отримання ПП «Промто Плюс» рахунку у момент передачі товару є недоведеним, оскільки ні 31.05.2010р., ні 01.06.2012р. рахунок № 23 позивачем не надавався. Лише 16.08.2012р. копію вказаного рахунку разом з іншими рахунками з вимогою про їх сплату було направлено ПП «Промто Плюс» від ВАТ «Вуглецевий композит». У зв'язку із цим, на думку відповідача, нарахування 3% річних та інфляційних втрат на суму 32 042,40 грн. є невірним та безпідставним.

Позивач у додаткових поясненнях по справі від 28.01.2013р. заперечив факт отримання листа № 80 від 28.05.2010р., на який посилався відповідач, та зазначив, що ніякого зарахування заборгованості в розмірі 32 042,40 грн. у 2010 році не було. В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на лист ПП «Промто Плюс» № 78 від 27.05.2010р., яким відповідач гарантував здійснити оплату за виготовлену продукцію. Крім того, позивач склав розрахунок суми 3% річних та суми втрат від інфляції, розрахований після спливу 7-денного строку сплати заборгованості згідно листа ВАТ «Вуглецевий композит» № 01/217 від 16.08.2012р. Вказаний лист, до якого додавався примірник рахунку № 23 від 31.05.2010р., та який містив вимогу сплатити заборгованість протягом 7-денного строку з дня отримання, був отриманий відповідачем 20.08.2012р. Відповідно, у зв'язку із несплатою вказаного рахунку, позивач, починаючи з 28.08.2012р. по 28.01.2013р., зробив розрахунок 3% річних в розмірі 405,57 грн. та втрат від інфляції грошових коштів в розмірі 64,05 грн. Прокурор підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник третьої особи-1 в судових засіданнях підтримав позовні вимоги, викладені позивачем.

Представник третьої особи-2 в судові засідання не прибув, пояснень по суті спору суду не надав. Про дату, час та місце проведення судових засідань був повідомлений належним чином ухвалами суду.

Заслухавши представників сторін, прокурора, третьої особи, дослідивши позовні матеріали та надані сторонами додаткові докази, суд

В С Т А Н О В И В:

Листом (вих.. № 78 від 27.05.2010р.) ПП «Промто Плюс» замовило у ВАТ «Вуглецевий композит» виготовлення та доукомплектацію наступними деталями теплові вузли печі УВНК-8П:

- Втулку 4801Д.04.234.3.004 - в кількості 26 шт.

- Втулку 4801Д.04.234.3.005 - в кількості 10 шт.

- Бобишку 4801Д.04.234.3.006 - в кількості 6 шт.

- Замок 4801Д.04.234.6.006 - в кількості 4 шт.

У вказаному листі відповідач гарантував оплату замовленої продукції.

31.05.2010р. позивач виставив відповідачу рахунок № 23 на суму 32 042 грн. 40 коп., в т.ч. ПДВ 5 340 грн. 40 коп.

01.06.2010р. за накладною на відпуск товарно-матеріальних цінностей № 12 ВАТ «Вуглецевий композит» здійснило поставку ПП «Промто Плюс» на загальну суму 32 042 грн. 40 коп., в т.ч. ПДВ 5 340 грн. 40 коп.

Мотивуючи позов, позивач вказує на те, що виставлений рахунок на суму 32 042 грн. 40 коп. відповідачем сплачений не був.

На момент розгляду спору в суді за відповідачем рахується заборгованість в сумі 32 042 грн. 40 коп. Крім того, на підставі ст.. 625 ЦК України за період прострочення виконання зобов'язання (згідно заяви про збільшення розміру позовних вимог, прийнятої судом до розгляду) позивач нарахував 3% річних в сумі 2 554,09 грн. та втрати від інфляції в сумі 3 053,54 грн., які просить стягнути з відповідача на свою користь.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши учасників судового процесу, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 11 підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 ст. 205 ЦК України).

Відповідно до приписів ст.. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, як свідчать матеріали справи, між сторонами фактично виникли договірні зобов'язання, в силу яких позивач на підставі листа-замовлення № 78 від 27.05.2010р. зобов'язався виготовити та передати відповідачу продукцію - деталі для теплових вузлів печі УВНК-8П (згідно переліку), а відповідач взяв на себе зобов'язання прийняти та оплатити вказану продукцію.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказами, у відповідності до ст.. 32 ГПК України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Матеріалами справи підтверджено передачу позивачем продукції відповідачу згідно накладної на відпуск товарно-матеріальних цінностей № 12 від 01.06.2010р.

Факт отримання продукції відповідачем не оспорюється та підтверджений підписом відповідальної посадової особи ПП «Промто Плюс» на накладній № 12.

Слід відмітити, що у вищезгаданій накладній як підставу проведення господарської операції вказано рахунок № 23 від 31.05.2010р. У зв'язку із цим необізнаність відповідача в існуванні зазначеного рахунку та заперечення щодо його фактичного пред'явлення викликає сумнів та фактично не підтверджені документальними доказами.

З наданих доказів та пояснень сторін вбачається, що зобов'язання по сплаті отриманої продукції в сумі 32 042 грн. 40 коп. відповідачем виконано не було.

У той же час, матеріалами справи підтверджено, що дійсно, моментом пред'явлення вимоги про сплату рахунку № 23 від 31.05.2010р. слід вважати 20.08.2012р., коли ПП «Промто Плюс» був отриманий лист ВАТ «Вуглецевий композит» № 01/217 від 16.08.2012р. із примірником рахунку № 23, який містив вимогу про сплату заборгованості протягом 7-денного строку з дня отримання. Відповідач не заперечив факту отримання рахунку саме 20.08.2012р.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 530 ЦК України, відповідач мав сплатити рахунок до 27.08.2012р.

Виходячи з того, що до цього часу заборгованість ПП «Промто Плюс» не погашена, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 32 042 грн. 40 коп. обґрунтованими, доведеними, заснованими на законі і такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача щодо фактичного виконання перед позивачем зобов'язання по сплаті 32 042,40 грн. в рахунок раніше здійснених платежів за спожиту позивачем електроенергію судом до уваги не приймається, оскільки зазначені доводи не підтверджені документальними доказами в розумінні статті ст.. 32-33 ГПК України.

Відповідно до ст.. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач у заяві про збільшення розміру позовних вимог нарахував 3% річних в розмірі 2 449,27 грн. та втрати від інфляції грошових коштів в розмірі 3 053,54 грн. за період прострочення з 09.06.2010р. по 25.12.2012р.

У той же час, судом встановлено факт прострочення відповідачем виконання зобов'язання з оплати рахунку № 23 від 31.05.2010р. на суму 32 042 грн. 40 коп., пред'явленого до сплати 20.08.2012р., починаючи з 28.08.2012р.

У зв'язку із цим, вірним є нарахування 3% річних та втрат від інфляції за період прострочення з 28.08.2012р. (у наступний день після закінчення строку добровільної сплати) по 28.01.2013р.

Так, за вказаний період сума 3% річних від простроченої суми основного боргу - 32 042,40 грн. - складає 405 грн., 57 коп.; сума втрат від інфляції грошових коштів за період вересень - грудень 2012 року складає 64 грн. 05 коп.

Отже, позовні вимоги в цій частині задовольняються судом частково, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 3% річних в сумі 405 грн. 57 коп. і втрати від інфляції грошових коштів в сумі 64 грн. 05 коп.

В задоволенні іншої суми заявлених вимог в цій частині суд відмовляє, оскільки розрахунок позивача визнано необґрунтованим та невірним.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір в сумі 1 609 грн. 50 коп. покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

У зв'язку із вирішенням спору та прийняттям рішення у даній справі, доплата по судовому збору за подання заяви про збільшення позовних вимог, відстрочена позивачу ухвалою суду від 08.01.2013р., підлягає стягненню з Відкритого акціонерного товариства «Вуглецевий композит» в доход Державного бюджету в сумі 1 053 грн.42 коп.

Керуючись ст.ст. 22, 25, 49, 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Промто Плюс» (69057, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 158-б, ЄДРПОУ 23284454, р/р 26008059993141 в філії ЗРУ КБ «ПриватБанк», МФО 313399) на користь Відкритого акціонерного товариства «Вуглецевий композит» (69600, м. Запоріжжя, МСП-982, Північне шосе, 31-А, ЄДРПОУ 24516317) 32 042 (тридцять дві тисячі сорок дві) грн.. 57 коп. основного боргу, 405 (чотириста п'ять) грн.. 57 коп. - 3% річних, 64 (шістдесят чотири) грн.. 05 коп. - втрат від інфляції, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн.. 50 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Вуглецевий композит» (69600, м. Запоріжжя, МСП-982, Північне шосе, 31-А, ЄДРПОУ 24516317) в доход Державного бюджету України (одержувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, 22030001, банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025409, р/р № 31215206783007) 1 053 (одну тисячу п'ятдесят три) грн.. 42 коп. доплати по судовому збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову - відмовити.

Суддя В.Г. Серкіз

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 31.01.2013р.