Рішення № 29142652, 19.11.2012, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/16884/2012

Провадження № 2/0907/6867/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2012 року м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді: Ковалюк І.П.

секретаря Грабар Г.М.

за участі позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазпромбанк" в особі відділення ПАТ АБ "Укргазпромбанк" про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ПАТ АБ "Укргазпромбанк", ОСОБА_3. про відшкодування моральної шкоди в розмірі 10 000грн. Позов мотивований тим, що гр. ОСОБА_3, працюючи начальником відділення ПАТ АБ "Укргазпромбанк" підробив договір поруки від імені ОСОБА_1, в зв'язку із чим ОСОБА_1 викликали у виконавчу службу, безпідставно стягували із нього кошти та накладали заборону виїзду за кордон.

До початку розгляду справи по суті позивач уточнив позовні вимоги, просить виключити із числа відповідачів ОСОБА_3.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали із мотивів, наведених в ньому, просить позов задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, надавши суду письмове заперечення та пояснивши, що постанова Івано-Франківського міського суду про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ЗУ "Про амністію" не є обвинувальним вироком і не може бути розглянута судом як підстава для відшкодування моральної шкоди, окрім того, суду не надано доказів, якої саме моральної шкоди завдано позивачу.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи суд приходить до переконання, що позов є безпідставним та не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом, рішенням від 14.05.2009року постійно діючий Третейський суд при Асоціації українських банків стягнув із ОСОБА_1. як поручителя за договором поруки 124 247 грн. боргу.

Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 31.08.2012року ОСОБА_3, обвинуваченого за ст.ст. 364 ч.1, 366 ч.1 КК україни звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст.1 п."в" Закону України "Про амністію" від 08.07.2011року, кримінальну справу відносно нього закрито. Із даної постанови вбачається, що 05.12.2008року ОСОБА_3, який на той час обіймав посаду керуючого відділенням ВАТ "Укргазпромбанк", зловживаючи своїм службовим становищем, використовуючи службове становище всупереч інтересам служби, склав та імітуючи підпис ОСОБА_1, без згоди останнього підписав завідомо фальшивий документ- договір поруки №14-П/08-ІФ, згідно якого ОСОБА_1 виступив поручителем по договору банківського кредиту №1200-К/08 від 04.06.2008року.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Тобто позивач повинен довести, що з вини відповідача в нього виникли душевні та моральні страждання,однак суду таких доказів не надано.

Беручи до уваги п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31 березня 1995 року із подальшими змінами, спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень і законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.

Пунктом 3 вказаної Постанови передбачено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно з пунктом 4 вказаної Постанови передбачено, що відповідно до норм ЦПК у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Згідно з п. 5 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України суду необхідно в кожній конкретній справі з'ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати, якими правовими нормами регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виду правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду.

Відповідно до частини 2 статті 23 ЦК України моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Таким чином, законом чітко передбачено випадки, у яких настає право на відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до частини 1 статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

З огляну на вищевикладене, а також беручи до уваги те, що позивачем не надано жодного доказу того, що з вини відповідача спричинено йому фізичні чи душевні страждання, суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Виходячи із наведеного, а також із того, що суду не надано будь-яких доказів щодо придбаного спільно подружжям майна та його вартості, спричинення моральної шкоди, суд вважає за доцільне відмовити в задоволенні даного позову.

На підставі наведеного, відповідно до ст. 124 Конституції України, ст. 60,53,69-71 СК України, керуючись ст.ст. 88, 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазпромбанк" в особі відділення ПАТ АБ "Укргазпромбанк" про відшкодування моральної шкоди - відмовити

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя І.П. Ковалюк