Рішення № 29142453, 04.02.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2013 р.Справа № 5023/4846/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Інте Т.В.

при секретарі судового засідання Федоровой К.О.

розглянувши справу

за позовом ФГ "Скарбниця", с. Григорівка до ТОВ "Дігріма", с. Артільне про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - Кладченко О.О., дов. б/н від 20.09.12 р.;

відповідача - 1. Пуга Г.Г., дов. б/н від 07.11.12 р.,

2. Здєльник С.І., дов. ВРІ № 315420 від 26.06.12 р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Фермерське господарство "Скарбниця" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Дігріма" заборгованість в сумі 596184,70 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 11923,70 грн., мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань з оплати поставленого позивачем товару за договором № 26/01 від 26.01.12 р.

В судовому засіданні 12.11.12 р. оголошувалась перерва до 14.11.12 р.

Представник відповідача в судовому засіданні 14.11.12 р. зазначив, що надані позивачем документи в обґрунтування позовних вимог не відповідають вимогам чинного законодавства, за змістом та формою, та мають ознаки підробки та надав клопотання про призначення судової технічної експертизи та витребування у позивача додаткових документів.

Суд, дослідивши вказане клопотання відповідача, в його задоволенні відмовив, оскільки судово-технічна експертиза не зможе встановити сам факт поставки або її відсутність.

В зв'язку з розбіжностями в поясненнях сторін щодо факту поставки за спірним договором товару та кількості сплачених відповідачем коштів, питання про з'ясування наявності боргу потребує застосування спеціальних знань економічного характеру, суд, ухвалою від 14.11.12 р. зупинив провадження у справі та призначив у ній судово-економічну експертизу з постановкою перед експертом наступного запитання: "Чи підтверджується документально, на час проведення експертного дослідження, наявність заборгованості за отриманий Товариством з обмеженою відповідальністю "Дігріма" (с. Артільне) товар, поставлений Фермерським господарством "Скарбниця" (с. Григорівка) у період з 10.12.11 р. по 24.01.12 р. за укладеним між вказаними особами договором на закупівлю молока № 26/01 від 26.01.12 р. і в якій сумі ?".

23.01.13 р. від ХНДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса на адресу суду надійшов висновок судового експерта, в якому зазначено, що в обсязі наданих документів, визначити суму заборгованості за отриманий ТОВ "Дігріма" товар, поставлений Фермерським господарством "Скарбниця" у період з 10.12.11 р. по 24.01.12 р. за укладеним між вказаними сторонами договором на закупівлю молока № 26/01 від 26.01.12 р. не надається можливим.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.01.13 р. провадження по справі було поновлено та розгляд справи призначено на 04.02.13 р.

Позивач в судовому засіданні 04.02.13 р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні 04.02.13 підтримав свій відзив від 08.11.12 р., відповідно до якого проти позовних вимог заперечує у повному обсязі.

В обґрунтування своєї правової позиції відповідач посилається на те, що між позивачем та відповідачем не укладалося жодної угоди про постачання продукції, за даними бухгалтерського та податкового обліку у відповідача відсутні будь-які відомості про господарські взаємовідносини з позивачем. Жодної довіреності товароодержувача, який отримав товар позивач не надав. Окрім того, надані позивачем документи, які підтверджують поставку товару не відповідають вимогам чинного законодавства та мають ознаки підробки.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення уповноважених представників сторін, прийнявши до уваги висновок судово-економічної експертизи № 11733, судом встановлено наступне.

Між сторонами було укладено договір на закупівлю молока № 26/01 (далі - договір) від 26.01.12 р. (а.с. 10-11), відповідно до умов якого (п. 1.1), продавець (позивач) зобов'язався передавати у власність покупцю (відповідачу) молоко коров'яче незбиране (далі - товар), в порядку та на умовах визначених цим договором, а покупець (відповідач) прийняти таку продукцію та оплатити її.

Пунктом 3.1 вищезазначеного договору передбачено, що ціна на товар встановлюється за домовленістю сторін, що фіксується у протоколі погодження ціни, який є додатком до цього договору.

Відповідно до протоколу погодження ціни від 01.12.11 р. (а.с. 11), сторонами було встановлено ціну за 1 літр молока в заліковій вазі першого ґатунку, при базисних масових частках жиру - 3,4 % та білку - 3,0 %, в сумі 3,70 грн.

Позивач, в обґрунтування позовних вимог, вказує, що на виконання умов вищезазначеного договору, протягом періоду з грудня 2011 року по січень 2012 року, Фермерське господарство "Скарбниця" передало ТОВ "Дігріма" продукцію на загальну суму 596184,70 грн., що підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними (а.с. 13-35).

Суд зазначає, що відповідно до п. 7.1 вказаного договору, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками сторін та діє до припинення (розірвання) цього договору.

Товарно-транспортні накладні, які надані позивачем, складені за період з 10.12.11 р. по 25.01.12 р., тобто до укладання договору № 26/01 від 26.01.12 р. Таким чином, на підставі викладеного, суд досліджує товарно-транспортні накладні без врахування умов договору № 26/01 від 26.01.12 р.

Суд, дослідивши надані в обґрунтування позовних вимог товарно-транспортні накладні, відзначає, що вони не є первинними документами бухгалтерського обліку в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та не можуть підтверджувати факт здійснення господарської операції, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні складатись під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Крім того, "Положенням про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку", затвердженим наказом Міністерства фінансів України N 88 від 24.05.95 р. (далі - Положення), господарські операції визначено як факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні ж документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення (п. 2.2 Положення).

Тобто, факт проведення позивачем у справі господарських операцій, що стосуються виконання ним зобов'язань, повинен підтверджуватися виключно первинними бухгалтерськими документами і ніякими іншими.

Нормою статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

До документів, що підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей відноситься, зокрема, накладна, форма якої є типовою формою первинного обліку, затвердженою відповідними нормативно-правовими актами.

Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації), для надання їм юридичної сили і доказовості, повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

В підтвердження передачі молочної сировини відповідачу позивачем надані товарно-транспортні накладні за період з 10.12.11 р. по 25.01.12 р.

Відповідно до Інструкції "Про порядок заповнення, застосування спеціалізованої форми товарної накладної на перевезення молочної сировини", затвердженої наказом Мінагрополітики України від 01.07.2002 р. №176, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 вересня 2002 р. за N 722/7010 (далі - Інструкція) встановлено, що товарна накладна за формою N 1-ТН (МС) (далі - накладна) - це єдиний первинний документ, який є підставою для списання молочної сировини господарством або молокоприймальним пунктом, що здійснили відпуск цієї сировини, а також оприходування її молокоприймальним пунктом або молокопереробним підприємством-одержувачем, для оперативного і бухгалтерського обліку товарно-матеріальних цінностей у межах України. Указана накладна оформлюється на кожну відвантажену партію сировини і для кожного вантажоодержувача окремо.

Виконання положень Інструкції обов'язкове для всіх суб'єктів підприємницької діяльності, установ, організацій - юридичних та фізичних осіб, незалежно від форм власності, які здійснюють перевезення молочної сировини власним або залученим (орендованим) автомобільним транспортом (пункт 1.2 Інструкції).

У пункті 2 вищезазначеної Іінструкції, яка є чинною на момент розгляду справи, визначені вимоги до заповнення форм первинної транспортної документації.

Особи, які здійснюють оформлення первинної транспортної документації, відповідальні за достовірність вказаних у цих документах даних.

Надані позивачем товарно-транспортні накладні, не відповідають формі спеціалізованої товарної накладної, як єдиному первинному документу, який є підставою для списання молочної сировини господарством або молокоприймальним пунктом, що здійснили відпуск цієї сировини, а також оприходування її молокоприймальним пунктом або молокопереробним підприємством-одержувачем, для оперативного і бухгалтерського обліку товарно-матеріальних цінностей у межах України.

Судом встановлено, що у наданих позивачем товарно-транспортних накладних, відсутнє заповнення всіх необхідних реквізитів, в тому числі графи довіреностей, та не ідентифіковані особи, які брали участь у здійсненні господарської операції, а саме в отриманні товарно-матеріальних цінностей (молока), а також:

- відсутні серія та номери товарно-транспортних накладних;

- не вказаний номер подорожнього листа автомобіля;

- не вказано найменування молочної сировини;

- товарно-транспортні накладні оформлювались не на кожну партію вантажу (окрім за 10.12.2011);

- відсутні підписи матеріально-відповідальних осіб про прийняття молока.

Крім того, відповідно до п. 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 99 (далі - Інструкція № 99), сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безоплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Згідно з п. 5 Інструкції № 99, керівник підприємства затверджує перелік посад, зайняття яких надає відповідним працівникам право підписувати довіреність на одержання цінностей, та призначає особу, що має здійснювати виписування та реєстрацію виданих, повернутих та використаних довіреностей.

Позивачем, не надано жодної довіреності на отримання, зазначених в спірних товарно-транспортних накладних, матеріальних цінностей.

Крім того, у відповідності до ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на принципі єдиного грошового вимірнику, а саме вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюються в єдиній грошовій одиниці.

Одиницею виміру операції купівлі-продажу молочної сировини є базовий вимір який при множенні на ціну дає грошовий вимір операції продажу молока.

Водночас товарно-транспортна накладна на перевезення молочної сировини, затверджена наказом Мінагрополітики України від 01.07.2002 р. № 176 на поставку молока у натуральній вазі не може бути достатньою підставою для відображення у бухгалтерському обліку здійснення господарської операції купівлі-продажу, тому що вона не відображає грошовий вимір поставки.

Вказані дії відображаються в інших первинних документах - видаткових накладних, які позивачем також не надані.

Крім того, на час завантаження чи відвантаження товару, як в даному випадку, має бути обов'язково виписана податкова накладна яка є підставою щодо включення податкових зобов'язань суми ПДВ, оскільки, відповідно до ст. 185.1 Податкового кодексу, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувача. Але така податкова накладна позивачем також не надана.

Відповідно до дослідницької частини висновку судово-економічної експертизи № 11734, експертом було встановлено, що згідно наданої на дослідження виписки ПАТ "Мегабанк" по рахунку 260059730 клієнт ФГ "Скарбниця" за період з 10.12.2011 по 05.02.2012 встановлена відсутність оплати грошовими коштами від ТОВ "Дігріма".

Надані на дослідження закупівельні відомості молока у населення не містять інформацію про відвантаження молока саме на адресу ТОВ "Дігріма".

Надані на дослідження регістри бухгалтерського обліку (проводка № 4 за грудень 2011 та проводка № 4 за січень 2012) п. 3 ТОВ "Дігріма" ттн складені на підставі товарно-транспортних накладних, які не є підставою для відображення в бухгалтерському обліку ФГ "Скарбниця".

Щодо розрахунків суми заборгованості ТОВ "Дігріма" перед ФГ "Скарбниця", які наведені в позовній заяві, встановлено наступне:

Розрахунок складений на підставі товарно-транспортних накладних за період з 10.12.2011 по 25.01.2012 включно. Для розрахунку, в якості вихідних даних, використані показники товарно-транспортних накладних зазначеної кількості молока від ФГ "Скарбниця" для ТОВ "Дігріма" в фізичній вазі. Але, для встановлення суми заборгованості використані показники переданої кількості молока в заліковій вазі. В матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують передачу молока від ФГ "Скарбниця" для ТОВ "Дігріма" в заліковій вазі. Тому, судовому експерту не надається можливим документально підтвердити обсяг поставки молока в заліковій вазі в кількості 161131 літрів.

Також, в розрахунку зазначена ціна за 1 літр молока в сумі 3,70 грн. В матеріалах справи відсутні видаткові накладні на поставку молока, в яких окремим рядком зазначається ціна реалізації. В наданих товарно-транспортних накладних за період з 10.12.2011 по 25.01.2012 відсутня фактична ціна реалізації молока. Наданий протокол погодження ціни на молочну сировину від 26.01.2012 року, не є первинним бухгалтерським документом, що підтверджує фактичну ціну реалізації молока, а лише підтверджує наміри застосування відповідної ціни з 26.01.2012.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких підстав вимоги позивача є позбавленими фактичного та правового обґрунтування, такими, що не відповідають як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, у зв'язку з ненаданням доказів в підтвердження обставин, викладених у позові, що порушує умови ст. 33 ЦК України, згідно якої, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень та подати відповідні докази.

Оскільки спір виник з вини позивача, то судові витрати по розгляду справи необхідно покласти на позивача відповідно до ст. 49 ГПК України

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2 Положенням про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку N 88 від 24.05.95 р., ст.ст. 11, 16, 509, 533, 626, 629 ЦК України, ст.ст. 7, 193, 198, ГК України та ст.ст. 1, 4, 33, 34, 35, 44, 49, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Повне рішення складено 07.02.2013 р.

Суддя Інте Т.В.