Постанова № 29142216, 07.02.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

04.02.2013 р. справа №21/87б

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівМ'ясищева А.М. Манжур В.В., Москальової І.В. при секретарі: за участю представників сторін: арбітражний керуючий, керуючий санацією, від скаржника розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Лебеденко В.В. не з'явився; Лобода В.О., представник - Міщенко М.М. - довіреність; Савчук О.Г. - довіреність; Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" м. Київна ухвалу господарського судуЛуганської областівід13.11.2012р.у справі№ 21/87б (суддя Кривохижа Т.Г.)за заявою боржникаЗакритого акціонерного товариства "Луганські акумулятори" м. Луганськпробанкрутство

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Луганської області від 13.11.2012р. визнано обґрунтованими заявлені грошові вимоги кредитора ПАТ "Комерційний банк "Надра" м. Київ, до боржника - ЗАТ "Луганські акумулятори" м. Луганськ, у розмірі 1 476 413,32 грн. заборгованості, в тому числі 958945,44 грн. боргу за тілом кредиту (4 черга), 373582,35 грн. 35 боргу за відсотками (4 черга), 66822,03 грн. пені за тілом кредитору та відсотках (6 черга) та 77063,50 грн. інфляційні складові за тілом кредитору та відсотках (6 черга), а також врахувати сплата кредитором 85 грн. державного мита (1 черга) та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (1 черга), які є безспірними та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів.

Решту заявлених грошових вимог кредитора відхилено за відсутності правових підстав для задоволення.

Зобов'язано розпорядника майна боржника ОСОБА_8: внести інформацію щодо кредитора за п. 2 резолютивної частини даної ухвали; внести до реєстру вимог кредиторів згідно з приписами ч.6 ст. 14 Закону інформацію про предмет іпотеки; у строк до 26.11.2012р. надати суду реєстр вимог кредиторів у відповідності до приписів ч.6 ст. 14, ст.ст. 15 та 31 Закону про банкрутство.

Ухвала господарського суду Луганської області мотивована тим, що кредитором заявлені грошові вимоги до боржника на підставі рішення від 07.07.2010р. у справі №1/28 господарського суду Луганської області, за яким із першого відповідача -ЗАТ "Луганські акумулятори"(суб'єкта банкрутства) стягнуто на користь позивача - ВАТ "КБ "Надра" (кредитора за даною справою) за кредитним договором № ТФ 24/07-00 від 31.08.2007 борг у 958745,44 грн. за кредитом, 214424,09 грн. боргу по процентах, 40764,11 грн. пені, 12141,34 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; у задоволенні позову до другого відповідача -ТОВ "Луганській акумулятор - 2" відмовлено з посиланням на ст. 543 ЦК України, оскільки другий відповідач є майновим поручителем (іпотекодавцем), а не фінансовим поручителем, тому вимоги до нього можуть бути заявлені тільки про звернення стягнення на предмет іпотеки. Постановою від 27.03.2012р. у справі №1/28 Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду від 07.02.2012р. у справі №1/28 залишив без змін. При цьому в ній з ЗАТ "Луганські акумулятори" м. Луганськ, на користь ВАТ комерційний банк "Надра" м. Київ стягнуто витрати по проведенню судової економічної експертизи у сумі 16 384 грн. 56 коп.

Доказів погашення позичальником заборгованості за кредитними договорами №ТФ 24/07-00 від 31.08.2007р. суду не надано, також не надано доказів задоволення вимог кредитора за рахунок предмета застави.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 26 Закону про банкрутство майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Отже, законодавство про банкрутство чітко регламентує порядок та механізм задоволенню майнових інтересів заставодержателя у справі про банкрутство, тобто майнового поручителя, оскільки у випадку реалізації ліквідатором майна банкрута, що є предметом застави (іпотеки), отримані від реалізації кошти будуть спрямовані виключно для задоволення вимог заставодержателя.

Ст. 583 ЦК України передбачає, що майновий поручитель є суб'єктом такого спеціального виду забезпечення виконання основного зобов'язання, яким є застава.

Боржник - ЗАТ "Луганські акумулятори" не є позичальником за договором №ТФ 38/06-00 від 30.08.2006р.; він не отримував від банку грошових коштів, оскільки за згаданим договором кредитування позичальником є ТОВ "Торгівельний дім "Луганські акумулятори", в забезпечення кредитування якого ЗАТ "Луганські акумулятори" виступає як майновий поручитель, а отже, як майновий поручитель і несе відповідальність перед банком тільки власним майном, яке є предметом іпотеки, оскільки не має зобов'язань фінансового характеру.

На момент порушення провадження у справі про банкрутство боржника у кредитора - банку не виникли грошові зобов'язання перед боржником у розумінні ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а згідно з приписами абз. 2 ч. 6 ст. 14 цього Закону розпорядник майна зобов'язаний внести окремо до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, а також окремо внести до цього реєстру і відомості про майно боржника, що є предметом застави згідно з державними реєстрами. Суду не надано доказів задоволення вимог кредитора за рахунок предметів іпотеки.

З огляду на викладене, господарський суд визнав обґрунтованими заявлені грошові вимоги кредитора ПАТ "Комерційний банк "Надра" м. Київ, до боржника - ЗАТ "Луганські акумулятори" м. Луганськ, у розмірі 1 476 413,32 грн. заборгованості, в тому числі 958945,44 грн. боргу за тілом кредиту (4 черга), 373582,35 грн. боргу за відсотками (4 черга), 66822,03 грн. пені за тілом кредитору та відсотках (6 черга) та 77063,50 грн. інфляційні складові за тілом кредитору та відсотках (6 черга), а також врахувати сплата кредитором 85грн. державного мита (1 черга) та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (1 черга), які є безспірними та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів.

Оскільки кредитором речове право не трансформоване у грошове зобов'язання,тому відсутні правові підстави для задоволення кредиторських вимог у розмірі 46323679,10 грн. заборгованості, тому суд у цій частині вимоги за заявою кредитора відхилив.

Кредитором не надане документальне обґрунтування частки заявлених грошових вимог у розмірі 56 541,54 грн. заборгованості, тому господарський суд їх відхилив, як безпідставно заявлені.

Втім, відхиляючи кредиторські вимоги банку, як конкурсного кредитора, господарський суд ніяким чином не порушив права і охоронювані законом інтереси банку на отримання ним задоволення вимог за рахунок заставленого майна (об'єктів іпотеки) майнового поручителя, оскільки Закон гарантує йому таку правову, юридичну безпеку.

За таких обставин, суд, керуючись, ст. ст. 1, 14, 15, 31 Закону зобов'язав розпорядника майна внести інформацію про кредитора ПАТ "КБ "Надра" м. Київ, та розмір визнаних його грошових вимог до реєстру вимог кредиторів.

Оскаржуючи ухвалу господарського суду, ПАТ "КБ "Надра" м. Київ просить її скасувати та визнати обґрунтованими заявлені грошові вимоги кредитора ПАТ "КБ "Надра" м. Київ до боржника ЗАТ "Луганські акумулятори" у розмірі 47 856 633,96грн.

При цьому посилається на те, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права з наступних підстав.

Заява про визнання кредиторських вимог ПАТ "КБ "Надра" мотивована тим, що між банком та ТОВ Торговий дім "Луганські акумулятори" укладено кредитний договір №ТФ 38/06-00 від 30.08.2006р.

В забезпечення зобов'язань по кредитному договору №ТФ 38/06-00 від 30.08.2006р. між ПАТ "КБ "НАДРА" та ЗАТ "Луганські акумулятори" укладено договір іпотеки б/н від 27.04.2007р.

Згідно договору іпотеки б/н від 27.04.2007р. ЗАТ "Луганські акумулятори" передало в іпотеку ПАТ "КБ "НАДРА" об'єкти нерухомості в забезпечення зобов'язань по договору №ТФ ЯК6-00 від 30.08.2006р.

Приписами ст. 1 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким, іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом; майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи - боржника.

Частиною 1 ст. 575 ЦК України визначено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель) (ч. 1 ст. 583 ЦК України).

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотеко держатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

У разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи - іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше.

Отже, вимоги кредиторів, забезпечені заставою майна боржника, які за своїми ознаками (моментом виникнення) також можуть відноситися до вимог конкурсних кредиторів, вносяться окремо до реєстру вимог кредиторів незалежно від подання ними заяв із вимогами та на будь-якій стадії процедури банкрутства. Тобто, навіть після спливу встановленого Законом строку звернення із заявою про визнання кредитора до боржника.

У відзиві на апеляційну скаргу розпорядник майна повідомляє, що грошові вимоги ПАТ КБ "Надра" до ЗАТ "Луганські акумулятори" за кредитним договором №ТФ 24/07-00 від 31.08.2007р. - не забезпечені заставою майна боржника, а вимоги за кредитним договором №ТФ 38/06-00 від 30.08.2006р. - не є грошовими вимогами до боржника, тому оскаржувана ухвала не підлягає скасуванню, а скарга задоволенню.

У відзиві на апеляційну скаргу ЗАТ "Луганські акумулятори" просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, а скаргу без задоволення, оскільки кредитором в апеляційній скарзі не обґрунтував жодної підстави для скасування або зміни ухвали господарського суду від 13.11.2012р.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін судова колегія встановила.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 13.09.2010р. за заявою боржника ЗАТ "Луганські акумулятори", на підставі ст. ст. 1, 2, 5-8, 11, 12, 53 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порушена справа про банкрутство.

В газеті "Голос України" №200 (4950) від 26.10.2010р. керуючим санацією опубліковане оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника - ЗАТ "Луганські акумулятори" м. Луганськ, введення процедури санації по даній справі за ст. 53 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"(далі - Закон).

ВАТ Комерційний банк "Надра" м. Київ, в порядку ст. 14 Закону звернувся до господарського суду з заявою від 23.11.2010р про визнання грошових вимог в розмірі 47856633,96 грн. заборгованості до боржника - ЗАТ "Луганські акумулятори" м. Луганськ . Грошові вимоги в тому числі, як зазначено у заяві, в іноземній валюті - євро (валюта 978) та складаються з:

1. заборгованості по кредитному договору про надання боржнику кредитної лінії з вільним режимом кредитування №ТФ 24/07-00 від 31.08.2007р. у 1532954 грн. 86 коп., з яких: за кредитом - 958945 грн. 44 коп.; за процентами - 414204 грн. 33 коп.; за пенею - 68164 грн. 85 коп.; інфляційна складова по тілу кредиту - 50767 грн. 59 коп.; інфляційна складова по процентах - 40872 грн. 65 коп.

В забезпечення кредитного договору укладений договір іпотеки від 03.09.2007р., нотаріальний реєстраційний номер №2410, між банком та ТОВ "Луганський акумулятор - 2" (майновий поручитель);

2. З заборгованості ТОВ "Торговий дім "Луганські акумулятори ", м. Луганськ, за кредитним договором № ТФ 38/06-00 від 30.08.2006р., забезпеченим договором іпотеки від 20.09.2006р. №3885 та від 14.12.2006р. №4395 за участю ЗАТ "Луганські акумулятори" (іпотекодавця), що складає 46323679 грн. 10 коп., з яких: загальна сума заборгованості за договором в валюті 978 складає: за кредитом (тіло) - 9718,50 євро; за процентами - 3449,02 євро; за пенею - 1106,57 євро; в еквіваленті національної валюти (валюта 980): за кредитом (тіло) - 23433291 грн. 92 коп.; за процентами - 12141246 грн. 78 коп.; за пенею - 2254732 грн. 50 коп.; інфляційна складова по тілу кредиту - 6045789 грн. 32 коп.;інфляційна складова по процентах - 1193725 грн. 33 коп.

У відзиві від 25.09.2012р. б/н (а.с. 72-75, т. 22) керуючий санацією, виконавчий директор боржника Лободи В.О та розпорядник майна боржника ОСОБА_8, частково визнають грошові вимоги кредитора банку - ПАТ "КБ "Надра" у розмірі 1476413 грн. 32 коп. заборгованості, в тому числі 1409591 грн. 29 коп. основного боргу (4 черга) та 66822 грн. 03 коп. пені (6 черга), з урахуванням сплачених за заявою судових витрат у 85 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, разом 321 грн. 00 коп. (1 черга); решту вимог відхилили, без надання документального та нормативного обґрунтування цього рішення.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом вимоги кредитора обґрунтовані невиконанням боржником зобов'язань по кредитному договору №ТФ 24/07-00 від 31.08.2007р. укладеним між ВАТ КБ "Надра" та ЗАТ "Луганські акумулятори" про надання кредитної лінії з траншевим режимом кредитування на загальну суму 1 476 413,32грн.

Згідно матеріалів справи заборгованість в цій сумі підтверджена рішенням господарського суду Луганської області від 07.07.2010р. у справі №1/28 за яким із першого відповідача - ЗАТ "Луганські акумулятори" (суб'єкта банкрутства) стягнуто на користь позивача - ВАТ КБ "Надра" (кредитора за даною справою) за кредитним договором № ТФ 24/07-00 від 31.08.2007 борг 958745,44 грн. за кредитом; 214 424,09 грн. боргу по процентах; 40764,11 грн. пені; 12 141,34 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; у задоволенні позову до другого відповідача - ТОВ "Луганській акумулятор - 2" відмовлено з посиланням на ст. 543 ЦК України, оскільки другий відповідач є майновим поручителем (іпотекодавцем), а не фінансовим поручителем, тому вимоги до нього можуть бути заявлені тільки про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Постановою від 27.03.2012р. у справі №1/28 Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду від 07.02.2012р. у справі №1/28 залишив без змін. При цьому згідно зазначеної постанови стягнуто з ЗАТ "Луганські акумулятори" м. Луганськ, на користь ВАТ комерційний банк "Надра" м. Київ витрати по проведенню судової економічної експертизи у сумі 16 384 грн. 56 коп. Рішення вступило в законну силу.

Тому відповідно до приписів ст. 35 ГПК України та ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" рішення суду є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору, в тому числі і в процедурному провадженні з банкрутства.

Доказів погашення позичальником заборгованості за кредитними договорами №ТФ 24/07-00 від 31.08.2007р. суду не надано, також не надано доказів задоволення вимог кредитора за рахунок предмета застави.

Тому суд першої інстанції обґрунтовано визнав заявлені грошові вимоги кредитора ПАТ Комерційний банк "Надра" м. Київ, до боржника - ЗАТ "Луганські акумулятори" м. Луганськ, у сумі 1 476 413,32 грн. заборгованості, як безспірні та такими, що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор -юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також, органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування податків і зборів( обов'язкових платежів).

Грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Згідно з п. 6 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Тобто Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачає механізм задоволення майнових інтересів заставодержателя, у справі про банкрутство майнового поручителя, а саме - у випадку реалізації ліквідатором майна банкрута, що є предметом застави (іпотеки), отримані від реалізації кошти спрямовуються виключно для задоволення вимог заставодержателя.

Виходячи з вимог ст. 583 ЦК України майновий поручитель є суб'єктом такого виду забезпечення виконання основного зобов'язання, як застава.

З матеріалів справи вбачається, що в забезпечення кредитного договору №ТФ 38/06-00 від 30.08.2006р., укладеного між ВАТ КБ "Надра" (нині -ПАТ "КБ "Надра") та позичальником ТОВ "Торговий дім "Луганські акумулятори" (а/с. 33-46, т.21), банком були укладені договори іпотеки від 20.09.2006р. нотаріальний реєстраційний №3884, за яким іпотекодавець -ЗАТ "Луганські акумулятори" є майновим поручителем позичальника за кредитним договором №ТФ 38/06-00 від 30.08.2006р. ТОВ "Торговий дім "Луганські акумулятори," передавши в іпотеку за п.1 договору (а/с. 48, т.21, зворот) об'єкти нерухомості: головний корпус, корпус переробки відпрацьованих акумуляторів, кисневу станцію (м. Луганськ, вул. Оборонна, 105), нежитлову будівлю (м. Луганськ, вул. Оборонна, 105а) та водневу станцію (м. Луганськ, вул. Оборонна, 105б) загальною заставною вартістю у 11692100 грн. (п.1.4 договору іпотеки).

Згідно з п. 5.1.6 договору іпотекодердатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у разі порушення розрахунків за договором; п. 5.1.7 цього договору передбачений механізм задоволення вимог банку, надавшому кредитування, за рахунок вартості предмету іпотеки, тобто від його реалізації; аналогічна узгоджена умова задоволення вимоги іпотекодаржателя міститься в п. 7.1 договору; а п.п. 7.4 та 7.5 цього договору містять умови звернення стягнення на предмет іпотеки.

За договором іпотеки від 14.12.2006р., нотаріальний реєстровий №4395 (а.с. 52-53, т.21), укладеним між цими ж сторонами, додатково передано в іпотеку майно, що знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна, 105в (п.1 цього договору) у зв'язку з чим були внесені зміни до п.п. 1.1, 1.2, 1.3 попереднього договору (від 20.09.2006 №3884), а також доповнення до п. 1.7 ст. 1 за п.1.4 договору та п. 2.3 ст.2 -за п. 1.5 договору; за п.1.2 цього договору узгоджена заставна вартість предмету іпотеки у 12508100 грн. 00 коп.

Ст. 7 Закону України "Про іпотеку" (зі змінами в редакції від 05.07.2012р. №5059/VІ) регулює питання щодо задоволення вимог, які забезпечені іпотекою; ст. ст. 37 та 38 цього Закону регулюють питання відповідно стосовно передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки (ст. 38) та права іпотекодержателя на продаж предмету іпотеки (ст. 38), останнє передбачене умовами п. 5.1.6 договору іпотеки від 20.09.2006 №3885, яким має безпосереднє відношення до даної справи та врегулювання правовідносин між сторонами за нею.

Таким чином, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що боржник - ЗАТ "Луганські акумулятори" не є позичальником за договором №ТФ 38/06-00 від 30.08.2006р.; він не отримував від банку грошових коштів, оскільки за згаданим договором кредитування позичальником є ТОВ "Торгівельний дім "Луганські акумулятори", в забезпечення кредитування якого ЗАТ "Луганські акумулятори" виступає як майновий поручитель, а отже, як майновий поручитель і несе відповідальність перед банком тільки власним майном, яке є предметом іпотеки, оскільки не має зобов'язань фінансового характеру.

Необхідною ознакою набуття статусу кредитора у справі про банкрутство, виходячи з вимог п. п.3, 7 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", є наявність саме зобов'язань грошового, тобто фінансового характеру.

Згідно матеріалів справи кредитором речове право не трансформоване у грошове зобов'язання, у розмірі 46323679 грн. 10 коп.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність у боржника - майнового поручителя за договором застави зобов'язань грошового характеру перед банком та правомірно відхилив в цій частині вимоги кредитора до боржника, як конкурсного кредитора та зобов'язав розпорядника майна внести окремо до реєстру кредиторів боржника відомості про майно, яке є предметом застави.

Оскільки кредитором не надане документальне обґрунтування частини заявлених грошових вимог у розмірі 56541 грн. 54 коп. заборгованості, тому суд першої інстанції з огляду на приписи ст. 33 ГПК України та ст. 14 Закону про банкрутство обґрунтовано їх відхилив, як безпідставно заявлені.

Разом з тим, як вірно зазначив суд першої інстанції, відхилення судом вимог ПАТ "КБ "Надра", як конкурсного кредитора, ніяким чином не порушує права та охоронювані законом інтереси банку на отримання задоволення його вимог за рахунок заставленого майна майнового поручителя.

Посилання скаржника на те, що вимоги кредиторів, забезпечені заставою майна боржника, які за своїми ознаками (моментом виникнення) також можуть відноситися до вимог конкурсних кредиторів, вносяться окремо до реєстру вимог кредиторів незалежно від подання ними заяв із вимогами та на будь-якій стадії процедури банкрутства навіть після спливу встановленого Законом строку звернення із заявою про визнання кредитора до боржника з огляду на приписи ст. 1, 14, 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", необґрунтовані та не можуть бути прийняті до уваги.

З огляду на наведене ухвала господарського суду відповідає приписам чинного законодавства, матеріалам справи та не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 103,104,105, 106 ГПК України, судова колегія,

П О С Т А Н О В И Л А:

Ухвалу господарського суду Лугнаської області від 13.11.2012р. по справі № 21/87б залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Головуючий А.М. М'ясищев

Судді: В.В. Манжур

І.В. Москальова

Надруковано: 8 прим.

1. кредитору(скаржнику)

2. боржнику

3. арбітражному керуючому

4. у справу

5. апеляційному суду

6. керуючому санацією