Рішення № 29142186, 21.01.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" січня 2013 р. Справа № 12/117-12/4

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія

«Нафтогаз України», м. Київ

до Державного підприємства «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця», с. Софіївська Борщагівка, Київська область

про стягнення 24404,19 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: Ахметов Р.Р. - предст. за дов. від 18.01.2013р. №14-16

від відповідача: не з'явився.

Обставини справи:

Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (позивач) заявлено позов до Державного підприємства «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» (відповідач) про стягнення 24404,19 грн., з яких 2839,37 грн. інфляційні втрати, 2937,44 грн. 3% річних, 14920,68 грн. пеня, 3706,70 грн. 7% штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання за договором купівлі-продажу природного газу від 30.09.2011р. №14/2650/11 в частині оплати вартості отриманого газу.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.11.12р. (суддя Грабець С.Ю.) було порушено провадження у даній справі, розгляд справи призначено на 19.12.12р.

Згідно розпорядження голови господарського суду Київської області від 28.12.2012р. №289-АР справу №12/117-12 передано на повторний автоматизований розподіл, у зв'язку з виходом судді Грабець С.Ю. у довготривалу відпустку.

На підставі автоматизованого розподілу справ, справу №12/117-12 передано для розгляду судді Щоткіну О.В.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.12.2012р. справу №12/117-12 було прийнято до свого провадження суддею Щоткіним О.В., справі присвоєно номер №12/117-12/4, а її розгляд призначено на 21.01.2013р.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою суду від 14.11.12р., від 19.12.12р., від 28.12.12р., що також підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового рекомендованого відправлення №0103236516966, в жодне судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до частини 1 статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України 02.06.2006 р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році").

Враховуючи те, що ухвала суду була направлена за адресою, яка вказана у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, суд дійшов висновку, що відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, 21.01.2013р. у судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, господарський суд,

встановив:

30.09.11р. між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (продавець) та Державним підприємством «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу природного газу №14/2650/11 (далі - Договір), відповідно умов до якого, продавець зобов'язується передати у власність Покупцю у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 210000, ввезеного на митну територію України ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», далі - газ), для виробництва теплової енергії, яка споживається населення» та релігійними організаціями, а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього Договору (п.п. 1.1 Договору).

Відповідно до п.п. 3.1 Договору, продавець передає покупцю газ у пунктах приймання-передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі покупця. Право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ.

Приписами п.п. 6.1 Договору передбачено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01 жовтня 2011 року до 31 грудня 2012 року, а в частині проведення розрахунків за газ та послуг з його транспортування - до повного погашення заборгованості (п.п. 11.1 Договору).

14.10.2011р. між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (продавець) та Державним підприємством «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» (покупець) було укладено додаткову угоду №1 до договору купівлі-продажу природного газу від 30.09.2011р. №14/2650/11, відповідно до умов якої сторони внесли зміни до статті 5 Договору «Ціна газу».

31.01.2012р. між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (продавець) та Державним підприємством «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» (покупець) було укладено додаткову угоду №2 до договору купівлі-продажу природного газу від 30.09.2011р. №14/2650/11, відповідно до умов якої сторони внесли зміни до статті 5 Договору «Ціна газу» та до статті 12 «Адреси та реквізити сторін».

На виконання зазначеного Договору та додаткових угод, позивач передав у власність покупця протягом жовтня - грудня 2011 року та січня - серпня 2012 імпортований природний газ на загальну суму 2662061,78 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів прийому - передачі природного газу від 31.10.11р. на суму 202147,02 грн., від 30.11.11р. на суму 301317,61 грн., від 31.12.11р. на суму 391588,26 грн., від 31.01.12р. на суму 431081,59 грн., від 31.03.12р. на суму 376757,65 грн., від 30.04.12р. на суму 220672,21 грн., 31.05.12р. на суму 102646,51 грн., від 30.06.12р. на суму 41966,41 грн., від 31.07.12р. на суму 50048,10 грн., від 31.08.12р. на суму 52953,20 грн., які підписані повноважними представниками сторін та скріплені їх печатками.

Позивач зазначає, що в порушення умов договору (п. 6.1 договору) відповідач невчасно здійснював оплату за поставлений природний газ та остаточно розрахувався лише 16.10.2012р.,

17.10.2012р. відповідно до фіскального чека №7593 (оригінал в матеріалах справи) позивач направив на адресу відповідача вимогу, відповідно до якої вимагав протягом 3-х днів з моменту отримання даної вимоги сплатити основний борг в розмірі 52952,90 грн. та штрафні санкції в сумі 18605,68 грн. Вказана вимога відповідачем залишена без задоволення та належного реагування.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком позивача, що знаходиться в матеріалах справи, інфляційні втрати складають 2839,37 грн., а 3% річних - 2937,44 грн. Розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога про стягнення інфляційних втрат в розмірі 2839,37 грн. та 3% річних - 2937,44 грн. підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 14920,68 грн.

Відповідно до п.п. 7.2 Договору, у разі невиконання покупцем пункту 6.1. умов цього Договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу а кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Розрахунок пені, здійснений позивачем окремо по кожному акту, відповідає вимогам Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», а тому вимога про стягнення 14920,68 грн. пені підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Окрім цього, позивач заявив вимогу про стягнення штрафу - 3706,70 грн. в розмірі 7% від суми простроченого платежу, в обґрунтування якої посилається на те, що вказаний штраф та його розмір обумовлено сторонами Договором, а саме підпунктом 7.2 Договору купівлі-продажу природного газу від 30.09.2011р. №14/2650/11.

Проте, підпунктом 7.2 Договору купівлі-продажу природного газу від 30.09.2011р. №14/2650/11, на який посилається позивач, обґрунтовуючи свою вимогу про стягнення 7% штрафу, не встановлена відповідальність відповідача за порушення строків оплати газу у вигляді штрафу у розмірі 7% від суми простроченого платежу, і відповідно позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» в цій частині задоволенню не підлягають.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2839,37 грн. інфляційних втрат, 2937,44 грн. 3% річних та 14920,68 грн. пені, загалом 20697,49 грн. В іншій частині суд відмовляє.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» (08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Софіївська Борщагівка, вул. Леніна, 63, код ЄДРПОУ 00849296) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) - 2839 (дві тисячі вісімсот тридцять дев'ять гривень) 37 коп. інфляційних втрат, 2937 (дві тисячі дев'ятсот тридцять сім гривень) 44 коп. 3% річних, 14920 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот двадцять гривень) 68 коп. пені та 1365 (одну тисячу триста шістдесят п'ять гривень) 04 коп. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити повністю.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення: 05.02.2013р.

Суддя О.В. Щоткін