Постанова № 29140101, 06.02.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2013 року 810/313/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Лисенко В.І.,

за участю секретаря судового засідання Маковецької І.М.,

представника позивача - Саєнко В.І.

представників відповідача - Данильчука А.О., Ядвіжиної Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом приватного підприємства «Гармонія Смаку»до проФастівської об'єднаної державної податкової інспекції у Київській області визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,- в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось приватне підприємство «Гармонія Смаку» з позовом до Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.01.2013 № 0000042301 та № 0000062301.

В основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень покладено висновок податкового органу про фіктивність правочину, укладеного між позивачем та ТОВ «Різано Трейд». На думку відповідача, фінансово-господарські взаємовідносини між ПП «Гармонія Смаку» та ТОВ «Різано Трейд» є фіктивними, та такими, що не мали реального характеру і були вчинені без наміру створення правових наслідків, з метою отримання податкової вигоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає висновки податкового органу безпідставними, оскільки операція з поставки товару мала реальний характер з метою використання його в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності. Цей факт підтверджуються документально, господарська операція належним чином відображена у податковому обліку і податковій звітності, а тому ПП «Гармонія Смаку» правильно визначило податкові зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував, обґрунтовуючи заперечення тим, що вважає податкові повідомлення-рішення правомірними, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Приватне підприємство «Гармонія Смаку» є юридичною особою, що зареєстрована Фастівською районною державною адміністрацією 20.05.2010. Свідоцтво серії А01 № 092843.

Взято на податковий облік в органах ДПС 21.05.2010 за № 9745. Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 12.07.2010 № 10029250, ПП «Гармонія Смаку» є платником ПДВ.

Основними видами діяльності позивача згідно КВЕД є: перероблення та консервування фруктів і овочів, діяльність посередників у торгівлі с/г сировиною, оптова торгівля фруктами і овочами.

Як пояснив у судовому засіданні представник позивача, який є директором ПП «Гармонія Смаку», у січні 2011 року між позивачем та ТОВ «Різано Трейд» було заключено усний договір поставки товарів, згідно умов договору, він придбав у ТОВ «Різано Трейд» товари: заморожені та свіжі фрукти.

Факт поставки товарів підтверджується видатковою накладною від 26.01.2011 № 260101, податковою накладною від 26.01.2011 № 260101 та рахунком-фактурою від 26.01.2011 № 260102.

Відсутність товарно-транспортних накладних представник позивача пояснив тим, що товар придбавався невеликими партіями, необхідності залучати вантажний транспорт не було, а тому він особисто забирав товар своїм автомобілем марки «Daewoo».

Позивач здійснив оплату за вказаним договором у розмірі 17310,00 грн., що підтверджується банківською випискою, наявною в матеріалах справи.

За здійсненими господарськими операціями, позивачем сформовано податковий кредит на підставі виписаної ТОВ «Різано Трейд» податкової накладної у розмірі 2885,00 грн.

Відповідно до наказу Фастівської ОДПІ від 12.12.2012 № 517, посадовими особами відповідача було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Гармонія Смаку» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ПДВ та податку на прибуток підприємств по взаємовідносинам з ТОВ «Різано Трейд» за період з 01.01.2011 по 31.01.2011, за результатами якої було складено Акт від 20.12.2012 № 645/2202-36415490.

Вказаною перевіркою встановлено порушення ПП «Гармонія Смаку» положень пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу в результаті чого занижено податок на додану вартість у розмірі 2885,00 грн., пункт 5.1, підпункт 5.2.1 пункту 5.2, абз.4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток у розмірі 3607,00 грн.

Висновки посадових осіб податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються на припущенні, що договір про поставку товарів, укладений між позивачем та ТОВ «Різано Трейд» є нікчемним і таким, що порушує публічний порядок, суперечить інтересам держави і суспільства, оскільки вказаний договір укладено за відсутності наміру дійсної поставки товарів, фактично ніякі поставки контрагентом не проводились, а договір укладено лише задля незаконного зменшення об'єкту оподаткування податком на додану вартість.

У ході перевірки посадовими особами відповідача було використано дані акта перевірки ДПІ у Вишгородському районі Київської області від 10.02.2011 № 101/23-1/36445153 про неможливість проведення документальної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ «Різано Трейд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 05.05.2009 по 31.12.2011, в якому зазначено, що упродовж 2009-2011 років ТОВ «Різано Трейд» використовувалось в злочинних схемах з метою незаконного завищення валових витрат, податкового кредиту з ПДВ та ухилення від сплати податків реально діючими підприємствами.

На підставі вищезазначеного, посадові особи відповідача дійшли висновку про нікчемність правочинів, вчинених між ПП «Гармонія Смаку» і ТОВ «Різано Трейд», та як наслідок: безпідставне віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, які були сплачені контрагентам у складі вартості отриманих товарів, у розмірі 2885,00 грн.; заниження ПП «Гармонія Смаку» податку на прибуток у розмірі 3607,00 грн.

За результатами перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 04.01.2013 № 0000042301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2886,00 грн., з яких: за основним платежем - 2885,00 грн., штрафні санкції - 1,00 грн., та податкове повідомлення-рішення від 04.01.2013 № 0000062301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 3608,00 грн., з яких: за основним платежем - 3607,00 грн., штрафні санкції - 1,00 грн.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України, який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Податковим кредитом в розумінні підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу положень пункту 200.1, пункту 200.2, пункту 200.3 та пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, правомірність формування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість безпосередньо залежить від правомірності формування податкового кредиту.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (пункт 201.1 статті 201 Податкового кодексу України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (пункт 201.2 статті 201 Податкового кодексу України).

В силу пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Порядок формування валових витрат станом на момент виникнення спірних відносин був врегульований наступним чином.

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР (далі - Закон № 334/94-ВР) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334/94-ВР встановлено, що до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

На підставі підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закон № 334/94-ВР не включаються до валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (надалі - Закон України від 16.07.1999 №996-ХІV) визначено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 статті 9 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання, назву підприємства від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, право на формування податкового кредиту та включення до складу валових витрат певних сум виникає у платника податків у зв'язку із здійсненням ним господарських операцій, що підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами фінансової звітності.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що поставка товарів ТОВ «Різано Трейд» та оплата їх вартості позивачем підтверджується документально, господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та у податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковою накладною, видатковою накладною та банківською випискою. Господарські операції були фактично здійсненими, оскільки спричинили реальну зміну майнового стану платника податку: ПП «Гармонія Смаку» понесло реальні витрати на оплату поставлених ТОВ «Різано Трейд» товарів. Рух активів у процесі здійснення господарської діяльності підтверджується банківською випискою та податковими накладними. Крім того, ПП «Гармонія смаку» використало отримані від ТОВ «Різано Трейд», товари у своїй господарській діяльності, а саме продало придбані товари іншим підприємствам. На підтвердження вказаного позивачем було надано копії видаткових накладних від 02.02.2011, від 08.02.2011, від 09.02.2011, від 14.02.2011, від 15.02.2011, від 22.02.2011, від 03.03.2011 та оригінали банківських виписок для огляду. Таким чином, суд дійшов висновку, що з урахуванням наданих представником позивача та досліджених судом первинних документів, а саме: податкової накладної, видаткових накладних, банківської виписки, позивачем підтверджено реальність господарських операцій з ТОВ «Різано Трейд». А відтак, позивач правомірно сформував податковий кредит та валові витрати по взаємовідносинам з ТОВ «Різано Трейд».

З огляду на той факт, що під час судового розгляду відповідачем не наведено обставини, які б спростовували факт здійснення позивачем господарських операцій, достовірності і повноти відображення та нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість та формування валових витрат за вказаними операціями, суд дійшов висновку про безпідставність тверджень податкового органу. Це означає, що висновки податкового органу про порушення ПП «Гармонія Смаку» положень пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, абз.4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є помилковими. Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача від 04.01.2013 № 0000042301 та № 0000062301, прийняті безпідставно, а тому підлягають скасуванню. Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, таким чином, судові витрати підлягають стягненню з Державного бюджету на користь позивача. Керуючись вимогами статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції у Київській області від 04.01.2013 № 0000042301 та від 04.01.2013 № 0000062301.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Гармонія Смаку» сплачений судовий збір у розмірі 115 (сто п'ятнадцять) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лисенко В.І.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 07 лютого 2013 р.