Рішення № 29139874, 29.01.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2013 р. Справа № 5010/1566/2012-16/65 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Калашник В. О. ,

при секретарі судового засідання Бабенецька А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ДП "Івано-Франківський військовий лісопромкомбінат",

вул.Ребета, 6, м.Івано-Франківськ, 76000

до відповідачів: ФОП ОСОБА_1

АДРЕСА_1

ФОП ОСОБА_2

АДРЕСА_2

про визнання недійсним договору про взаємодію та зарахування взаємної заборгованості, укладений між сторонами у даній справі та зареєстрований за №342.

за участю представників сторін:

Від позивача: Чебачова Ю.О.-представник, (довіреність №1304 від 20.12.2012р. )

Від відповідача - ФОП ОСОБА_1: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - представники , (довіреність №771 від 27.08.2012р. )

Від відповідача - ФОП ОСОБА_2: ОСОБА_6-представник, (довіреністьб/н від 14.01.2013р. ) та ОСОБА_2 (посвідчення водія НОМЕР_1 від 15.09.2004р.)

Встановив:

Позивач, Державне підприємство "Івано-Франківський військовий лісопромкомбінат" є юридичною особою, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА №558896 з присвоєним йому індифікаційним кодом №08033772.

Відокремленим структурним підрозділом (філією) Державного підприємства "Івано-Франківський військовий лісопромкомбінат" є Сколівський військовий лісгосп без права юридичної особи, який діє відповідно до Положення Сколівського військового лісгоспу ДП "Івано-Франківський військовий лісопромкомбінат" .

Вказаним Положенням визначені його повноваження щодо здійснення господарської діяльності.

Як вбачається із змісту позовної заяви та встановлено в судовому засіданні, між Сколівським військовим лісгоспом , Підприємцем ОСОБА_1 та підприємцем ОСОБА_2, 10.10.2011р., був укладений договір про взаємодію та зарахування взаємної заборгованості зареєстрованим в ДП "Івано-Франківський військовий лісопромкомбінат" під №342.

Вказаний договір підписаний уповноваженими особами, а їх підписи скріплені печатками сторін.

Таким чином, договір набрав юридичної сили.

Вказаним договором встановлено порядок проведення взаємозаліку зобов"язань майнового характеру, що виникли у зв"язку з виконанням договірних зобов"язань між підприємцем ОСОБА_1 та Сколівським військовим лісгоспом (договори №204 від 07.09.2011року; №205 від 07.09.2011року), а також між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 (договір №1 від 10.10.2011року).

Пунктом 3.1.1. Договору про взаємодію та зарахування взаємної заборгованості передбачено, що підприємець ОСОБА_1 не здійснює розрахунок із Сколівським військовим лісгоспом, згідно договору №205/290 від 07.09.2011року.

Відповідно до п.3.1.3 Договору, Сколівський військовий лісгосп не здійснює розрахунок з підприємцем ОСОБА_1 за договором №204/289 від 07.09.2011року, а всі послуги, що мають бути надані ОСОБА_1 Сколівському лісгоспу на суму 71119,20грн., вважаються оплаченими з моменту підписання договору.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що Сколівський військовий лісгосп за результатами взаєморозрахунків, визначених у п.3.1. Договору, набуває майнових зобов'язань перед підприємцем ОСОБА_2 в сумі 69 019,43грн.

Пунктом 2.5. Договору визначено перелік зобов'язань, щодо яких здійснюються взаморозрахунки між сторонами договору. Зокрема передбачено, що зобов'язання, зазначені у п.2.5.1.-2.5.3 договору існують при умові виконання всіх зобов'язань, встановлених договорами №204/289 від 07.09.2011року та №205/290 від 07.09.2011року.

Позивач вважає, що за своїм змістом вказаний договір про взаємодію та зарахування взаємної заборгованості є правочином зарахування зустрічних однорідних вимог.

За змістом ст. 202, 203 ГК України , ст. 601, 602 ЦК України, залік можливий лише при наявності певних умов, зокрема: вимоги сторін мають бути зустрічні, тобто такі, які випливають з різних зобов'язань між двома (трьома) особами, де кредитор одного зобов'язання є боржником іншого, те саме повинно бути із боржником; однорідні, зокрема можна зарахувати грошовий борг проти грошового, а також необхідно, щоб за обома вимогами настав вже строк виконання, оскільки не можна пред'явити до зарахування вимоги за таким зобов'язанням, яке не підлягає виконанню.

Відповідно до договору №204 від 07.09.2011 року, зареєстрований в Івано-Франківському ЛПК під №289, Позивач зобов'язувався виконати роботи по заготівлі лісопродукції з лісосік, згідно графіку у кварталі №1 вид.-28., пл.3,4га ліквідною кубомасою 847м.куб., в тому числі ділової деревини в кількості 267м.куб. Відповідно до п. 5.3. цього Договору, вартість робіт становить 59266,00грн та 11853,20грн. ПДВ (на загальну суму 71119,20грн.).

Пунктом 4.1. Договору №204/289 передбачено, що про виконані роботи Виконавець складає Акт. В п.5.1 Договору вказано, що підставою для нарахування виконаних робіт, які надає Виконавець є погоджений розрахунок вартості робіт та акти виконаних робіт.

Позивач вважає, що на момент укладення договору №342 сторонами не був виконаний договір №204/289 від 07.09.2011року, тобто послуги не надавались, акти виконаних робіт не складались. Таким чином , обов'язок оплати коштів підприємцю ОСОБА_1 в сумі 71119,20грн. у Сколівського лісгоспу за надані послуги по лісозаготівельних роботах не виник, а строк виконання не настав.

Крім цього, Позивач вказує, що на даний момент договір №204/289 від 07.09.2011року ним розірваний в односторонньому порядку, а умови виконані тільки частково. Відповідно до актів виконаних робіт від 30.12.2011року у грудні 2011року, підприємцем ОСОБА_1 проведені роботи по заготівлі та трелівці деревини в кількості 236,76м.куб., на загальну суму 20083,69грн., та згідно акту виконаних робіт від 28.04.2012року - в кількості 69,13м.куб, на загальну суму 6636,48грн.

Про розірвання договору №204/289 від 07.09.2011року в односторонньому порядку, Сколівський лісгосп повідомив підприємця ОСОБА_1 листом за №561 від 27.07.2012р.

За умовами договору №205/290 від 07.09.2011року, Сколівський військовий лісгосп зобов'язувався відпустити підприємцю ОСОБА_1 лісопродукцію за передоплату на суму 172360,00грн. Проте, умови вказаного договору також не виконані в повному обсязі. За даними Сколівського військового лісгоспу та товаротранспортних накладних підприємця ОСОБА_1, останньому було відпущено лісопродукції лише на суму 56635,08грн.

Враховуючи викладені обставини, Позивач вважає, що договором №342 від 10.10.2011р. в порушення вимог ст. 202, 203 ГК України, ст. 601, 602 ЦК України, проведено зарахування вимог, строк виконання яких не настав , тобто пред'явлено до зарахування вимоги за такими зобов'язаннями, які не підлягають виконанню.

З посиланням на положення ст. 207 ГК України, Позивач вважає, що оспорюваний договір №342 не відповідає вимогам закону, а тому може бути на вимогу однієї із сторін визнаний судом недійсним.

З врахуванням викладених обставин та наведених норм закону, Позивач в позовній заяві просить суд визнати недійсним договір №342 про взаємодію та зарахування взаємної заборгованості, а також застосувати наслідок недійсності правочину шляхом застосування трьохстороньої реституції до сторін вказаного правочину.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві та просить суд позов задовольнити повністю.

Відповідачі вважають позов необгрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.

Свої правові позиції виклали у відзивах на позов.

Зокрема, представник відповідача , підприємця ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив наступне:

Між сторонами у даній справі, 10.10.2011р., був укладений договір про взаємодію та зарахування взаємної заборгованості, зареєстрований в ДП "Івано-Франківський військовий лісопромкомбінат" за №342.

На момент вчинення зазначеного правочину, сторонами додержані встановлені законодавством норми необхідні для чинності правочину.

Оскаржений договір містить погоджені сторонами умови стосовно грошових зобов"язань, що виникли до укладення цього договору, а саме : щодо грошових зобов'язаннь ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" в особі Сколівського військового лісгоспу перед фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 в сумі 170 260,23 грн. та в сумі 71 119,20 грн. за виконання лісозаготівельних робіт; щодо грошових зобов'язаннь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 перед ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" в особі Сколівського військового лісгоспу у сумі 172 360,00 грн. за лісопродукцію; щодо грошових зобов'язаннь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 перед фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 у сумі 69 019,43 грн.

Кожне із наведених грошових зобов'язань виникло з підстав, встановлених законом (господарських договорів).

Так, між Сколівським військовим лісгоспом (замовник) та підприємцем ОСОБА_1 (виконавець), 10.06.2008р., укладена угода № 344/52 за умовами якої підприємець взяв на себе зобов"язання виконати лісозаготівельні роботи, а лісгосп в свою чергу зобов'язався оплатити виконану роботу.

На виконання договірних зобов"язань підприємець ОСОБА_1 виконав лісозаготівельні роботи на АДРЕСА_4 площею3,5 га.

Вартість виконаних робіт відповідно до акту від 15.12.2010р., склала 155 303,42 грн. Крім цього, на цій же ділянці підприємцем виконані роботи з відновлення лісовозних доріг, вартість яких склала 45 600,00 грн., що також підтверджується актом виконаних робіт від 15.12.2010р.

Також, за завданням Сколівського військового лісгоспу, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 виконані роботи по заготівлі букової деревини в кварталі АДРЕСА_3 на суму 18992,02грн.

Загальна вартість робіт склала 219 895,44 грн.

07.09.2011р., між Сколівським військовим лісгоспом та підприємцем ОСОБА_1, був укладений договір №204/289, за умовами якого, останній зобов"язувався оплатно виконати роботи на лісосіці по заготівлі лісопродукції на суму 711119,20грн.

Строк оплати виконаних робіт, цим договором не був встановлений. Однак, в такому разі повинна діяти норма ст. 531 ЦК України.

Замовником не встановлено обмеження на дострокове виконання зобов"язань, в тому числі і грошового.

07.09.20011р., між Сколівським військовим лісгоспом та підприємцем ОСОБА_1 укладено договір №205/290, за умовами якого останній зобов"язувався оплатно виконати роботи на лісосіці по заготівлі лісопродукції на суму 172360,00грн. Однак договір не містив чітких строків виконання зобов"язань. Відповідно до положень ст. 601 ЦК України, зобов"язання припиняються зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред"явлення вимоги.

Таким чином, не встановлення в договорах строків виконання грошових зобов"язань не є порушенням норм чинного законодавства та не може бути підставою визнання оспорюваного договору недійсним.

Також відповідач вважає, що твердження Позивача про припинення дії договору №204/289 від 07.09.2001р. в наслідок його розірвання, не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки порядок змін і розірвання господарських договорів чітко врегульований нормами чинного законодавства. Відповідно до положень ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Договором №204/289 від 07.09.2011р. не передбачено можливості розірвання його в односторонньому порядку.

07.09.20011р., між Сколівським військовим лісгоспом та підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір №205/290, за умовами якого Сколівський військовий лісгосп зобов"язувався відступити за передоплату підприємцю ОСОБА_1 лісопродукцію в кількості та по ціні, згідно погодженої специфікації.

Ціна договору складала 172360,00грн.

В наслідок порушення Сколівським військовим лісгоспом своїх зобов"язань за вказаним договором, підприємець ОСОБА_1 був змушений звернутись до господарського суду за захистом свого порушеного права.

Як наслідок, рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 27.09.2012р. винесеного у справі №5010/1084/2012-2/58 позов задовольнено та зобов"язано ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" передати підприємцю ОСОБА_1 недопоставлену за договором 3205/289 від 07.09.2011р. лісопродукцію.

10.10.2011р., між підприємцем ОСОБА_1 та підприємцем ОСОБА_2 був укладений договір про надання юридичних послуг.

За вказаним договором, підприємець ОСОБА_1 замовив у виконавця, підприємця ОСОБА_2 надання комплексу юридичних послуг, необхідних для стягнення із Сколівського військового лісгоспу кредитної заборгованості в орієнтовному розмірі 220 тис. грн., а також інших платежів, які можуть бути стягнуті з боржника за несвоєчасне виконання ним договірних зобов"язань.

Ціна договору визначена у розмірі 50% від суми фактично отриманої замовником в результаті виконання цього договору.

Сторони погодили суму, що належить до оплати, яка складає 69019,43грн.

З врахуванням наведених обставин, а також керуючись свободою договору, правом сторонам договору відступати від положень актів цивільного законодавства і врегулювання своїх правовідносин на власний розсуд, правом боржника дострокового виконання зобов"язань, відповідач вважає, що сторони у даній справі правомірно уклали Договір про зарахування взаємної заборгованості №342 від 10.10.2011р., а тому твердження Позивача в обгрунтування позовних вимог є безпідставним, такими що не відповідають дійсності та не грунтуються на вимогах закону, і як наслідок не підлягають задоволенню.

Крім цього, рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 27.09.2012р. винесеного у справі №5010/1084/2012-2/58 надана правова оцінка укладеним між сторонами договорам, зокрема і оскарженому договору №342 від 10.10.2011р.

Висновки викладені у вказаному судовому рішенні підтверджені також Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.01.2013р.

За наведених обставин, представник відповідача просить суд в позові відмовити.

Аналогічна правова позиція міститься у відзиві на позовну заяву, який поданий суду представником відповідача, фізичною особою підприємцем ОСОБА_2

Заслухавши в судовому засіданні доводи представників сторін, дослідивши обставини у справі і подані сторонами докази, оцінивши їх в сукупності відповідно до вимог ст. 43 ГПК України, суд прийшов до висновку про безпідставний характер позовних вимог, а тому вважає, що в позові слід відмовити приймаючи до уваги наступне:

Договором, в розумінні ст. 626 ЦК України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору, відповідно до ст. 628 ЦК України, становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

З метою впорядкування своїх договірних правовідносин, між Сколівським військовим лісгоспом та Відповідачами у даній справі 10.10.2011р. був укладений договір №342 про взаємодію та зарахування взаємної заборгованості.

Вказаний трьохсторонній договір, відповідно п.п.3.3, 34 Положення про філію, затверджений директором ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат", а його підпис підтверджено печаткою підприємства.

Таким чином, договір набув юридичної сили, що відповідає приписам ст. 207, 208 ЦК України, є правомірним правочином відповідно до ст. 204 ЦК України.

Предметом договору №342 є зобов"язання майнового характеру, що виникли у зв"язку з виконанням договірних зобов"язань між Сколівським військовим лісгоспом ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" та підприємцями ОСОБА_1 і ОСОБА_2 (договір №1 від 10.10.2011р.).

Зобов"язання сторін взаєморозраховуються на умовах визначених у розділі 1 цього Договору.

Пунктом 2.1 Договору №342 підтверджена заборгованість Сколівського військового лісгоспу перед підприємцем ОСОБА_1 на суму 170260,23грн., згідно акту звірки від 01.09.2011р., яка фактично виникла з угоди №344/52 від 10.06.2008р.

Згідно п.3.1.1 Договору №342, підприємець ОСОБА_1 не здійснює розрахунок із Сколівським військовим лісгоспом, згідно договору №205/290 від 07.09.2011року.

Вартість лісопродукції за вказаним Договором вважається оплаченою з моменту підписання цього договору, тобто з 10.10.2011р.

Відповідно до п.3.1.4 Договору №342, Сколівський військовий лісгосп не здійснює розрахунок з підприємцем ОСОБА_1, згідно акту звірки від 01.09.11р., а його заборгованість вважається погашеною з моменту підписання цього договору, тобто з 10.10.2011р.

Належну правову оцінку укладених між Сколівським військовим лісгоспом та підприємцем ОСОБА_1 договорам №344/52 від 10.06.2008р., №204/289 від 07.09.2011р. та №205/290 від 07.09.2011р. дана у Постанові Львівського апеляційного господарського суду від 16.01.2013р. винесеної у справі №5010/1084/2012-2/58.

Судом підтверджені винекнення між вказаними сторонами відповідних взаємних зобов"язань матеріального та грошового характеру.

Враховуючи наявність зобов"язань за договором №1 від 10.10.2011р. про надання юридичних послуг, укладеного між підприємцями ОСОБА_1 і ОСОБА_2, сторони правомірно уклали трьохсторонній договір №342 від 10.10.2011р., яким фактично досягли домовленостей про зарахування взаємної заборгованості.

Не погоджується суд із твердженням Позивача про відсутність на момент укладення договору №342, зобов"язань, які виникли на підставі договору №204/289 від 07.09.2001р., в наслідок розірвання його в одностороньому порядку у зв"язку із порушенням строків виконання робіт підприємцем ОСОБА_1

Відповідно до положень ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 654 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Пунктом 9.3 Договору №204/289 передбачено, що замовник має право розірвати Договір повністю або частково у випадку затримки Виконавцем погодженого графіку лісозаготівельних робіт з його вини, а також коли закінчення робіт в строки встановлені відповідними правилами стає явно неможливим.

Надіслання Сколівським військовим лісгоспом листа №561 від 27.07.2012р. підприємцю ОСОБА_1 про розірвання договору не тягне за собою настання юридичних наслідків у вигляді розірвання цього договору, оскільки такий порядок одностороннього розірвання договору самим договором не передбачений.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Однак, частиною 3 вказаної статті закону передбачено , що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Проте, Позивачем не подано суду належних доказів в підтвердження підстав недійсності договору №342 в момент його укладення.

Суд вважає, що при укладенні оспорюваного договору, сторонами дотримані усі загальні вимоги, додержання яких є необхідним для його чинності.

З огляду на викладені обставини та наведені норми закону, суд вважає позовні вимоги необгрунтованими і такими що не підлягають задоволенню, а тому в позові слід відмовити.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України, судові витрати не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, у відповідності до ст. 124 Конституції України, ст. 215, 626, 627, 628, 629, 651, 654 ЦК України, керуючись ст. 33, 49, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в позові Державного підприємства "Івано-Франківський військовий лісопромкомбінат" до Відповідачів, Підприємець ОСОБА_1 та Підприємець ОСОБА_2 про визнання недійсним договору про взаємодію та зарахування взаємної заборгованості за №342.

Судові витрати залишити за Позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07.02.13

Суддя Калашник В. О.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Попович В. В. 07.02.13